Обґрунтування раціональної технології лікування хворих на різні форми хронічних синуїтів. Вивчення патогенетичних механізмів та можливості прогнозування позитивних результатів. Методи застосування фізичних факторів впливу при параназальних синуїтах.
При низкой оригинальности работы "Патогенетичне лікування хворих на хронічні синуїти з використанням фізичних факторів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
За результатами клініко-лабораторних досліджень визначити прогноз ефективності лікування хворих з різними формами і стадіями перебігу патологічного процесу в пазухах немедикаментозними факторами, що вивчаються. Їх системний аналіз показав помітну імунну недостатність організму при хронічних синуїтах, яка відіграє провідну роль у розвитку захворювання, що має суттєве значення при виборі засобів і методів санації, в першу чергу й імунокоригуючих заходів для підвищення ефективності лікування. Вивчення фізичних факторів, які застосовуються ізольовано та в різних комбінаціях при лікуванні хронічних ексудативних синуїтів у найближчому та віддаленому періодах показало, що найбільш ефективним виявилося запропоноване нами внутрішньосинусове кріорозпилення в комплексі з попередньо проведеною квантовою інсоляцією крові. Для визначення лікувальних можливостей фізичних факторів, що досліджувались, усім хворим на хронічні ексудативні синуїти проводились ізольовані та комбіновані нелікарські методи лікування: внутрішньопазухове локальне розпилення рідкого азоту (32 особи), гелій-неонове лазерне опромінювання запаленої слизової оболонки (40 осіб), ультрафіолетове опромінювання крові (28 пацієнтів), локальний кріовплив з попередньою квантовою інсоляцією крові (40 хворих) і внутрішньосинусове лазерне опромінювання з екстракорпоральним ультрафіолетовим опромінюванням крові (40 хворих). При вивченні динаміки імунологічного статусу хворих на хронічні ексудативні синуїти під впливом немедикаментозних ізольованих методів лікування встановлено, що відбувалось підвищення процентного вмісту Т-та В-лімфоцитів, причому найбільший підйом рівня Т-лімфоцитів спостерігався після ультрафіолетової інсоляції крові (з 64,5±0,8 перед лікуванням до 67,9±0,6 після нього і до 73,5±0,9 через 2 місяці), що свідчить про її стимулюючий вплив на основні показники клітинного імунітету.Хронічні синуїти у 15-18% хворих протікають за наявності на слизовій оболонці пазух анаеробних мікроорганізмів, при життєдіяльності яких виділяються гази. При хронічних синуїтах констатований суттєвий і стійкий дисбаланс клітинного та гуморального імунітету, який проявляється вираженим зниженням вмісту в крові В-та Т-лімфоцитів та особливо хелперів при одночасному збільшенні недиференційованих 0-клітин, а також кількості супресорів. У хворих на хронічні синуїти спостерігається зрушення в системі червоної крові, що проявляється підвищенням рівня еритроцитів, резистентних до кислотного гемолітику та зменшенням кількості зниженостійких клітин, що демонструє потенціал функціональних резервів організму й відображає деформацію тонких механізмів змін гомеостатичних процесів. Локальний низькотемпературний вплив (кріорозпилювання, кріонекротизація) і гелій-неонове лазерне опромінювання, які використовуються як самостійні методи лікування хворих на хронічні синуїти, сприяє зниженню обсіменіння слизової оболонки пазухи патогенними мікроорганізмами, нормалізації внутрішньосинусового тиску і меншою мірою впливають на динаміку імунологічних, біохімічних та біофізичних показників крові, що свідчить про переважно місцеву дію цих факторів. Ультрафіолетове опромінювання крові при хронічних синуїтах в першу чергу викликає швидку нормалізацію показників клітинного та гуморального імунітету, рівнів макро-і мікроелементів, співвідношення еритроцитів різної резистентності, що свідчить на користь стимуляції переважно загальних механізмів реактивності організму під впливом УФОК.
