Патогенетичне обґрунтування блокади АТ1 рецепторів для корекції ренальних дисфункцій після обструкції сечовода - Автореферат

Одним із ключових патогенетичних факторів ренальних дисфункцій за умов порушення уродинаміки є активація ренін-ангіотензинової системи (РАС) (Возіанов О.Ф. та ін., 2003; Nakatami T., 2002), ефекторна молекула якої - ангіотензин II (АНГІІ), впливає як на структури нирки, так і на клітини, що беруть участь у запаленні (ендотелій, лейкоцити, тромбоцити). Якщо загальні закономірності взаємодії АНГІІ і NO на внутрішньоклітинному рівні відомі (Liu R. et al., 2004), то індивідуальні особливості зміни сенситивності АТ1 рецепторів і функціонування внутрішньоклітинної сигнальної системи ENOS-NO-Протеїнкіназа G після гострого порушення уродинаміки залишаються маловивченими. Не визначена ефективність блокади АТ1 рецепторів щодо модуляції запально-репаративного процесу в нирці після ООС, хоча зясування цього питання дозволило б підійти до розробки адекватних методів профілактики постобструктивної нефропатії. Вивчити індивідуальні особливості та динаміку сенситивності АТ1 рецепторів, а також активність внутрішньоклітинного сигнального шляху ENOS-Протеїнкіназа G у щурів після ООС. Методи дослідження: для досягнення поставленої в роботі мети і реалізації її задач використовували фізіологічні, морфологічні, біохімічні методи, що дозволило зясувати залежність патогенезу ренальних дисфункцій після гострого порушення уродинаміки від індивідуальних особливостей реакції РАС і внутрішньоклітинного сигнального шляху ENOS-Протеїнкіназа G, а також обґрунтувати застосування блокаторів АТ1 рецепторів для профілактики розвитку постобструктивної нефропатії.Дану популяцію щурів розділили на дві групи: 2-у (гіперреактивні щури; n=57, без фармакологічної корекції) і 3-ю (n=57, що отримували блокатор АТ1 рецепторів - Лозартан, який призначали тваринам відразу після усунення ООС). У тварин 1-ї та 2-ї груп через 7 діб після ООС у базальних умовах відзначалося підвищення EFNA відповідно на 11,45% (р<0,05) і 24,39% (р<0,01) порівняно з контролем. Кліренс натрію в постобструктивній нирці щурів 1-ї групи виявився на 10,42% (p<0,05) і в 2-й групі на 39,58% (p<0,01) вище контролю. Глюкозне навантаження виявило обмеження резервних можливостей проксимального звивистого канальця (ПЗК) - TGM у щурів 1-ї і 2-ї груп були відповідно на 18,9% і 27,03% нижче, ніж у контролі (p<0,01). ТСН2О, що визначає максимальний рівень концентрування сечі, була нижче контролю на 21,74% (p<0,05) і 30,43% (p<0,01) відповідно у щурів 1-ї та 2-ї групи.У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної і маловивченої наукової задачі, що полягає в патогенетичному обґрунтуванні блокади АТ1 рецепторів для корекції ренальних дисфункцій після обструкції сечовода залежно від стану внутрішньоклітинних сигнальних систем АНГІІ-АТ1 рецептори-Са2 -кальмодулін і ENOS-Протеїнкіназа G. У тварин 1-ї групи до кінця місяця після ООС відбувається відновлення структур кіркової і зовнішньої мозкової речовини нирки; у внутрішній медулі запально-репаративний процес носить незавершений характер. До кінця 1 місяця після ООС у щурів 1-ї групи відновлюється ефективність механізмів осмодилюції; у 2-й групі в реакції постобструктивної нирки на водне навантаження превалює волюморегуляторна відповідь (EFNA і CNA відповідно на 15,5% і 11,65% вище, ніж у контрольних тварин; p<0,05). Блокада АТ1 рецепторів після ООС у гіперреактивних щурів оптимізує роботу внутрішньоклітинних сигнальних систем, що супроводжується: зниженням мікроциркуляторних порушень і альтерації структур нирки, обмеженням лейкоцитарної інфільтрації та фіброзу, а також інтенсифікацією репаративних процесів. 12-15 (дисертантом особисто проведено експериментальне дослідження та оцінка динаміки розвитку запально-репаративних процесів в нирці після обструкції сечовода, провів статистичну обробку результатів дослідження).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної і маловивченої наукової задачі, що полягає в патогенетичному обґрунтуванні блокади АТ1 рецепторів для корекції ренальних дисфункцій після обструкції сечовода залежно від стану внутрішньоклітинних сигнальних систем АНГІІ-АТ1 рецептори-Са2 -кальмодулін і ENOS-Протеїнкіназа G.

