Патофізіологічні механізми рецидивування та хронізації бронхіту у дітей молодшого шкільного віку - Автореферат

Захворювання органів дихання у дітей зумовлюють певне місце і роль даної патології в структурі захворюваності та смертності дитячого контингенту (Банадига Н.В., 1999; Bellanti J.A., 1994). Кожна третя дитина у віці 3 - 7 років може бути віднесена до групи ризику функціональних і соматичних захворювань, понад 40 % дітей перших класів перед вступом до школи мають хронічну патологію, лише 2,8 % школярів належать до групи здорових (Юмин Е.И., 2000). Дослідити роль порушень імунної системи, прооксидантно-антиоксидантного балансу та енергетичного метаболізму імунокомпетентних клітин у ризику розвитку рецидивуючого бронхіту та його хронізації у дітей молодшого шкільного віку. Завдання дослідження: Вивчити особливості стану імунної системи у дітей молодшого шкільного віку - здорових і хворих на РБ і ХБ - за визначенням кількості лімфоцитів крові з антигенними детермінантами CD3 (загальні Т-лімфоцити), CD19 (загальні В-лімфоцити), субпопуляцій Т-лімфоцитів - CD4 (Т-хелпери-індуктори), CD8 (Т-супресори). Дослідити процеси енергетичного метаболізму імунокомпетентних клітин у здорових дітей молодшого шкільного віку і у дітей, хворих на РБ і ХБ, за визначенням активності ферментів енергетичного обміну - сукцинатдегідрогенази (СДГ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), гліцерофосфатдегідрогенази (ГФДГ).Робота грунтується на результатах обстеження 316 дітей молодшого шкільного віку (7-10 років) обох статей, з них 84 дитини з рецидивуючим бронхітом, 72 дитини з хронічним бронхітом, а також 160 практично здорових дітей I-II груп здоровя за класифікацією ВООЗ (з них 25 дітей склали контрольну групу). І - без відхилень показників імунної системи - 57,8 % дітей, ІІ - з незначними відхиленнями від нормальних значень, які стосуються гуморальної ланки імунітету зі зниженням або підвищенням вмісту В-лімфоцитів периферичної крові - 42,2 % дітей. У дітей І групи було зареєстровано нормальну кількість Т-і В-лімфоцитів і нормальне співвідношення між субпопуляціями Т-лімфоцитів (табл. У дітей І групи було визначено підгрупи дітей з показниками ПОЛ-АОЗ, які або не відрізнялися від контрольних значень, або відрізнялися від контролю лише за активністю СОД: її підвищенням (177,7±16,72) %, (р<0,05) чи зниженням (67,65±10,12) %, (р<0,05). Так, у дітей І групи без відхилень показників ПОЛ-АОЗ активність ферментів енергетичного метаболізму СДГ, ГФДГ і ЛДГ та стан лізосомального апарату в лімфоцитах і нейтрофілах периферичної крові (за активністю КФ) були в межах норми відносно середніх значень цих показників у контролі.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні ролі змін стану імунної системи, про-та антиоксидантного балансу, а також енергетичного метаболізму в патогенезі рецидивуючого та хронічного бронхітів у дітей молодшого шкільного віку, що дало змогу виявити критерії ризиків рецидивування та хронізації бронхітів у дітей даної вікової групи. Показано, що характерне поєднання факторів ризику, повязаних з порушеннями імунологічного, антигіпоксичного та антиоксидантного захисту, та міри їх вираженості зумовлює рецидивування та хронізацію бронхітів у дітей молодшого шкільного віку. Виділена група клінічно здорових дітей (42,2 %), для якої було характерним незначне відхилення показників імунної системи від нормальних значень зі зниженням або підвищенням кількості В-лімфоцитів у периферичній крові, змінами кооперації Т - В лімфоцитів, незначною інтенсифікацією ПОЛ, дисбалансом активності антиоксидантних ферментів, стимуляцією анаеробного гліколізу на фоні початкових проявів порушень зовнішнього дихання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні ролі змін стану імунної системи, про- та антиоксидантного балансу, а також енергетичного метаболізму в патогенезі рецидивуючого та хронічного бронхітів у дітей молодшого шкільного віку, що дало змогу виявити критерії ризиків рецидивування та хронізації бронхітів у дітей даної вікової групи.

