Патогенетичне обґрунтування лікування хворих на хронічні сіалоаденіти з урахуванням психонейрорегуляторних порушень - Автореферат

Багато дослідників визначали роль загальних та місцевих чинників у розвитку хронічних запальних захворювань слинних залоз (ХЗЗСЗ). Розвитку застійних явищ у паренхімі СЗ сприяють екзогенні психічні впливи, механічні травми, розвиток вторинної бактеріальної флори. Патоморфологічні дослідження в цьому напрямку підтверджують даний факт і визначають процес лімфоїдної інфільтрації з утворенням зародкових центрів біля сереторних відділів та периневральних структур залози. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідної роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти: «Нові підходи у діагностиці та лікуванні слинних залоз та травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки», номер державної реєстрації 0100U004258. Проведені дослідження у зазначеному напрямку визначили основні моменти психонейрорегуляторного патогенезу у хворих на ХСА з метою поліпшення діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.З урахуванням отриманих результатів досліджень нами визначено ланки психонейрорегуляторного порушення і удосконалено схему лікування хворих на ХСА. Програма дослідження хворих на ХСА передбачала їх опитування за загальноприйнятою схемою, при огляді пацієнтів проводили пальпаторне обстеження з визначенням ступеня збільшення СЗ. За ступенем системності захворювання пацієнти були розподілені на хворих із ХСА ізольованим і ХСА при первинному синдромі Шегрена (ПСШ). Рівень антитіл вторинного імунного відгуку до МВ був високим у 63,4% хворих з ектазійними змінами в СЗ. Так, хворі з ХЗЗСЗ мали компенсований стан імунних порушень при ізольованій формі ХСА, що діагностували у 43 (55,8±5,7)%, та розвиток аутоімунних механізмів у 55 (71,4±5,2)% хворих на ХСА ПСШ, що узгоджувалось із попередніми дослідженнями (Лісова І.Г., 2002).Вивчення психотипів хворих на хронічні сіалоаденіти вказало на рівну кількість інтра-і екстравертованих осіб серед пацієнтів з ізольованими формами, тоді як зі збільшенням ступеня системності захворювання визначалось збільшення частоти зустрічання інтравертованих осіб. Інтравертів було до 80,0% серед хворих на хронічний сіалоаденіт при первинному синдромі Шегрена з превалюванням склерозуючих змін у слинних залозах і наявністю в 90,5% випадків персистенції вірусу цитомегалії. Результати електроенцефалографії та стимуляційної електроміографії у хворих на хронічні сіалоаденіти вказали на різні рівні ураження нейрорегуляції слинних залоз залежно від ступеня системності захворювання і патологічних змін у слинних залозах, а також виду персистуючого вірусу. У 68,0% хворих з ізольованими формами хронічного сіалоаденіта діагностували порушення периферичного відділу іннерваційного апарата слинних залоз серед пацієнтів зі склерозуючими змінами в слинних залозах з превалюванням персистенції віруса цитомегалії. Серед хворих на хронічний сіалоаденіт при первинному синдромі Шегрена визначено 11% випадків повної денервації слинних залоз центральної локалізації.

Основний зміст роботи

У результаті проведених досліджень у роботі висвітлено основні ланки психонейропатогенезу хворих на ХСА з різним ступенем системності патології і формою структурних змін у СЗ. Наявність персистуючих вірусів мумпус і цитомегалії, що є етіологічним фактором захворювання, визначило показники психоемоційної сфери хворих даного контингенту, стан центральних та периферичних регуляторних пунктів, відповідальних за функціонування СЗ досліджуваних. Крім того, в роботі привернуто увагу до змін на рівні клітини, що спричиняються дією вказаних вірусів. Визначені ланки психонейроімунопатологічних порушень вказали на необхідність додавання до комплексу терапевтичних заходів психокоригуючих засобів та компонентів, що поліпшують нервову трофіку СЗ хворих на ХЗЗСЗ. Проведений комплекс лікувальних заходів у хворих на ХСА дозволив суттєво підвищіти ефективність лікування розглянутої патології.

