Патогенетична роль і корекція гіперпролактинемії у хворих з плевральними випотами різної етіології - Автореферат

Серед захворювань, які супроводжуються випотом в плевральну порожнину, найбільш значимими є пневмонія, туберкульоз, рак легені, системні захворювання сполучної тканини, які дають запальний випіт - ексудат, а також хронічна серцева недостатність, нефротичний синдром, цироз печінки, що дають випіт незапальний - трансудат (Е.Л.Щенніков, 1995; А.Г.Чучалін, 1999). Сучасне учення про плевральні випоти в останні десятиріччя істотно доповнилось відомостями про механізм взаємодії парієтального і вісцерального листків плеври та утворення плевральної рідини, патофізіологічних закономірностей у виникненні ексудату і трансудату, імунобіологічних характеристик плевральної рідини при різних захворюваннях, диференційно-діагностичної значимості використання ультразвука, компютерної томографії, а також визначення в плевральному випоті лактатдегідрогенази, аденазиндемінази, РН, глюкози, амілази, тригліцеридів, холестерину та ін. Мета дослідження: дати наукове обгрунтування використання та оцінити клінічну ефективність застосування бромокриптину (парлоделу) для корекції гіперпролактинемії у хворих з плевральними випотами. Оцінити пролактин-залежну функціональну інтеграцію системи гемокоагуляція/фібриноліз і клітинного імунітету у хворих з плевральним синдромом різної етіології з позиції пато-і саногенезу. Установити клінічну ефективність застосування парлоделу (бромокриптину) в комплексній терапії у хворих на пневмонію з плевральним випотом і гіперпролактинемією.Всі обстежені хворі були розподілені на наступні групи: 1-а група - 28 хворих на пневмонію, перебіг якої ускладнився розвитком плеврального випота; 2-а група - 22 хворих на пневмонію, перебіг якої не ускладнився розвитком плевриту; 3-я група - 17 хворих із ексудативним туберкульозним плевритом; 4-а група - 15 хворих на туберкульоз легень без плеврального випота; 5-а група - 23 хворих на рак легені, клінічний перебіг якого ускладнився плевритом; 6-я група - 15 хворих на рак легені без розвитку плеврального випота; 7-а група - 19 хворих із хронічною серцевою недостатністю, наслідком якої став застійний плевральний випіт (трансудат); 8-а група - 26 хворих із хронічною серцевою недостатністю без плеврального випота. Хворі на пневмонію (1-а і 2-а групи) обстежувались тричі: до 5 днів від початку захворювання (I етап), на 10-15 день захворювання (II етап) і 20-25 день хвороби (III етап). З іншого боку, різьке підвищення вмісту гормону в ексудату у хворих на пневмонію, на нашу думку, вже не може бути пояснено тільки порушенням проникності судинної стінки при запаленні листків плеври, оскільки у хворих цієї групи виявлена системна гіперпролактинемія. При вивченні системи фібринолізу нами установлено, що при надходженні в стаціонар в досліді 1 (без преінкубації крові з пролактином) загальна фібринолітична активність крові у хворих із пневмонічними ексудатами знижена на 23,2% (р<0,001), у хворих із плевральними випотами туберкульозної етіології - на 15,3% (р<0,02), у хворих з плевральними випотами внаслідок хронічної серцевої недостатності - на 44,0% (р<0,001). Причому, у хворих на пневмонію без плевриту (2-а група) досліджуваний показник достовірно вище, ніж у подібних хворих із плевральним випотом (1-а група); у хворих із серцевою недостатністю з гідротораксом (7-а група) - статистично значимо нижче, в порівнянні з кардіологічними хворими без трансудату (8-а група).Результати дослідження розкривають особливості пролактин-залежного дисбалансу імунної системи та системи гемостазу і розуміння патогенетичної суті плеврального синдрому у хворих на пневмонію і туберкульозний плеврит. Перебіг пневмонії з плевральним випотом і туберкульозного плевриту характеризується розвитком синдрому патологічної гіперпролактинемії в різні строки перебігу захворювання. Вперше установлено, що у хворих із патологічними процесами в грудній клітці - пневмонією, туберкульозним плевритом і раком легені існує пролактин-залежний механізм регуляції фібринолітичної активності плеврального випота і крові. Перебіг захворювання у хворих на парапневмонічний плеврит с гиперпролактинемией характеризуется глибоким пролактин-зависимым дисбалансом лейкоцитарної (включаючи иммунную) регуляції системи гемокоагуляція/фібриноліз, проявляющимся нарушением фибринолитической активності лейкоцитів, порушенням экспрессии лімфоцитами поверхностных рецепторів до тромбину и активаторам плазминогена мочевого, тканевого і кровяного типів. Формування плеврального випота у хворих на туберкульоз, окрім змін фібринолітичної активності лейкоцитів, супроводжується підвищеною (в порівнянні із хворими 4-ї групи) експресією лімфоцитами рецепторів до тромбіну.

Основний зміст

Результати дослідження розкривають особливості пролактин-залежного дисбалансу імунної системи та системи гемостазу і розуміння патогенетичної суті плеврального синдрому у хворих на пневмонію і туберкульозний плеврит. Розроблено і впроваджено в клінічну практику метод метод корекції патологічної системної гіперпролактинемії у хворих з плевральним синдромом парапневмонічного генезу.

Перебіг пневмонії з плевральним випотом і туберкульозного плевриту характеризується розвитком синдрому патологічної гіперпролактинемії в різні строки перебігу захворювання.

Вперше установлено, що у хворих із патологічними процесами в грудній клітці - пневмонією, туберкульозним плевритом і раком легені існує пролактин-залежний механізм регуляції фібринолітичної активності плеврального випота і крові.

