Вивчення поширення пастерельозу свиней в Україні, його етіологічної структури, створення засобів діагностики і специфічної профілактики хвороби. Визначено, що основними етіологічними факторами пастерельозу у свиней є штами P.multocida серологічного типу.
При низкой оригинальности работы "Пастерельоз свиней. Розробка нових засобів діагностики і специфічної профілактики", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Крім самостійних захворювань збудники деяких серотипів Pasteurella multocida сприяють розвитку вторинних інфекцій (С.Lakakis,1989), ускладнюють їх перебіг або ж співіснують в паразитоценозах поруч з бактеріями Pseudomonas aeruginosa, Salmonella, Haemophilus parasuis, Escherichia, Treponema hyodysenteriae, Bordetella та інші (P.Schboss,1987). “Розробити засоби діагностики, лікування і профілактики пастерельозу свиней”; “Розробити методи підтримки та зберігання мікроорганізмів (грибів, вірусів та бактерій), що знаходяться в установах ветеринарної медицини, з наступним впровадженням їх при промисловому виготовленні біологічних препаратів”; №43/3 “Удосконалення засобів специфічної профілактики пастерельозу сільськогосподарських тварин в Україні”. Мета роботи - дослідити етіологічну структуру пастерельозу свиней в Україні; виявити особливості антигенного складу збудників та їх поширення в господарствах різного технологічного спрямування; вдосконалити схеми виготовлення антигенних та антитільних діагностикумів для ідентифікації штамів P.multocida; запровадити в Україні типування ізолятів P.multocida за допомогою стандартного діагностичного набору; сконструювати нові засоби специфічної профілактики пастерельозу свиней, враховуючи його поліетіологію, та паразитоценотичні звязки, застосовуючи вітчизняні штами; вдосконалити ветеринарно-санітарні заходи з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу, розширивши поняття про збудника хвороби, пастерелоносійство, як приховане джерело інфекції, і особливості перебігу хвороби в господарствах різного технологічного спрямування. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання: - виявити особливості перебігу пастерельозу свиней в господарствах різного технологічного спрямування і встановити роль пастерелоносійства, як прихованого джерела збудника в благополучних та неблагополучних господарствах. Визначена роль пастерелоносійства у свиней в благополучних та неблагополучних з пастерельозу господарствах, що обумовлено штамами серотипів А та Д P.multocida різного спектру вірулентності.Аналіз даних пастерелоносійства в різних вікових групах виявив, що в благополучних господарствах найбільшу кількість пастерелоносіїв відмічено у свиней 2-10-місячного віку: в поросят-відлученців (23,3%), у підсвинків (24,8%), поросят молодших відгодівельних груп до 7-8 місяців (36,5%) та у свиней віком 9-10 місяців (39,3%). У стаціонарно неблагополучних з пастерельозу господарствах патогенні культури, в основному, були виділені від свиней у віці 4-12 місяців. Пастерелоносіями були поросята до 2-х місячного віку в 28,0% випадків; відлучного віку - 35,2%; підсвинків молодших відгодівельних груп - в 40,0%; свиней 7 - 8 - місячного віку - 46,7% та серед свиней віком 9 - 10 місяців - 50%. Концентрація мікробних клітин, які виявляли протягом двох місяців у молоці при температурі 37?С та кімнатній, становила для типу А - 80?107 мікр. клітин; типу В - 1?106 мікр. клітин і типу Д - 22?108 мікр. клітин. Визначення вірулентності виділених ізолятів мікроорганізмів для лабораторних тварин дало можливість зясувати, що в 97,4% випадків вірулентними були ізоляти сальмонел; у 73,3% випадків - ізоляти пастерел; 83,3% випадків - штами бордетел; 74,0% випадків - ізоляти ешерихій та в 69,6% випадків - штами кокових мікроорганізмів.