Патогенетичне обґрунтування корекції метаболічних порушень при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії у ранньому неонатальному періоді - Автореферат

В Україні у структурі причин захворюваності новонароджених дітей ГІЕ посідає перше місце, третє місце - в їх смертності та призводить до різного ступеня інвалідності у 35,0-40,0% дітей (Wu До останніх належать алопуринол - інгібітор ксантиноксидази, хелати заліза - інгібітори продукції гідроксильних радикалів, сульфат магнію - інгібітор ліпідної пероксидації, індометацин - інгібітор циклооксигенази (Аряєв М.Л., Капліна Л. Є., 1997; Penrice J. et al., 1997; Van Bel F., Shadid M., Moison R.M. et al., 1998; Avery G.B., 1999; Tasker R.C., 2006). Вивчення нейропротекторної дії індометацину, що показана в експериментальних дослідженнях на тваринах (Pourcyrous M., Busija D.W., Shibata М. et al., 1999; Becharry K.D., Fortson W., Modanlou H.D., 2006), дозволить використовувати його як метаболічно-активний препарат при ГІЕ у новонароджених. Покращити результати комплексного лікування ГІЕ у новонароджених дітей на підставі корекції анаеробного гліколізу та ліпідної пероксидації з використанням метаболічних нейропротекторів. Визначити вплив перинатальних факторів ризику у формуванні ГІЕ в новонароджених.Усі новонароджені з ГІЕ були поділені на три групи відповідно до ступеня неврологічного ушкодження: 2-га група - ГІЕ легкого ступеня; 3-тя група - ГІЕ середнього ступеня; 4-та група - ГІЕ тяжкого ступеня. Серед доношених новонароджених під спостереженням перебувало 27 дітей (35,0%) із легким ступенем ГІЕ, 25 (32,5%) дітей - із середнім ступенем і 25 (32,5%) новонароджених - із тяжким ступенем. Серед недоношених дітей 28 (20,2%) новонароджених мали легкий ступінь, 64 (46,0%) дитини - середній ступінь і 47 (33,8%) дітей - тяжкий ступінь ГІЕ, тобто переважали діти із середньою та тяжкою ГІЕ. Серед недоношених новонароджених 28,2% дітей мали I ступінь; 49,6% - II ступінь; 22,2% дітей - III ступінь недоношеності. У групі доношених новонароджених гостра тяжка інтранатальна асфіксія реєструвалася у 40,7% дітей з легким ступенем ГІЕ; у 44,0% дітей - із середнім ступенем і у 82,6% дітей - з тяжким ступенем.Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, яка розвязує актуальні завдання сучасної неонатології - підвищення ефективності комплексної терапії ГІЕ на підставі кількісної оцінки несприятливого впливу перинатальних факторів, показників анаеробного гліколізу, ПОЛ, антиоксидантного захисту організму й оцінки перебігу раннього неонатального періоду на фоні комплексної терапії із застосуванням індометацину. Показано, що клінічний перебіг раннього неонатального періоду залежить від ступеня тяжкості ГІЕ і терміну гестації та супроводжується виникненням ускладнень у 26,7% доношених і 32,5% недоношених новонароджених, переважно із тяжким ступенем ушкодження мозку. Доведена наявність метаболічних порушень у новонароджених при ГІЕ у системі анаеробного гліколізу, що проявляється зростанням концентрації МК і ПВК у плазмі крові, показники яких корелюють зі ступенем тяжкості як у доношених (r = 0,955; r = 0,956; p <0,01), так і у недоношених дітей (r = 0,955; r = 0,956; p <0,01) і зберігаються навіть наприкінці раннього неонатального періоду на фоні загальної терапії.

Основний зміст роботи

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, яка розвязує актуальні завдання сучасної неонатології - підвищення ефективності комплексної терапії ГІЕ на підставі кількісної оцінки несприятливого впливу перинатальних факторів, показників анаеробного гліколізу, ПОЛ, антиоксидантного захисту організму й оцінки перебігу раннього неонатального періоду на фоні комплексної терапії із застосуванням індометацину.

1. Встановлено відносний ризик розвитку ГІЕ у новонароджених за наявності таких перинатальних факторів: відсутність обстеження

(ВШ = 9,53), паління тютюну (ВШ = 4,32), попередні аборти (ВШ = 5,58), ГРВІ (ВШ = 3,70), прееклампсія (ВШ = 6,17), хронічна внутрішньоутробна гіпоксія (ВШ = 5,04), загроза переривання вагітності (ВШ = 20,43), багатоводдя (ВШ = 4,95), сідничне передлежання (ВШ = 1,87), великий плід (ВШ = 1,69), двійнята (ВШ = 4,27), тривалий безводний період

(ВШ = 13,89), відшарування плаценти (ВШ = 12,12), кесарів розтин (ВШ = 5,28), гостра асфіксія (ВШ = 62,27).

2. Показано, що клінічний перебіг раннього неонатального періоду залежить від ступеня тяжкості ГІЕ і терміну гестації та супроводжується виникненням ускладнень у 26,7% доношених і 32,5% недоношених новонароджених, переважно із тяжким ступенем ушкодження мозку.

