Особливості клінічного перебігу розлитого перитоніту у хворих різних вікових груп, методи діагностики хвороби на основі використання спектроскопії біологічних рідин. Схильність до утворення перитонеальних спайок у хворих із розлитим перитонітом.
При низкой оригинальности работы "Патогенетичне обґрунтування диференційованого підходу до хірургічного лікування розлитого перитоніту у хворих різного віку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Перитоніт залишається найбільш частим ускладненням хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Останні десятиліття характеризуються впровадженням у практику ургентної абдомінальної хірургії різних методів хірургічного лікування розлитого перитоніту (РП) (А.А. Таким чином, сучасна ургентна абдомінальна хірургія не містить чітко позначену систему лікування РП із урахуванням вікових особливостей хворих, а наявність багатьох існуючих методів хірургічного лікування РП без уточнених і погоджених показань щодо їхнього застосування, ускладнює проблему вибору оптимальних дій у кожному конкретному випадку. Дисертація є фрагментом науково-дослідних робіт: «Організаційні й клінічні аспекти поліпшення якості надання медичної допомоги хворим із гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини» (реєстраційний № 0199U002122) і «Вивчити етіопатогенез, клініку та діагностику трофічних та гнійно-некротичних процесів мяких тканин та розробити ефективні методи профілактики та лікування» (реєстраційний № 0100U000048), які виконуються в ДДМА. Оцінити ефективність різних методів хірургічного лікування розлитого перитоніту й на основі цього розробити оптимальну хірургічну тактику для хворих різних вікових груп.Обєктом експериментальних досліджень стали різностатеві пацюки лінії Vistar масою 0,17 - 0,20 кг (295 особин, з них 58 у віці 3 місяця, 58 - у віці 18 місяців) і 38 різностатевих лінійних білих мишей, 19 з яких у віці 1 місяця, 19 - 1 року. Валенкевич, 1987): I група складалася з 119 хворих молодого віку (20 - 34 років); II група - 281 хворого зрілого й середнього віку (35 - 59 років); III група - 313 хворих літнього й старечого віку (60-89 років). У хворих РП старшого віку була діагностована наступна супутня патологія: ішемічна хвороба серця, кардіосклероз, стенокардія, порушення ритму серцевих скорочень у 56 хворих (19,9%) у другій групі й у 243 (77,6%) у третій групі; гіпертонічна хвороба відповідно в 19 (6,8%) і 77 (24,6%); хронічний бронхіт, емфізема легенів, пневмосклероз - у 24 (8,5%) і 68 (21,7%); варикозне розширення вен нижніх кінцівок, посттромбофлебітичний синдром - у 21 (7,5%) і 72 (23,0%); цукровий діабет - у 9 (3,2%) і 31 (9,9%); хронічний гепатит, цироз печінки - у 6 (2,1%) і 27 (8,6%); сечокамяна хвороба, хронічний пієлонефрит - у 4 (1,4%) і 23 (7,3%); ожиріння II-III ступеня - у 22 (7,6%) і 26 (8,3%). При надходженні в клініку, у хворих РП літнього й старечого віку значно переважали порушення функціонального стану основних органів і систем життєзабезпечення в порівнянні із хворими I і II груп. ПОН не була виявлена при надходженні в клініку серед хворих РП I групи, мала місце в 4 (7,3 %) хворих II групи й у 14 (26,9 %) III групи, причому, у 5 (9,6%) - при тривалості перитоніту до 24 годин.