Вывод
1. Хронічні синуїти у 15-18% хворих протікають за наявності на слизовій оболонці пазух анаеробних мікроорганізмів, при життєдіяльності яких виділяються гази. Крім того, у 43-49% пацієнтів виявлені мікроорганізми, що характеризуються як факультативні анаероби та виявляють себе в умовах ізоляції від зовнішнього середовища як істинні.
2. Зміна внутрішньосинусового тиску обумовлена утворенням газів та має свої закономірні особливості: при ексудативних синуїтах він знижений, а хронічні гіперпластичні процеси супроводжуються внутрьшньопазуховою гіпертензією.
3. При хронічних синуїтах констатований суттєвий і стійкий дисбаланс клітинного та гуморального імунітету, який проявляється вираженим зниженням вмісту в крові В- та Т-лімфоцитів та особливо хелперів при одночасному збільшенні недиференційованих 0-клітин, а також кількості супресорів. Одночасно було відзначено зниження сироваткових імуноглобулінів А, М й достовірне підвищення IGG. Відзначається також помітне гальмування показника завершеності фагоцитозу, фагоцитарного індексу, фагоцитарної ємкості крові та функціональної активності нейтрофілів. Усі ці зміни необхідно розцінювати як вторинну імунологічну недостатність.
4. Виявлена вторинна недостатність імунологічних реакцій при хронічих синуїтах протікає на фоні суттєвих зрушень макро- і мікроелементного складу крові, а особливо тих катіонів, які активно беруть участь у забезпеченні функцій імунокомпетентних клітин (Zn, Cu. Fe).
5. У хворих на хронічні синуїти спостерігається зрушення в системі червоної крові, що проявляється підвищенням рівня еритроцитів, резистентних до кислотного гемолітику та зменшенням кількості зниженостійких клітин, що демонструє потенціал функціональних резервів організму й відображає деформацію тонких механізмів змін гомеостатичних процесів.
6. Вивчення етіологічних і патогенетичних ланок хронічних синуїтів лягло в основу їх класифікації, в якій верифікація форм патологічного процесу у пазухах науково обумовлена, що полегшує обрання найбільш патогенетичного методу лікування.
7. Запропонована система прогнозування результатів лікування хворих на хронічні ексудативні та проліфекативні синуїти, що створена на підставі математико-статистичного дослідження, дозволяє диференційовано підходити до вибору способу санації пазухи та методів використання фізичних факторів.
8. Локальний низькотемпературний вплив (кріорозпилювання, кріонекротизація) і гелій-неонове лазерне опромінювання, які використовуються як самостійні методи лікування хворих на хронічні синуїти, сприяє зниженню обсіменіння слизової оболонки пазухи патогенними мікроорганізмами, нормалізації внутрішньосинусового тиску і меншою мірою впливають на динаміку імунологічних, біохімічних та біофізичних показників крові, що свідчить про переважно місцеву дію цих факторів.
9. Ультрафіолетове опромінювання крові при хронічних синуїтах в першу чергу викликає швидку нормалізацію показників клітинного та гуморального імунітету, рівнів макро- і мікроелементів, співвідношення еритроцитів різної резистентності, що свідчить на користь стимуляції переважно загальних механізмів реактивності організму під впливом УФОК.
10. У хворих на ексудативні синуїти найбільш виражені позитивні зміни захисних реакцій організму викликає внутрішньосинусове кріозрошення слизової оболонки пазух з попередньою квантовою інсоляцією крові, що корелювало зі сприятливою динамікою клінічної картини захворювання і відсутністю повторення його в подальшому (одужання й поліпшення - 92-85% при пятирічному катамнезі). Використання гелій-неонового лазера в комбінації з УФОК забезпечило менш високі результати.
11. При хронічних поліпозних риносинуїтах найсприятливіші зміни лабораторних тестів виявлені при кріонекротизації стінки верхньощелепної пазухи й ультрафіолетовій інсоляції крові, що зумовило швидкий регрес післяопераційних реактивних явищ у порожнині носа й найменшу кількість рецидивів у катамнезі (одужання й покращення - 83-81% при терміні спостереження 5 років). Гелій-неонове опромінювання запаленої слизової оболонки пазухи та УФОК виявились менш ефективним методом лікування.
