Патогенетичне обґрунтування диференційованого лікування осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму - Автореферат

Мета дослідження: оптимізувати, з урахуванням визначених патогенетичних факторів, диференційоване лікування осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів, шляхом застосування в комплексній терапії лазеротерапії та факовіту. Встановити зміни морфофункціонального стану еритроцитів та стану окисної модифікації білків у молодих осіб, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів порівняно з хворими на часті гострі респіраторні вірусні інфекції. Визначити інтенсивність вільнорадикального окиснення ліпідів та стан глутатіонової системи захисту в молодих осіб, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів порівняно з хворими на часті гострі респіраторні вірусні інфекції. Вивчити зміни імуноцитокінового профілю в молодих осіб, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів порівняно з хворими на часті гострі респіраторні вірусні інфекції. Дослідити особливості гормонально-вегетативного статусу в молодих осіб, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів порівняно з хворими на часті гострі респіраторні вірусні інфекції.Групу порівняння склало 36 осіб молодого віку, хворих на часті ГРВІ на фоні обтяженого алергологічного анамнезу та / або спадкової схильності. Залежно від проведеної терапії хворих на БА було розподілено на підгрупи: підгрупа "а" (19 осіб), які отримували БТ (інгаляційні b2-адреноміметики короткої дії за потребою (сальбутамол), інгаляційні протизапальні препарати (кромони) при БА І ступеня - курсом 15 днів, при БА ІІ ступеня - на постійній основі); підгрупа "б" (18 осіб), які на фоні БТ отримували ЛТ; підгрупа "в" (18 осіб), які на фоні БТ отримували ЛТ та Ф; підгрупа "г" (19 осіб), які на фоні БТ отримували Ф. Вегетативний індекс Кердо показав наявність парасимпатикотоній у 38,9 % осіб, хворих на БА І ступеня та 50 % - хворих на БА ІІ ступеня. Найвищим рівень даного цитокіна був у осіб молодого віку, хворих на БА ІІ ступеня (перевищував норму в 2,7 раза та показники при ГРВІ в 1,68 раза), що може бути свідченням прогресуючого запального процесу. Суттєві зрушення виявлено в осіб молодого віку, хворих на БА ІІ ступеня, де рівень ВГ був зниженим на 33,33 % (р <0,001) порівняно з віковою нормою та на 10,81 % порівняно з хворими на ГРВІ (р <0,05).У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів комплексного вивчення змін вегетативно-гормонального фону, імуноцитокінового профілю, оксидантно-антиоксидантного гомеостазу і морфофункціонального стану еритроцитів в осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів та отримані нові науково обґрунтовані результати, що полягають у визначенні факторів, що сприяють розвитку та прогресуванню бронхіальної астми. На підставі визначених механізмів прогресування захворювання оптимізовано диференційоване лікування осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів, з використанням препарату факовіту та лазеротерапії. Інтенсифікація процесів окисної модифікації білків та вільнорадикального окиснення ліпідів при бронхіальній астмі І та ІІ ступенів супроводжується зниженням рівня відновленого глутатіону в крові. В умовах інтенсифікації процесів пероксидації в осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів змінюються морфофункціональні властивості еритроцитів: підвищується відносна вязкість еритроцитарної суспензії, знижується індекс деформабельності еритроцитів, а також їх катехоламіндепонуюча функція. Застосування на фоні базисної терапії комбінацій факовіту та лазеротерапії в комплексному лікуванні осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів, сприяє досягненню тривалої ремісії до 7-8 місяців при ІІ ступені та 8-9 місяців при І ступені за рахунок нормалізації функції зовнішнього дихання, зниження рівня імуноглобуліну Е та прозапальних цитокінів, встановлення рівноваги в системі оксидант-антиоксидант, покращання морфофункціональних властивостей еритроцитів.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів комплексного вивчення змін вегетативно-гормонального фону, імуноцитокінового профілю, оксидантно-антиоксидантного гомеостазу і морфофункціонального стану еритроцитів в осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів та отримані нові науково обґрунтовані результати, що полягають у визначенні факторів, що сприяють розвитку та прогресуванню бронхіальної астми. На підставі визначених механізмів прогресування захворювання оптимізовано диференційоване лікування осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів, з використанням препарату факовіту та лазеротерапії.