1. Показано, що характерне поєднання факторів ризику, повязаних з порушеннями імунологічного, антигіпоксичного та антиоксидантного захисту, та міри їх вираженості зумовлює рецидивування та хронізацію бронхітів у дітей молодшого шкільного віку.

2. Встановлено, що тільки у 43,0 % обстежених клінічно здорових дітей віком від 7 до 10 років не було відхилень від нормальних значень показників імунної системи, ПОЛ-АОЗ та енергетичного метаболізму, що дозволяє оцінити рівень їх адаптаційних можливостей як оптимальний щодо формування імунологічної та неспецифічної резистентності організму.

3. Виділена група клінічно здорових дітей (42,2 %), для якої було характерним незначне відхилення показників імунної системи від нормальних значень зі зниженням або підвищенням кількості В-лімфоцитів у периферичній крові, змінами кооперації Т - В лімфоцитів, незначною інтенсифікацією ПОЛ, дисбалансом активності антиоксидантних ферментів, стимуляцією анаеробного гліколізу на фоні початкових проявів порушень зовнішнього дихання. Ці діти визначалися підвищеною частотою гострих респіраторних захворювань і були віднесені до групи ризику розвитку РБ.

4. Помірний та значний ступінь дисфункції імунної системи з порушеннями гуморальної та клітинної ланок імунітету, розвиток оксидативного стресу, підвищення активності ферментів анаеробного гліколізу та лізосомальних ферментів є патофізіологічними механізмами хронізації бронхіту у дітей молодшого шкільного віку.

5. Розвиток хронічного бронхіту у більшості дітей молодшого шкільного віку супроводжувався значними порушеннями Т-клітинної ланки імунітету та імунорегуляції субпопуляційних типів Т-лімфоцитів, зниженням кількості В-лімфоцитів, наявністю вторинного імунодефіциту, депресією антиоксидантного захисту, значною активацією анаеробного гліколізу, зниженням активності окиснювальних ферментів, значним порушенням стану лізосомального апарату імунокомпетентних клітин. Найвищий ступінь цих порушень слід розглядати як прогностичний критерій тяжкості захворювання, виникнення ускладнень і розвитку вентиляційної недостатності 2-3 ступеня.

6. Встановлені взаємозвязки між коливаннями показників імунної системи, енергетичного метаболізму імунокомпетентних клітин та стану ПОЛ-АОЗ віддзеркалюють рівні адаптаційних можливостей організму здорової та хворої дитини - від оптимального та компенсованого рівня до декомпенсованого (виснаження та зриву адаптації).

7. Результати проведених досліджень свідчать про перспективність комплексного аналізу імунологічної та неспецифічної клітинної резистентності для прогностичної оцінки перебігу бронхолегеневих захворювань у дітей молодшого шкільного віку.

Статті: 1. Цыпкун А.Г., Сапа И.Ю., Задорожная Т.Д., Цветкова Е.В., Несветайлова К.В. Препарат “Echinacea compositum S” в комплексном лечении детей с рецидивирующими и хроническими заболеваниями органов дыхания // Биол. терапия, 1997. - №4. - С. 12-15.

2. Сапа І.Ю., Смірнова О.А., Павловський В.А., Несвітайлова К.В. Патогенетичний варіант корекції при респіраторних алергозах у дітей. Ліки. - 1998. - №3. - С.79-82.

3. Радченко Н.А., Сапа И.Ю., Смирнова Е.А., Власенко Н.В., Несветайлова К.В.. Принцип дифференцированной фармакотерапии болезней легких у детей // Вісн. фармакології. - 1999. - №1. - С. 57-58.

4. Бартєнев С.Г., Смірнова О.А., Ласкаржевська І.А, Чуб Т.Г., Несвітайлова К.В. Протизапальний ефект антигомотоксичного препарату Echinacea compositum у дітей з бронхолегеневими захворюваннями // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №3. - С.58-60.