12. Створений нами кріоапарат КМ-22 поліпшує доступ до найбільш вузьких ділянок порожнини носа й тому може бути використаний для мікрохірургічних маніпуляцій в середньому носовому ході, а запропонований апарат для ультрафіолетового опромінювання крові за багатьма параметрами перевершує існуючі вітчизняні та зарубіжні аналоги, що дозволяє легко застосовувати його в стаціонарних та амбулаторних умовах.
Практичні рекомендації
1. Класифікація хронічних синуїтів, яка запропонована, ураховує патогенетичні ланки захворювання, що поліпшує процес діагностики форм запалення в пазухах та сприяє підвищенню ефективності лікування.
2. У результаті вивчення спектра фізичних факторів (локального кріовпливу, лазерного випромінювання, ультрафіолетового опромінювання крові), що використовуються ізольовано та в різних комбінаціях, установлено, що при лікуванні хронічних ексудативних синуїтів більш ефективно застосовувати внутрішньопазухове кріозрошення запаленої слизової оболонки з попереднім ультрафіолетовим опромінюванням крові.
3. При хронічних поліпозних риносинуїтах для отримання протирецидивного ефекту доцільно використовувати кріонекротизацію слизової оболонки середнього носового ходу з попередньою квантовою інсоляцією крові.
4. Для реалізації рекомендованих методів немедикаментозного лікування хворих на хронічні синуїти визначені параметри й режими проведення, а також розроблена необхідна апаратура.
5. Запропонована система прогнозування результатів лікування хворих на хронічні синуїти, що включає визначення виду мікроорганізму та лейкоцитарний індекс, обчислюваний за гемограмою, проста, доступна для кожного ЛОР відділення і дозволяє диференційовано підходити до вибору немедикаментозної санації різних форм патологічного процесу в пазухах.
6. Для обєктивізації порівняльної оцінки ефективності лікування хворих на хронічні синуїти різними методами та визначення потенціалу функціональних резервів організму запропонований простий у використанні критерій, що включає вивчення кислотної резистентності мембран еритроцитів.
3. Криостимулирующее лечение больных хроническим гайморитом (Соавт.: В.Ф. Филатов, Б.Н. Муринец-Маркевич, Э.П. Степанов)// Журнал ушных, носовых и горловых болезней. 1991.-№ 3.-С. 1-4.
4. Гемолитическая резистентность эритроцитов у больных хроническим гайморитом при ИК-лазеротерапии (Соавт.: В.Ф. Филатов, М.И. Живолуп, Б.Г. Емец)// Журнал ушных носовых и горловых болезней. -1994.-№ 2.-С. 57-61.
5. К механизму развития гиперпластических процессов в околоносовых пазухах при их хроническом воспалении (Соавт.: В.Ф. Филатов) // Российская ринология.- 1994.- № 2.- С. 43.
7. О патофизиологических механизмах развития хронических синуитов и их коррекции современными методами лечения (Соавт.: В.Ф. Филатов, С.В. Филатов, М.И. Ященко)// Российская ринология.-1996.-№ 5.-С. 40.
8. Немедикаментозные методы реабилитации больных хроническими синуитами // Харьковский медицинский журнал. -1997.-№ 1.-С. 42-47.
9. Наш опыт использования низкоэнергетического лазерного излучения в лечении оториноларингологической патологии (Соавт.: В.Ф. Филатов, М.В. Калашник, С.В. Филатов, Л.С. Негипа)// Фотобиология и фотомедицина. -2000. -т. 3.-№ 1, 2. -С. 33-37.
10. Перспективы использования криогенной техники в ЛОР практике (Соавт.: Б.Н Муринец-Маркевич)// Проблемы криобиологии.-2000.-№ 2.-С. 107-111.
11. Бактерио-иммунологическая характеристика больных хроническими риносинуитами до и после лечения аутовакциной (Соавт.: С.В. Филатов, М.В. Калашник, Е.М. Бабич)// Экспериментальная и клиническая медицина. -2000.-№ 2.-С. 80-82.
