Патогенетичні механізми порушень серцевого ритму у хворих з метаболічним синдромом та засоби їх корекції - Автореферат

Тому не дивно, що у хворих на МС часто проявляються чинники, які сприяють появі таких аритмій, як екстрасистолія, миготлива аритмія (Girman C., Rhodes T., 2004). Із урахуванням сучасних даних про роль МС у розвитку дистрофічних змін у міокарді передсердь, шлуночків, ранніх атеросклеротичних змін у коронарних судинах можна відзначити, що вивчення впливу антиаритмічних засобів, інгібіторів АПФ, гіполіпідемічних препаратів із групи статинів на перебіг порушень серцевого ритму, нейрогуморальні і кардіогемодинамічні показники мають важливе значення не тільки для розуміння патогенетичних механізмів розвитку аритмій, але й сприяють покращенню результатів лікування. Обраний напрямок дисертаційної роботи повязаний з науковою діяльністю і входить до тематичного плану Харківського державного медичного університету МОЗ України як фрагмент науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб, лікувальної фізкультури і спортивної медицини «Клініко-біохімічні аспекти діагностики і лікування дисфункції міокарду, порушень коронарного кровообігу і аритмій при ішемічній хворобі серця у хворих з супутньою патологією» (державний реєстраційний номер 0102U001878). Автор дисертаційної роботи розробила програму обстеження хворих на метаболічний синдром із порушеннями серцевого ритму, проводила клініко-інструментальне обстеження, оцінювала його результати. Визначити рівень ендотеліна-1, ангіотензина ??, катехоламінів, ЦГМФ у плазмі крові і зясувати їх роль як чинників, що сприяють становленню порушень серцевого ритму у хворих на метаболічний синдром.Порушення серцевого ритму у вигляді суправентрикулярної екстрасистолії зареєстровано у 46 хворих (37,4%), шлуночкова екстрасистолія - у 54 (43,9%), миготлива аритмія - у 23 хворих (18,7%); у 25 обстежених (16,9%) порушення серцевого ритму не зареєстровано. При вивченні стану системи ренін-ангіотензин-альдостерон було встановлено, що найвищі значення рівня ангіотензина ?? 28,6 ± 1,7 пг/мл і 23,2 ± 2,1 пг/мл були у хворих із пароксизмальною формою миготливої аритмії (МА) і шлуночковою екстрасистолією (ШЕ), що вірогідно більше, ніж у хворих на МС без порушень серцевого ритму 17,4 ± 1,9 пг/мл (р<0,05) і у пацієнтів із суправентрикулярною екстрасистолією 17,9 ± 1,8 пг/мл (р1<0,05, р2 <0,05). При визначенні рівня катехоламінів у хворих на МС з аритміями і без них було встановлено, що у хворих з такими порушеннями серцевого ритму, як ШЕ та МА (пароксизмальна форма) рівень адреналіну 5,96 ± 0,31 нмоль/л і 7,34 ± 0,27 нмоль/л, був значно вищий, ніж у хворих контрольної групи 3,68 ± 0,29 нмоль/л (р<0,5), із суправентрикулярною екстрасистолією 3,81 ± 0,26 нмоль/л (р1<0,05, р2 <0,05). При дослідженні рівнів ендотеліна-1 у обстежених хворих було встановлено, що його концентрація була найбільшою у хворих на ШЕ (3-я група) - 8,46 ± 0,41 пг/мл і пароксизмальною формою миготливої аритмії 11,58 ± 0,46 пг/мл, що було суттєво більше, ніж у хворих на МС без порушень серцевого ритму (1-а група) - 6,89 ± 0,37 пг/мл (р<0,05) і у хворих із суправентрикулярною екстрасистолією 6,97 ± 0,49 пг/мл (р1<0,05). Так, рівень ангіотензина ?? у 1-й групі хворих (без порушень ритму) зменшився із 15,6 ± 1,92 пг/мл до 10,08 ± 1,63 пг/мл (р<0,05), у 2-й групі обстежених (пацієнти з суправентрикулярною екстрасистолією) із 17,4 ± 2,3 пг/мл до 12,7 ± 2,0 пг/мл (р<0,05), у 3-ій групі (хворі з ШЕ) рівень ангіотензина ?? знизився із 25,8 ± 3,3 пг/мл до 14,9 ± 2,8 (р<0,05), у 4-ій групі обстежених (хворі з пароксизмальною формою МА) із 23,6 ± 2,4 пг/мл до 12,9 ± 2,9 пг/мл (р<0,05) (рис.1).В дисертації подано теоретичне обґрунтування результатів та досягнуто вирішення наукової задачі - розроблений новий патогенетично обґрунтований спосіб лікування порушень серцевого ритму у хворих на метаболічний синдром на основі вивчення особливостей клінінко-інструментальних, кардіогемодинамічних, біохімічних та нейрогуморальних показників. Серцеві аритмії (суправентрикулярна і шлуночкові екстрасистолії, миготлива аритмія) у хворих на метаболічний синдром розвиваються на фоні інших порушень вуглеводного та ліпідного обмінів, підвищення рівня ангіотензина II, ендотеліна-1, катехоламінів, зниження рівня ЦГМФ. Лікування ловастатином хворих на метаболічний синдром веде до зниження рівня ЕТ-1 в плазмі крові, суттєво не впливає на показники системи ренін-ангіотензин-альдостерон, рівень катехоламінів, ЦГМФ. Лікування інгібітором АПФ раміприлом супроводжується зниженням активності системи ренін-ангіотензин-альдостерон, симпатоадреналової системи, позитивним впливом на показники кардіогемодинаміки, зниженням рівня ендотеліна - 1 та підвищенням ЦГМФ. Препарат зменшує кількість суправентрикулярних і шлуночкових екстрасистол, збільшує фракцію викиду, викликає зниження периферичного судинного опору.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В дисертації подано теоретичне обґрунтування результатів та досягнуто вирішення наукової задачі - розроблений новий патогенетично обґрунтований спосіб лікування порушень серцевого ритму у хворих на метаболічний синдром на основі вивчення особливостей клінінко-інструментальних, кардіогемодинамічних, біохімічних та нейрогуморальних показників.