Доказана можливість пролактин-опосередкованих змін системи гемокоагуляція/фібриноліз на рівні тканин плеври (як парієтального, так і вісцерального листків) в бік відносного переважання активності прокоагулянтних факторів. Указані зміни можуть лежати в основі розвитку плеврального випота (порушення реканалізації плевральної щілини) і затяжного перебігу плеврального синдрому в цілому.

Доказана пролактин-залежна лейкоцитарна регуляція системи гемокоагуляція/фібриноліз, яка ваизначається основним патогенетичним механізмом захворювання (запальний, пухлинний, незапальної природи), етапом перебігу хвороби, а також наявністю ускдаднень (плевральний синдром).

Перебіг захворювання у хворих на парапневмонічний плеврит с гиперпролактинемией характеризуется глибоким пролактин-зависимым дисбалансом лейкоцитарної (включаючи иммунную) регуляції системи гемокоагуляція/фібриноліз, проявляющимся нарушением фибринолитической активності лейкоцитів, порушенням экспрессии лімфоцитами поверхностных рецепторів до тромбину и активаторам плазминогена мочевого, тканевого і кровяного типів.

Можливість пролактин-зависимого зниження фібринолітичної активності лейкоцитів виявлена і у хворих на туберкульоз, рак легені і серцеву недостатність, що підтверджує імуноактивний вплив лактотропного гормона.

Формування плеврального випота у хворих на туберкульоз, окрім змін фібринолітичної активності лейкоцитів, супроводжується підвищеною (в порівнянні із хворими 4-ї групи) експресією лімфоцитами рецепторів до тромбіну.

Найбільш виражені (і не залежать від наявності плеврального випота) зміни імунної регуляції системи гемостазу виявлені у хворих на рак легені: різьке зростання на лімфоцитах поверхневих Е-ТР-рецепторів з одночасним зниженням Е-У-, Е-ТА- та Е-КА-рецепторів. Пролактин-залежної динаміки експресії лімфоцитами рецепторів до тромбіну та активаторів плазміногену в онкологіних хворих не виявлено.

В порівнянні із хворими на пневмонію, туберкульоз і рак легені, перебіг серцевої недостатності характеризується найменшими змінами імунної регуляції системи гемостазу: фібринолітична активність лейкоцитів не виходить за межі фізіологічних коливань цього показника, найменші зміни вмісту Е-ТР-РУЛ (відсутність запального компонента захворювання), Е-У-РУЛ, Е-ТА-РУЛ та Е-КА-РУЛ. Вплив пролактину на функціональну активність імуноцитів у хворих із серцевою недостатністю не виявлено. Залежність формування плеврального випота у подібних хворих від змін імунної регуляціїи системи гемостазу також не виявлено.

Дано патофізіологічне обгрунтування доцільності корекції рівня пролактину у хворих на пневмонію і туберкульоз із гіперпролактинемією, з одного боку, з метою профілактики ускладненого (розвитком плеврального випота) перебігу захворювання, з іншого - з метою підвищення ефективності комплексного лікування захворювання, включаючи пролактин-опосередкований механізм плеврального випота на різних етапах перебігу патологічного процесу. Доказана клінічна ефективність використання парлоделу для корекції гіперпролактинемії у хворих на пневмонію з плевральним випотом.

Практичні рекомендації

При выборі раціонального лікування хворих на пневмонію з плевральним випотом рекомендується проводити оцінку вмісту пролактину в сироватці крові. Развиток системної гіперпролактинемії в строки від 1-5 дня від початку формування плеврального синдрому рекомендується використовивать в якості лабораторного ідентифікаційного маркеру парапневмонічного эксудативного плевриту.

Для корекції системної гіперпролактинемії у хворих на пневмонію з плевральним випотом рекомендується проводити 15-денний курс парлоделу (бромокриптину) в дозе 1,25 мг два рази на день під час їжі.

Особенности пролактин-зависимой системной и регионарной (плевральный выпот) фибринолитической и плазминовой активности у больных с плевральным синдромом различной этиологии // Актуальные вопросы курортологии, физиотерапии и мед. реабилитации: Тр. Крым. республ. НИИ физич. методов лечения и мед. климатологии им.И.М.Сеченова. - Ялта. - 2000. - Т.XI. - С.100-106. (співавт. Хренов О.А.). Особистий внесок автора: збір i подготовка матеріала, аналіз клініко-лабораторних показників, написання статті.

Вплив пролактину на фібринолітичну активність лейкоцитів у хворих на пневмонію з плевральним випотом // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2002. - № 1. - С.76-77.

Влияние пролактина на фибринолитические свойства экстрактов тканей париетальной и висцеральной плевры у больных пневмонией и туберкулезом легких // Таврический медикобиологический вестник. - 2002. - № 2. - С.82-86.

Прокоагулянтные свойства экстрактов тканей париетальной и висцеральной плевры у больных с плевральным синдромом пневмонического и туберкулезного генеза // Таврический медикобиологический вестник. - 2002. - № 4. - С.37-39.

Использование бромокриптина в лечении парапневмонического плеврального синдрома // Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория: Сб. научно-практич. работ. - Саки. - 2002. - Выпуск 3. - С.197-198.

Влияние пролактина на время рекальцификации плазмы экстрактов тканей плевры умерших больных с плевральным синдромом пневмонического и туберкулезного генеза // Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория: Сб. научно-практич. работ. - Саки. - 2002. - Выпуск 3. - С.236-238. (співавт. Хренов О.А.).

Пролактин-опосредованная фибринолитическая активность экстрактов тканей плевры у больных пневмонией и туберкулезом легких // Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория: Сб. научно-практич. работ. - Саки. - 2002. - Выпуск 3. - С.238-240.