Патогенетичні особливості системної і локальної інтраокулярної дії ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори - Автореферат

Kassiri et al., 2009), що спричиняє інтраокулярний фіброз і може призвести до утворення шварт у склистому тілі з тракційним відшаруванням сітківки (К.С. При травмі органа зору тяжкі ускладнення виникають після ушкодження заднього сегмента очного яблука, коли в запальний процес втягнуті склисте тіло та сітківка, що супроводжується фіброваскулярною проліферацією, спричиняє відшарування сітківки та втрату зору (М.Е. Надлишковий розвиток сполучної тканини в склистому тілі призводить не лише до порушення оптичної прозорості, але й у багатьох випадках спричиняє тракційне відшарування внутрішніх оболонок, рубцювання і, як наслідок, атрофію очного яблука. Дисертант особисто дослідила зміни гемостазу, вмісту в тканинах ока і внутрішніх органів про-і протизапальних цитокінів, інтенсивність фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації при системному й локальному уведенні ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори. Зясувати особливості порушень гемостазу, генерації про-і протизапальних цитокінів, інтенсивності фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації в тканинах ока й внутрішніх органів при системному й інтраокулярному уведенні ендотоксинів грамнегативної та грампозитивної мікрофлори і дослідити дозозалежний вплив індометацину на виявлені порушення.Уведення ЕГПМ за умов травми склери не міняло вміст IL-1b у СТ стосовно тварин із неускладненою травмою ока і зменшувало його порівняно з кролями, яким за умов поранення склери в СТ уводили ЕГНМ. При інтравітреальному уведенні ЕГПМ інтенсивність лізису НМБ перевищувала контрольний рівень у 2,3 раза, ВМБ - у 2,4 раза, колагену - у 2,5 раза. Через 24 год після системного уведення ЕГНМ лізис НМБ, ВМБ, колагену в СТ зростав у 7,8, 8,3, 3,7 раза відносно показників у тварин з уведенням розчинника та у 7,1, 7,9 і 3,2 раза порівняно з показниками у тварин із проникаючою травмою ока без уведення ендотоксину. Тканинний вміст МДА перевищував показники в контрольних тварин та тварин із травмою склери у 10,1 та 10,5 раза, а ДК - у 9,7 раза стосовно контролю. Системне уведення ЕГПМ спричинило зростання через 24 год у СТ протеолітичної деструкції НМБ, ВМБ і колагену стосовно тварин з уведенням розчинника і травмою склери в 5,2 і 4,7 раза, 4,8 і 4,6 раза, 2,3 і 2,0 раза відповідно.У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів експериментального вивчення локального інтраокулярного і системного впливу ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори на стан гемостазу, генерації про-і протизапальних цитокінів, інтенсивності в тканинах ока і внутрішніх органів фібринолізу, протеолізу, ліпопероксидації та патогенетично обґрунтувано дозозалежний спосіб корекції виявлених порушень індометацином. У кролів за внутрішньоочного уведення ендотоксинів грамнегативної мікрофлори в склистому тілі порівняно з неускладненою травмою зростає вміст IL-1b, TNF-a, TGF-?1 у 7,0, 5,9, 2,8 раза відповідно. Інтравітреальне уведення ендотоксинів грампозитивної мікрофлори призводить до зростання в 3,4 раза вмісту ?-INF, інтенсивності лізису низько-, високомолекулярних білків та колагену у 2,0, 2,1, 3,3 раза, зниження на 33% неферментативної фібринолітичної активності. Через 24 год після системного уведення ендотоксинів грамнегативної мікрофлори в склистому тілі кролів зростає лізис низько-і високомолекулярних білків, колагену, неферментативна фібринолітична активність, вміст дієнових конюгатів і малонового диальдегіду відповідно в 7,8, 8,3, 3,7, 6,0, 5,9 і 6,4 раза, знижується ферментативна фібринолітична активність у 5,6 раза. Через 72 год підвищується лізис низько-і високомолекулярних білків, неферментативна фібринолітична активність в 10,7, 10,4, 9,3 раза відповідно, знижується колагенолітична активність, ферментативна фібринолітична активність у 2,8 та 8,8 раза, вміст дієнових конюгатів і малонового диальдегіду - відповідно в 10,1 і 9,7 раза.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів експериментального вивчення локального інтраокулярного і системного впливу ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори на стан гемостазу, генерації про- і протизапальних цитокінів, інтенсивності в тканинах ока і внутрішніх органів фібринолізу, протеолізу, ліпопероксидації та патогенетично обґрунтувано дозозалежний спосіб корекції виявлених порушень індометацином.