3. Зясовано, що частота гіпотермії та її вираженість корелюють зі ступенем тяжкості ГІЕ у новонароджених (ф = 0,904).

4. Доведена наявність метаболічних порушень у новонароджених при ГІЕ у системі анаеробного гліколізу, що проявляється зростанням концентрації МК і ПВК у плазмі крові, показники яких корелюють зі ступенем тяжкості як у доношених (r = 0,955; r = 0,956; p < 0,01), так і у недоношених дітей (r = 0,955; r = 0,956; p < 0,01) і зберігаються навіть наприкінці раннього неонатального періоду на фоні загальної терапії.

5. Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія призводить до порушення стану фізіологічного антиоксидантного захисту, що проявляється зростанням відсотка гемолізу еритроцитів за показником ПРЕ, який корелює зі ступенем тяжкості як у доношених (r = 0,960; p < 0,01), так і у недоношених новонароджених (r = 0,610; p < 0,01) навіть на шосту добу життя на фоні загальної терапії.

6. Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія супроводжується інтенсифікацією процесів ліпідної пероксидації, тяжкість яких за рівнем МДА та ДК у крові збігається зі ступенем тяжкості клінічного стану як у доношених (r = 0,959; p < 0,01; r = 0,968; p < 0,01), так і у недоношених дітей (r = 0,959; p < 0,01; r = 0,968; p < 0,01) і зберігається на шостий день життя на фоні загальної терапії.

7. Використання індометацину як метаболічного нейропротектора у комплексній терапії гіпоксично-ішемічної енцефалопатії доношених і недоношених новонароджених сприяє підвищенню антиоксидантного захисту, зменшенню проявів лактатацидозу та перекисного окиснення ліпідів, більш швидкій зворотній динаміці патологічних клінічних ознак, скорочує терміни лікування, зменшує летальність та є безпечним у ранньому неонатальному періоді.

1. Торбинська Л.І. Фактори ризику розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених / М.Л. Аряєв, Л.Є. Капліна, Л.І. Торбинська // Здоровье женщины. - 2007. - №3 (31). - С. 195-197.

Особистий внесок дисертанта: літературний пошук, добір хворих, моноваріантний статистичний аналіз, літературне оформлення роботи.

2. Торбинська Л.І. Динаміка клінічних симптомів у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією при застосуванні комплексної терапії з використанням індометацину / М.Л. Аряєв, Л.Є. Капліна, Л.І. Торбинська // Перинатология и педиатрия. - 2007. - №2 (30). - С. 45-47.

Особистий внесок дисертанта: спостереження за дітьми основної та контрольної груп, статистична обробка, аналіз та узагальнення результатів, літературне оформлення роботи.

3. Торбинська Л.І. Лікування метаболічних порушень при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії у доношених новонароджених / Л.І. Торбинська // Современная педиатрия. - 2007. - №3 (16). - С. 172-174.

4. Торбинська Л.І. Ведення новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи / М.Л. Аряєв, Л.Є. Капліна, Л.І. Торбинська // Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим: матеріали наук.-практ. конф. - К., 2003. - С. 33-34.

Особистий внесок дисертанта: добір хворих, власні лабораторні дослідження МК, ПВК, МДА, статистична обробка результатів, літературне оформлення роботи.

5. Торбинська Л.І. Принципи патогенетичної терапії метаболічних розладів при гіпоксично-ішемічному ураженні центральної нервової системи у новонароджених / М.Л. Аряєв, Л.Є. Капліна, Л.І. Торбинська // Метаболічні розлади у дітей та підлітків: діагностика, профілактика, лікування: матеріали наук.-практ. конф., присв. 25-річчю кафедри дитячих і підліткових захворювань КМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2005. - С. 8-9.

Особистий внесок дисертанта: добір хворих, власні лабораторні дослідження МК, ПВК, МДА, оцінка їх динаміки на фоні терапії індометацином, статистична обробка результатів, літературне оформлення роботи.

6. Торбинська Л.І. Оцінка ризику виникнення гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених / Л.Є. Капліна, Л.І. Торбинська // Дихальна підтримка новонароджених та інші актуальні питання неонатології: матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю. - Львів, 2006. - С. 37.

Особистий внесок дисертанта: добір хворих, статистична обробка отриманих даних, підготовка тез до друку.

7. Торбинська Л.І. Клінічні аспекти метаболічних порушень при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії у новонароджених / М.Л. Аряєв, Л.Є. Капліна, Л.І. Торбинська // Фізіологія і патологія новонароджених: матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присв. памяті проф. Катоніної С.П. та 30-річчю кафедри неонатології НМАПО ім. П.Л. Шупика. - К., 2007. - С. 192-193.

Особистий внесок дисертанта: добір хворих, власні лабораторні дослідження показників анаеробного гліколізу та ПОЛ на фоні використання індометацину, статистична обробка результатів, підготовка тез до друку.

Размещено на .ru