Патогенетичні аспекти гнійних ускладнень гострого деструктивного панкреатиту та обґрунтування раціонального методу їх профілактики і хірургічного лікування - Автореферат

Особливою проблемою в панкреатології залишаються гнійно-некротичні ускладнення гострого деструктивного панкреатиту, які в більшості випадків є головною причиною летальних наслідків (Гальперин З.И. и соавт., 2001). Визначити фактори ризику розвитку гнійно-некротичних ускладнень гострого деструктивного панкреатиту та методи впливу на прогноз перебігу процесу. Зясувати діагностичну цінність цитохімічних показників нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові у хворих на гострий деструктивний панкреатит. Автором вперше зясовано прогностична та діагностичну цінність змін цитохімічних показників нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові у хворих на гострий деструктивний панкреатит, перекісного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та імунологічних показників. Практична цінність представленої кандидатської дисертації полягає в створенні комплексного підходу до профілактики та лікування хворих з гнійно-некротичними ускладненнями гострого деструктивного панкреатиту на основі диференційованого вибору методів, термінів, обєму консервативного і хірургічного лікування в залежності від перебігу захворювання та степені важкості хворих.До основної групи, яка складає 104 хворих увійшли 82 хворих з інфікованим некротичним панкреатитом, 22 - з панкреатогенними абсцесами. При ретроспективному аналізі історій хвороб 100 хворих групи порівняння було виділено 4 типа ураження заочеревинної клітковини: І (центральний)-кількість хворих склала 14, серед них помер 1; II (правобічний) - кількість хворих склала 20, серед них померло 4; III (лівобічний) - у 5 хворих, кількість хворих склала 21, померло 5; IV (тотальний) - кількість хворих склала 45, померло 9. Тривалість госпіталізації у хворих з панкреатичними абсцесами була 14,8±2,9 діб (тривалість знаходження у відділенні інтенсивної терапії - 5,7±1,3 діб), з інфікованими некрозами - 31,1 ±9,4 діб (тривалість знаходження у відділенні інтенсивної терапії - 12,8 3,5 діб), що суттєво вище (р<0,05). Тривалість штучної вентиляції легень у хворих з панкреатичними абсцесами складала 0,9±0,2 діб, у хворих з інфікованими некрозами 3,8±0,9 діб. З метою визначення діагностичного та прогностичного значення показників вільно-радикального окислення 45 хворих розділено на 4 групи (1 група - хворі з набряковим гострим панкреатитом (n=12); 2 група - хворі з неінфікованим некрозом (n=10); 3 група - хворі з інфікованими некрозами (n=11); 4 група (контрольна) здорові особи віком від 26 до 63 років (n=12).Дисертаційна робота містить теоретичне обгрунтування та практичне вирішення наукової задачі, що передбачає зниження летальності та кількості гнійно-некротичних ускладнень гострого деструктивного панкреатиту шляхом розробки та удосконалення методів профілактики і лікування гнійних ускладнень гострих деструктивних панкреатитів. Визначено, що до факторів ризику розвитку гнійних ускладнень некротичного панкреатиту належать грамнегативна кишкова колонізація, синдром кишкової недостатності II - III степені. Розроблений алгоритм лікування синдрому кишкової недостатності в залежності від стадії процесу, дозволяє знизити частоту гнійних ускладнень гострого некротичного панкреатиту з 12,1% до 6,8%.

Основний ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертаційна робота містить теоретичне обгрунтування та практичне вирішення наукової задачі, що передбачає зниження летальності та кількості гнійно-некротичних ускладнень гострого деструктивного панкреатиту шляхом розробки та удосконалення методів профілактики і лікування гнійних ускладнень гострих деструктивних панкреатитів.

1. Визначено, що до факторів ризику розвитку гнійних ускладнень некротичного панкреатиту належать грамнегативна кишкова колонізація, синдром кишкової недостатності II - III степені.

2. Розроблений алгоритм лікування синдрому кишкової недостатності в залежності від стадії процесу, дозволяє знизити частоту гнійних ускладнень гострого некротичного панкреатиту з 12,1% до 6,8%.

3. Зясовано, що в якості ранніх прогностичних чинників, які здатні відображати розвиток та прогресування гнійно-некротичного процесу в підшлунковій залозі та заочеревинній клітковині можна використати показники ферментів нейтрофільних гранулоцитів: хлорацетатестерази, лужної фосфатази, фосфоліпіди, мієлопероксидази, зміни яких відбуваються раніше, ніж інших лабораторних показників.