Механічна непрохідність кишечнику й розлитий перитоніт в експериментальних тварин призводять до зниження барєрних функцій кишкових стінок і посилення бактеріальної транслокації, ступінь порушення яких збільшується з віком тварин. Розлитий перитоніт розвивається на тлі зростання частоти супутньої патології зі збільшенням віку хворих від одиничних випадків у хворих молодого віку до двох нозологій у кожного хворого літнього й старечого віку. Розроблені й апробовані в клініці спектроскопічні методи дослідження сироватки крові й перитонеального ексудату проявляють діагностичну ефективність при виявленні перитоніту в 62%, фаз захворювання - в 79,3% , прогресуючого запалення в черевній порожнині-в 72,5% і жовчовитікання в черевну порожнину - в 89,2% випадків. Ранній післяопераційний період у хворих розлитим перитонітом літнього й старечого віку супроводжується імунодепресією, пригніченням детоксикаційних функцій, порушенням білкового обміну, пригніченням протеолізу й антипротеазної активності сироватки крові, зниженням адгезивної активності очеревини і відповідно схильності до утворення перитонеальних спайок. Розроблена тактика хірургічного лікування хворих розлитим перитонітом, що включає диференційований підхід до вибору методу операції з використанням малоінвазивних технологій, залежно від віку хворих, наявності й виразності у хворих СПОН, характеру перитонеального ексудату й ступеня забруднення черевної порожнини, особливостей розвитку внутрішньочеревного патологічного процесу, дозволила знизити летальність при розлитому перитоніті у хворих у віці від 20 до 59 років з 21,4% до 17,6%, серед хворих літнього й старечого віку - з 46,4% до 31,3%.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертаційній роботі представлений новий напрямок у вирішенні проблеми хірургічного лікування розлитого перитоніту, заснований на урахуванні вікових особливостей патогенезу захворювання й оцінці результатів використання різних методів операцій. Науково обґрунтовані й розроблені підходи до вибору тактики й методів лікування залежно від віку, ступеня важкості загального стану хворих, фази й патоморфологічних особливостей перитоніту із пріоритетним використанням ендовідеохірургічних технологій при серозному й жовчному перитонеальному ексудаті без значного злукового процесу й декомпенсованій поліорганній недостатності, і лапаротомії при фібринозно-гнійному або каловому перитоніті за умови обмеження числа релапаротомій у хворих літнього й старечого віку.
1. Внутрішньошлункове інфікування білих пацюків лінії Vistar трьома млрд. мікробних тіл E. Coli й ішемізація червоподібного відростка на тлі клінічного благополуччя тварин у 100% випадків призводить до розвитку розлитого перитоніту.
2. Попередня сенсибілізація пацюків шляхом внутрішньомязового введення St. aureus у дозі 1 х 108 мікробних тіл сприяє зниженню інфікованості очеревини й паренхіматозних органів експериментальних тварин після їхнього внутрішньочеревного зараження St. aureus у дозі 3,5 х 109 мікробних тіл. Механічна непрохідність кишечнику й розлитий перитоніт в експериментальних тварин призводять до зниження барєрних функцій кишкових стінок і посилення бактеріальної транслокації, ступінь порушення яких збільшується з віком тварин.
3. Внутрішньошлункове введення 0,1 дози А-бактерину мишам приводить до зниження транслокаційної активності E. Coli (hem , strr) у тварин різного віку, що повязано з впливом А-бактерину на патогенну кишкову флору.
4. Розлитий перитоніт розвивається на тлі зростання частоти супутньої патології зі збільшенням віку хворих від одиничних випадків у хворих молодого віку до двох нозологій у кожного хворого літнього й старечого віку. При цьому в структурі супутніх захворювань серед хворих зрілого й середнього, літнього й старечого віку 62,1% і 68,4% відповідно складають захворювання серцево-судинної й дихальної систем. У хворих віком понад 60 років перебіг розлитого перитоніту характеризується стертістю клінічної симптоматики, а у 26,8% з них при надходженні в клініку діагностується ПОН.
5. Розроблені й апробовані в клініці спектроскопічні методи дослідження сироватки крові й перитонеального ексудату проявляють діагностичну ефективність при виявленні перитоніту в 62%, фаз захворювання - в 79,3% , прогресуючого запалення в черевній порожнині -в 72,5% і жовчовитікання в черевну порожнину - в 89,2% випадків.
