Паразитичні нематоди картоплі в Східному Поліссі України: поширення, шкодочинність та методи контролю чисельності - Автореферат

В Україні картоплярство є однією із провідних галузей сільського господарства, яка забезпечує виробництво 17-20 млн. т. картоплі в середньому за рік. Відомо, що за останнє десятиліття в Україні більш ніж у 10 разів зросла зона поширення Globodera rostochiensis (Сігарьова, 1994), а втрати урожаю картоплі від глободерозу сягають 30-90% (Положенець, 1995). Але найбільшої шкоди стеблова нематода завдає в період зберігання картоплі, коли втрати можуть досягти 80% і більше (Капитоненко С.В., 1969). Стратегія досліджень із захисту урожаю картоплі від нематодозів має бути спрямована на створення малоенергоємної та екологічно безпечної системи, що ґрунтується на використанні нематодостійких сортів, правильному застосуванні культур польової сівозміни, оптимальних схем внесення органічних та мінеральних добрив, використанні високоякісного насіннєвого матеріалу, оскільки хімічні заходи захисту, як правило, економічно невигідні і екологічно небезпечні. Метою нашої роботи було вивчення видового складу фітонематод ризосфери картоплі, виявлення ступеня зараженості картоплі Ditylenchus destructor та Globodera rostochiensis в приватних господарствах Чернігівської області та втрат урожаю від цих паразитів, удосконалення заходів захисту культури, а також оптимізація методик відбору проб в залежності від мети обстежень.Ділянка 1 раніше ніколи не оброблялася і являла собою природний ценоз, а після розорювання в 2002 році картопля тут була висаджена вперше (далі природний ценоз). За кількістю видів найповніше репрезентовані два ряди: Tylenchida та Rhabditida, до яких належить 16 видів (34%) і 15 видів (32%) фітонематод в природному ценозі та 19 видів (40%) і 14 видів (30%) в агроценозі відповідно. Виявлені види розподіляються між трьома еко-трофічними групами в такому співвідношенні: фітогельмінти - 11 видів, мікогельмінти - 13 видів, сапробіонти - 33 види. Вона представлена значно більшою кількістю видів в агроценозі, ніж в природному ценозі (11 (23,4%) проти 6 (12,8%) видів), що є результатом тривалого вирощування картоплі на одному місці і формування в її ризосфері комплексу специфічних видів, до яких можна віднести Globodera rostochiensis, Longidorus elongatus, Hemicriconemoides wessoni, Macroposthonia annulata, Criconema sp. 1) збільшується щільність популяцій фітогельмінтів (300 особин в агроценозі проти 158 особин/100 см3 ґрунту в природному ценозі), мікогельмінтів (відповідно 210 та 162 особин/100 см3 ґрунту) та зменшується чисельність сапробіонтів (відповідно 994 проти 1452 особин/100 см3 ґрунту).В ризосфері картоплі, яка вирощувалась в двох різних за тривалістю окультурювання ценозах, виявлено 57 видів фітонематод, що належать до 49 родів, 27 родин та 5 рядів. Всі види розподіляються між трьома еко - трофічними групами в такому співвідношенні: фітогельмінти - 11 видів, мікогельмінти - 13 видів, сапробіонти - 33 види. Чисельність фітонематод змінюється протягом вегетації в залежності від погодних умов, тривалості окультурювання ценозу та сортових особливостей картоплі. Під впливом окультурювання земель збільшується щільність популяцій фітогельмінтів (300 особин в агроценозі проти 158 особин/100 см3 ґрунту в природному ценозі), мікогельмінтів (відповідно 210 та 162 особин/100 см3 ґрунту) та зменшується чисельність сапробіонтів (відповідно 994 проти 1452 особин/100 см3 ґрунту). Стійкі сорти: Дзвін, Обрій, Доброчин, Седнівська рання, Чернігівська рання, Пекуровська, Водограй значно перевищують за урожайністю сприйнятливий сорт Придеснянська на ґрунтах з глободерозною інвазією.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. В ризосфері картоплі, яка вирощувалась в двох різних за тривалістю окультурювання ценозах, виявлено 57 видів фітонематод, що належать до 49 родів, 27 родин та 5 рядів. Всі види розподіляються між трьома еко - трофічними групами в такому співвідношенні: фітогельмінти - 11 видів, мікогельмінти - 13 видів, сапробіонти - 33 види. Фітогельмінти представлені в агроценозі більшою кількістю видів, ніж в природному ценозі (11 проти 6 видів). Мікогельмінти та сапробіонти представлені в обох ценозах близькою кількістю видів (відповідно 11 та 10 і 30 та 26 видів).

