Партійна система в умовах модернізації суспільства: світовий досвід і Україна - Автореферат

У звязку з цим проблема функціонування партійної системи на сучасному етапі потребує, з одного боку, уважного вивчення відповідних процесів, які відбуваються в сучасному світі, а з іншого - вимагає поглибленого вивчення характеру функціонування вітчизняних політичних партій і формування на основі гіпертрофованої багатопартійності дієздатної партійної системи. Усе це надає особливої актуальності зазначеній проблемі і зумовлює необхідність дослідження соціальної природи, структури і функцій партійної системи, умов і факторів її формування, функціонування і розвитку, її місця і ролі в політиці і суспільстві. Усвідомлюючи масштабність поставленої проблеми, неможливість її остаточного вирішення в рамках даного дослідження, автор ставить за мету здійснення аналізу теоретико-методологічних підходів до визначення поняття «партійна система», виявлення якісної визначеності складових її субєктів, підстав їхнього віднесення до даної системи, їхнього звязку з електоратом і державною владою, дослідження чинників, що обумовлюють процес становлення цієї системи в умовах модернізації сучасного українського суспільства, однією з основних ознак якої є процес формування партійної системи на основі неефективної, гіпертрофованої багатопартійності. Реалізація поставленої мети дослідження обумовила необхідність послідовного розвязання наступних основних завдань: - зясування природи партійної системи і тенденцій її розвитку в умовах модернізації суспільства, виходячи з досвіду розвинених демократичних країн; Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження складають концепції закордонних і вітчизняних учених щодо соціальної природи партійної системи, її структури, складу, функцій, місця і ролі в системі влади, політики і суспільства, умов і факторів, що визначають становлення і функціонування, спрямованість і тенденції модернізації цієї системи.Перший розділ «Політологічні аспекти дослідження структурно-функціональних особливостей партійних систем» включає два підрозділи. У першому підрозділі «Рівень теоретичного опанування проблеми в соціально-гуманітарних науках» аналізуються праці українських і зарубіжних вчених, ідеї яких дали змогу дисертанту визначити власний підхід до проблеми функціонування партійної системи. Незважаючи на значну увагу, приділену проблематиці розвитку партійних систем, праці зазначених авторів засвідчують недостатню розробленість поняття «партійна система» та, особливо, неоднозначність його застосування, що знижує ефективність досліджень політичних відносин, створює проблеми теоретико-методологічного характеру в політичних і правових науках. На основі аналізу існуючої літератури автором зроблено висновок, що партійну систему слід розглядати не як формально взяту певну сукупність субєктів і відносин між ними, а як якісно визначену їхню сукупність, що утворює доцільну і функціональну систему, здатну організувати і стабілізувати владно-політичні відносини, державно-політичну владу і політичну опозицію, сформувати цивілізоване і продуктивне національне «силове поле» політики, основу якого складають відносини між субєктами партійної системи. Багатопартійність - це лише політичне поле, на якому виростає в кількісному і якісному відношеннях певна партійна система, покликана зайняти належне їй місце в політичній системі, забезпечити функціональність і стабільність цієї системи, згоду і порядок у суспільстві.