6. Ранній післяопераційний період у хворих розлитим перитонітом літнього й старечого віку супроводжується імунодепресією, пригніченням детоксикаційних функцій, порушенням білкового обміну, пригніченням протеолізу й антипротеазної активності сироватки крові, зниженням адгезивної активності очеревини і відповідно схильності до утворення перитонеальних спайок.
7. Декантамінаційно-замісна терапія А-бактерином у комплексному лікуванні розлитого перитоніту в найближчому післяопераційному періоді сприяє зниженню частоти проявів ускладнень гнійно-септичного характеру й діареї на 21,7% і 17,4% відповідно, скорочує число умовнопатогенних бактерій і сприяє збереженню нормофлори в просвіті ШКТ в умовах застосування стандартної антибактеріальної терапії.
8. Методи лапароскопічної санації черевної порожнини є пріоритетними при розлитому перитоніті з переважно серозним перитонеальним ексудатом. При фібринозно-гнійному або каловому перитоніті методом вибору є санація з лапаротомного доступу.
9. Декомпресія кишечнику в ранньому післяопераційному періоді у хворих розлитим перитонітом сприяє скороченню частоти проявів декомпенсованих функціональних порушень із боку ШКТ на 26,9% - 42,8% . Однак, застосування назоінтестинальної інтубації у хворих літнього й старечого віку супроводжується зростанням частоти проявів функціональних порушень із боку легень до 42,0%.
10. Розроблена тактика хірургічного лікування хворих розлитим перитонітом, що включає диференційований підхід до вибору методу операції з використанням малоінвазивних технологій, залежно від віку хворих, наявності й виразності у хворих СПОН, характеру перитонеального ексудату й ступеня забруднення черевної порожнини, особливостей розвитку внутрішньочеревного патологічного процесу, дозволила знизити летальність при розлитому перитоніті у хворих у віці від 20 до 59 років з 21,4% до 17,6%, серед хворих літнього й старечого віку - з 46,4% до 31,3%.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Пріоритетним в оцінці вихідного стану хворих РП літнього й старечого віку до операції є визначення органної недостатності за шкалою SOFA: а) при відсутності СПОН (до 4 балів SOFA) хірургічне лікування може реалізовуватися в режимі Лск або ТЛ; б) при наявності ПОН (функціональна недостатність двох і більше систем або 5 і більше балів SOFA) доцільно виконувати ТЛ.
2. При необхідності, Лск повинна бути вчасно конверсована. Показаннями для чого є: надлишок спайок у черевній порожнині, гнійний або каловий ексудат, фібринозні нашарування на стінках кишечнику, неможливість усунути джерело перитоніту шляхом використання ендовідеохірургічних технологій.
3. Переважно серозний ексудат у черевній порожнині дозволяє завершити операцію пошаровим зашиванням черевної стінки. При гнійному або каловому ексудаті доцільна санація черевної порожнини в режимі 1 або 2 програмованих релапаротомій.
4. У випадках оцінки загального стану хворих розлитим перитонітом літнього й старечого віку за системою SAPS більше 16 балів від санаційних релапаротомій варто відмовитися.
5. Інтубацію кишечнику у хворих РП слід розглядати як обовязкову процедуру. При цьому пріоритетними є закриті методи інтубації. У випадках, коли особливості проведення операції призводять до формування лікувальних стом, як альтернатива закритим методам, можуть бути використані трансстомальні варіанти інтубації. У хворих РП літнього й старечого віку з важким сепсисом і перевагою в структурі ПОН легеневої недостатності, назоінтестинальну інтубацію доцільно поєднати із продовженою ШВЛ, а після екстубації - мінімізувати тривалість перебування зонда в ротоглотці.
6. Як додатковий метод санації черевної порожнини для хворих розлитим перитонітом літнього й старечого віку варто вважати продовжений перитонеальний лаваж. Виключення можуть становити випадки вихідного надлишку спайок у черевній порожнині.
7. У ранньому післяопераційному періоді для хворих розлитим перитонітом різного віку особливого значення набуває декантамінаційно-замісна терапія еубіотиками, зокрема, А-бактерином за схемою: 2 дози препарату два рази за добу через ентеральний зонд чи per os на протязі 10 діб.
