Патогенетичні особливості перебігу тяжкої травми в поєднанні з механічним пошкодженням шкіри та при застосуванні ксенодермопластики - Автореферат

Причиною цьому є той факт, що понад 80 % травм, які виникають на транспорті - це тяжкі травми, які супроводжуються специфічними змінами в усіх системах ураженого організму (Г.Г. Механічне пошкодження шкірних покривів часто супроводжує тяжку травму, яка виникає на транспорті. Визначити динаміку маркерних ферментів цитолізу, показники ендогенної інтоксикації, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту при тяжкій травмі, поєднаній з механічним пошкодженням шкіри. Методи дослідження: з метою визначення функціонального стану печінки встановлювали показники жовчоутворювальної, жовчовидільної, і глікогенсинтезувальної функцій; з метою оцінки стану перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в гомогенаті печінки визначали вміст ТБК-активних продуктів перекисного окиснення ліпідів, дієнових конюгатів, SH-груп, а також у сироватці крові-церулоплазміну та загальної пероксидазної активності; з метою визначення адаптаційних реакцій проводили математичний аналіз серцевого ритму; з метою оцінки системної гемодинаміки встановлювали показники інтегральної реограми тіла; з метою діагностики явищ цитолізу визначали у сироватці крові активність аланін-та аспартатамінотрансфераз; з метою оцінки ендогенної інтоксикації у сироватці крові визначали рівень молекул середньої маси; з метою оцінки структурних відхилень проводили гістологічне вивчення тканин печінки, нирок, серця та легень; з метою кількісної оцінки одержаних результатів проводили статистичний аналіз. Уперше показано, що у тварин з тяжкою травмою, поєднаною з механічним пошкодженням шкіри, активація центрального контуру регуляції серцевого ритму, інтенсивність пульсового кровонаповнення та тонус артеріальних судин підвищуються вже на третю годину спостереження з подальшим зниженням до сьомої доби, що було більш вираженим, ніж у тварин із самою травмою.У день експерименту в ранкові години (з 9 до 11 год ранку) в спеціально відведеному приміщенні при температурі 18-22 ОС, відносній вологості 40-60 % і освітленості 250 лк тварин із дотриманням загальних правил і положень Європейської Конвенції із захисту хребетних тварин, які використовуються для дослідницьких та інших наукових цілей (Страсбург, 1986), Загальних етичних принципів експериментів на тваринах (Київ, 2001), Закону України “Про захист тварин від жорстокої поведінки” (2006) брали в експеримент, який полягав у нанесенні травм. Перша серія експериментів (40 нелінійних білих щурів-самців масою 0,16-0,18 кг) була присвячена розробці моделі тяжкої травми, адекватної для подальшого вивчення впливу механічного дефекту шкіри на її перебіг. На цьому тлі усі тварини залишалися живими, а сукупність морфо-функціональних відхилень, як показали подальші дослідження, відповідали тяжкій травмі. Під ефірним знечуленням у тварин першої дослідної групи моделювали тяжку травму шляхом оперативного втручання на стегні, кровопускання зі стегнової вени, введення крові у паранефральну клітковину з розрахунку 1 мл на 100 г маси тварини і перелому одного стегна щипцями Люера. У тварин з тяжкою травмою і додатковим механічним пошкодженням шкіри, на яке накладалась стерильна повязка, зумовлювало зростання ІН до першої доби після травми з подальшим різким зниженням, нижче показника тварин із самою травмою.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, що виявляється у вивченні динаміки функціонально-морфологічних відхилень у печінці та морфологічних змін нирок, серця і легень після тяжкої травми в поєднанні з механічним походженням 10 % поверхні шкіри та встановленні ефективності впливу ксенодермопластики. Через три години після тяжкої травми настає виражена активація центрального контуру регуляції серцевого ритму та підвищення пульсового кровонаповнення тіла щурів на тлі зменшення тонусу артеріальних судин; через одну добу індекс напруження та пульсове кровонаповнення знижуються і на сьому добу стають меншими від контролю на тлі нормалізації тонусу артеріальних судин. При додатковому механічному пошкодженні шкіри, корегованому повязкою, активація центрального контуру регуляції серцевого ритму, інтенсивність пульсового кровонаповнення та тонус артеріальних судин теж суттєво зростають через три години після ураження з подальшим більш значним їх зниженням до сьомої доби порівняно із показниками тварин із самою тяжкою травмою (реографічний систолічний індекс зменшується на 44,2 %, р<0,001, коефіцієнт інтегральної тонічності - на 25,9 %, р<0,05). Моделювання тяжкої травми викликає поступове зниження показників жовчоутворювальної, жовчовидільної та глікогенсинтезувальної функцій печінки з першої до сьомої діб спостереження (на сьому добу вміст у жовчі загальних жовчних кислот зменшується на 57,2 %, прямого білірубіну - на 50,6 %, швидкість жовчовиділення - на 28,4 %, вміст глікогену в печінці - на 50,4 %, р<0,001). Активність маркерних ферментів цитолізу сироватки крові, показники перекисного окиснення ліпідів та ендогенної інтоксикації у щурів із тяжк

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