2. Чисельність фітонематод змінюється протягом вегетації в залежності від погодних умов, тривалості окультурювання ценозу та сортових особливостей картоплі. Встановлена пряма залежність чисельності фітонематод від показників гідротермічного коефіцієнту. Під впливом окультурювання земель збільшується щільність популяцій фітогельмінтів (300 особин в агроценозі проти 158 особин/100 см3 ґрунту в природному ценозі), мікогельмінтів (відповідно 210 та 162 особин/100 см3 ґрунту) та зменшується чисельність сапробіонтів (відповідно 994 проти 1452 особин/100 см3 ґрунту). Вища чисельність паразитичних нематод в агроценозі в порівнянні з природним ценозом, серед яких домінує G. rostochiensis (48%), є причиною значних втрат продуктивності рослин картоплі. Затримка росту рослин становить у сорту Придеснянська і Дзвін відповідно 45,5 та 36,7%; зниження урожайності 45,8 та 21,3% і кількості товарних бульб - відповідно 75,0 та 25,0%.

3. Аналіз даних Головної карантинної інспекції свідчить, що з 1985 по 2003 рік поширення G. rostochiensis в Україні відбувалось нерівномірно. З 1985 по 1992 р. розмір заражених площ збільшився на 78,25%. В наступні сім років поширення G. rostochiensis майже не спостерігалось (0,95%), а з 1999 по 2003 р. відбулося зниження заражених площ на 3,65%. Серед 13 областей України, де зареєстровано картопляну нематоду, Чернігівська є найбільш зараженою: на 2003 рік G. rostochiensis виявлена в 12 з 22 районів, на площі 1291,47 га.

4. Золотиста цистоутворююча нематода G. rostochiensis виявлена в 14 з 20 обстежених нами районів Чернігівської області. В більшості обстежених населених пунктах вона реєструвалася Держкарантином, проте в 26 населених пунктах ця нематода реєструється нами вперше. Рівень зараження коливався від низького (142-292 л я/ 100 см3 ґрунту) до дуже високого (31327-74807 л я/ 100 см3 ґрунту), що свідчить про давність первинної інвазії.

5. Для виявлення цист G. rostochiensis при карантинних обстеженнях присадибних ділянок, де рівень чисельності нематоди переважно низький, мінімальна кількість зразків з 0,01 га повинна становити 10, а сітка для відбору має параметри 2,5 х 5 м. У випадках обстеження старих осередків, що звичайно характеризуються середньою та високою чисельністю G. rostochiensis, слід відбирати відповідно 8 (сітка 3,3 х 5 м) та 4 (сітка 5 х 5 м) зразки з 0,01 га.

6. Рівень інвазії G. rostochiensis ефективно знижує (54,7-91,8%) однорічне вирощування вітчизняних стійких сортів картоплі. Рослини, що не є живителями, в перший рік вирощування знижують в ґрунті чисельність личинок картопляної цистоутворюючої нематоди в середньому на 46,6-58,2%. Вищу ефективність забезпечує пшениця, огірки, люпин, кукурудза, квасоля (від 48,7-60,0 до 56,6-66,6%), нижчу - капуста (33,3%) та столовий буряк (37,5-45,5%).