8. Для попередження розвитку перитонеальних спайок при абдомінальних травмах із наявністю гемоперитонеуму, доцільно використовувати аутосироватку крові хворого, отриману із черевної порожнини.
9. Для визначення наявності запального процесу в черевній порожнині і його активності в комплексі діагностичних заходів доцільно використовувати спектроскопічні методи дослідження.
Список литературы
1. Кутовой А.Б. Особенности спектральных характеристик сыворотки крови при остром перитоните /Кутовой А.Б. //Лабораторная диагностика.- 1999. - № 4. - С. 42-44.
2. Кутовий О.Б. Особливості клінічного перебігу розлитого перитоніту у хворих похилого i старечого віку /Кутовий О.Б. //Медичні перспективи. - 1999.-Т. IV. - № 3. - С. 45-48.
3. Кутовий О.Б. Санаційні релапаротомії при розлитому перитоніті у хворих похилого та старечого віку /Кутовий О.Б. //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2000. - Випуск 9, книга 1. - С. 212-216.
4. Кутовой А.Б. Диагностическая значимость спектральных характеристик экссудата брюшной полости при перитоните /Кутовой А.Б. //Журнал АМН України.- 2000.- Т. 6, № 2. - С. 398-404.
5. Кутовий О.Б. Порушення імунітету та можливості їх корекції у хворих на розлитий перитоніт /Кутовий О.Б. //Медичні перспективи. - 2001.- Том VI, № 1. - С. 38-41.
6. Кутовий О.Б. Протеоліз і інгібітори протеїназ сироватки крові при розлитому перитоніті /Кутовий О.Б. //Одеський медичний журнал. - 2001. - № 6 (68). - С. 73-75.
7. Кутовой А.Б. Морфологическое обоснование и лечебная эффективность продленного перитонеального диализа у больных разлитым перитонитом пожилого и старческого возраста /Кутовой А.Б. //Морфология. - 2008.- Т. II, № 3. - С. 49-56.
8. Роль сенсибилизации организма в развитии перитонита в эксперименте /[Кутовой А.Б., Кременчуцкий Г.Н., Гавриленко А.И., Лозенко Л.В., Молчанов Р.Н.] //Клиническая хирургия. - 1992.- № 4.- С. 19-22. Автор особисто виконав обробку матеріалів та методів обстеження, прийняв участь у написанні частини статті.
9. Кутовой А.Б. Способ предупреждения послеоперационной спаечной болезни брюшной полости /Кутовой А.Б., Бондаренко И.Н. //Клиническая хирургия. - 1993. - № 4. - С. 61-63. Дисертант розробив ідею, особисто приймав участь в усіх оперативних втручаннях та провів статистичну обробку даних, які стали підґрунтям статті.
10. Кутовой А.Б. Экспериментальная модель разлитого перитонита /Кутовой А.Б., Лозенко Л.В. //Клінічна хірургія. - 1995. - № 3. - С. 38-39. Автор розробив модель перитоніту, особисто приймав участь у експерименті, провів статистичну обробку даних.
11. Применение лапаростомии в лечении разлитого перитонита у больных пожилого и старческого возраста /[Люлько И.В., Кутовой А.Б., Ужва В.П., Гавура А.Я.] //Клиническая хирургия. - 1996. - № 2-3. - С. 35. Дисертант особисто приймав участь в усіх оперативних втручаннях та провів обробку матеріалів та методів обстеження, здійснив узагальнення результатів.
12. Кутовой А.Б. Белки и катепсин-D сыворотки крови у больных желчекаменной болезнью, осложненной перитонитом /Кутовой А.Б., Мартемянов В.В. //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2000. - Випуск 9, книга 4. - С. 350-353. Автор особисто прийняв участь в усіх оперативних втручаннях, здійснив обстеження хворих, провів обробку даних історій хвороб.