2. Серцеві аритмії (суправентрикулярна і шлуночкові екстрасистолії, миготлива аритмія) у хворих на метаболічний синдром розвиваються на фоні інших порушень вуглеводного та ліпідного обмінів, підвищення рівня ангіотензина II, ендотеліна-1, катехоламінів, зниження рівня ЦГМФ.

3. Лікування ловастатином хворих на метаболічний синдром веде до зниження рівня ЕТ-1 в плазмі крові, суттєво не впливає на показники системи ренін-ангіотензин-альдостерон, рівень катехоламінів, ЦГМФ.

4. Гіполіпідемічний ефект ловастатина супроводжувався зменшенням кількості як суправентрикулярних, так і шлуночкових екстрасистол. Лікування ловастатином сприяло зниженню частоти нападів стенокардії, потребі в таблетках нітрогліцерину.

5. Лікування інгібітором АПФ раміприлом супроводжується зниженням активності системи ренін-ангіотензин-альдостерон, симпатоадреналової системи, позитивним впливом на показники кардіогемодинаміки, зниженням рівня ендотеліна - 1 та підвищенням ЦГМФ. Препарат сприяв зменшенню кількості суправентрикулярних і шлуночкових екстрасистол, частоти пароксизмів фібриляції передсердь.

6. Лікування карведілолом хворих на метаболічний синдром супроводжувалось вираженою антиангінальною і антиаритмічною дією. Препарат зменшує кількість суправентрикулярних і шлуночкових екстрасистол, збільшує фракцію викиду, викликає зниження периферичного судинного опору. Карведілол зменшує активність реніну плазми, рівні ангіотензину II і ендотеліну - 1. Препарат суттєво не впливає на показники вуглеводного і ліпідного обмінів.

7. Лікування аміодароном хворих на метаболічний синдром із пароксизмальною і персистуючою формами миготливої аритмії забезпечує відновлення синусового ритму у більшості пацієнтів. Призначення препарату сприяє зниженню частоти й інтенсивності нападів стенокардії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При обстеженні хворих на метаболічний синдром із порушеннями серцевого ритму доцільно визначати показники ліпідного, вуглеводного обмінів, рівень ендотеліна-1, ангіотензина-II, катехоламінів. Це сприяє покращенню діагностики і організації лікування.

2. Ловастатин необхідно призначати хворим на метаболічний синдром із аритміями при порушенні ліпідного обміну. Препарат сприяє зменшенню кількості суправентрикулярних і шлуночкових екстрасистол.

3. Порушення виявлено щодо системи ренін-ангіотензин-альдостерон у хворих на метаболічний синдром потребують призначення інгібіторів АПФ. ІАПФ раміприл покращує кардіогемодинамічні показники, зменшує частоту аритмій. Його призначення особливо необхідно хворим із пароксизмальною та персистуючою формою миготливої аритмії для сповільнення процесів ремоделювання передсердь.