12. Квантовая терапия гнойных процессов околоносовых пазух// Экспериментальная и клиническая медицина.- 2001.-№ 1.-С. 122-124.
13. Новый метод ультрафиолетового облучения крови для лечения патологии ЛОР органов (Соавт.: В.Ф. Филатов, Б.Н. Муринец-Маркевич, Е.В. Пущина)// Фотобиология и фотомедицина. -2001. -т. 4.-№ 1,2.-С. 40-43.
14. Сверхнизкие температуры в комплексном лечении воспалительных заболеваний околоносовых пазух// Проблемы криобиологии.-2001.-№ 2.-C. 85-91.
15. О классификации хронических воспалительных процессов околоносовых пазух// Український медичний альманах.-2001.-т. 4.-№ 3.-С. 65-67.
16. Об иммуномодулирующих факторах в комплексном лечении воспалительных заболеваний околоносовых пазух (Соавт.: Альмашни Зияд) // Лекарства - человеку.- т XVI.- № 1-2.- Харьков.- 2001.- С. 208-214.
17. Полипозный риносинуит и его патогенетическое лечение сверхнизкими температурами // Проблемы криобиологии.- 2001.- № 3.- С. 79.
19. Способ лечения хронических гайморитов. А.С. СССР N 1522507. (Соавт.: В.Ф. Филатов, И.В. Филатова, М.В. Калашник) // Не публ.
20. Устройство для криовоздействия на ткани. А.С. N1803057. (Соавт.: В.Ф. Филатов) // Б.И. - 1993. - N11. - С. 14.
21. Способ УФ-облучения крови и устройство для его осуществления. А.С. N1806786. (Соавт.: Б.Н. Муринец-Маркевич, А.Р. Красников, Л.М. Бредихин) // Б.И. -1993. - N13. - С. 44.
22. Патент України N10071 А. Спосіб лікування хронічних гайморитів. (Співавт.: В.Ф. Філатов, М.В. Калашник, М.І Ященко). Бюл №3, від 30.09.96.
23. Использование аппликатора автономного криогенного оториноларингологического КМ22 (Соавт.: Н.А. Московченко, Б.Н. Муринец) // Матер. Всесоюзн. конф. "Развитие и применение криогенной техники в медицине".- Москва.- 1980.- С. 69-70.
24. Ультрафиолетовое облучение крови в комплексном лечении больных хроническими риносинуитами в сочетании с бронхиальной астмой. (Соавт. М.В. Калашник, И.В. Филатова) //Немедикаментозные методы лечения больных бронхиальной астмой: Тез. Всезоюзн. конф. - М., І986. - С. 75.
25. Сравнительная оценка микробиологических показателей у больных хроническим тонзиллитом при различных методах лечения (Соавт.: Б.Н. Муринец-Маркевич, А.Р. Красников) // Актуальные вопросы оториноларингологии. Тез. VII Респ. конф. оторинолар. Эстонской ССР. (29.30 июня 1986 г. г. Таллинн), Таллинн. - 1986.- т. 2.- С. 252-253.
26. Электротермометрический метод диагностики некоторых ЛОР органов. (Соавт.: Б.Н. Муринец-Маркевич, А.Р. Красников) //Матер, к зональной науч.-практ. конф. оториноларинг. и внеочеред. сессии МНИИ уха, горла и носа (24-25 сент. 1987 г., г. Иркутск). -М., 1987. - Ч. 1. - С. 94-96.
27. Ультрафиолетовое облучение крови в комплексном лечении больных параназальными синуитами. (Соавт.: В.Ф. Филатов, И.В. Филатова) // Матер. к зональной науч.-практ. конф. оториноларинг. и внеочеред. сессии МНИИ уха, горла и носа (24-25 сент. 1987 г., г. Иркутск). - М., 1987. - Ч. 1. - С. 126-128.
28. Возможности использования низких температур при некоторых ЛОР заболеваниях. (Соавт.: Г.И. Гарюк, И.В. Филатова) // Научно-технический прогресс в медицине и фундаментальные проблемы биологии. - Харьков, 1987. - С. 49-51.