13. Кутовий О.Б. Стан імунітету у хворих з розлитим перитонітом при використанні різних методів його хірургічного лікування /Кутовий О.Б., Лозенко Л.В., Сергєєв О.О. // Шпитальна хірургія. - 2000. - № 2. - С.73-75. Автор прийняв участь у хірургічному лікуванні хворих, статистичному аналізі даних та написанні частини статті.
14. Шамшонкова Т.П. Факторний та кореляційний аналіз показників імунітету при перитоніті /Шамшонкова Т.П., Лозенко Л.В., Кутовий О.Б. //Медичні перспективи. - 2001. - Том VI, № 2. - С. 72-76. Автор прийняв участь у обстеженні хворих, статистичному аналізі даних та написанні частини статті.
15. Розлитий перитоніт у хворих на цукровий діабет: клінічна характеристика й особливості передопераційної підготовки /[Кутовий О.Б., Косульніков С.О., Панченко Г.В., Молчанов Р.М.] //Шпитальна хірургія. - 2001. - № 3. - С. 55-57. Автор приймав участь у лікуванні та обстеженні хворих, особисто виконав обробку матеріалів.
16. Люлько І.В. Клінічні аспекти зондової декомпресії шлунка і кишечнику при розлитому перитоніті /Люлько І.В., Кутовий О.Б., Молчанов Р.М. //Шпитальна хірургія. - 2001. - № 4. - С. 45-48. Автор прийняв участь в усіх оперативних втручаннях, провів статистичний аналіз даних історій хвороб та написав частину статті.
17. Ентерально-органна транслокація E. Coli (hem , strr) і шляхи її зниження в експерименті /[Кутовий О.Б., Лозенко Л.В., Кудрявцева В.Є., Вчорашня Н.М., Кременчуцький С.Г., Філіп І.Ю., Мелешко О.В.] //Галицький лікарський вісник. - 2002. - Т. 9, №3. - С. 174-175. Автор прийняв участь у експерименті та аналізі отриманих результатів.
18. Ендовідеохірургія у лікуванні гострого апендициту /[Люлько І.В., Кутовий О.Б., Терещенко С.В., Мущінін В.А., Шептун Ю.Ю.] //Одеський медичний журнал. - 2002. - № 6. - С. 62-64. Дисертант особисто приймав участь в усіх оперативних втручаннях та написанні частини статті.
19. Кутовой А.Б. Экспресс-диагностика фаз острого перитонита /Кутовой А.Б., Молчанов Р.Н. //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2002. - № 3. - С. 92-95. Дисертант особисто виконав обробку матеріалів, результатів обстеження, приймав участь у лікуванні хворих.
20. А-бактерин в комплексном лечении перитонита. /[Кутовой А.Б., Лозенко Л.В., Кудрявцева В.Е., Кременчуцкий С.Г., Мединская О.Н., Бурлаченко А.А., Кутовой М.А.] //Вісник невідкладної і відновної медицини. - 2002. - Т. 3, № 3. - С. 68-70. Автор особисто приймав участь у лікуванні хворих, виконав обробку матеріалів, написав частину статті.
21. Використання Aerococcus viridans для профілактики хірургічних та урологічних ускладнень, обумовлених мікробною транслокацією /[Кутовий О.Б., Риженко С.А., Молчанов Р.М., Вальчук С.І.] //Урологія. - 2003. - Т. 7, № 1. - С. 23-25. Дисертант виконав статистичну обробку даних, які стали підґрунтям статті.
22. Ентерально-органна транслокація бактерій і генералізація інфекційного процесу в експерименті /[Кутовий О.Б., Мішалов В.Д., Кутовий М.О., Шарун О.В.] //Медичні перспективи. - 2003.- Т. VIII, № 4. - С. 19-22. Автор особисто прийняв участь у експерименті та аналізі отриманих результатів, які стали підґрунтям статті. розлитий перитоніт спектроскопія спайка
23. Адгезивна активність очеревини при проривних гастродуоденальних виразках у хворих різного віку /[Люлько І.В., Кутовий О.Б., Шпонька І.С., Бондарєва В.О., Кривенко І.Ю.] //Шпитальна хірургія. - 2005. - № 1. - С. 55-58. Автор особисто прийняв участь в усіх оперативних втручаннях та прийняв участь у написанні частини статті.