4. Для лікування хворих на метаболічний синдром з супутньою суправентрикулярною і шлуночковою екстрасистолією доцільно призначення карведілолу. Він покращує кардіогемодинамічні показники і не впливає негативно на вуглеводний та ліпідний обміни.

5. Призначення аміодарону необхідно для лікування пароксизмальної і персистуючої форми миготливої аритмії у хворих на метаболічний синдром. Препарат задовільно переноситься хворими і він суттєво не впливає на показники вуглеводного і ліпідного обмінів.

1. Шайтуро Е.В. Особенности нарушений липидного обмена у больных метаболическим синдромом и нарушениями сердечного ритма // Врачебная практика.- 2006.- №6.- С. 90-93.

2. Беловол А.Н., Шайтуро Е.В. Влияние рамиприла на течение нарушений сердечного ритма у больных метаболическим синдромом // Врачебная практика. - 2007. №2.- С.58-63.

3. Шайтуро Е.В. Гиполипидемическая терапия у больных с метаболическим синдромом и нарушениями сердечного ритма // Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - №3. - С.90-93.

4. Шайтуро Е.В. Антиаритмические и кардиогемодинамические эффекты карведилола у больных метаболическим синдромом //Врачебная практика.- 2007. - №5. - С.21-25.

5. Латогуз И.К., Кучеренко О.Д., Телегина Н.Д., Шайтуро Е.В. Влияние симвастатина на показатели липидного обмена у больных ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом // «Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх хвороб» : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків. - 2004. - С.82.

Автором проведена статистична обробка даних і аналіз отриманих даних.

6. Латогуз И.К., Кучеренко О.Д., Телегина Н.Д., Шайтуро Е.В. Особенности гиполипидемической терапии у больных ишемической болезнью сердца и инсулинонезависимым сахарным диабетом // Конференція з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету : Матеріали науково-практичної конференції. - Харків. - 2005. - С. 102-103.

Внесок дисертанта полягав у обстежені хворих та проведення аналізу отриманих результатів.

7. Латогуз И.К., Кучеренко О.Д., Телегина Н.Д., Шайтуро Е.В.. Влияние амиодарона на течение мерцательной аритмии у больных сахарным диабетом // Конференція з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету .: Матеріали науково-практичної конференції. - Харків. - 2005. - С.103-104.

Внесок дисертанта полягав у проведенні клінічного обстеження хворих та статистичній обробці даних.

8. Беловол А.Н., Латогуз И.К., Кучеренко О.Д., Шайтуро Е.В. Особенности антиагрегационного эффекта клопидогреля у больных ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом // Конференція з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету : Матеріали науково-практичної конференції - Харків. 2005. - С.82-83.

Автор забезпечила обстеження хворих, зробила аналіз отриманих даних, підготовила матеріал до друку.

9. Латогуз И.К., Кучеренко О.Д., Шайтуро Е.В. Эффективность амиодарона и пропафенона при лечении мерцательной аритмии у больных сахарным диабетом // „Терапевтичні читання: Алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб : Матеріали науково-практичної конференції. - Харків. - 2005. - С.142.

Автором здійснено набір клінічного матеріалу, статистична обробка отриманих даних, узагальнення отриманих результатів.

10. Латогуз И.К., Кучеренко О.Д., Телегина Н.Д., Шайтуро Е.В. Антиагрегационный эффект клопидогреля у больных стенокардией и сахарным диабетом //Щорічні терапевтичні читання: Терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоровя, присвяченої памяті Л.Т.Малої: Матеріали науково-практичної конференції . - Харків. - 2006 . - С. 84.

Автор самостійно обстежувала хворих, підбирала літературні дані, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.

11. Латогуз И.К., Кучеренко О.Д., Телегина Н.Д., Шайтуро Е.В. Лечение амиодароном фибрилляции предсердий у больных сахарным диабетом //Щорічні терапевтичні читання: Терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоровя, присвяченої памяті Л.Т.Малої: Матеріали науково-практичної конференції . - Харків. - 2006 . - С. 78.

Автор забезпечила обстеження хворих, зробила аналіз отриманих даних, підготовила матеріал до друку.

12. Шайтуро О.В., Кучеренко О.Д. Антиагрегаційний ефект клопідогреля у хворих метаболічним синдромом та миготливою аритмією // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. - Харків. - 2007. - С. 63.

Автор забезпечувала обстеження хворих, проводила статистичну оброблу та аналіз отриманих результатів.