1. Вивчення психотипів хворих на хронічні сіалоаденіти вказало на рівну кількість інтра- і екстравертованих осіб серед пацієнтів з ізольованими формами, тоді як зі збільшенням ступеня системності захворювання визначалось збільшення частоти зустрічання інтравертованих осіб. Інтравертів було до 80,0% серед хворих на хронічний сіалоаденіт при первинному синдромі Шегрена з превалюванням склерозуючих змін у слинних залозах і наявністю в 90,5% випадків персистенції вірусу цитомегалії.

2. Результати електроенцефалографії та стимуляційної електроміографії у хворих на хронічні сіалоаденіти вказали на різні рівні ураження нейрорегуляції слинних залоз залежно від ступеня системності захворювання і патологічних змін у слинних залозах, а також виду персистуючого вірусу. У 68,0% хворих з ізольованими формами хронічного сіалоаденіта діагностували порушення периферичного відділу іннерваційного апарата слинних залоз серед пацієнтів зі склерозуючими змінами в слинних залозах з превалюванням персистенції віруса цитомегалії. Серед хворих на хронічний сіалоаденіт при первинному синдромі Шегрена визначено 11% випадків повної денервації слинних залоз центральної локалізації. Порушення провідності по периферичних і центральних відділах нервового апарату слинних залоз виявлялось у подовженні часу латентної відповіді.

3. Кількісно-якісні показники роботи слинних залоз у 100% випадків залежали від рівневих порушень іннервації залозистого апарату. Зміни вязкості слини супроводжувались порушеннями провідності по периферичних, а кількість слинного секрету - по центральних відділах нервового забезпечення слинних залоз (r=-0,30 з відмінностями статистично значущими при р<0,05). У всіх хворих превалювала робота симпатичного відділу вегетативної нервової системи (r=-0,58 з відмінностями статистично значущими при р<0,01) з тенденцією до відсутності ацетилхоліну, що визначалось у хворих на хронічний сіалоаденіт при первинному синдромі Шегрена. При ектазійних структурних змінах у слинних залозах відбувалось гальмування процесу слиновиділення зі збільшенням показників вязкості змішаного секрету та гострим реагуванням на розвиток патологічного процесу, тоді як при склерозуючих змінах у залозистій тканині визначався компенсаторний механізм роботи слинних залоз.

4. Результати морфологічного дослідження великих та малих слинних залоз хворих на хронічні сіалоаденіти визначали порушення будови нервових волокон у вигляді хаотичного розташування і порушення їх компактності, що спостерігали у хворих на ізольовані форми хронічного сіалоаденіту. Водночас у пацієнтів із хронічним сіалоаденітом при первинному синдромі Шегрена нервові волокна були розташовані переривчасто і навіть повністю зруйновані.

5. Розвиток імунопатологічних реакцій у хворих на хронічні сіалоаденіти було індуковано наявністю у них персистенції вірусів мумпус і цитомегалії та корелювало з порушенням психологічного стану пацієнтів і гальмуванням реакції по периферичним волокнам нервового апарату слинних залоз.

6. Розроблена нами індивідуальна терапевтична схема та застосування психокоригуючих засобів у комплексному лікуванні хворих на хронічний сіалоаденіт з урахуванням рівня ураження нервового апарату слинних залоз та психологічного стану пацієнтів достовірно підвищує якість і ефективність проведених лікувальних заходів з активацією резистентних властивостей імунної системи.

Практичні рекомендації

1. У хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз із різним ступенем системності хвороби доцільно включати в обсяг діагностичних заходів електроенцефалографічне дослідження, проведення стимуляційної електроміографії з визначенням кількісно-якісних критеріїв оцінки роботи слинних залоз та проведенням психологічного тестування.