7. Стійкі сорти: Дзвін, Обрій, Доброчин, Седнівська рання, Чернігівська рання, Пекуровська, Водограй значно перевищують за урожайністю сприйнятливий сорт Придеснянська на ґрунтах з глободерозною інвазією. Рівень інвазії не впливає на урожайність 5 сортів (Обрій, Седнівська рання, Чернігівська рання, Пекуровська, Водограй), тому їх віднесено до групи стійких і толерантних. Два інших сорти Дзвін та Доброчин, даючи добрий урожай на ґрунтах з низьким та середнім рівнем інвазії, втрачають значну його частину (39,6 та 23,5% відповідно) на високоінвазійних фонах і за цією ознакою віднесені до групи стійких і відносно толерантних. У стійких і толерантних до глободерозу сортів (Обрій, Седнівська рання, Чернігівська рання, Пекуровська) спостерігається збільшення маси коренів та надземної частини, що забезпечує їм кращу урожайність та нематодоочищувальні властивості. У стійких і відносно толерантних сортів (Дзвін, Доброчин), як і у сприйнятливого сорту Придеснянська, середній та високий рівень інвазії пригнічує ріст коренів та надземної частини. Вони менш урожайні та менш ефективно очищують ґрунт від інвазії.

8. Рівні шкодочинності G. rostochiensis для стійкого сорту Дзвін, в залежності від погодних умов, становлять 29542 (при несприятливих погодних умовах) та 83585 л я/100 см3 ґрунту (при сприятливих умовах), для сорту Доброчин - 51867 л я/100 см3 ґрунту (при несприятливих умовах). Для сприйнятливого сорту Придеснянська вони більш низькі: 18681 та 21518 л я/100 см3 ґрунту відповідно погодним умовам.

9. Стеблова нематода картоплі D. destructor виявлена в усіх обстежених 96 населених пунктах 18 районів Чернігівської області, і є причиною втрат 0,3-13% урожаю бульб картоплі при їх зберіганні. Поріг шкодочинності D. destructor для картоплі становить 11,4% уражених насіннєвих бульб.

10. В дитиленхозних бульбах виявлено 20 видів фітонематод, які належать до 17 родів, 8 родин та 2 рядів. Виявлені в бульбах картоплі види фітонематод за своєю трофікою розподіляються на три еко-трофічні групи: фітогельмінти (1 вид), мікогельмінти (5 видів) та сапробіонти (14 видів). Дитиленхоз бульб картоплі обумовлений паразитуванням фітогельмінта Ditylenchus destructor. Інші види нематод відіграють в розвитку хвороби другорядну роль.

11. Виділено 5 послідовних стадій розвитку дитиленхозу, які відрізняються зовнішніми проявами: від ледь помітних білих цяточок під шкіркою зовні здорових бульб (І стадія) до повністю трухлявих (V стадія) та ступенем заселеності тканини нематодами різних еко-трофічних груп. Протягом перших двох стадій активно розмножуються дитиленхи (92,21%; 89,77%), а мікогельмінти і сапробіонти малочисельні. В послідуючі стадії спостерігається скорочення популяції фітогельмінтів і їм на зміну в хворих бульбах картоплі приходять сапробіотичні нематоди, чисельність яких на V стадії складає 93,88% всіх нематод.

12. Найбільш ефективними методами підвищення та покращення якості урожаю і оздоровлення його від дитиленхозу є: перебирання бульб із зняттям шкірки та подвійне перебирання з озелененням протягом 30 діб. Ці профілактичні заходи доцільно використовувати в приватних господарствах для зменшення втрат урожаю від дитиленхозу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для виявлення цист G. rostochiensis при карантинних обстеженнях присадибних ділянок, де рівень чисельності переважно низький, мінімальна кількість зразків з 0,01 га повинна становити 10, а сітка для відбору має параметри 2,5 х 5 м. Цієї ж кількості зразків треба дотримуватись при визначенні ефективності протинематодних заходів, які застосовуються в нових вогнищах з низькою чисельністю паразита. У випадках обстеження старих осередків, що звичайно характеризуються середньою та високою чисельністю G. rostochiensis, з метою їх подальшої ліквідації слід відбирати відповідно 8 (сітка 3,3 х 5 м) та 4 (сітка 5 х 5 м) зразки з 0,01 га.

2. На заражених G. rostochiensis ґрунтах доцільно використовувати рослини, що не є живителями (пшениця, огірки, люпин, кукурудза, квасоля) та нематодостійкі сорти, які дають можливість знизити відповідно на 46,6-58,2% та 54,7-91,8% чисельність паразита. На ґрунтах з високим рівнем інвазії G. rostochiensis рекомендуємо вирощувати стійкі і толерантні сорти картоплі (Обрій, Седнівська рання, Чернігівська рання, Пекуровська, Водограй), на ґрунтах з середнім рівнем інвазії, крім вищевказаної групи сортів, допускається вирощування стійких і відносно толерантних сортів (Дзвін, Доброчин).

3. При реєстрації нового нематодостійкого сорту потрібно володіти інформацією про особливості його реагування на рівень інвазії ґрунту нематодами та здатність очищати ґрунт від цист паразита, що дозволить більш ефективно використовувати певний сорт у виробництві.

4. Для зниження втрат урожаю від дитиленхозу картоплі в насіннєвих та приватних господарствах доцільно застосовувати профілактичні заходи, які полягають в весняному перебиранні бульб картоплі із зняттям шкірки та подвійне перебирання з озелененням протягом 30 діб.

Сігарьова Д.Д., Жиліна Т.М. Контроль стеблової нематоди // Захист рослин. - 2002. - № 9. - С. 5. (Особистий внесок здобувача 65%. Отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу).

Сігарьова Д.Д., Жиліна Т.М., Свинар О.П. За допомогою сортів зниження чисельності Globodera rostochiensis Woll // Захист рослин. - 2003. - № 1. - С. 10 -11. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведення обліків, узагальнення даних).

Жиліна Т.М. Екологічно безпечні засоби зниження чисельності золотистої картопляної цистоутворюючої нематоди (Globodera rostochiensis Woll.)// Захист рослин. - 2003. - № 11. - С. 14-15.

Сігарьова Д.Д., Жиліна Т.М. Дитиленхоз бульб картоплі в період зберігання// Вісник аграрної науки. - 2004. - № 7. - С. 21-25. (Особистий внесок здобувача 65%. Проведення обліків, узагальнення даних).

Жиліна Т.М. Сігарьова Д.Д. Поширення стеблової нематоди картоплі Ditylenchus destructor в Чернігівській області// Весник зоологии. - 2004. -отдельный выпуск 18: Актуальные проблемы паразитологии (Тр. укр. науч. об-ва паразитологов). - С. 52 -54. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведення обліків, узагальнення даних).

Жилина Т.Н. Фауна нематод (Nematoda) клубней картофеля, пораженных дитиленхозом// Вестник зоологии. - 2004. - 38, № 5 (сентябрь-октябрь). - С. 75-78.

Жиліна Т.М. Поширення золотистої цистоутворюючої нематоди картоплі в Україні // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва. Серія Ентомологія та фітопатологія. - 2002. - № 4. - С. 30-36.

Жиліна Т.М., Сігарьова Д.Д. Поширення та шкодочинність Ditylenchus destructor Thorne у Чернігівській області // ХІІ конференція українського товариства паразитологів (Севастополь, 10-12 вересня 2002 р.): Тези доповідей. - Київ, 2002.- С. 35 - 36. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведення обліків, узагальнення даних).

Жиліна Т.М., Шевченко В.Л. Паразитичні нематоди картоплі на півночі України)// Матеріали науково-практичної конференції “Природничі науки на межі століть”. - Ніжин, 2004. - С. 35-36. (Особистий внесок здобувача 75%. Отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу).

Жиліна Т.М. Фауна нематод ризосфери картоплі в умовах Чернігівського полісся// Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. - Том 56. Біологічні науки. - Дніпропетровськ, 2004. -С. 40-41.

T.M. Zhilina The nematode fauna of potato tubers with ditylenchose// IX European multicolloquium of parasitology. - Valencia, Spain (18 - 23 July). - 2004. - P. 640.

Сігарьова Д.Д., Жиліна Т.М., Свинар О.П., Ніколайчук Л.П. Використання нематодостійких сортів картоплі для очищення ґрунтів від цистоутворюючої золотистої нематоди Globodera rostochiensis Woll.// Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття”. - Київ, 2004. - С. 759-764. (Особистий внесок здобувача 50%. Отримання експериментальних даних, проведення узагальнення матеріалу).

ЖИЛІНА Т.М. ПАРАЗИТИЧНІ НЕМАТОДИ КАРТОПЛІ В СХІДНОМУ ПОЛІССІ УКРАЇНИ: ПОШИРЕННЯ, ШКОДОЧИННІСТЬ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЧИСЕЛЬНОСТІ. - РУКОПИС

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Досліджено видовий склад та динаміку чисельності комплексу фітонематод різних за ступенем окультурювання агроценозів картоплі. Показано, що тривале беззмінне вирощування картоплі обумовлює формування в її ризосфері комплексу паразитичних видів, до яких віднесено Globodera rostochiensis, Longidorus elongatus, Hemicriconemoides wessoni, Macroposthonia annulata, Criconema sp. Виділені найбільш шкодочинні види паразитичних нематод, до яких віднесено G. rostochiensis та D. destructor.

На основі даних Держкарантину та власних обстежень складені карти поширення G. rostochiensis та D. destructor на території Чернігівської області. Проаналізовано характер та ступінь впливу паразитичних нематод на рослини картоплі, який проявляється в затримці росту (36,7-45,5%), зниженні урожайності (21,3-45,8%) та кількості товарних бульб (25,0-75,0%). Визначені рівні шкодочинності G. rostochiensis та їх залежність від погодних умов в період вегетації та сортових особливостей картоплі. Вивчені біологічні особливості 7 нематодостійких сортів, які полягають в здатності не втрачати урожайність на середньо- та високоінвазійних фонах і очищати ґрунти від личинок G. rostochiensis. Вивчено динаміку чисельності фітонематод за фазами розвитку дитиленхозу в бульбах картоплі та показано сукцесію видів паразитичних і сапрофітних нематод.

Складені рекомендації для виробництва по використанню стійких сортів картоплі та рослин, що не є живителями, на заражених G. rostochiensis ґрунтах та профілактиці дитиленхозу картоплі.

Ключові слова: нематоди, картопля, фітогельмінти, глободероз, дитиленхоз, стійкі сорти.

ЖИЛИНА Т.Н. ПАРАЗИТИЧЕСКИЕ НЕМАТОДЫ КАРТОФЕЛЯ В ВОСТОЧНОМ ПОЛЕСЬЕ УКРАИНЫ: РАСПРОСТРАНЕНИЕ, ВРЕДОНОСНОСТЬ И МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ ЧИСЛЕННОСТИ. - РУКОПИС

Дисертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрний университет, Киев, 2005.

Исследован видовой состав комплекса фитонематод агроценозов картофеля, который включает 57 видов, относящихся к 49 родам, 27 семействам и 5 отрядам. Все виды распределяются между тремя эко - трофическими группами в следующем соотношении: фитогельминты - 11 видов, микогельминты - 13 видов, сапробионты - 33 вида. В ценозах, отличающихся продолжительностью окультуривания, выявлено по 47 видов, из которых 37 - общие. Показано, что продолжительное бессменное выращивание картофеля обуславливает формирование в ее ризосфере комплекса паразитических видов, к которым отнесены Globodera rostochiensis, Longidorus elongatus, Hemicriconemoides wessoni, Macroposthonia annulata, Criconema sp. Изучена динамика численности паразитических нематод на протяжении периода вегетации и ее зависимость от погодных условий, продолжительности окультуривания ценоза и сортовых особенностей картофеля. Выделены наиболее вредоносные виды паразитических нематод, к которым отнесены G. rostochiensis и D. destructor.

На основе данных Госкарантина и собственных исследований составлены карты распространения G. rostochiensis и D. destructor на территории Черниговской области. Установлено, что при высоком уровне зараженности почвы G. rostochiensis с площади 0,01 га достаточно отбирать 4 образца (по сетке 5 х 5 м), что обеспечивает 90% выявления цист. При среднем уровне зараженности 91,3% выявления обеспечивают 8 образцов, отобранных по сетке 3,3 х 5 м. При низком уровне инвазии количество почвенных выемок увеличивается до 10 (87,5%), а сетка для отбора имеет параметри 2,5 х 5 м.

Проанализирован характер и степень влияния паразитических нематод на растения картофеля, которое проявляется в задержке роста (36,7-45,5%), снижении урожайности (21,3-45,8%) и количества товарных клубней (25,0-75,0%). С использованием уравнения регрессии рассчитаны уровни вредоносности, которые для сорта Дзвин, в зависимости от погодных условий составляли 29542 (неблагоприятные погодные условия) и 83585 л я/100 см3 почвы (благоприятные условия), для сорта Доброчин - 51867 л я/100 см3 почвы (неблагоприятные условия). Для восприимчивого сорта Придеснянская уровни вредоносности G. rostochiensis более низкие: 18681 и 21518 л я/100 см3 почвы соответственно погодным условиям. Изучены биологические особенности 7 нематодоустойчивых сортов, которые заключаются в способности не терять урожайность на средне- и високоинвазионных фонах и очищать почву от цист G. rostochiensis. Одногодичное выращивание отечественных устойчивых сортов картофеля эффективно снижает (на 54,7-91,8%) инвазию G. rostochiensis. Нематодоочистительная эффективность зависит от уровня исходной инвазии почвы, погодных условий периода вегетации и биологических особенностей сорта. Уменьшение численности л я G. rostochiensis в почве происходит в большей мере за счет снижения наполненности цист, в меньшей - за счет снижения количества цист. Растения, которые не являются хозяевами, в первый год выращивания способствуют снижению в почве численности личинок картофельной цистообразующей нематоды в среднем на 46,6-58,2%.

В дитиленхозних клубнях картофеля выявлено 20 видов фитонематод, которые относятся к 17 родам, 8 семействам и 2 отрядам. Выявленные виды по своей трофике распределяются на три эко - трофические группы: фитогельминты (1 вид), микогельминты (5 видов) и сапробионты (14 видов). Дитиленхоз клубней картофеля обусловлен паразитированием фитогельминта Ditylenchus destructor. Другие виды нематод играют в развития болезни второстепенную роль. Изучена динамика численности фитонематод по фазам развития дитиленхоза в клубнях картофеля и показана сукцессия видов паразитических и сапрофитных нематод. Установлено, что наиболее эффективными методами повышения и улучшения качества урожая, оздоровления его от дитиленхоза есть перебирание со снятием кожуры и двойное перебирание с озеленением на протяжении 30 суток.

Составлены производственные рекомендации по использованию устойчивых сортов картофеля и растений, которые не являются хозяевами, на зараженных G. rostochiensis почвах и профилактике дитиленхоза картофеля.

Ключевые слова: нематоды, картофель, фитогельминты, глободероз, дитиленхоз, устойчивые сорта.

ZHILINA T.M. PARASITIC NEMATODES OF POTATO IN THE EAST POLESJE OF UKRAINE: SPREADING, HARMFULNESS AND QUANTITY CONTROL METHODS. - MANUSCRIPT

Dissertation for the degree of biology science candidate competition in the field of 06.01.11 - phytopatology.- National Agrarian University, Kyiv, 2005.

Species composition and the quantity dynamics of phytonematodes complex are investigated. They are different as to the cultivation degree of potato agrocenosis. We demonstrated that the long period of permanent growing of potato causes parasitic nematodes complexes forming in its rhizosphere. These are Globodera rostochiensis, Longidorus elongatus, Hemicriconemoides wessoni, Macroposthonia annulata, Criconema sp. The most harmful species of parasitic nematodes among them are G. rostochiensis and D. destructor.

We made the maps of G. rostochiensis and D. destructor spreading at the territory of Chernigovsky region. We have analyzed the character and degree of parasitic nematodes influence on potato plants which is revealed in growing delay (36,7-45,5%), crops reducing (21,3-45,8%) and lowering the number of marketable potatoes (25,0-75,0%). We calculated the harmfulness thresholds of G. rostochiensis and their dependence on weather conditions in the vegetation period and potato sort features. We have investigated the biological peculaties of 7 nematodes resistant sorts which are able do not lose crop capacity on middle and high invasion backgrowud and are able to clean soils from cyst G. rostochiensis. The dynamics of phytonematodes quantity according to ditylenchose phase developing in potato tubers have been investigated and succession of parasitic and saprophytic kinds of nematodes was shown.

The recommendations have been made on stable sorts of potato and plants using for the production - nonhostes on G. rostochiensis polluted soils and on ditylenchose of potato prophilactics.

Key words: nematodes, potato, phytogelminths, globoderosis, ditylenchosis, stable sorts. Размещено на .ru