При явищах гнійно-катаральної пневмонії LD50 виділених штамів знаходилась у межах 0,2х103 - 0,3х104 мікробних клітин, а при серозно-катаральній LD50 була втричі вищою. Експериментальне відтворення пастерельозної інфекції у поросят шляхом їх інтраназального зараження збудниками серотипів А та Д Pasteurella multocida в дозі 1,0 см3 18-ти годинною бульйонною культурою продемонструвало розвиток хвороби з ознаками бронхопневмонії на 5-ту добу. Доведена небезпечна роль молока та відвійок, які містять пастерели серотипів А та Д як фактору передачі інфекції від великої рогатої худоби свиням. Різниця середніх показників концентрації та ЛД50 Pasteurella multocida А і D типів, які зберігались у відвійках при температурі 37?С та 20?С, достатня. Розроблено технологію виготовлення “Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів пастерел”, в якій передбачено використання вітчизняних референс-культур P.multocida типу А №7, типу Д №3 (патент №2003032465 та №2003032464) та типу В.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації теоретично та експериментально обґрунтована етіологічна структура пастерельозу свиней в Україні. Встановлено, що пастерелоносійство, як небезпечний стан імунологічної рівноваги, залежить не лише від благополуччя господарств, але і від їх регіонального розташування. Досліджено антигенний склад Pasteurella multocida А та D типів. З врахуванням цього виділені національні референс-зразки типових штамів пастерел. За їх участю розроблена промислова технологія виготовлення стандартного діагностичного набору сироваток з національних референс-культур та вакцини, які представлені у вигляді затверджених відповідних НТД. Отримані дані увійшли в розділи 1 та 2 оновлених “Рекомендацій з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу”.
Встановлено, що відсоток свиней-пастерелоносіїв у неблагополучних господарствах вищий (37,8%), ніж у благополучних (27,0%). В останніх виділено тільки 17,4% вірулентних для лабораторних тварин ізолятів, а в неблагополучних - 28,9%. При явищах гнійно-катаральної пневмонії LD50 виділених штамів знаходилась у межах 0,2х103 - 0,3х104 мікробних клітин, а при серозно-катаральній LD50 була втричі вищою. Тривалість пастерелоносійства у свиней-реконвалесцентів досягала 9-ти місяців. Пастерелоносійство серед поросят-сисунів складало 16,8%, а поросят-відлученців - 14,65%.
Експериментальне відтворення пастерельозної інфекції у поросят шляхом їх інтраназального зараження збудниками серотипів А та Д Pasteurella multocida в дозі 1,0 см3 18-ти годинною бульйонною культурою продемонструвало розвиток хвороби з ознаками бронхопневмонії на 5-ту добу. У кількох трупів тварин групи, зараженої інтраназально культурою серотипу Д, під час розтину, поряд з типовими для легеневої форми пастерельозу патологоанатомічними змінами, виявлені різного ступеню розвитку дистрофічні зміни кістково-хрящового комплексу носа.
Доведена небезпечна роль молока та відвійок, які містять пастерели серотипів А та Д як фактору передачі інфекції від великої рогатої худоби свиням. У середовищі молока при температурі (37±0,5)?С концентрація похідної культури обох типів пастерел зростає в 4,3 - 5,8 разів протягом перших 6-ти годин культивування. Такі зміни значні в порівнянні з вихідними даними. Ступінь варіювання ЛД50 цих мікроорганізмів протягом 40 діб (термін спостереження) при n=10 знаходиться в межах 0,8 - 3,4% (Р?95%). Розрахунок достовірності різниці між середніми значеннями ЛД50 культур, які зберігались в молоці та відвійках при температурі 37?С протягом 60 діб, показав, що вона незначна (td=3,0 при Р<0,05). Різниця середніх показників концентрації та ЛД50 Pasteurella multocida А і D типів, які зберігались у відвійках при температурі 37?С та 20?С, достатня. Значення критерію td для неї становило 1,8 (Р< 0,05).