1. У кролів за внутрішньоочного уведення ендотоксинів грамнегативної мікрофлори в склистому тілі порівняно з неускладненою травмою зростає вміст IL-1b, TNF-a, TGF-?1 у 7,0, 5,9, 2,8 раза відповідно. Посилюється інтенсивність лізису низько-, високомолекулярних білків та колагену на 41,7, 46,6, 100 %. Інтравітреальне уведення ендотоксинів грампозитивної мікрофлори призводить до зростання в 3,4 раза вмісту ?-INF, інтенсивності лізису низько-, високомолекулярних білків та колагену у 2,0, 2,1, 3,3 раза, зниження на 33% неферментативної фібринолітичної активності.

2. Через 24 год після системного уведення ендотоксинів грамнегативної мікрофлори в склистому тілі кролів зростає лізис низько- і високомолекулярних білків, колагену, неферментативна фібринолітична активність, вміст дієнових конюгатів і малонового диальдегіду відповідно в 7,8, 8,3, 3,7, 6,0, 5,9 і 6,4 раза, знижується ферментативна фібринолітична активність у 5,6 раза. Через 72 год підвищується лізис низько- і високомолекулярних білків, неферментативна фібринолітична активність в 10,7, 10,4, 9,3 раза відповідно, знижується колагенолітична активність, ферментативна фібринолітична активність у 2,8 та 8,8 раза, вміст дієнових конюгатів і малонового диальдегіду - відповідно в 10,1 і 9,7 раза. Вміст IL-2, IL-12, ?-INF та TNF-a у склистому тілі за цих умов характеризується значним підвищенням через 24 год та ще вагомішим - через 72 год спостереження.

3. Через 24 год після внутрішньовенного уведення ендотоксинів грампозитивної мікрофлори в склистому тілі кролів зростає інтенсивність протеолітичної деструкції низько-, високомолекулярних білків, колагену, неферментативна фібринолітична активність, вміст дієнових конюгатів та малонового дидіальдегіду. Підвищення ІЛ-2, ?-INF, IL-12, IL-4, TNF-a становить 3,1, 2,7, 2,0, 1,6, 1,5 раза. Через 72 год за цих експериментальних умов у склистому тілі зростає лізис азоальбуміну на 39 %, лізис азоказеїну - на 26 %, вміст дієнових конюгатів на 18%, IL-6, TGF-?1, IL-4, IL-10 - у 5,5, 4,6, 4,2 раза та 4 рази відповідно.

4. Внутрішньовенне уведення ендотоксину грамнегативної мікрофлори активує систему генерації активних форм кисню як у нейтрофілах, так і в моноцитах, а уведення ліпополісахариду в склисте тіло посилює утворення кисневих радикалів тільки в мононуклеарних фагоцитах крові.

5. За внутрішньоочного уведення ендотоксину грамнегативної мікрофлори інтенсивність ліпопероксидації зростає тільки в печінці, а внаслідок його внутрішньовенного уведення процеси пероксидного окиснення ліпідів активуються в тканинах серця, легень, селезінки й нирок.