2. За даними щодо зменшення кількості слинного секрету слід опосередковано свідчити про наявність центрального ураження регуляторних механізмів роботи слинних залоз, тоді як при підвищенні показників вязкості слини - про периферичне ураження.

3. Такі результати обстеження, як рівень ураження іннерваційного апарату слинних щалоз, психологічний тип хворого на хронічний сіалоаденіт слід враховувати при плануванні терапевтичних заходів та прогнозуванні строків лікування.

4. У комплекс лікувально-профілактичних заходів необхідно включати медикаментозні засоби психокоригуючої дії рослинного походження з використанням психологічних бесід, електросну та голкорефлексотерапії, розробленої за індивідуальною схемою, що справляє дію на патогенетичні ланки захворювання.

1. Лісова І.Г., Ярославська Ю.Ю., Михайленко Н.М., Ткач Т.В. Малоінвазивні методи лікування хворих на сіалолітіаз піднижньощелепних слинних залоз // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2003. - №7 (2). - С. 7-10. (Особистий внесок - проведено аналіз історій хвороб хворих на хронічні сіалоаденіти та роботу щодо вивчення і запровадження в практичну діяльність малоінвазивного методу лікування пацієнтів).

2. Ткач Т.В. Количественная и качественная оценки показателей работы слюнных желез у больных хроническими сиалоаденитами в зависимости от состояния рецепторно-регуляторного аппарата // Український стоматологічний альманах. - 2004. - №1-2. - С. 41-47. (Особистий внесок - оцінено кількісну і якісну характеристики роботи слинних залоз залежно від стану іннерваційного залозистого апарату).

3. Лесовая И.Г., Ткач Т.В., Иващенко А.Л. Корреляционный анализ электроэнцефалографических показателей у больных с хроническими воспалительными заболеваниями слюнных желез вирусной этиологии // Вісник стоматології. - 2004. - №1. - С. 51-55. (Особистий внесок - проведено клініко-інструментальні дослідження та аналіз отриманих результатів).

4. Лісова І.Г., Михайлов Б.В., Ткач Т.В., Федосєєв В.А., Ярославська Ю.Ю., Іващенко О.Л. Вплив персистуючої мумпусної та цитомегаловірусної інфекцій на формування психопатологічного статусу хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз // Галицький лікарський вісник. - 2004. - №3. - С. 52-56. (Особистий внесок - вивчено психологічний стан та визначено типи осіб і залежність цих показників від типу вірусного чинника серед хворих на хронічні сіалоаденіти).

5. Лесовая И.Г., Иващено А.Л., Лысенко В.В., Михайленко Н.Н., Ткач Т.В., Ярославская Ю.Ю., Бондаренко М.И., Волкова В.В., Малькова Н.Ю. Клинико-биологическая эффективность применения препарата «Лисобакт» при заболеваниях челюстно-лицевой области // Експериментальна і клінічна медицина. - 2004. - №4. - С. 72-75. (Особистий внесок - вивчено ефективність дії препарату «Лісобакт» при патологічних станах щелепно-лицевої ділянки).

6. Лесова И.Г., Васильева-Линецкая Л.Я., Ткач Т.В. Комплексное лечение и обследование больных хроническим сиалоаденитом // Український стоматологічний альманах. - 2004. - №5-6. - С. 42-47. (Особистий внесок - обстежено хворих на хронічні сіалоаденіти та патогенетично обґрунтовано їх лікувальну корекцію).

7. Лісова І.Г., Ткач Т.В. Психоемоційний стан хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Епідеміологія основних стоматологічних захворювань». - Івано-Франківськ, 15-17 квітня 2004 р. - С. 60 - 61.

8. Лісова І.Г., Ткач Т.В. Показники електробіологічної активності головного мозку хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз вірусної етіології: Зб. наук. праць ін-ту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2004. - Вип.1. - С. 117-118.