Визначене співіснування пастерел при спалахах інфекцій у паразитоценозах, де P.multocida становить 55,48%; Haemophilus - 1,59%; E.coli - 32,1%; S.cholerae-suis - 7,85%; Streptococcus - 2,31%; Bordetella - 0,64%. При цьому пастерели були вірулентними для білих мишей у 73,3% випадків; сальмонели - у 97,4%; бордетели - 83,3%; ешерихії - 74,0% та кокова мікрофлора - в 69,6% випадків.
Вперше встановлена циркуляція таких антигенних груп пастерел:10:D; 3:D; 6:B; 3:A; 2:D; 5:A; 1:D та 7:А. Високовірулентними є ізоляти серотипу 3:А (0,5х102-0,5х103 мікробних клітин), які мали чітко виражену капсулу. Меншою на 1- 4 порядки вірулентністю відзначались типи 5:А, 7:А і 1:D з фрагментарною або нечітко окресленою капсулою (0,2х103 - 0,4х104 мікробних клітин). Найчисельніша група пастерел з антигенною формулою 10:Д мала LD50 = 0,3х105 мікробних клітин, з яких тільки 60,9% були капсульними. Як слабовірулентні класифікувались ізоляти типів 3:D та 2:А, які складали 20,22% від загальної кількості досліджуваних ізолятів ( LD50 = 0,5х109 мікробних клітин).
Доведено, що капсульний (К-, поверхневий антиген) Pasteurella multocida містить 0,63±0,03 мг/см3 білка та 0,03±0,01 мг/см3 моноцукрів. Застосування капсульної субстанції в дозі 2-100 мкг (в перерахунку на суху речовину) створює у білих мишей з різною протективною ефективністю індукцію імунної відповіді, а у кролів викликає синтез аглютинінів (1:138-1:256) та преципітинів (1:64-1:128). Капсульний антиген, відповідальний за типову специфічність штаму, поводить себе як гаптен, зумовлює уповільнений антитілогенез у порівнянні з соматичним антигеном.
Виявлено, що соматичний (О-) антиген містить 2,1±0,1 мг/см3 білка та 0,62±0,04 мг/см3 моноцукрів. У кролів синтез аглютинінів в титрі 1:512 забезпечує застосування 22-30 мг речовини, інактивованої 0,02%-ми формаліну. О-антиген являє собою токсичну субстанцію. Її ДЛМ для білих мишей становить 0,4 мг, а у кролів зміни клінічного стану організму відмічені після внутрішньовенного застосування 10 мг речовини.
Досягнуто підвищення активності еритроцитарного пастерельозного діагностикуму внаслідок застосування при сенсибілізації еритроцитів капсульного антигену, отриманого при тривалому (до 40 хвилин) терміну швидкісного центрифугування бактерійної маси пастерел, та 0,28%-го розчину амідолу, як конюгуючої речовини.
Встановлено, що після гіперімунізації кролів капсульним антигеном вітчизняних референс-культур P.multocida типів А №7, Д №3 та В№9 контрольні титри антитіл для виготовлення сироваток повинні знаходитись на рівні - 2 lg 0,1018. Для попередження неспецифічних реакцій під час типування ізолятів P.multocida в РДП та РНГА можна застосовувати розчини натрію хлориду в наростаючих концентраціях: 2,92%; 5,84% та 11,68%.
Розроблено технологію виготовлення “Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів пастерел”, в якій передбачено використання вітчизняних референс-культур P.multocida типу А №7, типу Д №3 (патент №2003032465 та №2003032464) та типу В. Це дає можливість підвищити ймовірність діагностичних результатів до 96,9% (ТУУ 24.4.19024865.-676-2002). Встановлена тісна пряма корелятивна залежність між обємною кількістю діючої антисироватки та визначеного за допомогою РДП або РНГА титру антитіл (r=5,53±2,95 при Р<0,1).
Експериментально доведено низьку ефективність існуючих протипастерельозних вакцин відносно штамів типів А та Д P.multocida. КІЕ протипастерельозної емульсинвакцини не перевищував 10% щодо цих типів, на відміну від ППД та преципітатвакцини проти пастерельозу ВРХ, овець та свиней, в яких аналогічний КІЕ=0.
