Патогенетичні особливості, прогнозування, профілактика та лікування акушерських ускладнень у жінок, які страждали або страждають на вірусні гепатити - Автореферат

Незважаючи на значну кількість досліджень (Майер К.-П., 2001; Харченко Н.В. та ін., 2002), залишаються не визначеними патогенетичні фактори і механізми порушень функції життєво важливих органів, систем і комплексу „мати-плацента-плід” у жінок, що хворі або хворіли вірусними гепатитами; не розроблені шляхи прогнозування та методи профілактики ускладнень у вагітних та породіль з гострими та хронічними гепатитами, тому показники здоровя матері, плоду та новонародженого залишаються незмінно низькими протягом останніх років і суттєво негативно впливають на частоту і структуру перинатальної захворюваності. Удосконалити та оптимізувати систему акушерської допомоги вагітним жінкам, що хворіли або хворіють вірусними гепатитами на підставі визначення патогенетичних факторів і механізмів порушень функції життєво важливих органів і систем вагітної та плацентарного комплексу і їх прогнозування, профілактики та лікування під час вагітності і пологів. Визначити характер і частоту патології прегравідарного періоду і вагітності у жінок, що хворіють або хворіли на гепатити А, В, С, а також при коінфекції з сифілісом та ВІЛ. Визначити частоту та вид патології післяродового періоду у породіль, що хворіють або хворіли на гепатити А, В, С, а також при коінфекції з сифілісом та ВІЛ. Розробити систему надання акушерської допомоги та способи профілактики ускладнень у жінок, які хворіли або хворіють вірусними гепатитами, на засадах обєктивної, кількісної, інтегральної та професійно-прозорої оцінок стану вагітної, роділлі та породіллі.Досліджувані жінки та діти були розподілені на групи: І - основну групу (ОГ) - склали 113 жінок з ВГ, які були розподілені на дві підгрупи у залежності від методики корекції ускладнень протягом вагітності: ОГІ - склали 42 жінки страждаючі хронічним гепатитом С (ХГС) з біохімічною активністю та 7 вагітних з вперше виявленою реплікативною активністю ВГ (4 з гепатитом В та 3 з гепатитом С, у всіх 7 випадках встановлений гепатит середнього ступеню), які отримували корекцію базовою терапією у комплексі з протефлазидом під час вагітності; Кількість пологів завершених оперативно абдомінальним шляхом була більшою у жінок з фізіологічного відділення - 12%-18%, при 6,3% - 11,5% у жінок з інфекційного акушерського відділення. Жінки, що перенесли до вагітності ГА, частіше страждали під час гестації гострими респіраторно-вірусними інфекціями - 16,0±3,7% та 2,0±1,4% у вагітних, які в подальшому народжували у фізіологічному відділенні (р<0,01). При вивченні даних анамнезу у жінок, які перенесли ГГВ до вагітності, встановлене зростання артифіційних переривань при співставленні з жінками, що у подальшому народжували в фізіологічному відділенні - 54,0±5,0% (р<0,001) при 14,0±3,0% у КГ. Як свідчать отримані результати, у всіх групах представниць інфекційного акушерського відділення обсяг крововтрати в пологах є достовірно більшим і це при тому, що у більшості груп частота завершення пологів кесаревим розтином майже не відрізнялася від показників КГ - 9,0±2,9%; 8,0±2,7% у реконвалесцентів ГА; 9,0±2,9% у реконвалесцентів ГВ; 8,7±3,4% у носіїв поверхневого антигену ГВ; 9,4±3,4% у жінок з ХГС; 7,9±3,5% у вагітних з коінфекцією HCV/ВІЛ; 7,0±2,6 % при поєднанні вірусного гепатиту і сифілісу; 8,0±3,8% у жінок з вперше виявленою реплікативною активністю ГА, при, майже вдвічі меншій частоті кесаревого розтину у вагітних з вперше виявленою реплікативною активністю ГВ (4,7±3,2%) та ГС (5,0±4,9%).У дисертації, на основі науково-практичних досліджень та теоретичних узагальнень, визначено патогенетичні механізми акушерських ускладнень у жінок, що хворіють або хворіли гепатитами А, В, С, а також при коінфекції з сифілісом та ВІЛ; розроблено систему надання акушерської допомоги цим жінкам, що можна кваліфікувати як новий напрямок у вирішенні науково-медичної проблеми поєднання вірусних гепатитів з гестаційним процесом і дозволяє оптимізувати систему акушерської допомоги з метою виконання основного завдання сучасних репродуктивних технологій - збереження здорової матері та її новонародженого. Серед етіологічних чинників вірусних гепатитів найбільш негативно впливають на перебіг вагітності гепатити з вперше виявленою реплікативною активністю збудників ГА, ГВ, ГС, хронічний гепатит С та поєднання сифілісу з ВГ; на пологи - гепатити з вперше виявленою реплікативною активністю збудників ГА, ГВ, ГС, ХГС та коінфекція ХГС/ВІЛ та усі групи порівняння на перебіг післяродового періоду. Особливостями прегравідарного періоду у жінок, які хворіють або хворіли вірусними гепатитами є: висока частота артифіційних переривань вагітності у реконвалесцентів ГА та ГВ, носіїв HBSAG, жінок з вперше виявленою реплікативною активністю ГА і ГВ, з ХГС, коінфекцією HCV/ВІЛ та поєднанні ВГ і сифілісу (у середньому 51,8±18,6% при 14,0% у КГ); зростання самовільних викиднів у страждаючих ХГС, коінфекції HCV/ВІЛ та поєднанні ВГ і сифілісу (7,5±1,8% у середньому при 2,0% у КГ); ендоцервікозів у реконвалесцентів ГА та ГВ, носіїв HBSAG, жінок з вперше виявленою репл

Основний зміст