29. К особенностям использования квантовой гемотерапии у больных хроническими параназальными синуитами. (Соавт.: И.В. Филатова, Ж.Н. Манина, Н.В. Селина, О.Т. Семенова) // Новые методы диагностики и лечения больных с заболеваниями уха, горла и носа. - Харьков, 1987. - С. 23-26.
30. Итоги и перспективы использования низкотемпературного фактора в лечении некоторых ЛОР заболеваний. (Соавт.: В.Ф. Филатов, А.В. Змеев) // Достижения и перспективы развития криобиологии и криомедицины: Тез. докл. Международ, конф. (10-12 фев. 1988 г., г. Харьков). - Харьков, 1988. - С. 124-125.
31. Устройство для измерения низких температур медикобиологических объектов при криовоздействии. (Соавт.: В.К. Кутах, А.Р. Красников, Б.Н. Муринец-Маркевич) .// Всесоюзн. школа "Медицинская криогенная техника" (27-28 окт. 1988 г.): Тез. докл. -М., 1988. - С. 46-48.
32. Ультрафиолетовое облучение крови в лечении больных параназальными синуитами. (Соавт.: И.В. Филатова, А.В. Змеев) // IX Всесоюзн. съезд оториноларинг. СССР (15-17 ноября 1988 г., г. Кишинев): Тез. докл. - Кишинев, 1988. - С. 387-388.
33. Пути оптимизации использования низкотемпературного фактора для лечения воспалительных ЛОР заболеваний (Соавт.: В.Ф. Филатов. А.В. Змеев) // Экспериментальное и клиническое обоснование методов криомедицины.- Харьков.-1988.-С. 54-58.
34. Четырехканальный термометр для охлаждаемых медикобиологических объектов. (Соавт.: В.В. Кутах, Б.Н. Муринец-Маркевич, А.Р. Красников и др.) // Всесоюзн. конф. "Измерения в медицине и их метрологическое обеспечение" (5-9 июня 1989 г.): Тез. докл. - М., 1989. - С. 99.
35. Некоторые вопросы повышения эффективности лечения продуктивных форм синуитов. (Соавт.: В.Ф. Филатов, Н.В. Зеленьков, А.В. Змеев и др.) // Акт. вопросы оториноларингологии: Тез. докл. регион, науч.-практ. конф. оториноларинг. (6-7 сент. 1989 г., г. Усть-Каменогорск). - Алма-Ата, 1989 - С. 109-110.
36. Возможности использования новых физических методов воздействия при воспалительных заболеваниях верхних дыхательных путей. (Соавт.: В.Ф. Филатов, Н.В. Зеленьков, А.М. Шкиль и др.)// 7-й съезд отоларингологов УССР (4-6 окт. 1989 г., г. Одесса): Тез. докл. - К., 1989. - С. 344-346.
37. Динамика сосудистой микроциркуляции при параназальных синуитах до и после лазерооксигенотерапии. (Соавт.: М.В. Калашник, В.Ф. Филатов, М.В. Мавлюченко и др.) // 7-й съезд отоларингологов УССР (4-6 окт. 1989 г., г. Одесса): Тез. докл. - К., 1989. - C. 222-223.
38. Наш опыт использования новых физических факторов в лечении больных хроническими синуитами. (Соавт.: В.Ф. Филатов, Н.В. Зеленьков, М.В. Калашник и др.) // Акт. вопросы клинич. оториноларингологии: Тез. докл. IX Краснодар, краевой ЛОР конф. -Краснодар 1989. - С. 39-41.
39. Использование инфракрасного лазерного излучения в лечении хронических синуитов. (Соавт.: В.Ф. Филатов, М.В. Калашник, Л.С. Негипа и др.) // Матер. региональной науч.-практ. конф. отоларингологов и расшир. Пленума РНОЛО (20-21 июня 1990 г., г. Иркутск). - Иркутск, 1990. - С. 76-77.
