Процес становлення і розвитку парку як природно-антропогенного простору в історії європейської культури. Історико-регіональні особливості функціонування парку як дозвіллєво-розважального простору. Соціокультурна детермінація інноваційних форм парку.
При низкой оригинальности работы "Парк в контексті дозвіллєво-розважальних парадигм європейської культури", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З прийняттям Закону України «Про культуру» виникло юридичне забезпечення реалізації права громадян нашої держави на якісне дозвілля і задоволення культурних потреб засобами базової мережі закладів культури, до якої віднесено і парки культури та відпочинку. За роки незалежності питання культурної політики стосовно парків, крім Закону України «Про культуру», порушувалася у Державній програмі „Культура. Дозвілля” (1993 р.), урядових постановах „Про стан і заходи розвитку української культури” (1996), „Про концептуальні напрями діяльності органів виконавчої влади щодо розвитку культури” (1997), „Основні положення концепції державної програми розвитку парків культури і відпочинку в Україні” (схваленої колегією Міністерства культури і мистецтв Україні 16 квітня 1996 року №411), в Інформаційно-аналітичному матеріалі „Стан, проблеми та тенденцій розвитку культури міста Києва - вагомої складової культури України”, підготовленому для слухань у Верховній Раді 20 квітня 2005 р. Щодо діяльності окремих видів парків в Україні, то вона регулюється такими законами як Закон України „Про природно-заповідний фонд України”, Закон України „Про тваринний світ” та підзаконними актами: „Положення про державний парк культури і відпочинку, міський сад та зоопарк”, „Положення про зоологічний парк загальнодержавного значення” та ін. Останнє надає актуальності темі дисертаційного дослідження „Парк в контексті дозвіллєво-розважальних парадигм європейської культури”.У руслі біологічного напряму можна виділити щонайменше два аспекти досліджень парків і садів: ботанічний і екологічний. На брак наукових досліджень парків як елементу культурних індустрій звертав увагу і один з провідних вітчизняних науковців В.В.Кірсанов, який сформулював програму дослідження парків з позицій нового наукового напряму - культурологічного. «Понятійно-категоріальний апарат дослідження» наголошується на тому, що на сьогодні немає одностайної думки щодо визначення понять „парк” і „сад”, і зазвичай автори, котрі присвятили свої дослідження паркам, використовують це поняття як інтуїтивно зрозуміле. Згідно «Словника іншомовних слів», англійське слово „парк” тлумачиться як „упорядкована ділянка з природними або штучними зеленими насадженнями, алеями, водоймами, архітектурними та інженерними спорудами, скульптурними прикрасами тощо, призначена для відпочинку”. «Формування парків у Російській Імперії та особливості інституалізації парків на українських землях» зазначається, що формування парків в Росії відбувається за часів правління Петра І і відбувається як процес поєднання місцевих умов із західноєвропейськими традиціями організації природно-антропогенного простору.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
