Патогенетична роль цитокінів в розвитку серцевої недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарда - Автореферат

Актуальність теми: Інфаркт міокарду (ІМ) є однією з основних причин інвалідизації і смерті населення: від ІМ вмирають приблизно 35% хворих, трохи більше половини з них до госпіталізації у стаціонар, ще 15-20% хворих вмирають протягом першого року (Сиволап В. В., 2002). Доведено, що у хворих ІМ відбувається розлад функції нейрогуморальних систем: ренін-ангіотензин-альдостеронової, симпатоадреналової та ін., підвищення активності яких визначає надалі розвиток СН (Крижановський У. А., 2001). (1997) повідомили, що клітинні реакції імунної відповіді при ІМ супроводжуються звільненням медіаторів запалення: прозапальних (ПЦ) і протизапальних (ПЗЦ) цитокінів, які залучають додаткове число лімфоцитів, моноцитів і клітин інших типів, а також забезпечують їхню активацію і диференціацію, що призводить до посилення первинної імунної відповіді, показано також, що ПЦ впливають на прогресування СН у хворих ІМ (Grosjean S. A., 1999). Позитивну дію ІАПФ на віддалений прогноз у хворих на ІМ повязують, головним чином, з уповільненням процесів патологічного постінфарктного ремоделювання серця, що є одним з основних на сьогодні відомих механізмів розвитку СН (Моосєєв В. С. та інш., 2000). Дисертант особисто визначив мету і завдання дослідження, проводив динамічне спотереження за хворими які досліджувалися, приймав участь у їх клініко-інструментальному та біохімічному обстеженні, самостійно проаналізував отримані результати.У 44 хворих ІМ був з зубцем Q (ІМЗQ) і в 65 хворих - ІМ без зубця Q (ІМБQ), у 80 (73,4%) - первинним, повторним - у 29 (26,6%) хворих. Клінічні ознаки СН за класифікацією Killip, I функціональний клас (ФК) виявлено у 31 (29,35%) хворих, II ФК - у 56 (51,3%) хворих, III ФК - у 14 (12,8%) хворих, IV ФК-у 7 (6,4%) хворих, за класифікацією New York Heart Association (NYHA): 59 хворих мали I ФК (54,1%), 28 хворих мали ІІ ФК (25,6%), 9 хворих мали ІІІ ФК (8%). Аналіз рівнів ІЛ-1?, ІЛ-6, ФНП-?, СРП у хворих ІМ і групи контролю (таблиця 1) показав, що в 1 добу ІМ рівень ІЛ-1? у хворих 1 гр. був вищим, ніж у хворих у 2 гр. На 28 добу ІМ спостерігалось зниження рівня ІЛ-1? у хворих 1 гр. в порівнянні з його рівнем на 7 добу (р<0,05), при цьому у хворих обох груп він практично не відрізнявся Таким чином, на 7 добу захворювання спостерігався пік експресії ІЛ-1? та зниження його рівня на 28 добу навіть нижче, ніж рівень при надходженні до стаціонару, що супроводжувалось поліпшенням клінічного стану хворих. Для визначення активності ПЦ у залежності від ФК СН при ІМ (таблиця 2) хворі були розділені на 3 групи: у першу (I гр.) увійшли 31 хворих I ФК, у другу (II гр.) - 56 хворих ІІ ФК і у 3 групу (III гр.) увійшли 14 і 7 хворих, які віднесені, відповідно, до III і IV ФК згідно класифікації Killip.Прозапальні цитокіни відіграють важливу роль у розвитку серцевої недостатності при інфаркті міокарду та їх активність можливо коректувати за допомогою інгібіторів ангіотензін-перетворюючого ферменту. Прозапальна активність при інфаркті міокарду не була поввязана з глибиною некрозу міокарду: прозапальні цитокіни можуть бути додатковими маркерами некрозу кардіоміоцитів. Эналаприлу малеат у стандартній схемі лікування хворих на інфаркт міокарду одночасно поліпшує скорочувальну функцію міокарду, зменшує запальну реакцію за рахунок зниження рівней прозапальних цитокінів (ІЛ-1?, ФНО-?) та СРБ у сироватці крові.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Прозапальні цитокіни відіграють важливу роль у розвитку серцевої недостатності при інфаркті міокарду та їх активність можливо коректувати за допомогою інгібіторів ангіотензін-перетворюючого ферменту.

2. Прозапальна активність при інфаркті міокарду не була поввязана з глибиною некрозу міокарду: прозапальні цитокіни можуть бути додатковими маркерами некрозу кардіоміоцитів.

3. У хворих на гострий інфаркт міокарду із зубцем Q більш виражена прозапальна активність, яка обумовлена ФНО-?, ІЛ-6 і ІЛ-1?, пік концентрації ІЛ-6 и ІЛ-1? локалізується на 6-7 добу захворювання, що збігає з обмеженням ділянки некрозу.