Сконструйовано вакцину “Пасако” проти досить поширених у господарствах хвороб поросят, зумовлених P.multocida типів А, В та Д, Salmonella cholerae- suis, Salmonella typhimurium, E.coli О9 та E.coli О157 (позитивне рішення на Деклараційний патент України №2003077181 від 30.07.2003). Робоче співвідношення пастерельозного, сальмонельозного та ешерихіозного компонентів складало відповідно 5:2:1 (ТУУ 24.4.1902486. 677-2002). КІЕ препарату під час виробничих випробувань у свиногосподарствах, неблагополучних з цих інфекцій, досягав 96,25%, у порівнянні з комерційними зразками полівалентної вакцини проти пастерельозу, паратифу та диплококової септицемії 27,5% (Р<0,5).
Застосування вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако” для свиноматок двічі в дозах 5 та 10 см3, а для поросят тричі в дозах 2, 3 та 3см3 створює достатній протективний захист і може бути використано в системі заходів профілактики цєї хвороби. Вакцина викликає синтез колостральних антитіл на штами ешерихій - 1024±37,1 log2, пастерел - 188±10,2 log2 та сальмонел - 284±42,7 log2. LD50 сироваток щеплених поросят були меншими в 5,7 рази (пастерельозний компонент); 4,1 рази (сальмонельозний компонент) та 4,9 рази (ешерихіозний компонент) в порівнянні з контролем, що являє собою досить значну різницю.
Гематологічні показники свиней, щеплених вакциною “Пасако”, характеризуються серед лімфоцитів регенеративним зсувом ядра вліво до юних з незначною лейкопенією та лімфоцитопенією, інтенсивною диференціацією з кількісним збільшенням Т- та В-лімфоцитів відповідно на 30,2% та 70%; позитивними змінами в бік збільшення рівня ?-глобулінів у 1,6 рази при незначному збільшенні ?-глобулінів (у 1,01 рази) та стабільності вмісту ?-глобулінів, що свідчить про доброякісний поствакцинальний процес.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Рекомендуються використовувати у ветеринарній медицині розроблені та запроваджені: Вакцина проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако” ТУУ 24.4-19024865.677-2002.
Настанова по застосуванню вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако” - протокол №15-14/512, 09.12.2002.
Інструкція по виготовленню і контролю вакцини проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако”, узгоджена ДНКІБШМ 25.11.2002р.
Набір типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида ТУУ 24.4-19024865.676-2002.
Настанова по застосуванню “Набору типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида” - протокол №15-14/513, 09.12.2002р.
Інструкція по виготовленню і контролю “Набору типоспецифічних сироваток для серологічного ідентифікування штамів Пастерела мультоцида”, узгоджена ДНКІБШМ 25.11.2002р.
“Рекомендації з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу” (розділи 1 та 2) (13.03.2000р., протокол №4).
Вітчизняні зразки референс-культур Pasteurella multocida типів А №7 та Д №3 (Деклараційні патенти України №2003032465 та №2003032464) та E.coli O157 (позитивне рішення на Деклараційний патент України №2003077181 від 30.07.2003).
Метод отримання високочутливих еритроцитарних пастерельозних діагностикумів на основі застосування конюгуючих речовин (амідолу).
Список литературы
1. Рекомендації з профілактики та оздоровлення свинарських господарств від пастерельозу/ Волинець Л.К., Тарасюк Т.І., Яненко В.М., Прокопюк О.Г., Авраменко Н.О., Міланко Г.О., Мазур Т.В., Томко Ю.М. - Суми: Вид. СДАУ.- 2000. - 10 с.
Дисертантом були написані розділи 1,2.
2. Мазур Т.В. Превентивна ефективність протипастерельозних комерційних вакцин відносно збудників серотипів А та Д P.multocida // Ветеринарна медицина України. - 2004. - №4. - С.22-23.
3. Мазур Т.В. Використання “Набору типоспецифічних сироваток для ідентифікування штамів P.multocida” в умовах виробництва // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2004. - Вип.72. - С.209-212.
4. Мазур Т.В. Діагностичні сироватки для типування штамів P.multocida, отриманих на кролях // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Вип. 26. - Б.Церква, 2004. - С. 149 - 153.
Дисертант здійснила селекцію штамів, їх типування в умовах лабораторії.
6. Мазур Т.В. Ефективність протипастерельозних комерційних вакцин в різних по благополуччю з цієї хвороби осередках // Вісник аграрної науки. - Вип. 5. - Київ,2004. - С.40 - 41.
7. Мазур Т.В. Бактерійні паразитоценози при легеневому пастерельозі свиней в господарствах України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”. - Вип. 84. - Харків, 2004. - С. 442 - 445.
8. Мазур Т.В. Випадки пастерельозної пневмонії свиней в господарствах Поліської зони України //Ветеринарна медицина України. - 1998. - №10. - С.28 - 31.
9. Мазур Т.В. Характеристика антигенних компонентів збудників пастерельозу свиней // Ветеринарна медицина України. - 2000. - №3. - С.21.
10. Мазур Т.В. Асоційоване щеплення свиней проти кількох інфекцій // Ветеринарна біотехнологія. Збірн. наук. праць. - Київ, 2003 .- Бюл. №3. - С.92 - 97.
11. Мазур Т.В. Константні методи математичної обробки кількісних показників// Ветеринарна медицина України. - 1997. - №9. - С.35 - 37.
12. Мазур Т.В. Вплив різних умов культивування на ріст вірулентних пастерел// Науковий вісник НАУ. - Київ, 2001. - Вип.42. - С.175 - 177.
13. Мазур Т.В. Молоко та продукти його переробки - ймовірні фактори розповсюдження збудників пастерельозу свиней // Ветеринарна медицина України. - 1999. - №7. - С.19-20.
14. Мазур Т.В. Експериментальне відтворення пастерельозу у поросят // Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми, 1999. - Вип.4. - С.130 - 131.
15. Мазур Т.В. Вплив компонентів захисного середовища на життєздатність ліофільно висушених пастерел // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”. - Харків, 1998. - Вип. 74. - С.323 - 326.
16. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Поширення, економічні збитки та питання профілактики пастерельозів свиней // Ветеринарна медицина України. - 1997. -№8. - С.16 - 17.
Дисертантом зроблений аналіз епізоотичних даних звітності Державного департаменту ветеринарної медицини з кількості неблагополучних пунктів, захворюваності та смертності від пастерельозу свиней.
Дисертантом проведені дослідження культурально-морфологічних та вірулентних властивостей P.multocida, виділених при хронічному та гострому пастерельозі свиней.
Дисертантом проведена ізоляція пастерел під час спалахів пастерельозу в свинарських господарствах з різною технологією утримання свиней областей Поліського регіону України.
19. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.І. та ін. Ефективність щеплення свиней вакциною “Пасако” // Науковий вісник НАУ. - Київ, 2001. - Вип.36. - С.111 - 114.
Дисертантом проведені дослідження титрів протипастерельозних антитіл сироваток крові свиноматок та поросят, щеплених у господарствах вакциною “Пасако”.
20. Мазур Т.В., Волинець Л.К. Штам Pasteurella multocida серотипу А. Пат. 2003032465 UA МПК 7 А61 К 39/102, С12 №1/20.-№60867А; Заявл. 21.03.03; Опубл. 15.10.03; Бюл.№10. - 3с.
21. Мазур Т.В., Волинець Л.К. Штам Pasteurella multocida серотипу Д. Пат. 2003032464 UA МПК 7 А61 К 39/102, С12 №1/20.-№60866А; Заявл. 21.03.03; Опубл. 15.10.03; Бюл.№10. - 3с.
22. Мазур Т.В., Волинець Л.К., Олійник Л.В., Зоценко Л.В., Тарасюк Т.І., Поперечна С.Г. Штам Escherichia coli O157, продукуючий шиготоксин другого типу (Stx2). Позитивне рішення про видачу деклараційного патенту на винахід (заявка №2003077181, заявлена 30.07.03).
Дисертантом проведені дослідження імунологічних властивостей штаму.
23. Мазур Т.В., Душук Р.В. Дрібні домашні тварини - ймовірне джерело захворювання людини на пастерельози // Збірн. наук. праць.: Ветеринарна біотехнологія. - Київ, 2002. - Бюл.№1. - С.57 - 59.
25. Мазур Т.В. Типирование культур P.multocida методом капсульной деполимеризации мукополисахаридов // Материалы научн. конф.: Совершенствование методов контроля, стандартизации и сертификации ветеринарных препаратов. - М., 2001. - С.55-56.
26. Мазур Т.В. Изучение влияния аутоагглютинации на диагностические показатели РНГА при пастереллезе свиней // Материалы междунар. научн.-практ. конф.: Актуальные проблемы патологии сельскохозяйственных животных.- Минск, 2000. - С.300 - 301.
27. Мазур Т.В. Вивчення динаміки гуморальної відповіді на щеплення розчинним пастерельозним антигеном // Матеріали міжвуз. наук.-практ. конф.: Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва. - Львів,1997. - С.203 - 204.
28. Мазур Т.В. Вплив типу адюванту на ефективність протипастерельозних вакцин // Матеріали наук.-метод. семін.: Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень - Рівне,1998. - С.168 - 170.
29. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Деякі епізоотологічні показники пастерельозу свиней та їх значення в проведенні оздоровчих заходів // Матеріали наук.- практ. конф.: Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми. - Харків, 1997. - С.125.
Дисертант провела розрахунки показників захворюваності при пастерельозі свиней та виявила її залежність від профілактично-оздоровчих заходів.
30. Волинець Л.К., Тарасюк Т.І., Мазур Т.В., Москалюк В.І. Эпизоотические показатели пастереллезов свиней в Украине // Simpozionului international al sefilor catedrelor de epizootologie si bolilor infectioase ale animalelor cu privire la problema.: Perspectivele ameliorariiprocesului didactic al cursului de epizootologie, conceptia actuala despre etiologia si profilaxia bolilor infectioase ale animalelor. - Chisinau, 1998. - Р.18 - 20.
Дисертант розрахувала основні епізоотичні показники при пастерельозі свиней з 1982 по 1997 рік.
31. Волынец Л.К., Мазур Т.В., Прокопюк О.Г., Яненко У.М. Сравнительная оценка эффективности вакцин против пастереллеза свиней // Материалы междунар. научн.-практ. конф.: Проблемы патологии, санитарии и бесплодия в животноводстве. - Минск, 1998. - С.82 - 83.
Дисертант провела дослідження ефективності вакцини ППД відносно штамів P.multocida серотипів А та Д.
32. Волинець Л.К., Мазур Т.В., Москалюк В.І. та ін. Пастерелоносійство у свиней // Матеріали конф.: Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України (до 175-річчя від дня народження Луї Пастера). Рівне, 1998. - С.25 - 26.
Дисертантом виконані дослідження проб носового слизу, проб легеневої тканини, відібраних від тварин та туш великих спеціалізованих та приватних господарств.
33. Мазур Т.В Чутливість до антибіотиків штамів пастерел як потенційних збудників, виділених від свиней // Матеріали Першої Всеукр. наук.-метод. конф. ветер. фармакол. і токсикол.: Актуальні проблеми ветеринарної фармакології та токсикології. - Київ,1998 . - С.28-29.
34. Мазур Т.В. Эффективность противопастереллезной сыворотки при разных формах пастереллеза //Материалы междунар. научн. конф.: Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы. - Харьков,1995. - С.464 - 465. свині пастерельоз україна діагностика
Мазур Т.В. Пастерельоз свиней. Розробка нових засобів діагностики і специфічної профілактики. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2004.
