Партія для хору "Садок вишневий коло хати" - Курсовая работа

Працював учителем української і польської мов, співу та музики в Українській академії у Львові (1910-1912), та Перемишлянський (1912-1925) українських гімназіях, був педагогом і директором Перемишлянського музичного інституту (1924-1926), вів клас історії музики. З цими хорами брав участь у вечорах-концертах, присвячених памяті Т.Шевченка, М.Шашкевича, І.Франка, Г.Цеглинського; в їх репертуарі твори Лисенка, Вербицького, Віткевича, Ф. Перші композиції - обробку народної пісні «Жучок» та для мішаного хору і фортепіанні етюди - Б.Вахнянин написав у Стрию, будучи учнем шостого класу гімназії. Вахнянину; «У перетику ходила» для мішаного хору, сл.Т.Шевченка; «Садок вишневий» для мішаного хору, сл.Т.Шевченка; «Хор бурлаків» для чоловічого хору (1906), «Гей на бій!» для чоловічого хору, сл. В.Масляка; «Над колискою» для сопрано з фортепіано; «Ридали всі струни» для голосу з фортепіано; «Як тихо, глухо» для голосу з фортепіано; Дует Оксани і Яреми з музичної картини «Гайдамаки» Т.Шевченка (1934).Літературною основою хору «Садок вишневий коло хати» послужив однойменний вірш Т. З самої гущі народу вийшов Тарас Григорович Шевченко. Він прийшов в літературу, коли іскра декабризму жевріла в свідомості передової інтелігенції вогнем визвольних ідей. В пісенних поетичних творах ранньої творчості поета виражається обездоленість, печаль, любов до рідного краю. В таких творах як «Калина», «Тече вода в синє море», «Стоїть явір над водою», «Думи мої», «Нащо мені чорні брови», «Садок вишневий коло хати» поет оспівує природу рідного краю, її велич і красу.Сюжет: літературна діяльність поета середини XIX століття характеризує тяжке становище українського народу. В творі «Садок вишневий коло хати» відтворено картину весняного вечора в українському селі. Прості, зримі, пластичні образи постають з народно-естетичних і морально-естетичних уявлень. Закінчився робочий день, повертається з поля плугатарі, ідуть співаючи дівчата, біля хати зібралась на вечерю сімя.Т.Г.Шевченка мріяв про заможну, вільну, щасливу та багату Україну, де він буде мати свій власний будинок з вишневим садом, у якому буде доживати свої роки з родиною в щасті та любові. Вечірній пейзаж вишневого саду, піклування матері, романтичні співи соловя - все ц е знаходить яскраве відображення в хоровій композиції, де музичними засобами, колоритними гармонічними комплексами, звукозаписним супроводом фортепіано, майстерними хоровими прийомами відтворюється образ, створений геніальною поезією Т. Шевченка. Твір починається одно тактовим фортепіанним вступом легкого, заколисуючого характеру, на фоні яскравого колоритного акорду: тонічного тризвука з доданим альтерованими неакордовими звуками - своєрідне поєднання тоніки і подвійної домінанти в одному акорді, що надає вступу романтичної таємничості та виразності. Перший розділ Leggiero con moto (з рухом, легко) - «Садок вишневий коло хати» - виконує функцію експозиції. Партія фортепіано дублює хорове звучання в цьому розділі, підтримуючи хор гармонічно: Другий розділ В - Andante (помірно, спокійно) - «Сімя вечеря коло хати» - зразок майстерно виписаного фугато.В цій тональності мелодія набирає нового ладового забарвлення. Перша частина починається з тональності С-dur і закінчується на домінанті. Друга частина виконується в тональності с - moll, одноіменної до тональності С - dur, ця частина також закінчується на домінанті. Трея частина звучить в тональності с - moll, закінчується тонічним тризвуком з підвищеною терцією. Там, де в тексті звучить слова про спів дівчат і соловїв - звучить мажор, де йдеться про сон як логічний підсумок трудового дня - мінор.Важливе значення в творі, поряд з мелодичним, гармонічним, фактурним розвитком, відіграє метро-ритмічна організація. Це сприяє відтворенню художнього образу, втіленого за допомогою жанрових особливостей баркароли, ноктюрна, колискової. Однак, «чотиридольність» змінюється «дводольністю» (6/4 - 3/4 3/4), зберігаючи тридольну пульсацію кожної частини такту.Мелодія - важливий засіб вираження музичної думки і являє собою складне, різностороннє, організоване ціле, з текстом і іншими засобами музичної виразності визначають загальний настрій твору. Інтонаційний матеріал хору поєднує в собі різні типи мелодики: кантилену (наспівну), речитативну і моторну.Фактура - звукова матерія музичного твору, комплекс усіх звукових ліній, пластів і голосів, що виступають у ній у різних функціональних співвідношеннях, які утворюють єдине звукове ціле. Фактура - це «пристрій» музичного твору, але пристрій не «по горизонталі», а «по вертикалі», наче «вертикальний розріз» пласта, який звучить. В хорі вдало поєднуються гомофонно-гармонічна, поліфонічна і монодична фактури. Майстерність автора дозволила перетворити мініатюру з одноплановим сюжетом - простою, побутовою замальовкою родинної вечері біля хати у багатогранну, розмаїту картину, в яку вплелися емоційні відчуття людини, героїчного героя. В фортепіанній фактурі відчувається звуки природи, теплого літнього підвечірку, то звуки - трелі соловейка, то ш

План

1. Літературно-художній та стилістичний аналіз

1.1 Короткі відомості про творчість авторів музики та тексту, загальна характеристика їх творчого стилю

1.2 Історія написання хорового твору

1.3 Визначення проблематики /сюжет, тема, ідея/ та літературно-стилістичний аналіз поетичного тексту

1.4 Драматургічні особливості твору з урахуванням його стилістики

2. Музично-теоретичний аналіз

2.1 Форма твору

2.2 Ладо-тональний план та гармонічний аналіз

2.3 Метро-ритм

2.4 Мелодика

2.5 Фактура, функції супроводу

3. Напрями вокально-хорової роботи

3.1 Типи та види хору, їх специфічні художньо-виражальні можливості та діапазон хорових партій

3.2 Теситурні умови, співвідношення теситурних умов в різних партіях

3.3 Розміщення музично-тематичного матеріалу

3.4 Дикційні особливості твору та повязані з ними виконавські труднощі у звязку із стилістикою поетичного тексту

3.5 Інтонація та інтонаційні труднощі у творі хоровий садок вишневий теситурний

1. Літературно-художній та стилістичний аналіз

1.1 Короткі відомості про творчість авторів музики та тексту, загальна характеристика їх творчого стилю

Богдан Іванович Вахнянин