4. Прогнозувати наслідки лікування в післяопераційному періоді та контролювати перебіг хвороби дозволяє визначення в динаміці лізосомальних катіонних білків, лужної фосфатази та фосфоліпіди.

5. Визначено в експерименті високі антибактеріальні властивості озонованих розчинів при концентрації озону 20мкг/мл. і більше у відношенні до найбільш поширених у вогнищах некрозу мікроорганізмів з бактеріальним титром 108м.т./мл.

6. Застосований нами в клініці озонований фізіологічний розчин в концентрації 4-6г/л та більше проявив повну бактерицидну дію у гнійно-некротичних вогнищах після їх санації та використання лізуючих ферментних препаратів.

7. Використання в комплесній терапії озонованого фізіологічного розчину та ентеросорбентів “Карбовіт”, “Мікотон” при синдромі кишкової недостатності привело до зменшення кількості гнійних ускладнень, оперативних втручань та летальності.

8. Використання нами хірургічної тактики «по потребі» в лікуванні хворих з гострим інфікованим деструктивним панкреатитом із запропонованими методами комплексної та ентеральної терапії, а також активного аспіраційного дренажу дозволило зменшити кількість оперативних втручань до 4 при 6-7 в групі контролю і знизити летальність до 9,96% проти 22,4% в групі контролю.

1. Паламарчук В.І., Тарахонич О.І., Кебкало А.Б., Бондарчук Б.Г., Поночовний В.В. Новий підхід в комплексному лікуванні гострого деструктивного панкреатиту. Науковий вісник Ужгородського університету серія “Медицина”. - 2003. - №20. - С. 153-157.

2. Паламарчук В.І., Тарахонич О.І., Кебкало А.Б., Бондарчук Б.Г., Поночовний В.В. Малоінвазивні методи та озонотерапія в лікуванні хворих з гнійними ускладненнями гострого деструктивного панкреатиту. Вісник морської медицини. - 2003. - № 2 (21). - С. 251 - 255.

3. Мамчич В.І., Паламарчук В.І., Бондарчук Б.Г., Тарахонич О.І., Кебкало А.Б., Палиєнко Р.К., Поночовний В.В., Шило В.Т. Малоинвазивные вмешательства под ультразвуковым контролем при осложненных формах острого деструктивного панкреатита. Хірургія України 2004, № 4. С. 125-129.

4. Мамчич В.І., Паламарчук В.І., Тарахонич О.І., Гвоздяк М.М., Погорєлов О.В., Кебкало А.Б., Бондарчук Б.Г. Роль малоінвазивних методів в лікуванні хворих гепатопанкреатичної зони з механічною жовтяницею та печінковою недостатністю. Хірургія України 2005, № 1. (13) С. 123-125.

5. Бондарчук Б.Г., Паламарчук В.І., Тарахонич О.І., Поночовний В.В. Спосіб озонового ретроперітонеуму в лікуванні хворих з гострим деструктивним панкреатитом, інфікованим панкреонекрозом та його гнійними ускладненнями. Деклараційний патент України на корисну модель (11) № 5435. 3.06.2004. Промислова власність. Бюл. №3. від 15.03.2005.

6. Бондарчук Б.Г., Паламарчук В.І., Зінченко В.Г., Тарахонич О.І., Бондаренко О.М. Пристрій для дренування при панкреонекрозі та перитонітах. Деклараційний патент України на корисну модель (11) № 5436. 3.06.2004. Промислова власність. Бюл. №3. від 15.03.2005.

7. Бондарчук Б.Г., Шило В.Т., Косенко О.М. (КОКЛ), Паламарчук В.І., Тарахонич О.І., Поночовний В.В., Палієнко Р.К. (КМАПО). Пункційно-дренуючі втручання при ускладнених формах гострого деструктивного панкреатиту. Другий український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. Тези. 13-15 червня 2004 р. Київ. С. 143-144.

8. Шило В.Т. (КОКЛ), Тарахонич О.І., Паламарчук В.І., Бондарчук Б.Г., Виноградов С.Ю., Шуляренко В.А., (КМАПО). Прояви ультразвукових маркерів довголіття в гепатопанкреатобіліарній системі. Другий український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики. Тези. 13-15 червня 2004 р. Київ. С. 144-145.

9. Кебкало А.Б., Мамчич В.І., Семіног В.І., Бондарчук Б.Г., Горова А.С., Погорєлов О.В. Зміни в системі гемостазу при експериментальному панкреонекрозі // Тези науково-практичної конференції „Новітні технології в спеціалізованій медичній допомозі”. 29-30 листопад 2007р. - С.56-69.