Партійно-громадська взаємодія у трансформаційному суспільстві: волонтерська та технологічна перспективи - Статья

Обсяг і зміст політико-технологічних і стихійно сформованих партійно-громадських взаємодій у сучасному світі та Україні залежить від підходів і способів політичної боротьби, активності політичних еліт структури громадянського суспільства. Під політико-технологічними звязками в рамках партійно-громадських взаємодій автор розуміє цілеспрямовану організацію взаємодій партій і громадських груп із метою маніпулятивного впливу на громадське оточення та громадську думку. До подібного висновку спонукає матеріал існуючих комунікаційних виступів політичних партій, їхній звязок із маркетинговою парадигмою та виборчими процедурами. Громадські організації обираються керівними центрами політичних партій відповідно до пошуку основного сегмента електорату, а також відповідно до програми та іміджу політичної партії. Політичний компонент структурної диференціації громадянського суспільства має прояв у перетворенні певної значної частини громадянського суспільства на політично активні організації.

Обсяг і зміст політико-технологічних і стихійно сформованих партійно-громадських взаємодій у сучасному світі та Україні залежить від підходів і способів політичної боротьби, активності політичних еліт структури громадянського суспільства. Під політико-технологічними звязками в рамках партійно- громадських взаємодій автор розуміє цілеспрямовану організацію взаємодій партій і громадських груп із метою маніпулятивного впливу на громадське оточення та громадську думку. До подібного висновку спонукає матеріал існуючих комунікаційних виступів політичних партій, їхній звязок із маркетинговою парадигмою та виборчими процедурами. Технологічна партійно-громадська взаємодія реалізується в рамках проектів політичних паблік рілейшенз і впливу на цільові групи в рамках маркетингових стратегій. Громадські організації обираються керівними центрами політичних партій відповідно до пошуку основного сегмента електорату, а також відповідно до програми та іміджу політичної партії.

На противагу політико-технологічній партійно-громадській взаємодії, самоорганізована, волонтерська або самоврядна партійно-громадська взаємодія виникає на локальному низовому рівні, на рівні дрібних політичних партійних і громадських осередків і у своїй основі має прагматичні звязки. Останні втілюються в конкретних політичних масових акціях, співпраці під час виборчих кампаній, реакції на певні комунікаційні події. Добровільна або самоорганізована партійно- громадська співпраця є свідченням реального функціонування громадянського суспільства та укоріненості демократичної політичної культури.

Обсяги співвідношення політико-технологічної і самоорганізованої партійно- громадської взаємодії залежать від властивостей громадської діяльності та її історії в кожній конкретній країні. Слабкість громадських структур у перехідних країнах спонукає політичні партії до їхнього технологічного залучення і використання. Самостійність і самодостатність громадських обєднань і рухів надає їм можливості рівноправного усвідомленого та цілеспрямованого партнерства. Зміст і співвідношення політико-технологічної та самоорганізованої партійно-громадської взаємодії визначають обсяги та перебіг політизації у межах процесу структурної диференціації громадянського суспільства.

Політичний компонент структурної диференціації громадянського суспільства має прояв у перетворенні певної значної частини громадянського суспільства на політично активні організації. Цей процес виявляється також у тому, що громадські організації жодним чином не повязані з політичною діяльністю, набувають характеру політичних структур, які більшу частину своєї діяльності присвячують суто політичній боротьбі або представництву політичних інтересів. Ці аспекти є напрямком подальшої розробки за тематикою даної статті.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Аристотель. Сочинения: В 4 т. Т 4. [Текст] / Аристотель. - М.: Мысль, 1983. - 830 с.

2. Висоцький О. Ю. Теоретико-методологічні виміри технологій легітимації політичної влади: автореф. дис. ... д-ра політ. наук : 23.00.01 / О. Ю. Висоцький ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 2011. - 32 с.

3. Візьонок В. В. Роль лідера у діяльності політичних партій на прикладі політичної партії «Удар» (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка / В. В. Візьонок // Наукові записки НАУКМА. Політичні науки . - 2013. - Т 147. - С. 34-39.

4. Вінцукевич К. В. Громадські організації у політичному процесі сучасної України: автореф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.02 / К. В. Вінцукевич ; Київ. нац. ун-т ім. Т Шевченка. - К., 2010. - 18 с.

5. Гагалюк Б. М. Політичні партії в умовах парламентаризму: автореф. дис... канд. політ. наук : 23.00.02 / Б. М. Гагалюк ; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2008. - 20 с.

6. Галанець О. Управління тендерними процесами в державній політиці / О. Галанець // Віче. - 2009. - №6. - C. 7 - 9

7. Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники / Э. Геллнер. - М.: Московская школа политических исследований, 2004. - С. 115-128.

8. Гонюкова Л. В. Політичні партії як субєкти державної політики в сучасній Україні: автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.01 / Л. В. Гонюкова ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2010. - 36 с.

9. Інноваційна перспектива у стратегії національної консолідації в Україні. Аналітична доповідь / За ред. О.М. Майборода. - К.: ІПІЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 2013. - 280 с.

10. Калінкіна Н. В. Партнерські відносини між владою та «третім сектором» у соціальній державі: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Н. В. Калінкіна; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Харк. регіон. ін-т держ. упр. - Х., 2008. - 19 с.

