Патогенетичні аспекти ожиріння у вагітних жінок, оптимізація методів лікування та профілактики його ускладнень - Автореферат

У жінок з ожирінням вагітність рідко перебігає без ускладнень. Лікувально-профілактичні заходи, які є доступні на сьогоднішній день, в основному направлені на вагітних жінок, що страждали ожирінням до вагітності, і попри всі намагання є все ще недостатньо ефективними, що свідчить про необхідність їхнього удосконалення (Старостина Е.Г., 2001; Мкртумян А.М., 2004; Самхарадзе Т.Г., 2004; Харченко Н.В., Анохіна Г.А, 2004). Не визначена патогенетична роль гормонів у розвитку акушерської та перинатальної патології вагітних жінок, які маючи до вагітності нормальну масу тіла, у другу половину вагітності почали набирати більше 400 г маси тіла за тиждень, а загалом за вагітність більше 12 кг, а також корекція виявлених порушень. Таким чином, враховуючи значну поширеність ожиріння у вагітних жінок та відсутність раціональної лікувально-профілактичної системи спостереження та ведення пологів у вагітної з надмірною масою тіла, ми визначили актуальність і необхідність виконання даної роботи, що вимагає подальшого комплексного вивчення цієї проблеми з метою покращення показників охорони здоровя матері та дитини. Мета роботи: встановити клінічні, біохімічні, імунологічні зміни в організмі вагітних жінок з гестаційним ожирінням, особливості перебігу вагітності і пологів та розробити патогенетично обґрунтовані заходи з профілактики розвитку ускладнень вагітності і пологів, шляхом удосконалення медикаментозної корекції даного захворювання.Встановлено, що критеріями гестаційного ожиріння є: наявність у жінки до вагітності нормальної маси тіла; приріст маси тіла у 2-й половині вагітності більше ніж 400 г за тиждень, і загалом 12 кг і більше на момент обстеження; маса тіла вагітної на момент обстеження перевищує загальноприйняті допустимі межі згідно формульного розрахунку і класифікації ступенів ожиріння. Досліджувані вагітні (основна група) з надлишковою масою тіла, всього 95 жінок, були розподілені на групи наступним чином: 1 група - 35 жінок з гестаційним ожирінням. Дослідження гормонального статусу і біохімічних показників було проведено в динаміці 55 жінкам з основної групи (35 з 1-ї групи і 20 з 2-ї групи) двічі в період між 28 і 38 тижнями вагітності, до і після запропонованого нами лікування, а також один раз 30 вагітним жінкам без ожиріння (контрольна група). При першому вимірюванні маси тіла жінок основної групи, переважала група вагітних приріст маси тіла у якої становив (?15?20 кг) - 50,5%, група з приростом маси (?120,05) збільшилась група з приростом маси тіла (?15?20 кг) та збільшилась на 18,9% (р<0,001) група з приростом маси тіла більше 20 кг. За результатами наших досліджень у вагітних з гестаційним ожирінням відмічається пряма лінійна кореляція сильного ступеня (0,7? r ?1), між масою тіла і показниками лептину, інсуліну, ІЛ-6, ФНП-б, а також пряма лінійна кореляція сильного ступеня (0,7? r ?1), між масою тіла вагітної і рівнями ХС-ЛПНЩ, ЗЛ, ТГ, ЗХ. гестаційний ожиріння вагітність терапіяУ дисертаційній роботі на основі комплексного клінічно-параклінічного обстеження встановлено патогенетичні закономірності ожиріння у вагітних, його вплив на перебіг вагітності і пологів, удосконалено комплексну терапію ожиріння направлену на профілактику можливих ускладнень вагітності і пологів. В основі патогенезу гестаційного ожиріння лежать зміни гормональної рівноваги у досліджуваних вагітних, які проявляються значним підвищенням рівнів лептину, інсуліну, греліну, зміною рівня цитокінів інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлин-б, зростанням показників ліпідного обміну і свідчать про порушення гомеостазу з розвитком гормональної і імунної дисфункції. Встановлено, що найчастіше перебіг вагітності у жінок з гестаційним ожирінням ускладнювався загрозою передчасних пологів - у 33,7%, хронічним дистресом плода - у 47,4% та багатоводдям - у 44,2% вагітних. У вагітних з гестаційним ожирінням відмічається пряма лінійна кореляція сильного ступеня між масою тіла і показниками цитокінів інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлин-б та спостерігається збільшення у досліджуваних вагітних рівня інтерлейкіну-6 у 1,6-2,1 рази, фактору некрозу пухлин-б у 1,6-1,7 рази. У вагітних з гестаційним ожирінням на тлі зростання показників лептину, інсуліну, інтерлейкіну-6 і фактору некрозу пухлин-б виявлені підвищені показники ліпопротеїдів низької щільності в 1,2 рази, тригліцеридів у 1,7 рази, загального холестерину у 1,4 рази, і у 1,4 рази знижений показник ліпопротеїдів високої щільності, що несприятливо позначається на частоті ускладнень перебігу вагітності і пологів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі на основі комплексного клінічно-параклінічного обстеження встановлено патогенетичні закономірності ожиріння у вагітних, його вплив на перебіг вагітності і пологів, удосконалено комплексну терапію ожиріння направлену на профілактику можливих ускладнень вагітності і пологів.

