Патоґенетичне обґрунтування використання блокаторів Н2-гістамінових рецепторів у комплексному лікуванні хворих на хронічний рецидивуючий панкреатит - Автореферат
Динаміка вмісту гістаміну і серотоніну у крові хворих на ХПР у фазі загострення середньої тяжкості патолоґічного процесу під впливом фамотидіну та його аналогів. Алгоритм диференційованого призначення фамотидіну і його аналогів у терапії хворих на ХРП.
При низкой оригинальности работы "Патоґенетичне обґрунтування використання блокаторів Н2-гістамінових рецепторів у комплексному лікуванні хворих на хронічний рецидивуючий панкреатит", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Це вимагає більш докладного вивчення впливу цих препаратів не тільки на процеси кислотоутворення шлунку, зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози, але й можливий вплив на активність біоґенних амінів (гістаміну та серотоніну), що грають головну роль у розвитку больового синдрому при ХРП. Провести порівняння зовнішньосекреторної функції підшлункової залози з показниками досліджених біоґенних амінів у динаміці лікування з включенням блокаторів Н2-гістамінових рецепторів третього покоління у хворих на ХРП. Вивчено взаємозвязок біоґенних амінів крові - гістаміну і серотоніну з функціональним станом підшлункової залози при загостренні і ремісії у хворих на хронічний рецидивуючий панкреатит. Рівень та динаміка біоґенних амінів - гістаміну та серотоніну в крові можуть служити діаґностичними і проґностичними критеріями в оцінці важкості та виразності больового синдрому у хворих на хронічний рецидивуючий панкреатит. Самостійно Гхарсалі Рідха проводив клініко-інструментальні і клініко-лабораторні методи дослідження хворих, що включали дуоденальне зондування, узяття панкреатичного секрету, фіброгастродуоденоскопію (ФГДС), ультразвукове сканування органів черевної порожнини, визначення кислотоутворюючої функції шлунку методом інтрагастральної РН-метрії, брав участь у визначенні вмісту гістаміну і серотоніну в крові, визначення панкреатичних ферментів у сироватці крові і панкреатичному сокові.Збільшення порушень вмісту біоґенних амінів - гістаміну і серотоніну у хворих на хронічний рецидивуючий панкреатит звязано зі ступенем важкості і тривалістю захворювання. Виявлено позитивний кореляційний взаємозвязок між ферментативною активністю панкреатичного соку (зокрема, протеолітичною) і підвищенням концентрації гістаміну у крові. При проведенні комплексного лікування з включенням блокаторів Н2-рецепторів гістаміну при хронічному рецидивуючому панкреатиті, здійснюється більш швидка і надійна нормалізація клініко-лабораторних показників, ніж у хворих, що одержували традиційну терапію Блокатори Н2-гістамінових рецепторів забезпечують активне відновлення кореляційних звязків між утриманням гістаміну і серотоніну в сироватці крові, гістаміном і трипсином у панкреатичному секреті, нормалізацію амілолітичної і протеолітичної функцій підшлункової залози. Для оцінки ступеня важкості й активності патолоґічного процесу в підшлунковій залозі при хронічному рецидивуючому панкреатиті, рекомендується одночасне визначення біоґенних амінів (гістаміну, серотоніну) у сироватці крові.
Вывод
При хронічному рецидивуючому панкреатиті, вміст гістаміну в сироватці крові вірогідно вище, ніж у здорових людей. Після лікування відзначається зниження його рівня, більш істотне в групі хворих, що одержували в комплексній терапії фамотидін.
При хронічному рецидивуючому панкреатиті, вміст серотоніну в сироватці крові вірогідно нижче, ніж у здорових людей. Після лікування відзначається підвищення його рівня, більш істотне у хворих, що одержували фамотидін. Встановлено тісну кореляційну залежність між клінічним перебігом і концентрацією біоґенних амінів у сироватці крові.
Збільшення порушень вмісту біоґенних амінів - гістаміну і серотоніну у хворих на хронічний рецидивуючий панкреатит звязано зі ступенем важкості і тривалістю захворювання. Виявлено позитивний кореляційний взаємозвязок між ферментативною активністю панкреатичного соку (зокрема, протеолітичною) і підвищенням концентрації гістаміну у крові.
При проведенні комплексного лікування з включенням блокаторів Н2-рецепторів гістаміну при хронічному рецидивуючому панкреатиті, здійснюється більш швидка і надійна нормалізація клініко-лабораторних показників, ніж у хворих, що одержували традиційну терапію
Блокатори Н2-гістамінових рецепторів забезпечують активне відновлення кореляційних звязків між утриманням гістаміну і серотоніну в сироватці крові, гістаміном і трипсином у панкреатичному секреті, нормалізацію амілолітичної і протеолітичної функцій підшлункової залози.
Диференційоване призначення фамотидіну або його аналогів досить ефективно при загостренні хронічного рецидивуючого панкреатиту, середньої важкості з вираженим больовим синдромом, підвищенням у крові гістаміну і зниженням серотоніну, декомпенсованою функцією антрального відділу шлунку.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для оцінки ступеня важкості й активності патолоґічного процесу в підшлунковій залозі при хронічному рецидивуючому панкреатиті, рекомендується одночасне визначення біоґенних амінів (гістаміну, серотоніну) у сироватці крові.
Включення в терапію хронічного рецидивуючого панкреатиту фамотидіну дозволить підвищити ефективність лікування, сприяє запобіганню частих загострень захворювання і більш тривалий термін ремісії, припиняє розвиток екзокринної недостатності підшлункової залози завдяки ефекту препарату.
Тривалість призначення фамотидіну і дозування його визначаються показниками зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, нормалізацією або поліпшенням її ліполітичної, протеолітичної та бікарбонатної функцій.
Фамотидін не має побічної дії, протипоказань до призначення. При курсовому лікуванні фамотидін призначається по 20-40 мг у залежності від ступеня важкості і періоду захворювання, при важкому перебігу у фазі загострення призначається по 20 мг 2 рази на добу незалежно від часу прийому їжі протягом 3-4 тижнів а при середній важкості по 20 мг щодня протягом 3-4 тижнів. При необхідності курс лікування можна повторити.
Список литературы
1. Гхарсали Р. А. Динамика содержания гистамина и серотонина в крови у больных хроническим рецидивирующим панкреатитом при применении блокаторов Н2-гистаминовых рецепторов III поколения // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - №14. - С. 106-116.
2. Гхарсали Р. А. Клиническое применение ингибиторов желудочной секреции при хроническом рецидивирующем панкреатите // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - №12. - С. 14-20.
3. Гхарсали Р. А. Необходимость фамотидина при хроническом рецидивирующем панкреатите// Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - №29. - С. 55-60.
4. Гхарсали Р. А. Терапевтическая эффективность блокаторов гистаминовых рецепторов при хроническом рецидивирующем панкреатите // Тез. Докл. Научной конференции. “Другий украінский тиждень гастроентерологів”. - Дніпропетровськ, 1997. - С. 38-39.
5. Шаргород И. И., Гхарсали Р. А. Фамотидин в лечении хронического рецидивирующего панкреатита // Сб. н. тр. ХИУВ: “Современные аспекты диагностики и лечения болезней органов пищеварения”. - Харьков, 1997. - С. 27-30.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