Дисертація присвячена вивченню питань поширення пастерельозу свиней в Україні, його етіологічної структури і створення засобів діагностики і специфічної профілактики хвороби з врахуванням типової різноманітності P.multocida.
Досліджене явище пастерелоносійства серед свиней, яке впливає на благополуччя господарств і залежить від їх регіонального розташування.
Визначено, що основними етіологічними факторами пастерельозу у свиней є штами P.multocida серологічного типу Д(42,9%) та А(31,02%), котрі зумовлюють здебільшого розвиток пневмоній. Найбільш поширеними за антигенною формулою є такі підтипи збудників: 10:Д; 3:Д; 6:В; 3:А; 2:Д; 5:А; 1:Д та 7:А. З них високою вірулентністю характеризуються штами підтипів 3:А та 6:В, а низьковірулентними - 3:Д та 2:А.
Для виготовлення типоспецифічних діагностичних сироваток відібрані референтні культури штамів серотипу А та Д P.multocida. Застосування набору цих сироваток передбачає використання еритроцитарного діагностикуму, ефективність якого зросла внаслідок застосування конюгуючих речовин (амідолу).
З врахуванням епізоотичних даних сконструйована “Вакцина проти пастерельозу, сальмонельозу та колібактеріозу свиней “Пасако”. Застосування її передбачено для порісних свиноматок та поросят-сисунів. У неблагополучних господарствах її ефективність становила 96,25% порівняно з комерційними препаратами.
Мазур Т.В. Пастереллез свиней. Разработка новых средств диагностики и специфической профилактики. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология и вирусология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2004.
Диссертация посвящена изучению вопросов распространения пастереллеза свиней в Украине, его этиологической структуры и создания более совершенных средств диагностики и специфической профилактики с учетом типового разнообразия его возбудителя.
Исследовано явление пастереллоносительства среди свиней, которое гораздо чаще отмечается в неблагополучных хозяйствах (37,8%), чем в благополучных (27,0%). Соответственно и процент вирулентных пастерелл был выше в неблагополучных хозяйствах (28,9%) по сравнению с благополучными (17,4%). Длительность пастереллоносительства у свиней-реконвалесцентов достигала 9 месяцев.
Определен видовой состав бактериальной микрофлоры паразитоценозов при пастереллезе свиней. Чаще всего его сочленами выступали гемофилы, кишечная палочка, сальмонеллы, стрептококки и бордетеллы. Вирулентность была высокой для белых мышей у пастерелл таких ассоциаций в 73,3%; сальмонелл -97,4%; бордетел - 83,3%, кишечной палочки - 74,0% и кокков - в 69,6% случаев.
С помощью зарубежных референс-сывороток впервые в Украине установлена циркуляция следующих подтипов P.multocida в свиноводческих хозяйствах: 10:Д; 3:Д; 6:В; 3:А; 2:Д; 5:А; 1:Д и 7:А. Причем наиболее вирулентными оказались изоляты типов 6:В и 3:А, LD50 которых исчислялась от единиц до сотен клеток. Самой многочисленной оказалась группа пастерелл с антигенной формулой 10:Д. Ее изоляты характеризовались вирулентностью среднего уровня. Низковирулентными были штаммы подтипов 3:Д и 2:А с LD50 =0,5х109 микробных клеток.
Изучен биохимический состав капсульной и соматической субстанций P.multocida. Капсульная субстанция содержала вдвое меньше белка 0,63±0,03 мг/см3 и моносахаров (0,03±0,01 мг/см3) по сравнению с этими же ингредиентами соматической части клетки. Капсульный антиген отвечал за типоспецифические свойства культуры и вел себя подобно гаптену.