1. В основі патогенезу гестаційного ожиріння лежать зміни гормональної рівноваги у досліджуваних вагітних, які проявляються значним підвищенням рівнів лептину, інсуліну, греліну, зміною рівня цитокінів інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлин-б, зростанням показників ліпідного обміну і свідчать про порушення гомеостазу з розвитком гормональної і імунної дисфункції. В свою чергу, ці розлади обумовлюють високий відсоток ускладнень перебігу вагітності та пологів у жінок.

2. Встановлено, що найчастіше перебіг вагітності у жінок з гестаційним ожирінням ускладнювався загрозою передчасних пологів - у 33,7%, хронічним дистресом плода - у 47,4% та багатоводдям - у 44,2% вагітних. Наявність значної кількості випадків хронічного дистресу плода, багатоводдя і загрози передчасних пологів в певній мірі повязана з розвитком фетоплацентарної недостатності. Таким чином, можна стверджувати, що гестаційне ожиріння є фоновим захворюванням для розвитку фетоплацентарної недостатності. У пологах для гестаційного ожиріння характерні несвоєчасне відходження навколоплодових вод у 30,5% та слабкість пологової діяльності у 23,2% вагітних жінок.

3. У вагітних жінок з гестаційним ожирінням відмічається пряма лінійна кореляція сильного ступеня між масою тіла і показниками лептину та інсуліну. У 92,7% вагітних, що страждали гестаційним ожирінням, концентрація лептину у 2,3-2,4 рази вища за норму. У 89,1% вагітних з гестаційним ожирінням поряд з підвищенням рівня лептину відмічався підвищений у 1,5 рази рівень інсуліну. Отже, при гестаційному ожирінні лептинорезистентність поєднується з інсулінорезистентністю. У 80,0% вагітних гестаційне ожиріння супроводжується підвищеною в 1,9-2,3 рази секрецією греліну, що дозволяє припускати його причетність до гіперфагії.

4. У вагітних з гестаційним ожирінням відмічається пряма лінійна кореляція сильного ступеня між масою тіла і показниками цитокінів інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлин-б та спостерігається збільшення у досліджуваних вагітних рівня інтерлейкіну-6 у 1,6-2,1 рази, фактору некрозу пухлин -б у 1,6-1,7 рази.

5. У вагітних з гестаційним ожирінням відмічена пряма лінійна кореляція сильного ступеня між масою тіла вагітної і рівнями ліпопротеїдів низької щільності, загальних ліпідів, тригліцеридів, загального холестерину. У вагітних з гестаційним ожирінням на тлі зростання показників лептину, інсуліну, інтерлейкіну-6 і фактору некрозу пухлин-б виявлені підвищені показники ліпопротеїдів низької щільності в 1,2 рази, тригліцеридів у 1,7 рази, загального холестерину у 1,4 рази, і у 1,4 рази знижений показник ліпопротеїдів високої щільності, що несприятливо позначається на частоті ускладнень перебігу вагітності і пологів.

6. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів з використання препаратів “Есенціале форте Н” і “Епадол” у лікуванні вагітних жінок з гестаційним ожирінням сприяє достовірному зниженню показників лептину, інсуліну, греліну, інтерлейкіну-6, фактору некрозу пухлин-б, ліпопротеїдів низької щільності, загальних ліпідів, тригліцеридів, загального холестерину та підвищенню показника ліпопротеїдів високої щільності.

7. Модифікація комплексної терапії гестаційного ожиріння шляхом включення препаратів “Есенціале форте Н” і “Епадол” забезпечує зменшення кількості випадків хронічного дистресу плода у 1,5 рази, багатоводдя у 1,5 рази.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Вагітні жінки, які до вагітності мали нормальну масу тіла і у яких у 2-й половині вагітності приріст маси тіла складає більше ніж 400 г за тиждень, а загальний її приріст у 28-32 тижні вагітності становить понад 10 кг, мають бути віднесені до групи підвищеного ризику з виникнення у них хронічного дистресу плода, багатоводдя і невиношування вагітності.

2. Для патогенетичного впливу на клініко-лабораторні показники, що призводять до функціональних розладів системи "плацента-мати плід" та для профілактики ускладнень вагітності і пологів вагітним жінкам цієї групи ризику доцільно доповнювати у 2-й половині вагітності комплексну терапію ожиріння препаратами ”Есенціале-форте Н” по 2 капсули 2 рази на добу і ”Епадол” 2 капсули 4 рази на добу. Капсули приймаються під час їжі, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю води. Курс лікування 4 тижні.

1. Стефанко С.Л. Внутрішньоутробний стан плода у вагітних жінок із аліментарно-конституційним ожирінням в процесі лікування препаратами ”Есенціале-форте Н” і ”Епадол” // Архів клінічної медицини. - 2006.- №1. -С.58-60.

2. Стефанко С.Л. Перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок із аліментарно - конституційним ожирінням // Галицький лікарський вісник. -2006. -№1. -С. 86-88.

3. Стефанко С.Л. Перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок із аліментарно - конституційним ожирінням в процесі лікування препаратами. ”Есенціале-форте Н” і ”Епадол” // Вісник наукових досліджень. - 2006.-№2. -С.120-122.

4. Стефанко С.Л. Перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок із гестаційним ожирінням” // Галицький лікарський вісник. - 2006. - №4. - С.83-85.

5. Стефанко С.Л. Перебіг вагітності та пологів у вагітних жінок із гестаційним ожирінням в процесі лікування препаратами ”Есенціале-форте Н” і ”Епадол” // Архів клінічної медицини. - 2006. -№2. -С.78-79.

6. Стефанко С.Л. Особливості показників гормонів та цитокінів при гестаційному ожирінні вагітних під час лікування препаратами “Есенціале форте Н” і “Епадол” // Український медичний альманах. - 2007.- №3. - С.145-148.

7. Стефанко С.Л. Сучасні погляди на етіологію, патогенез та діагностику ожиріння. Огляд літератури // Галицький лікарський вісник. - 2007. -№ 2. -С.106-109.

8. Деклараційний патент на корисну модель № 14634. Спосіб лікування ожиріння вагітних / С.Л.Стефанко., М.А.Лизин.- № u 2005 11798; Заявл. 12.12.2005; Опубл. 15.05.2006. - Бюл. № 5 (Здобувачеві належить основний матеріал і аналіз отриманих результатів дослідження, підготовка до друку).

9. Деклараційний патент на корисну модель № 16969. Спосіб лікування ожиріння вагітних / С.Л.Стефанко., М.А.Лизин.- № u 2005 12110; Заявл. 16.12.2005; Опубл. 15.09.2006. - Бюл. №9 (Здобувачеві належить основний матеріал і аналіз отриманих результатів дослідження, підготовка до друку).

10. Стефанко С.Л. Перебіг вагітності у вагітних жінок із аліментарно - конституційним ожирінням при лікуванні препаратами ”Есенціале-форте Н” і ”Епадол” // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского / Тези науково-практичної конференції “Актуальні питання акушерства, гінекології і перинатології”, м. Судак. -2006.- Том 142, часть ІІ. -С. 245.