1. У 1-й групі (нормореактивні щури) через 48 г після ООС in vitro ЕС50 АНГІІ збільшувалася на 25,88%, активність Са2 -кальмодуліна, ENOS і ГЦ підвищувалася відповідно на 25,3%, 29,9% і 32,3% порівняно з контролем (р<0,01). До 14-ї доби сенситивність АТ1 рецепторів зростала на 5,74% (p<0,05) і надалі досягала контрольних значень. Через 1 міс визначено відновлення ефективності роботи внутрішньоклітинних сигнальних систем.

2. В 2-й групі (гіперреактивні щури) ООС супроводжувалася підвищенням ЕС50 АНГІІ на 88,23%. При введенні в інкубаційну суміш трифтазину і L-NAME агрегація тромбоцитів зростала відповідно на 37,0±1,51% і 42,3±1,8% порівняно з контролем (р<0,001); нітропрусид натрію знижував агрегацію тромбоцитів на 44,3% (р<0,001). До кінця місяця сенситивність АТ1 рецепторів залишалася зниженою, а активність Са2 -кальмодуліну, ENOS і ГЦ - підвищеною.

3. У тварин 1-ї групи до кінця місяця після ООС відбувається відновлення структур кіркової і зовнішньої мозкової речовини нирки; у внутрішній медулі запально-репаративний процес носить незавершений характер. У тварин 2-ї групи протягом місяця в кірковій речовині нирки репаративні процеси розвивалися повільно, а в мозковій - зберігалася альтерація канальців, лімфо-макрофагальна інфільтрація строми, прогресував тубуло-інтерстиційний фіброз.

4. До кінця 1 місяця після ООС у щурів 1-ї групи відновлюється ефективність механізмів осмодилюції; у 2-й групі в реакції постобструктивної нирки на водне навантаження превалює волюморегуляторна відповідь (EFNA і CNA відповідно на 15,5% і 11,65% вище, ніж у контрольних тварин; p<0,05). В обох групах через місяць осмоконцентраційна функція не відновлювалася: ТСН2О за умов депривації була в 1-й і 2-й групах відповідно на 10,14% і 23,19% нижче, ніж в контролі (p<0,05).

5. Блокада АТ1 рецепторів після ООС у гіперреактивних щурів оптимізує роботу внутрішньоклітинних сигнальних систем, що супроводжується: зниженням мікроциркуляторних порушень і альтерації структур нирки, обмеженням лейкоцитарної інфільтрації та фіброзу, а також інтенсифікацією репаративних процесів.

6. Блокада АТ1 рецепторів сприяє відновленню до кінця місяця проксимальної канальцевої реабсорбції й ефективності осмодилюції в постобструктивній нирці. Посилення транспортних процесів у мозковій речовині (ТСН2О на 13,2% вище, ніж у щурів 2-ї групи; p<0,05), не забезпечує досягнення максимального рівня осмоконцентрування за умов водної депривації (дефіцит КІ щодо контролю складав 11,73%; p<0,05).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Волошин В.В., Черешнева Е.В. Метаболизм проксимальных канальцев нефронов при обструкции мочеточника // Вісник мофології.- 2006.- Т. 12. №2.- С. 133-137 (дисертант виконав експерименти, прийняв участь в гістохімічному дослідженні нефронів після обструкції сечовода, провів аналіз результатів).

2. Баринов Е.Ф., Бондаренко Н.Н., Ніколенко О.Г., Волошин В.В. Залежність морфогенезу нирки при обструкції сечовода від реактивності ренін-ангіотензинової системи // Таврический медико-биол. вестник.- 2006.- Т. 9, № 9.- С. 12-15 (дисертантом особисто проведено експериментальне дослідження та оцінка динаміки розвитку запально-репаративних процесів в нирці після обструкції сечовода, провів статистичну обробку результатів дослідження).

3. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Сулаева О.Н., Волошин В.В. Состояние внутриклеточного сигнального пути NO-протеинкиназа G у крыс с различной сенситивностью АТ1-рецепторов при моделировании обструкции мочеточника // Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2006. - Т. 7, № 4. - С. 33-36 (дисертантом особисто виконані експерименти, біохімічне дослідження, оцінка стану внутрішньоклітинних сигнальних систем тромбоцитів, статистична обробка та аналіз отриманих даних).

4. Баринов Э.Ф., Бондаренко Н.Н., Черешнева Е.В., Волошин В.В. Альтерация канальцев нефронов после односторонней окклюзии мочеточника // Вісник проблем біології і медицини.- 2006.- № 2.- С. 66-69 (дисертант особисто виконав експериментальні дослідження, провів морфометричний аналіз та статистичну обробку результатів, підготував статтю до друку).

5. Волошин В.В. Ренальные дисфункции после односторонней обструкции мочеточника // Укр. мед. альманах.- 2007.- Т. 10. № 4.- С. 33-35.

6. Волошин В.В. Адаптационные реакции почек у крыс с различной активностью ENOS в ранние сроки после обструкции мочеточника // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2007.- Т. 3, № 9.- С. 111-116.

7. Баринов Э.Ф., Волошин В.В. Модуляция воспаления в почке при обструкции мочеточника путем ингбирования эффектов ангиотензина II // Акт. пробл. трансп. мед. - 2007.- Т 7, № 1.- С. 127-131 (дисертант виконав експериментальні дослідження, проаналізував морфологію постобструктивної нирки за умов блокади АТ1 рецепторів, провів статистичну обробку та аналіз результатів).

8. Волошин В.В. Моделирование односторонней обструкции мочеточника в эксперименте// Питання експериментальної та клінічної медицини.- 2006.- випуск 10, Т.1.- С. 141-143.

9. Баринов Э.Ф., Сулаева О.Н., Волошин В.В., Терещук Б.П. Динамика сенситивности ангиотензиновых рецепторов 1 типа у крыс после односторонней обструкции мочеточника // Проблемы, достижения и перспективы развития медио-биологических наук и практического здравоохранения.- 2006.- Т. 142, часть 3.- С. 15-19 (дисертантом особисто виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

10. Бондаренко Н.Н., Черешнева Е.В., Волошин В.В., Баринова Н.Е. Компенсаторные метаболические реакции проксимальных и дистальных канальцев нефронов коркового вещества почки при обструкции мочеточника // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос.мед.университета им. С.И.Георгиевского.- 2006.- Т. 142, часть 1.- С. 6-9 (дисертант виконав експерименти, приймав участь в гістохімічному дослідженні нирок, аналізі отриманих результатів).

11. Баринов Е.Ф., Волошин В.В. Морфометричний аналіз нефронів після усунення обстукції сечівника // Матеріали третьої Всеукраїнської морфологічної наукової конференції "Карповські читання".- Дніпропетровськ, 2006. - С. 11-13.

12. Баринов Э.Ф., Волошин В.В. Новое в патофизиологии органов и систем: волюморегуляторные механизмы почки после обструкции мочеточника // Бюллетень V читань ім. В.В.Підвисоцького.- 2006.- С.32-33 (дисертант провів експериментальні дослідженні та статистичну обробку даних, оцінив функціональний стан постобструктивної нирки за умов водного навантаження).

13. Баринов Э.Ф., Волошин В.В., Черешнева Е.В. Структурно-функциональное состояние почки у крыс с различной активностью внутриклеточной системы ENOS-NO-протеинкиназа G после обструкции мочеточника // ІІІ Международная научная конференции "Гомеостаз: физиология, патология, фармакология и клиника".- 2007.- С. 30-32 (дисертант виконав експериментальні дослідження, проаналізував структурно-функціональний стан постобструктивної нирки).

14. Баринов Э.Ф., Волошин В.В. Морфологические детерминанты нарушения осморегуляции при обструкции мочеточника у крыс со сниженной сенситивностью АТ1-рецепторов // Бюлетень VI читань ім. В.В. Підвисоцького.- 2007.- С. 49 (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів морфометричну оцінку мозкової речовини нирки, статистичну обробку та аналіз результатів).

15. Баринов Э.Ф., Волошин В.В. Изменение активности системы ENOS-NO-протеинкиназа G после острой обструкции мочеточника у крыс с различной индивидуальной реактивностью // Патогенез.- 2007.- Прил.- С. 6. (дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку даних).