11. Кудряченко А. І. Формування взаємовідносин «особа - суспільство - держава» в країнах Центрально-Східної Європи: досвід для України : аналіт. доп. / А. І. Кудряченко, Г. І. Калінічева, Т. О. Метельова, І. М. Миклащук, І. С. Піляєв; НАН України, Ін-т всесвіт. історії. - Київ : Ін-т всесвіт. історії НАН України, 2014. - 55 с.

12. Парламентські вибори 2012 року в Україні, Наукові дослідження. - К.: ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2013. - 364 с.

13. Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980- х - початок 2012 рр.). Енциклопедичний довідник / За ред. М. Кармазіної. - К.: ІПІЕНД ім.І. Ф. Кураса НАН України, 2012. - 588 с.

14. Meleshevich A. A. Party systems in post-Soviet countries: a comparative study of political institutionalization in the Baltic States, Russia and Ukraine / Andrey Meleshevich. - Palgrave macmillan, 2007. - 262 р.

1. Arystotel, (1983) Sochynenyya: v 4 t. [Works in 4 volumes], Mysl, Moscow, Vol. 4.

2. Vysotskyy, O.Y. (2011) Teoretyko-metodologichni vymiry texnologij legitymaciyi politychnoyi vlady: avtoref. dis. [Theoretical and methodological dimensions of technology legitimation of political power: dissertation abstract], Chernivetskyy natsionalnyy universytet im. Y Fedkovy"cha, Chernivci.

3. Vizonok, VV (2013) ‘Rol lidera u diyalnosti politychnykh partiy na prykladi politychnoyi partiyi «Udar» (Ukrayinskyy demokratychnyyj alyans za reformy)’ [The role of leadership in political parties as an example of political party «Udar» (Ukrainian Democratic Alliance for Reform)], Naukovi zapysky NAUKMA, Politychni nauky, V. 147, pp. 34-39.

4. Vintsukevych, K.V (2010) Gromadski organizatsiyi u politychnomu protsesi suchasnoyi Ukrayiny: avtoref. dys [Nongovernmental organizations of the political process in modern Ukraine: dissertation abstract], Kyyivskyy natsionalnyy universytet im. T.Shevchenka, Kuiv.

5. Gagalyuk, B.M. (2008) Politychni partiyi v umovakh parlamentaryzmu: avtoref. dys [Political parties in parliamentary terms: dissertation abstract], Lvivskyy natsionalnyy universytet im. I. Franka, Lviv.

6. Galanets, O. (2009) ‘Upravlinnia gendernymy protsesamy v derzhavniy politytsi’ [Management of gender in public policy processes], Viche [Veche], №6, pp. 7 - 9

7. Gellner, E. (2004) Usloviya svobody. Grazhdanskoe obshchestvo i ego istoricheskie soperniki [Conditions of freedom. Civil society and its historical rivals], Moskovskaya shkola politicheskykh issledovaniy, Moscow, pp. 115-128.

8. Gonyukova, L.V (2010) Politychni partiyi yak subyekty derzhavnoyi polityky v suchasniy Ukrayini: avtoref. dys [Political parties as agents of public policy in modern Ukraine: dissertation abstract], Natsionalna akademiya derzhavnogo upravlinnia pry Prezydentovi Ukrayiny, Kyiv.

9. Mayboroda, O.M. [eds.] (2013) Innovatsiyna perspektyva u strategiyi natsionalnoyi konsolidatsiyi v Ukrayini. Analitychna dopovid [Innovative perspective in national consolidation strategy in Ukraine. Analytical Report], IPIEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrayiny, Kyiv.

10. Kalinkina, N.V (2008) Partnerski vidnosyny mizh vladoyu ta «tretim sektorom» u sotsialniy derzhavi: avtoref. dys [Partner relations between the government and the «third sector» social state: dissertation abstract], Natsionalna akademiya derzhavnogo upravlinnia pry Prezydentovi Ukrayiny, Kharkivskyy regionalnyy instytut derzhavnogo upravlinnia, Kharkiv.

11. Kudryachenko, A.I. and [et al.] (2014) Formuvannia vzayemovidnosyn «osoba - suspilstvo - derzhava» v krayinakh Tsentralno-Skhidnoyi Yevropy: dosvid dlia Ukrayiny: analit. dop. [Forming relationships «person - society - state» in Central and Eastern Europe: Experience for Ukraine: analytical report], In-t vsesvit. istoriyi NAN Ukrayiny, Kyiv.

12. Parlamentski vybory 2012 roku v Ukrayini, Naukovi doslidzhennia (2013) [Parliamentary elections in 2012 in Ukraine], IPIEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrayiny, Kyiv.

13. Ukrayinska bagatopartiynist: politychni partiyi, vyborchi bloky lidery (kinets 1980-kh- pochatok 2012 rr.). Entsyklopedychnyy dovidnyk (2012) [The multi-Ukrainian political parties, electoral blocs leaders (late 1980-s - early 2012). Encyclopedic Reference], IPIEND im. I.F. Kurasa NAN Ukrayiny, Kyiv.

14. Meleshevich, A.A. (2007) Party systems in post-Soviet countries:a comparative study of political institutionalization in the Baltic States, Russia and Ukraine, Palgrave Macmillan.

Размещено на .ru