40. Возможности оптимизации лазеротерапии некоторых заболеваний ЛОР органов (Соавт.: В.Ф. Филатов, Л.С. Негипа, М.В. Калашник) // Матер. региональной науч.-практ. конф. отоларингологов и расшир. Пленума РНОЛО (20-21 июня 1990 г., г. Иркутск). - Иркутск, 1990. - С. 120-121.
41. Некоторые итоги и возможные механизмы благоприятного влияния фотомодифицированной крови в лечении заболеваний ЛОР органов. (Соавт.: В.Ф. Филатов, И.В. Филатова, Б.Н. Муринец-Маркевич) // VI съезд оториноларинг. РСФСР (19-21 сент. 1990 г., г. Оренбург): Тез. докл. - Оренбург, 1990. - С. 153-156.
42. Способ лечения хронических полипозных риносинуитов. (Соавт.: В.Ф. Филатов, М.В. Калашник) // Информ. письмо / МЗ УССР; Харьк. мед. ин-т. - К., 1990. - 2 с.
43. Гипотермия в лечении воспалительных заболеваний околоносовых пазух. (Соавт.: В.Ф. Филатов, М.В. Калашник) //Успехи современной криобиологии: Тез. докл. Междунар. конф. (21-25 апр. 1992 г., г. Харьков). - Харьков, 1992. - С. 184-185.
44. Шляхи оптимізації запальних захворювань ЛОР органів. (Співавт.: В.Х. Філатов, М.В. Калашник) // IV Конгрес світової федерації укр. лікарськіх товариств (9-14 серпня 1992 р., м. Харків): Тез. доп. - К., 1992. - С. 318-319.
45. Способ лечения носителей авирулентных коринебактерий дифтерии. (Соавт.: В.Ф. Филатов, Ж.Н. Манина, Л.Г. Верезуб, М.И. Живолуп) // Информ. письмо / МЗ Украины; Харьк. мед. ин-т; Харьк. ин-т усоверш. врачей; Харьк. ин-т микробиол. и иммунологии им. И.И. Мечникова. - К., 1992. - 2 с.
46. К патогенетическим особенностям действия новых физических факторов при патологии околоносовых пазух (Соавт.: В.Ф. Филатов, М.В. Калашник) // Сучасні проблеми оториноларингології: Зб. наук. праць, присвяч. 95-річчю з дня народж. чл.-кор. НАН України, проф. 0.С. Коломійченка. - К., 1993. - С. 234-235.
47. Immunopathologic reactions in nose polyposis patients and their dinamics under the effect of physical factors. (V. Filatov) // Fourth Intern. academic conference on immunobiology in otology, rhinology and laryngology (April, 4-7, 1994). - Oita (Japan), 1994. - P. 101.
48. Патофизиологические механизмы развития и течения продуктивных синуитов. (Соавт.: В.Ф. Филатов, С.В. Филатов) //Нейрогуморальная регуляция в патологии: Сб. науч. тр. Харьков, гос. мед. ун-та. - Харьков, 1994. - С. 123-127.
49. Наш опыт применения низкоэнергетического лазерного излучения в лечении больных хроническим гнойным гайморитом. (Соавт.: В.Ф. Филатов, М.И. Ященко) // Применение лазеров в медицине: Тез. докл. (окт. 1994 г., г. Ялта). - Ялта, 1994. - С. 105-106.
50. Лечение хронического тонзиллита местным лазерокриовоздействием (Соавт.: В.Ф. Филатов, А.В. Змеев, Н.В. Зеленьков, Л.С. Негипа) // Тр.I зїзду Українського товариства кріобіології і кріомедицини ( 18-20 жовтня 1995 р.) Тез. доп. Харків.- 1995.- С. 263-264.
51. О влиянии сверхнизких температур и гелий-неонового лазера на микрофлору при хронических синуитах (Соавт.: В.Ф. Филатов, Л.Л. Дубровская, М.И. Ященко, М.В. Калашник) // Тр. I зїзду Українського товариства кріобіології і кріомедицини (18-20 жовтня 1995 р.) Тез. доп. Харків.- 1995.- С. 264-265.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