9. Лесовая И.Г., Канищева И.Н., Ткач Т.В. Использование ядерно-магнитной резонансной томографии в диагностике хронических неопухолевых заболеваний слюнных желез // Сб. статей ХГКБСНМП «Неотложная медицинская помощь» / Под ред. А.Е. Зайцева, В.В. Никонова. - Х.: Основа, 2002. - Вып. 4. - С. 337-339. (Особистий внесок - проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження).

10. Лісова І.Г., Кравцова В.І., Ткач Т.В. Мікрофлора головних протоків великих слинних залоз у хворіючих на хронічні сіалоаденіти // Сб. статей ХГКБСНМП «Неотложная медицинская помощь» / Под ред. А.Е. Зайцева, В.В. Никонова. - Х.: Основа, 2002. - Вып. 5. - С. 305-307. (Особистий внесок - проведено якісний аналіз мікробного пейзажу вивідних проток слинних залоз хворих на хронічні сіалоаденіти).

11. Ткач Т.В., Лесовая И.Г., Богоявленская А.А. Электроэнцефалографические изменения у больных с хроническими воспалительными заболеваниями слюнных желез // Сб. статей ХГКБСНМП «Неотложная медицинская помощь» / Под ред. А.Е. Зайцева, В.В. Никонова. - Х.: Основа, 2002. - Вып. 5. - С. 299-300. (Особистий внесок - проведено діагностичні заходи щодо хворих на хронічні сіалоаденіти методом електроенцефалографії та аналіз отриманих результатів).

12. Лісова І.Г., Зайцев О.О., Єфименко С.Г., Іващенко О.Л., Ткач Т.В., Ярославська Ю.Ю. Сіалосонографія у невідкладній діагностиці при загостренні хронічних запальних захворювань слинних залоз // Сб. статей ХГКБСНМП «Неотложная медицинская помощь» / Под ред. А.Е. Зайцева, В.В. Никонова. - Х.: Основа, 2003. - Вып. 7. - С. 261-264. (Особистий внесок - проведено аналіз ультразвукового дослідження великих слинних залоз хворих на хронічні сіалоаденіти).

13. Ткач Т.В. Неврологические нарушения больных с хроническими воспалительными заболеваниями слюнных желез // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти «Нові технології в медицині». - Харків, 25 грудня 2001 р. - С. 77-78.

14. Ткач Т.В. Морфофункційна картина малих та великих слинних залоз хворих на хронічні сіалоаденіти вірусної етіології // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю м. Харкова «Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини». - Харків, 23 листопада 2004 р. - С. 84-85.

15. Лісова І.Г., Ярославська Ю.Ю., Михайленко Н.М., Лісова Н.Д., Хасанова Г.Б., Іващенко О.Л., Ткач Т.В. Спосіб хірургічного лікування захворювань слинних залоз // Декларац. патент на винахід №68915А. Бюл. №8 від 16.08.2004.

16. Лісова І.Г., Ткач Т.В., Роханський А.О. Спосіб діагностики рівня локалізації ураження іннерваційного апарата слинних залоз // Декларац. патент на винахід №69086А. Бюл. №8 від 16.08.2004.

17. Лісова І.Г., Ткач Т.В., Іващенко О.Л., Ярославська Ю.Ю., Васильєва-Лінецька Л.Я., Васильєв-Лінецький І.В. Спосіб комплексного лікування хворих на хронічні сіалоаденіти з урахуванням рівня ураження іннерваційного апарату слинних залоз // Декларац. патент на винахід №3461. Бюл. №11 від 15.11.2004.

18. Лісова І.Г., Іващенко О.Л., Ткач Т.В., Ярославська Ю.Ю. Спосіб комплексного лікування хворих на хронічні ізольовані та поєднані із синдромом Шегрена і сіалолітіазом сіалоаденіти // Декларац. патент на винахід №4152. Бюл. №1 від 17.01.2005.

Размещено на .ru