24. Люлько И.В. Лапаростомия и санационные релапаротомии в лечении разлитого перитонит /Люлько И.В., Кутовой А.Б. //Харківська хірургічна школа. - 2005. - № 1. - С. 58-62. Автор особисто прийняв участь в усіх оперативних втручаннях, провів статистичну обробку даних та прийняв участь у написанні частини статті.
25. Релапароскопія у лікуванні післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень /[Люлько І.В., Березницький Я.С., Кутовий О.Б., Лисунець П.Б.] //Медичні перспективи. - 2006.- Том ХІ, № 4. - С. 28-31. Автор особисто провів аналіз клінічного матеріалу, статистичну обробку даних та написав частину статті.
26. А. с. СССР № 1783432, G 01 N 33/49. Способ диагностики острого перитонита /Феденко В.С., Кутовой А.Б. - № 4770842; заявл. 18.12.89; опубл. 23.12.92, Бюл. № 47. Автор обстежував хворих, проаналізував клінічний матеріал, виконав написання та підготував заявку.
27. А. с. СССР № 1798694, G 01 N 33/52. Способ определения прогрессируещего течения экссудативного воспалительного процесса /Кутовой А.Б., Феденко В.С., Стружко В.С. - № 4799959; заявл. 06.03.90; опубл. 28.02.93, Бюл. № 8. Автор розробив ідею, оперував та обстежував хворих.
28. Пат. України № 26856 , G 01 N 33/48. Спосіб визначення фази гострого перитоніту /Кутовой А. Б., Феденко В.С., Стружко В.С. - № 93005032; заявл. 03.06.93; опубл. 29.12.99, Бюл. № 8. Автор брав участь у виконанні понад 90% операцій, проаналізував клінічний матеріал, виконав написання та підготував заявку.
29. Пат. України № 27372, А 61 В 10/00. Спосіб діагностики перитоніту, ускладненого жовчетечею /Кутовий О.Б., Перець I.В., Феденко В.С. - № 93005033; заявл. 03.06.93; опубл. 15.09.2000, Бюл. № 4. Автор розробив ідею, брав участь у виконанні понад 90% операцій, аналізував клінічний матеріал.
30. Кутовой А.Б. Современные аспекты комплексного лечения разлитого перитонита / Кутовой А.Б. //Экстренная хирургическая гастроэнтерология. Советско - Польский научно- практический симпозиум городов-побратимов Запорожье-Вроцлав: [тезисы докладов]. - Запорожье, 1989. - С. 11-12.
31. Кутовой А.Б. Влияние активной специфической иммунизации на инфицирование почек при внутрибрюшном заражении животных /Кутовой А.Б., Молчанов Р.Н., Лозенко Л.В. //Актуальные вопросы клинической и экспериментальной медицины: тезисы III межобластной научно-практической конференции хирургов. - Кривой Рог, 1990. - С. 28-29. Автор дисертації особисто виконав аналіз даних матеріалів та методів дослідження, написання частини статті.
32. Кутовой А.Б. Спектральные характеристики сыворотки крови и экссудата при воспалительных процессах /Кутовой А.Б., Феденко В.С., Стружко В.С. //VII конференция по спектроскопии биополимеров: [тезисы докладов]. - Харьков, 2001. - С. 151-152. Автор провів обробку даних матеріалів та методів дослідження та написав частину статті.
33. Спектрально-люминисцентное исследование компонентов крови при перитоните /[Кутовой А.Б., Феденко В.С., Стружко В.С., Комличенко З.Ф.] //Флуоресцентные методы исследования и клинической диагностики: тезисы докладов IV Всесоюзного совещания "Люминесцентный анализ в медицине и биологии и его аппаратурное обеспечение". - Москва, 1992. - Выпуск 4. - С. 43. Автор провів обробку даних матеріалів та методів дослідження та написав частину статті.
