Парламентська етика: можливі процедури етичного регулювання діяльності українських парламентаріїв - Реферат

До таких проблем авторами віднесено проблему імперативного мандату (яку досліджено у більш широкій площині - крізь призму взаємодії депутатів з субєктами їх висування на виборах, а також виборцями), депутатської недоторканості, матеріально-фінансового забезпечення діяльності депутатів, корупції в політиці (одним із механізмів запобігання якій є запровадження механізмів управління конфліктом інтересів у депутатській діяльності), відповідальності за дотримання морально-етичних норм і правил поведінки.До джерел, що регулюють етику парламентської діяльності в Україні на сучасному етапі, можемо віднести Конституцію України, норми чинного законодавства, включаючи норми Закону України "Про статус народного депутата України", Регламент Верховної Ради України, а також неписані правила (традиції та звичаї), якими послуговуються народні депутати в багатьох випадках, особливо під час розвязання конфліктних ситуацій. Відповідно до ст.8 Закону України "Про статус народного депутата України" у своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися норм моралі, бути гідним звання народного депутата України. Законодавці чинним Регламентом Верховної Ради України намагалися охопити всі аспекти функціонування парламенту, однак виникає багато запитань щодо дієвості тих норм, які регулюють моральну поведінку депутатів, як у межах парламенту, так і поза ним. Регламент Верховної Ради України містить Гл.9 "Дотримання дисципліни та норм етики на пленарних засіданнях Верховної Ради України" [7]. її положення розкривають необхідний мінімум вимог щодо поведінки депутата в процесі проведення пленарних засідань парламенту, додержання яких дає змогу організувати роботу єдиного законодавчого органу України. Тому Регламент містить заборону, що поширюється на народних депутатів, - вносити до залу засідань та використовувати під час засідань будь-які предмети, що не мають на меті забезпечення законодавчої діяльності.Проблема запобігання конфлікту інтересів може бути вирішена як прийняттям спеціального закону, який регулюватиме відповідні відносини у сфері публічної служби в цілому, так і шляхом внесення змін до чинного Закону "Про статус народного депутата України", а також Регламенту Верховної Ради України. Запобігання конфлікту інтересів може передбачати: Визначення поняття „конфлікту інтересів" у відповідності до Рекомендації ОЕСР (OECD) щодо принципів управління конфліктом інтересів у публічній службі. Відповідно до цієї Рекомендації конфлікт інтересів - це конфлікт між публічно-правовим обовязком та приватними інтересами державної посадової особи, в якому державна посадова особа має інтереси, які випливають з її статусу як приватної особи, і які здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обовязків або функцій [8]. Такі Правила (Кодекс) повинні закріплювати принципи діяльності депутата, конкретизувати його права та обовязки, визначені Законом "Про статус народного депутата України"; регламентувати засади взаємодії депутатів з керівництвом парламенту та парламентських комітетів; визначати поняття конфлікту інтересів та механізми запобігання його виникненню; встановлювати дисциплінарні санкції за порушення встановлених правил. Таке декларування може здійснюватись як на постійній основі (перед набуттям повноважень - на етапі реєстрації кандидатом у депутати, а також щорічно протягом строку повноважень парламенту), так і ad hoc - перед розглядом певних питань на засіданні комітету, членом якого є депутат, та/або перед проведенням голосування щодо відповідних питань на пленарному засіданні Верховної Ради України.Таким чином, посилення звязку обраних депутатів з партіями і виборцями потребує вилучення з Конституції України положень, якими запроваджено імперативний мандат; поглиблення конституційної реформи у напрямі більш чіткого розмежування відповідальності глави держави і уряду; встановлення обмежень щодо утворення партіями виборчих блоків перед виборами; персоніфікації виборчої системи, за якою формується парламент; підвищення ролі місцевих організацій партій у висуванні кандидатів на виборах; запровадження державного фінансування партій і диверсифікації джерел приватного фінансування партій. Зміни до законодавства в частині імунітетів мають передбачати можливість проведення слідчих дій, неповязаних з обмеженням свободи пересування депутата, а також вилучення з-під дії імунітету випадку затримання депутата на місці вчинення злочину.

Содержание

Вступ

Розділ 1. Основи етичного регулювання депутатського корпусу

Розділ 2. Шляхи вирішення проблеми

Висновки

Список літератури

Таким чином, посилення звязку обраних депутатів з партіями і виборцями потребує вилучення з Конституції України положень, якими запроваджено імперативний мандат; поглиблення конституційної реформи у напрямі більш чіткого розмежування відповідальності глави держави і уряду; встановлення обмежень щодо утворення партіями виборчих блоків перед виборами; персоніфікації виборчої системи, за якою формується парламент; підвищення ролі місцевих організацій партій у висуванні кандидатів на виборах; запровадження державного фінансування партій і диверсифікації джерел приватного фінансування партій.

З метою приведення національного законодавства про імунітети народних депутатів України до демократичних стандартів, а також кращої зарубіжної практики, доцільно звузити визначений Конституцією обсяг депутатського імунітету (без його скасування). Зміни до законодавства в частині імунітетів мають передбачати можливість проведення слідчих дій, неповязаних з обмеженням свободи пересування депутата, а також вилучення з-під дії імунітету випадку затримання депутата на місці вчинення злочину.

На законодавчому рівні доцільно закріпити механізми запобігання конфлікту інтересів між депутатською та іншими видами діяльності депутата - визначити поняття "конфлікту інтересів", передбачити їх декларування депутатами, впровадити механізми контролю та відповідальності у відповідній сфері.

Права та обовязки народних депутатів слід конкретизувати у Правилах депутатської етики. Ці Правила мають також встановлювати дисциплінарну відповідальність за порушення депутатами відповідних приписів.

Конституція України / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2006. - 126 с. - (Бібліотека офіційних видань).

Лінецький С.В. Законотворчість: Коментар до Регламенту Верховної Ради України / С. Лінецький, В. Крижанівський. - К.: К.І.С., 2011. - Ч.І. - 400 с.

Размещено на .ru