4. При інфаркті міокарду збільшення активності СРБ, ІЛ-1? та ФНО-? дотримується із збільшення функціонального класу серцевої недостатності, які мають бути прогностичними маркерами перебігу інфаркту міокарда.

5. Систолічна дисфункція лівого шлуночку відноситься з активацією цитокінів: збільшення кінцево-діастолічного та систоліченого обємів лівого шлуночку корелює з активністю ІЛ-1?, зменшення фракції викиду - з рівнем ФНО-?.;

6. Эналаприлу малеат у стандартній схемі лікування хворих на інфаркт міокарду одночасно поліпшує скорочувальну функцію міокарду, зменшує запальну реакцію за рахунок зниження рівней прозапальних цитокінів (ІЛ-1?, ФНО-?) та СРБ у сироватці крові.

Практичні рекомендації

1. Прозапальні цитокіни можуть служити додатковими маркерами важкої атеросклеротичної поразки коронарних судин, запалення і некрозу кардіоміоцитів.

2. При оцінці розвитку ускладнень інфаркту міокарда, необхідно зробити акцент на аналізі обєктивних параметрів, а також на показниках, які відображають порушення цитокінового балансу і характерних для перебігу захворювання у кожному конкретному випадку.

3. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (зокрема еналаприл малеат) володіють гемодинамічним, антиішемічним та протизапальним ефектами і можуть бути рекомендовані до призначення усім хворим за стандартною схемою з першої доби інфаркту міокарда при відсутності протипоказань: неуправимая гіпотонія, індивідуальна непереносимість.

Танчу Чуми Ж. К. Влияние эналаприла малеата на функцию левого желудочка и содержание цитокинов у больных острым инфарктом миокарда // Українский медичний альманах 2002.- №3.- С. 139-142.

Ж. К. Танчу Чуми Динамика уровней фактора некроза опухолей-? и С-реактивного белка у больных острым инфарктом миокарда // Вісник харківського нац. універ. ім. В. Н. Каразіна, медицина 2002, №546.- Вып. 4.- С. 115-119.

Танчу Чуми Ж. К., Дыкун Я. В. Динамика уровней провоспалительных цитокинов у больных с острым инфарктом миокарда // Укр. тер. журнал.- 2002.-№4.- С. 30-33.

Танчу Чуми Ж. К.; Волненко Н. Б. Влияние цитокинов на прогрессирование сердечной недостаточности у больных острым инфарктом миокарда // Укр. кардіол. журн.- 2003.- №2.- С. 64-66.

Танчу Чуми Ж. К. Влияние эналаприла малеата на структурно-функциональные показатели левого желудочка и содержание цитокинов при осложненном инфаркте миокарда // Лекарства-человеку 2002, №3.-Т. XVII.-С.347-354. Автором самостійно здійснювалось клінічне випробування ІАПФ, обстеження хворих, а також аналіз результатів.

Волненко Н. Б., Танчу Чуми Ж. К. Особенности применения эналаприла малеата в остром периоде инфаркта миокарда // Материалы респ. научно-практ. конф. 15-16 ноября 2001г. "Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении".- Харьков, 2001.- С. 23-24.

Волненко Н. Б., Танчу Ж. К. Влияние ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента на показатели центральной гемодинамики у больных острым инфарктом миокарда // Матеріали науково.-практ. конф. з міжнародною участю, 7-8 лютого 2002 р. "Клінічна фармакологія метаболічних коректорів та взаємодія ліків в клінічній практиці".- Вінниця, 2002.- С. 141.

J. C. Tantchou Tchoumi Динамика уровней интерлейкина-1? и С-реактивного белка у больных острым инфарктом миокарда // Материалы Іой междунар. науч. конф., 24-25 октября 2002 года "Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике".- Киев, 2002.- С.111-112.

Танчу Чуми Жак Кабраль Влияние гипертонической болезни на экспрессию цитокинов у больных инфарктом миокарда // Матеріали наук. праць укр. науково-практ. конф. з міжнародною участю 19-20 листопада 2002 року "Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та ії ускладнень".- Харків, 2002.-С. 251-252.

Танчу Чуми Ж. К. Динамика уровней фактора некроза опухолей альфа у больных острым инфарктом миокарда // Матеріали міжвуз. конф. мол. вчених 20 січня 2003 р." Медицина третього тисячоліття" .- Харків, 2003.- С. 81.

Ж. К. Танчу Чуми Динамика экспрессии провоспалительных цитокинов у больных острым инфарктом миокарда // Матеріали всеукр. науково-практ. конф. з міжнародною участю, 11-12 лютого 2003 р. "Сучасні аспекти діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів".- Вінниця, 2003.- С. 154.

Размещено на .ru