Патогенетична роль і корекція порушень імуноендокринної регуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з гіпоестрогенією - Диссертация

Медичне значення хронічних обструктивних хвороб легень визначається, в першу чергу, своєю високою поширеністю; в структурі захворюваності вони входять в число причин, що лідирують по числу днів непрацездатності, причинам інвалідності і займають четверте-пяте місце серед інших причин смерті (А.Г. Учення про ХБ в останнє десятиліття суттєво доповнилось новими науковими фактами, серед яких, на нашу думку, потрібно особливо виділити подальшу розшифровку епідеміологічних аспектів і чинників ризику розвитку хронічних бронхолегеневих захворювань, ролі оксидантних та антиоксидантних систем, мультифакторних механізмів обструкції бронхів, ролі інфекції, формування синдрому поліорганної недостатності та ін. Клінічні спостереження за хворими на хронічні обструктивні хвороби легенів (перш за все - БА) нерідко вказують на наявність прямого звязку перебігу, а в ряді випадків і виникнення захворювання і змінами в статевій сфері організму (Н.Н. Так, відмічається полегшення перебігу захворювання у дітей при досягненні статевого дозрівання, предменструальні загострення БА, обважнення (поява) хвороби в літньому віці (В.Г. Вивчити особливості гормоноопосередкованої імунної регуляції проліферативних процесів в бронхіальному епітелії у хворих на ХОБ жіночої статі залежно від рівня секреції ендогенного естрадіолу.Всі обстежені хворі були розподілені на наступні групи: 1-а група - 34 хворих на ХОБ I ступеня тяжкості зі збереженим менструальним циклом; 2-а група - 22 хворих на ХОБ II ступеня тяжкості зі збереженим менструальним циклом; 3-я група - 16 хворих на ХОБ III ступеня тяжкості зі збереженим менструальним циклом; 4-а група - 25 хворих на ХОБ III ступеня тяжкості в періоді клімактерію (пременопауза, менопауза, постменопауза). Додатково обстежено ще дві групи хворих на ХОБ: 20 хворих на ХОБ (5-а група) III ступеня тяжкості з гіпоестрогенією (із збереженим менструальним циклом), 18 хворих на ХОБ (6-а група) III ступеня тяжкості з гіпоестрогенією в періоді клімактерію (пременопауза, менопауза, постменопауза), в лікувальний комплекс яким включався курс замісної терапії естрогенами. (1972) (дослід 1); паралельно проводили культивування з доданням в середовище 70,0-3 мкг/мл людського 17?-естрадіолу (дослід 2), 30,0-3мкг/мл людського естрону (дослід 3), 9,0 пг/мл людського естріолу (дослід 4), 9,5 мкг/мл людського прогестерону (дослід 5), 3,5 мкг/мл людського тестостерону (дослід 6), 3,5 мкг/мл людського ФСГ (дослід 7), 3,5 мкг/мл людського ЛГ (дослід 8). Для дослідження гормоноопосередкованої лімфоїдної регуляції проліферативної здатності бронхіального епітелію при постановці інкубаційних тестів у культуральне середовище вводилася суспензія аутологічних мононуклеарних клітин, в дозі 80ґ106 (дослід 11), а також мононуклеари, попередньо проінкубовані: з 70,0-3мкг/мл людського 17?-естрадіолу (дослід 12), з 30,0-3мкг/мл людського естрону (дослід 13), 9,0 пг/мл людського естріолу (дослід 14), з 9,5 мкг/мл людського прогестерону (дослід 15), з 3,5 мкг/мл людського тестостерону (дослід 16), з 3,5 мкг/мл людського ФСГ (дослід 17), з 3,5 мкг/мл людського ЛГ (дослід 18). Визначення впливу преінкубації лімфоцитів з гормонами на фібринолітичну (активаторну) активність (ФА) культурального середовища проводили в дослідах 12-18 умовно позначених як дослід 1(ФА), дослід 2(ФА), дослід 3(ФА), дослід 4(ФА), дослід 5(ФА), дослід 6(ФА), дослід 7(ФА) і дослід 8(ФА), по еуглобуліновому тесту - як досліди 9 і 10, а також часу рекальцифікації (ЧР) - відповідно як досліди 12(ЧР) - 18(ЧР).Результати дослідження розкривають особливості дисбалансу імуноендокринноі системи и гормоноопосередкованої імунозалежної регенерації бронхіального епітелію і розуміння патогенетичної суті ХОБ у хворих жіночої статі. У хворих жінової статі зі збереженим менструальним циклом, які страждають на ХОБ II і III ступеня тяжкості в фазі загострення має місце знижений рівень секреції ендогенного естрадіолу, який поєднується з порушенням центрального регуляторного механізму - негативниого зворотного звязку в системі гіпоталамус - гіпофіз - гонади (яєчники). Установлено, що у хворих на ХОБ жіночої статі зі збереженим синтезом ендогенного естрадіолу має місце безпосередній вплив бронхообструктивної патології на синтез ендогенного тестостерону - підвищення його концентрації при II ступені тяжкості захворювання і зниження при III ступені тяжкості. Доказано існування естрогензалежної системи гормонального контролю функціональної активності бронхіального епітелію у хворих на ХОБ жіночої статі з гіпоестрогенією.

Основний зміст

Результати дослідження розкривають особливості дисбалансу імуноендокринноі системи и гормоноопосередкованої імунозалежної регенерації бронхіального епітелію і розуміння патогенетичної суті ХОБ у хворих жіночої статі. Розроблено і впроваджено в клінічну практику метод застосування замісної гормональної терапії естрогенами в якості стимулятора проліферативної активності епітелію бронхів та екстраімунного імунокоректора у подібних хворих.

1. У хворих жінової статі зі збереженим менструальним циклом, які страждають на ХОБ II і III ступеня тяжкості в фазі загострення має місце знижений рівень секреції ендогенного естрадіолу, який поєднується з порушенням центрального регуляторного механізму - негативниого зворотного звязку в системі гіпоталамус - гіпофіз - гонади (яєчники).

2. Установлено, що у хворих на ХОБ жіночої статі зі збереженим синтезом ендогенного естрадіолу має місце безпосередній вплив бронхообструктивної патології на синтез ендогенного тестостерону - підвищення його концентрації при II ступені тяжкості захворювання і зниження при III ступені тяжкості.

3. Доказано існування естрогензалежної системи гормонального контролю функціональної активності бронхіального епітелію у хворих на ХОБ жіночої статі з гіпоестрогенією.

4. Виявлено, що у хворих на ХОБ жіночої статі в менопаузі і постменопаузі система гормонального контролю репаративної регенерації слизової оболонки бронхів включає й андроген (тестостерон)-опосередковані ефекти.

5. У хворих на ХОБ з гіпоестрогенією і тяжким перебігом бронхолегеневого захворювання естрогени мають потенціюючий вплив на лімфоцитозалежну стимуляцію репаративноі регенерації бронхіального епітелію.

6. Дано патофізіологічне обгрунтування використання замісної гормональної терапії (естрогенами) для корекції репаративної регенерації епітелію слизової оболонки бронхів у хворих жіночої статі, які страждають на ХОБ, що протікає на фоні гіпоестрогенії.

7. Доведено клінічну ефективність використання мікрофоліну форте в комплексній терапії загострення ХОБ у хворих жіночої статі зі зниженим синтезом ендогенного естрадіолу за рахунок стимуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію та імуномодулюючої дії.

Практичні рекомендації

1. При виборі раціонального лікування жінок, хворих на ХОБ, рекомендується проводити комплексну оцінку ендокринного (гормони репродуктивної сфери) потенціалу.

2. Для корекції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих жіночої статі із загостренням ХОБ III ступеня тяжкості з гіпоестрогенією рекомендується проводити курс синтетичного естрогену мікрофоліну форте по 0,025 мг 2 рази щоденно (не більше 20 днів).

1. Динамика гормоноопосредованной пролиферативной активности бронхиального эпителия в процессе прогрессирования хронического обструктивного бронхита у больных женского пола с гипоэстрогенией // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. ? Симферополь. - 1999. ? Т.135, Ч.I. - С. 124-130.

2. Содержание фолликулостимулирующего, лютеинизирующего гормонов, эстрадиола и тестостерона у больных хроническим обструктивным бронхитом женского пола // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. ? Симферополь. -2001. ? Т.137, Ч.II. ? С. 44?47.

3. Эффективность использования заместительной гормональной терапии эстрагенами для стимуляции функциональной активности эпителия бронхов у больных женского пола с обострением хронического обструктивного бронхита и гипоэстрогенией // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им.С.И. Георгиевского. ? Симферополь. -2001. ? Т.136. ? С. 104?107.

4. Влияние половых стероидных гормонов на фибринолитический потенциал слизистой оболочки бронхов у больных хроническим обструктивным бронхитом с гипоэстрогенией // Укр. пульмонол.журн. ? 2001. ? №2. ? С.40?42. (співавт. Гришин М.Н.). Особистий внесок автора: сбір і підготовка матеріала, аналіз клініко- лабораторних показників, написання статті.

5. Влияние эстрогенов на лимфоцито-опосредованную прокоагулянтную и фибринолитическую активность эпителия бронхов у больных хроническим обструктивным бронхитом с гипоэстрогенией // Укр. пульмонол. журн. ? 2001. ? №3. ? С.40?42.(співавт. Гришин М.Н.). Особистий внесок автора: аналіз матеріала і клініко- лабораторних показників, написання статті.

6. Куцевол І.Б., Гришин М.М. Вплив стероїдних і гонадотропних гормонів на лімфоцитоопосредковану проліферативну активність епителію бронхів у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з гіпоестрогеніею // Одеський медичний журнал.? 2001.? №6 (68). ? С.64?66. (співавт. Гришин М.Н.). Особистий внесок автора: аналіз матеріала і клініко- лабораторних показників, написання статті.

7. Гормоноопосредованная лимфоидная регуляция пролиферации бронхиального эпителия у больных хроническим бронхитом и циррозом печени //.Імунологія та алергологія. ? 1999. ? №3.? С.66?67 (Тез. IV Укр. наук.-практ. конф. з актуал. питань алергології та клінічної імунології) (співавт. Федосеева В.М.). Особистий внесок автора полягає у проведенні аналізу результатів імунологічних дослиджень спостерігаємих хворих.

8. Влияние половых стероидных гормонов на кортизолрезистентную фракцию лимфоцитов у больных гормонозависимой бронхиальной астмой // Аллергология и иммунология.-2000. ? Т.1, №2 ?С.62?63. (Тез. III съезда иммунологов и аллергологов) (співавт. Федосеева В.М., Хренов А.А.). Особистий внесок автора: аналіз матеріала і лабораторних показників, написання статті.