6. Через 24 год після уведення ендотоксину грампозитивної мікрофлори спостерігається хронометрична гіперкоагуляція з активацією зовнішнього і внутрішнього механізмів утворення протромбінази, скорочення тривалості фібриногенезу, пригнічення протизгортальної активності крові, збільшення функціональної активності тромбоцитів та концентрації в крові фібриногену, активація систем плазмового фібринолізу, підвищення активності антиплазмінів, тромбоцитарної ланки первинного гемостазу, глибока депресія ферментативного фібринолізу, суттєве зниження інтенсивності Хагеман-залежного фібринолізу та потенційної активності плазміногену на тлі неадекватної активації антиплазмінів і накопичення в крові розчинних комплексів фібрин-мономера.

7. У щурів, які отримували ендотоксин грампозитивної мікрофлори, індометацин у дозі 0,5 мг/кг через 24 год сприяє нормалізації інтенсивності утворення протромбіназного комплексу за внутрішнім механізмом згортання крові, підвищує активність антитромбіну ІІІ та агрегаційну здатність тромбоцитів, нормалізує їх адгезивні властивості на тлі зниження концентрації в крові фібриногену, зменшує фібринолітичну активність плазми крові, особливо неферментативну.

8. У дозі 2,5 мг/кг індометацин нормалізує активність плазмових факторів внутрішнього механізму згортання крові, зменшує інтенсивність генерації тромбіну за зовнішнім шляхом гемокоагуляції, значно знижує активність тромбоцитарної ланки первинного гемостазу, а також суттєво поліпшує стан фібринолітичної системи плазми крові у тварин, які отримували ендотоксин грампозитивної мікрофлори.

1. Пішак В.П. Зміни вмісту цитокінів у склоподібному тілі з проникним пораненням склери: вплив ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори / В.П. Пішак, Л.В. Івасюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2007. - Т. VI, № 1. - С. 80-83. (Здобувачем проведено експериментальні втручання, статистичну обробку та підготовку матеріалів до друку).

2. Івасюк Л.В. Вплив ендотоксинів грамнегативної і грампозитивної мікрофлори на інтенсивність фібринолізу у склоподібному тілі ока кролів з проникним пораненням склери / Л.В. Івасюк, Я. І. Пенішкевич // Клінічна та експериментальна патологія. - 2008. - Т. VII, № 3. - С. 56-59. (Здобувачем проведено експериментальну частину досліджень, статистичну обробку матеріалу та підготовку його до друку).

3. Івасюк Л.В. Вплив ендотоксинів грамнегативної та грампозитивної мікрофлори на інтенсивність протеолізу в склистому тілі ока кролів з проникним пораненням склери / Л.В. Івасюк, Я. І. Пенішкевич // Буковинський медичний вісник. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 69-72. (Здобувачем проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку та підготовку матеріалів до друку).

4. Пат. на корисну модель 21947 Україна, МПК G 09 В 23/28 (2007.01). Спосіб експериментального моделювання проникної інфікованої травми склери заднього сегмента ока / Пішак В. П., Івасюк Л. В., Висоцька В.Г., Магаляс В.М. - № u2006 11355 ; заявл. 27.10.2006 ; опубл. 10.04.07, Бюл. № 4. (Здобувач брала участь у розробці пристрою, описанні спостережень та їх аналізі).

5. Пенішкевич Я. І. Корекція порушень ліпоксигеназного метаболізму арахідонату за проникного поранення рогівки, обтяженого уведенням ендотоксину в передню камеру ока / Я. І. Пенішкевич, Л.В. Івасюк, Г.П. Доманська // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. - 2008. - Т. 144, ч. 2. - С. 124-126. (Здобувач здійснила експериментальні втручання, статистичну обробку та підготовку матеріалів до друку).

6. Івасюк Л.В. Вплив глюкозоамінілмурамілдипептиду на інтенсивність фібринолізу в склоподібному тілі ока кролів з проникним пораненням склери / Л.В. Івасюк // Українська наука XXI століття: четверта всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція, 25-27 червня 2008 р. : матеріали конф. - Київ, 2008. - С. 10-11.

Размещено на .ru