Одним из этапов создания и испытания “Набора для идентификации штаммов P.multocida” было использование в технологии отечественных типовых референс-культур P.multocida типов А и Д. Для повышения эффективности эритроцитарного диагностикума, который представлял собой один из основных компонентов воспроизведения метода, во время сенсибилизации формалинизированных эритроцитов барана капсульным антигеном пользовались конъюгирующими веществами (0,28%-м раствором амидола).
Отработана простая и эффективная схема гипериммунизации кроликов капсульными антигенами пастерелл в сочетании с масляным адьювантом и при внутривенном введении нативного антигена - без адьюванта. Определены оптимальные условия постановки РДП и РНГА - как основых методов типирования.
Теоретически и экспериментально доказана несостоятельность существующих коммерческих противопастереллезных вакцин как профилактического средства в отношении возбудителей типов А и Д P.multocida. КИЭ противопастереллезной эмульсинвакцины не превышал 10% относительно этих штаммов в отличие от ППД и преципитатвакцины против пастереллеза КРС, овец и свиней, у которых аналогичный КИЭ=0.
Анализ этих и полученных ранее данных о существовании бактериальных паразитоценозов указал на необходимость конструирования комплексной вакцины, которая вырабатывалась с участием штаммов P.multocida типов А, В и Д S.cholerae-suis, S.typhimurium, E.coli O 157 H 7; E.coli O9 K99 и E.coli O157 K88. Оптимальное соотношение пастереллезного, сальмонеллезного и эшерихиозного компонентов соответствовало 5:2:1. Основные положения технологии производства, контроля препарата и принципов его использования заложены в утвержденной в установленном порядке НТД на “Вакцину против пастереллеза, сальмонеллеза и колибактериоза свиней “Пасако”.
Применение препарата в свиноводческих хазяйствах продемонстрировало, что эта вакцина вызывает синтез антител против E.coli в титре 1024±37,1 log2; против P.multocida - 188±10,2 log2 и против Salmonella -284±42,7 log2, что характеризуется достаточной протективной активностью.
Гематологические показатели у свиней, привитих вакциной “Пасако”, характеризуются среди лимфоцитов регенеративным сдвигом ядра влево к юным и незначительным лейкоцитозом, базофилией, интенсивной дифференциацией и количественным увеличением на 30,2% Т- и 70% - В-лимфоцитов; положительным сдвигом в сторону увеличения ?-глобулинов в 1,6 раза при незначительном увеличении ?-глобулинов (в 1,01 раза), что свидетельствует о доброкачественном поствакцинальном процессе.
Mazur T.V. Pasteurellosis of swine. Creation of new remedys diagnostics and specific prevention. - Manuscript.
Thesis on the obtaining of Doctor of Veterinary Science scientific degree on speciality 16.00.03 - Veterinary microbiology and virology. - National Agricultural University, Kyiv, 2004.
Thesis is devoted to the problems of spread of swine pasteurellosis in Ukraine, its etiologycal structure and creation of diagnostic agents and specific prevention of disease, considering the type diversity of P.multocida.
It has been investigated the phenomenon of Pasteurella-carrier among swine, which influences the farms" wellbeing and depends on their regional location.
It has been determined that the main etiological factors of pasteurellosis in swine are serologic type D(42,9%) and A(31,02%), of P.multocida strains, wich cause the pneumonia development. The most spread subtypes depending on the antigen formula are the following: 10:Д; 3:Д; 6:В; 3:А; 2:Д; 5:А; 1:Д та 7:А. The high virulence is typical to 3:A and 6:B subtype, but the low virulence to 3:D and 2:A subtypes of strains.
The reference cultures of P.multocida strains of A and D serotypes are chosen for the manufacturing the diagnostic type specific serums. The application of these serums" kit aims the use of erythrocyte diagnosticum, the diagnostic efficiency of which increased due to conjugating substances (amidol) usage.
Taking into consideration the epizootic data the combined pasteurellosis, salmonellosis and colibacteriosis vaccine “Pasaco” was constructed. It can be used for not wellbeing farms was 96,25% in comparison with commercial preparations.