5. Несвітайлова К.В., Квашніна Л.В., Середенко М.М., Маковкіна Ю.А., Величко М.І. Диференціація рівня здоровя та адаптаційних можливостей здорових дітей на основі виділення фізіологічних типів імунорезистентності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - №1. - С. 12-16.

6. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Маковкіна Ю.А., Несвітайлова К.В. Застосування препарату „Кіндер Біовіталь Гель” для корекції дезадапта-ційного синдрому у дітей молодшого шкільного віку // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 3. - С. 53-58.

7. Несвітайлова К.В., Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Маковкіна Ю.А. Імунологічний статус здорових дітей молодшого шкільного віку з синдромом дезадаптації дошкільних навантажень та його корекція // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 4. - С. 114-115.

8. Несвітайлова К.В., Квашніна Л.В., Маньковська І.М. Механізми формування індивідуальних типів імунорезистентності у здорових дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 2. - С. 33-37.

9. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Кузьменко Л.І., Несвітайлова К.В. Вплив препарату „Вітам” на стан імунітету, антирадикального та антиперекисного захисту в дітей молодшого шкільного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія - 2005. - № 3. - С. 22-26.

10. Арабська Л.П., Смірнова О.А., Толкач С.І., Несвітайлова К.В. Бурштинова кислота та можливості її застосування у педіатрії // Перинатологія та педіатрія. - 2006. - № 1(25). - С. 72-77.

Патент на корисну модель: 11. Спосіб прогнозування адаптаційних можливостей дитини. Пат № 9051 7А61В10/00. Опубл. 15.09.2005. Бюл. № 9. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Маковкіна Ю.А., Несвітайлова К.В., Матвійчук В.В.

Тези доповідей: 12. Мозолевский А.Ф., Сапа И.Ю., Несветайлова К.В. Особенности течения дисбактериоза и состояние иммунитета у больных неспецифическими заболеваниями органов дыхания в динамике лечения (применение пищевой добавки Окарин) // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования. Материалы науч.-практ. конф. Киев, 1996. - С. 199-201.

13. Сапа И.Ю., Цветкова Е.В., Тараховский М.Л., Несветайлова К.В. Эффективность комплексной терапии поллинозов у детей. // VII Нац. конгр. по болезням органов дыхания. Москва, 1997. - С. 83.

14. Мозолевский А.Ф., Цветкова К.В., Сапа И.Ю., Несветайлова К.В. Использование волновой энерго-стабилизирующей терапии прибором ТКМ-2102 в комплексном лечении детей с рецидивирующими и хроническими заболеваниями органов дыхания // Матеріали II наук.-практ. конф., Київ, 1997. - С. 95-96.

15. Мозолевский А.Ф., Травянко Т.Д., Сапа И.Ю., Несветайлова К.В. Метаболизм биологически активных веществ при БА у детей // International Journal of immunorehabilitation.- 1997. - №7. - P. 138.

16. Смирнова Е.А., Яковлев А.А., Павловский В.А., Величко Н.И., Несветайлова К.В. Метаболизм эйкозаноидов у детей в фазе репарации хронического бронхолегочного процесса // Матеріали II наук.-практ. конф., Київ, 1997. - С.388.

17. Мозолевский А.Ф., Радченко Н.А., Бартенєв С.Г., Ласкаржевская И.А., Несветайлова К.В. Влияние фитотерапии на иммунологическую реактивность больных с хронической бронхолегочной патологией // Матеріали II Науково-практичної конференції, Київ, 1997. - С.113.

18. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Маковкіна Ю.А., Несвітайлова К.В. Вплив морфофізіологічних та психологічних особливостей організму дітей молодшого шкільного віку на адаптацію до шкільного навантаження // Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. "Актуальні питання педіатрії", Київ, 2002. - С.24.

19. Несвітайлова К.В., Антипкін Ю.Г., Квашніна Л.В., Середенко М.М. Варіанти імунорезистентності у дітей, хворих на рецидивуючий та хронічний бронхіти // Педіатрія, акушерство та гінекологія (додаток № 2). Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф „Наукові та практичні питання педіатрії та шляхи їх вирішення”, Київ. - 2003. - С. 52.

Размещено на .ru