34. Кутовой А.Б. Ингибиторы протеиназ и катепсин-Д сыворотки крови при разлитом перитоните у лиц пожилого и старческого возраста /Кутовой А.Б., Малахова Л.Ф., Коврыжин И.А. //Актуальные вопросы медицины и биологии. - Днепропетровск, 1993. - Выпуск IV. - С. 27. Автор дисертації особисто виконав обробку матеріалів та методів обстеження, провів статистичну обробку даних історій хвороб, які стали підґрунтям статті.
35. Кутовой А.Б. А-бактерин в профилактике прогрессирующего перитонита /Кутовой А.Б., Кременчуцкий Г.Н., Малахова Л.Ф. //Современные проблемы клинической и экспериментальной медицины. - Днепропетровск, 1994. - С. 65-66. Дисертант особисто провів статистичну обробку даних історій хвороб та прийняв участь у написанні частини статті, присвяченій профілактиці прогресування перитоніту.
36. Люлько И.В. Сравнительная оценка методов интубации ЖКТ при разлитом перитоните /Люлько И.В., Кутовой А.Б. //Матеріали науково-практичної конференції "Екологія та здоровя". - Кривий Ріг, 1994. - С. 270-271. Дисертант приймав участь в усіх оперативних втручаннях, провів аналіз отриманих даних та написав частину статті.
37. Кутовой А.Б. Психовегетативные корреляции у больных разлитым перитонитом /Кутовой А.Б., Милейковский М.Ю., Лозенко Л.В. //Актуальные вопросы медицины и биологии: [сборник статей]. - Днепропетровск, 1995. - Выпуск 6. - С. 82. Дисертант особисто приймав участь в усіх оперативних втручаннях та провів статистичну обробку даних, які стали підґрунтям статті.
38. Люлько И.В. Состояние клеточного звена иммунитета в условиях программированной релапаротомии при разлитом перитоните /Люлько И.В., Кутовой А.Б. //Труды XXVIII межрегиональной научно-практической конференции урологов. - Днепропетровск, 1995. - С. 137-139. Автор прийняв участь в усіх оперативних втручаннях та виконав обробку даних, які стали підґрунтям для написання статті.
39. Кутовой А.Б. Особенности клинического течения разлитого перитонита у больных пожилого и старческого возраста /Кутовой А.Б., Зноскова И.А. //Анестезиология и реаниматология на рубеже XXI века. - Днепропетровск, 1998. - С. 72. Автор дисертації особисто виконав обробку матеріалів та методів обстеження та лікування хворих.
40. Технические аспекты интубации желудочно-кишечного тракта при разлитом перитоните /[Кутовой А.Б., Самарец Э.Ф., Люлько В.И., Молчанов Р.Н.] //Матеріали четвертої міжнародної конференції “Наука і освіта 2001” (Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ-Харків-Черкаси-Житомир, 01-15 лютого 2001 р.). - Дніпропетровськ, 2001. - Том 6. - С. -27-29. Дисертант прийняв участь в усіх оперативних втручаннях та зробив висновки, які стали підґрунтям статті.
41. Оценка энтерально-органной транслокации бактерий в эксперименте /[Кутовой А.Б., Мелешко А.В., Тешина Т.Г., Кутовой М.А., Кулешенко С.Г.] //Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова 2001” (Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ, 25-27 червня 2001 р.). - Дніпропетровськ, 2001. - Том 4. - С. 17-18. Автор приймав участь в усіх оперативних втручаннях, провів статистичну обробку даних історій хвороб та написав частину статті.
42. Ендовідеохірургія у лікуванні абдомінальної патології у хворих літнього і старечого віку /[Люлько І.В., Кутовий О.Б., Перцева О.М., Назаренко О.П.] //Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні питання геріатричної хірургії” (1-2 квітня 2004 року, м. Тернопіль). - Тернопіль, 2004. - С. 129-130. Дисертант прийняв участь в усіх оперативних втручаннях та зробив висновки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы