Патогенетичне обґрунтування діагностики та лікування вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози - Автореферат

У вирішенні цієї проблеми важлива роль належить тиреопатіям, у структурі яких переважають йоддефіцитні захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), особливо дифузна еутиреоїдна гіперплазія щитоподібної залози (Т.Ф. Багато питань, що стосуються особливостей функції щитоподібної залози, метаболічних процесів, характеру гемостазіологічних порушень при вагітності у жінок з еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози вивчені недостатньо. Комплексне вивчення гормональної функції щитоподібної залози та фетоплацентарного комплексу (ФПК), метаболічних порушень, гемостазіологічних процесів дозволить уточнити патогенез ускладнень вагітності при дифузній еутиреоїдній гіперплазії ЩЗ і допоможе запропонувати більш ефективні методи діагностики та лікування, а й відповідно оптимізувати терапію, що являє науковий та практичний інтерес. Тому вивчення стану системи мати-плацента-плід у вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ, особливо ускладненою гестаційним транзиторним тиреотоксикозом і субклінічним гіпотиреозом, своєчасна корекція виявлених порушень сприятимуть пролонгації вагітності, народженню фізично та інтелектуально здорової дитини. Автор особисто визначив патогенетичні особливості перебігу вагітності при дифузній еутиреоїдній гіперплазії щитоподібної залози, запропонував тактику ведення та розробив комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з патологією щитоподібної залози.Першу групу склали 45 вагітних з гіперплазією ЩЗ, у яких у першому триместрі було виявлено субклінічний гестаційний гіпотиреоз і які протягом гестаційного періоду отримували L-тироксин і „Барба - йод” у дозі 180 мкг/добу. До II групи увійшло 33 вагітних з еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ, яким протягом вагітності проводилась профілактика йоддефіциту препаратом „Барба - йод” у дозі 180 мкг/добу. Крім того, у вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ часто спостерігалися гіперпластичні процеси ендометрія (30,8% - в І групі, 22,2% - в ІІ групі та 42,4% - в ІІІ групі), які, можливо, були результатом гіпофізарно-тиреоїдно-яєчникових порушень. При цьому дифузний еутиреоїдний зоб I ступеня мав місце у 29 (24,8%) вагітних I групи, у 32 (27,4%) II та у 26 (22,2%) вагітних III групи. При аналізі показників тиреоїдного статусу встановлено, що в усіх вагітних I групи в I триместрі рівень ТТГ був дещо підвищеним у порівнянні з контрольною групою (3,98±0,37 ММО/л у І групі та 3,67±0,12 ММО/л у контролі відповідно), а вміст Т3 і Т4 перебував на нижній межі норми, що свідчить про гіпофункцію щитоподібної залози.У дисертаційній роботі на підставі клініко-лабораторних досліджень проведено теоретичне обґрунтування та подано нове вирішення актуальної проблеми акушерства, яка полягає у визначенні патогенетичних особливостей перебігу вагітності за умови дифузної еутиреоїдної гіперплазії щитоподібної залози, а також у розробці науково обґрунтованого підходу до ранньої діагностики та своєчасної корекції виявлених порушень. При дослідженні тиреоїдного гомеостазу за допомогою визначення ТТГ, Т3, Т4, FT3, FT4 у вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози в ранні терміни вагітності встановлено субклінічний гіпотиреоз (38,5%), еутиреоз (28,2%) і транзиторний гестаційний тиреотоксикоз (33,3%), що дуже важливо для виділення цих жінок у групу високого перинатального ризику, своєчасної оцінки функціонального стану ЩЗ та проведення диференційованого лікування. При дифузній еутиреоїдній гіперплазії щитоподібної залози спостерігається зростання інтенсивністі процесів ПОЛ, зниження активності АОС, що виявляється зниженням небілкової фракції тіол-дисульфідного коефіцієнта в 2,4 та 2,5 раза і білкової фракції в 1,4-1,8 раза, а також зниження СОД та каталази, найбільш виражено в групі, яка перенесла гестаційний тиреотоксикоз. Включення в комплексне лікування вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози вітчизняного препарату “Барба-йод” сприяє поліпшенню метаболічних процесів, показників системи гемостазу, відновленню йодного балансу, що дозволяє рекомендувати запропоновану схему лікування як один із оптимальних методів терапії для цієї групи жінок. Запропонована тактика ведення вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози та розроблений науково обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів дозволили знизити показники перинатальних втрат у 2 раза, зберегти вагітність у 93,3% жінок і завершити ії народженням життєздатних дітей.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі на підставі клініко-лабораторних досліджень проведено теоретичне обґрунтування та подано нове вирішення актуальної проблеми акушерства, яка полягає у визначенні патогенетичних особливостей перебігу вагітності за умови дифузної еутиреоїдної гіперплазії щитоподібної залози, а також у розробці науково обґрунтованого підходу до ранньої діагностики та своєчасної корекції виявлених порушень.

1. При дослідженні тиреоїдного гомеостазу за допомогою визначення ТТГ, Т3, Т4, FT3, FT4 у вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози в ранні терміни вагітності встановлено субклінічний гіпотиреоз (38,5%), еутиреоз (28,2%) і транзиторний гестаційний тиреотоксикоз (33,3%), що дуже важливо для виділення цих жінок у групу високого перинатального ризику, своєчасної оцінки функціонального стану ЩЗ та проведення диференційованого лікування.

2. Ранньою ознакою гормональних порушень у вагітних з еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ є зниження рівня двох і більше гормонів ФПК на одне сигмальне відхилення.

3. У жінок з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози має місце порушення ліпідного обміну, що виявляється у підвищенні рівня загального ХС, тригліцеридів, ЛПНЩ у 1,2 - 1,3 раза та ЛПДНЩ в 1,9-1,6 раза.

4. При дифузній еутиреоїдній гіперплазії щитоподібної залози спостерігається зростання інтенсивністі процесів ПОЛ, зниження активності АОС, що виявляється зниженням небілкової фракції тіол-дисульфідного коефіцієнта в 2,4 та 2,5 раза і білкової фракції в 1,4-1,8 раза, а також зниження СОД та каталази, найбільш виражено в групі, яка перенесла гестаційний тиреотоксикоз.

5. У вагітних з еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози вже в ранні терміни вагітності відбувається патологічна активація системи гемостазу. Для вагітних, що перенесли гестаційний тиреотоксикоз характерна незначна хронометрична гіперкоагуляція і структурна гіпокоагуляція, викликана активацією протизгортальних механізмів. У вагітних з субклінічним гіпотиреозом це виявляється у вигляді хронічного синдрому ДВЗ крові, з еутиреозом - у розвитку субклінічної форми хронічного синдрому ДВЗ.

6. На тлі застосування препарату “Барба-йод” відзначені позитивні зміни ехоструктури та ехогенності щитоподібної залози у 49% пацієнток, у 34% дифузний зоб II ступеня перейшов у I ступінь.

7. Включення в комплексне лікування вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози вітчизняного препарату “Барба-йод” сприяє поліпшенню метаболічних процесів, показників системи гемостазу, відновленню йодного балансу, що дозволяє рекомендувати запропоновану схему лікування як один із оптимальних методів терапії для цієї групи жінок.

8. На підставі отриманих даних розроблено алгоритм діагностики та лікування вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ.

9. Запропонована тактика ведення вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози та розроблений науково обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів дозволили знизити показники перинатальних втрат у 2 раза, зберегти вагітність у 93,3% жінок і завершити ії народженням життєздатних дітей.

Практичні рекомендації

1. Всі вагітні з дифузною еутиреоїдною гіперплазією щитоподібної залози повинні бути віднесені до групи ризику по виникненню перинатальних та акушерських ускладнень. Динамічне обстеження ЩЗ доцільно проводити в 22-24 тижні гестації, а також на 35-36 тижнях.

2. Для підвищення ефективності терапії дифузної еутиреоїдної гіперплазії ЩЗ при обстеженні вагітних необхідно, окрім визначення гормонального статусу, виявлення особливостей метаболічних процесів, ліпідного спектра, показників системи гемостазу.

3. Лікування вагітних з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ необхідно проводити в двох напрямках: відновлення йодного балансу та застосування диференційованої патогенетичної терапії.

4. З метою профілактики ускладнень вагітності та пологів у жінок з дифузною еутиреоїдною гіперплазією ЩЗ рекомендується в комплексне лікування включати препарат “Барба-йод”, який сприяє відновленню йодного балансу, поліпшенню метаболічних процесів, показників системи гемостазу, ліпідного спектра. “Барба-йод” рекомендується призначати в дозі 180 мкг на добу диференційовано, в залежності від функціонального стану ЩЗ.

Список умовних скорочень

АОС - антиоксидантна система

АТ - III - антитромбін III

АЧТЧ - активований частковий тромбопластиновий час

ВАТ - відсоток адгезивних тромбоцитів

ЗРП - затримка розвитку плоду

ДВЗ - дисеміноване внутрішньосудинне згортання

ІСАТ - індекс спонтанної агрегації тромбоцитів

ІШОЛ - індукована швидкість окислення ліпідів

ЛПВЩ - ліпопротеїди високої щільності

ЛПДНЩ - ліпопротеїди дуже низької щільності

ЛПНЩ - ліпопротеїди низької щільності

МДА - малоновий діальдегід

НФА - неферментативна фібринолітична активність

ПАП - потенційна активність плазміногену

ПДАП - повільнодіючі антиплазміни

ПДФФ - продукти деградації фібриногену/фібрину

ПОЛ - перекисне окиснення ліпідів

ПТЧ - протромбіновий час

РКМФ - розчинні комплекси мономерів фібрину

СОД - супероксиддисмутаза

СФА - сумарна фібринолітична активність

СШОЛ- спонтанна швидкість окислення ліпідів

Т3 - трийодтиронін

Т4 - тироксин

ТТГ- тиреотропний гормон

ФГ- фібриноген

ФПК- фетоплацентарний комплекс

ФФА- ферментативна фібринолітична активність

ХГ- хоріонічний гонадотропін

ХЗФ- Хагеман-залежний фібриноліз

ХС - холестерин

ЧР- час рекальцифікації

ШДАП- швидкодіючі антиплазміни

ЩЗ- щитоподібна залоза

SH- сульфгідрильні групи

SS- дисульфідні групи

FT3 - вільний трийодтиронін

FT4 - вільний тироксин

1. Комплексное лечение беременных с патологией щитовидной железы аутоиммунного генеза / Щербаков В.Ю., Щербаков А.Ю., Фоменко О.В., Новикова Е.А., Ольховик В.Л. // Український медичний альманах. - 2007. - №3. - С.190-193. Автор здійснив аналіз та узагальнення результатів, оформлення статті.

2. Ольховик В.Л. Гестационный транзиторный тиреотоксикоз / Ольховик В.Л. // Международный медицинский журнал. - 2008.- №1.- С.96-98.

3. Ольховик В.Л. Состояние показателей системы гемостаза у беременных с эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы / Ольховик В.Л. // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 2. - С.19-21.

4. Морфологическая характеристика плацент женщин с эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы, перенесших гестационный тиреотоксикоз / Щербаков В.Ю., Ольховик В.Л. // Український медичний альманах. - Луганськ. - 2008. - Том 11, №2. - С.173-176. Автор провів обстеження вагітних, статистичну обробку отриманих матеріалів, підготував текст до друку.

5. Профілактика та лікування йоддефіцитних захворювань у вагітних / Щербаков А.Ю., Архіпкіна Л.В., Щербаков В.Ю., Ольховик В.Л. // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України.- Київ (Інтермед), 2008.- С.212-216. Автор здійснив аналіз матеріалів та узагальнення результатів.