1. Інтенсифікація процесів окисної модифікації білків та вільнорадикального окиснення ліпідів при бронхіальній астмі І та ІІ ступенів супроводжується зниженням рівня відновленого глутатіону в крові. Механізмом компенсації системи антирадикального захисту в осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів є зростання активності глутатіонпероксидази, супероксиддисмутази та глутатіонредуктази.

2. В умовах інтенсифікації процесів пероксидації в осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів змінюються морфофункціональні властивості еритроцитів: підвищується відносна вязкість еритроцитарної суспензії, знижується індекс деформабельності еритроцитів, а також їх катехоламіндепонуюча функція.

3. Факторами, що сприяють прогресуванню бронхіальної астми в осіб молодого віку, є порушення імуноцитокінового профілю за рахунок зростання інтерлейкіну-1b, фактору некрозу пухлин-а, що супроводжується зростанням вмісту в крові імуноглобуліну Е.

4. Порушення рівноваги вегетативної нервової системи в дівчат молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів, супроводжується дисбалансом гормонального фону за рахунок підвищення рівня естрадіолу та зниження активності холінестерази.

5. Часті гострі респіраторні вірусні інфекції за умов обтяженого алергологічного анамнезу та / або спадкової схильності, переважання тонусу парасимпатичної нервової системи, зниження активності холінестерази, підвищення прозапальних цитокінів та імуноглобуліну Е, а також межових значень функції зовнішнього дихання є факторами ризику розвитку бронхіальної астми в осіб молодого віку.

6. Додавання до базисної терапії лазеротерапії або факовіту у хворих на бронхіальну астму І ступеня, дозволяє досягти у 78 % пацієнтів значного покращання та у 22 % покращання. Додавання до базисної терапії лазеротерапії у хворих на бронхіальну астму ІІ ступеня, дозволяє досягти у 78 % пацієнтів значного покращання та у 22 % покращання, а додавання факовіту - у 80 % пацієнтів значного покращання та у 20 % покращання. Використання на фоні базисної терапії лазеротерапії та факовіту дозволяє досягти у 89 % пацієнтів значного покращання та у 11 % покращання у осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму як І, так і ІІ ступеня.

7. Застосування на фоні базисної терапії комбінацій факовіту та лазеротерапії в комплексному лікуванні осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І та ІІ ступенів, сприяє досягненню тривалої ремісії до 7-8 місяців при ІІ ступені та 8-9 місяців при І ступені за рахунок нормалізації функції зовнішнього дихання, зниження рівня імуноглобуліну Е та прозапальних цитокінів, встановлення рівноваги в системі оксидант-антиоксидант, покращання морфофункціональних властивостей еритроцитів.

Практичні рекомендації

1. До комплексу традиційного лікування осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму І ступеня, доцільно на фоні базисної терапії, включати антиоксидант факовіт по 1 кишковорозчинній та 1 шлунковорозчинній таблетці 2 рази на день під час їжі впродовж 15 днів, а також лазеротерапію червоного діапазону на біологічно активні точки ділянки носа та лімфаденоїдне кільце Пирогова, після чого впливати лазеротерапією інфрачервоного діапазону на точки Р (І) 1, з обох сторін, Т (ХІІІ) 14, V (VII) 13, з обох сторін. Курс лікування становить 7 процедур з тривалістю процедури 340 с.

2. Особам молодого віку, хворим на бронхіальну астму ІІ ступеня, до комплексу традиційного лікування доцільно на фоні базисної терапії, включати антиоксидант факовіт по 1 кишковорозчинній та 1 шлунковорозчинній таблетці 2 рази на день під час їжі впродовж 20 днів, а також лазеротерапію червоного діапазону на біологічно активні точки ділянки носа та на лімфаденоїдне кільце Пирогова, після чого впливати лазеротерапією інфрачервоного діапазону на точки Р (І) 1, з обох сторін, Т (ХІІІ) 14, V (VII) 13, з обох сторін, а також по задньо-боковій поверхні шиї та сегментарну зону по задній поверхні грудної клітки на рівні С 3-Th3. Курс лікування становить 9 процедур з тривалістю процедури 640 с.

1. Коломоєць М.Ю., Шумко Г.І. Застосування низькоенергетичного лазерного випромінювання в лікуванні бронхіальної астми в осіб молодого віку // Вісник наукових досліджень.- 2004.- № 1.- С. 25-27. (Здобувачем проведено обстеження та лікування всіх пацієнтів, підготовлена частина статті з обговоренням отриманих результатів).

2. Шумко Г.І. Окисна модифікація білків при бронхіальній астмі в молодих людей // Клінічна та експериментальна патологія. - 2003.- Т. 2, № 2.- С. 40-42.

3. Шумко Г.І. Морфофункціональний стан еритроцитів при бронхіальній астмі у молодих людей // Буковинський медичний вісник. - 2003.- Т. 7, № 4.- С. 100-102.

4. Шумко Г.І. Вплив лазеротерапії та факовіту на про- та антиоксидантну системи осіб молодого віку хворих на гострий бронхіт // Український бальнеологічний журнал. - 2004.- № 3, 4.- С. 89-92.

5. Шумко Г.І. Вплив лазеротерапії та факовіту на імуноцитокіновий профіль осіб молодого віку хворих на бронхіальну астму // Український терапевтичний журнал. - 2004.- № 4.- С. 47-51.

6. Шумко Г.І. Стан вегетативної нервової системи та гормональний статус у осіб молодого віку, хворих на бронхіальну астму // Галицький лікарський вісник. - 2004.- №. 4- С. 78-80.

7. Шумко Г.І., Тодоріко Л.Д., Вільнорадикальне окиснення ліпідів та стан протирадикальних систем захисту при бронхіальній астмі // Клінічна та експериментальна патологія. - 2005.- Т. 4, № 1.- С. 112-115 (Здобувачем проведено обстеження осіб молодого віку, статистична обробка матеріалу, обговорення отриманих результатів).

8. Шумко Г.І. Патогенетичні аспекти бронхіальної астми в осіб молодого віку // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини /Матеріали 85-ї підсумкової конференції, присвяченої 60-річчю БДМА.- Чернівці: Медакадемія, 2004.- С. 257-260.

9. Коломоєць М.Ю., Шумко Г.І. Функціональні властивості еритроцитів у хворих на бронхіальну астму // Матеріали ІІІ зїзду фтизіатрів і пульмонологів України, Київ 26-28 травня 2003. - Український пульмонологічний журнал. - 2003.- Т. 40, № 2.- С. 209. (Здобувачем проведено обстеження всіх пацієнтів, обговорення отриманих результатів, написання тез).

10. Шумко Г.І., Коваленко С.В. Зміни функціональних властивостей еритроцитів у разі бронхіальної астми у хворих молодого віку // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми тромбозу і порушень гемостазу в клінічній медицині", Київ, 20 березня 2003.- С. 117. (Здобувачем проведено обстеження всіх пацієнтів, обговорення отриманих результатів, написання тез).

11. Шумко Г.І. Окисна модифікація білків при бронхіальній астмі у хворих молодого віку // Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених "Медицина третього тисячоліття", Харків, 20 січня 2004.- С. 85.

12. Шумко Г.І. Вплив лазерного випромінювання на структурно-функціональні властивості еритроцитів при бронхіальній астмі в осіб молодого віку // Матеріали 57-ї міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, Ужгород, 20-22 квітня 2004.- С. 108.

13. Шумко Г.І. Вплив факовіту на стан оксидантно-протиоксидантної системи при бронхіальній астмі в осіб молодого віку // Матеріали XV зїзду терапевтів України, Київ, 21-23 квітня 2004.- С. 106-107.

14. Шумко Г.І. Вплив лазеротерапії на стан окисної модифікації білків в комплексному лікуванні бронхіальної астми // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Терапевтичні читання памяті академіка Л.Т. Малої", Харків, 20-21 травня 2004.- С. 264.

15. Шумко Г.І. Цитокіновий профіль та рівень імуноглобуліну Е при бронхіальній астмі у осіб молодого віку // Тези доповідей Х конгресу СФУЛТ, Чернівці, 26-28 серпня 2004.- С. 392.

16. Пат. 66320 А Україна, МКИ А 61N5/067. Спосіб лікування бронхіальної астми / Шумко Г.І. (Україна).- № 20031212026; Заявл. 22.12.2003; Опубл. 15.04.2004, Бюл. № 4.- 4с.

17. Пат. 67711 А Україна, МКИ А 61Р 39/06, А 61Р 11/06. Спосіб антиоксидантного впливу при лікуванні бронхіальної астми / Шумко Г.І., Коломоєць М.Ю. (Україна).- № 20031213428; Заявл. 31.12.2003; Опубл. 15.06.2004, Бюл. № 6.-3с. (Здобувачем особисто обстежено хворих, проведено аналіз отриманих результатів, оформлено патент).

Размещено на .ru