Паразитичні нематоди агроценозів цукрових буряків та заходи контролю їх чисельності в умовах центрального Лісостепу України - Автореферат

Відомо, що цукрові буряки уражуються великою кількістю їх видів, серед яких найнебезпечніші бурякова (Heterodera schachtii Schmidt.), стеблова (Ditylenchus dipsaci Kuchn.), галові (Meloidogyne spp.) нематоди та лонгідоруси (Longidorus spp.). Наприклад, втрати врожаю цукрових буряків при високій щільності популяції бурякової нематоди можуть сягати 65% і більше (Сагитов, Туленгутова, 1988). Відомо, що нематоди механічно пошкоджують рослини або руйнують стінки клітин внаслідок свого живлення, створюючи сприятливі умови для проникнення грибів та бактерій, і таким чином посилюють прояв хвороб цукрових буряків (Polychronopoulos Робота виконувалась відповідно з науково-технічною програмою УААН на 2001-2005 рр. "Цукрові буряки" із завдання 03 Г “Вивчити вплив різних факторів на розвиток шкідливих організмів і розробити наукові основи управління фітосанітарним станом бурякового поля за нових умов господарювання (номер Державної реєстрації 0104U002627). Під час виконання дисертаційної роботи були використані такі методи: польовий - встановлення ефективності інсектицидів за обробки ними насіння проти нематод бурякового агроценозу; лабораторно-польовий - визначення видового складу і динаміки чисельності популяцій фітонематод у ризосфері цукрових буряків упродовж вегетації культури; лабораторний - вивчення впливу грибів роду Fusarium (F. culmorum, F. oxysporum, F. sambucinum, F. gibbosum, F. solani) на ураженість рослин цукрових буряків коренеїдом як окремо, так і при сумісній їх дії з буряковою нематодою; математично-статистичний - аналіз отриманих даних; порівняльно-розрахунковий - визначення економічної ефективності дії інсектицидів та їх сумішей за обробки насіння цукрових буряків проти бурякової нематоди.У вступі обґрунтовано актуальність теми досліджень, сформовано її мету та завдання, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.У дисертації наведено результати досліджень щодо структури комплексу фітонематод у ризосфері цукрових буряків, шкідливості фітогельмінтів і способів контролю їх чисельності та зниження втрат врожаю коренеплодів у зоні Центрального Лісостепу України. У ризосфері цукрових буряків виявлено 59 видів фітонематод, які належать до 43 родів, 26 родин, 6 рядів. Чисельність нематод різних еко-трофічних груп змінювалася протягом вегетаційного періоду і залежала головним чином від тривалості вирощування цукрових буряків на одному полі, фази розвитку рослин та погодних умов. Середня чисельність паразитичних нематод у ризосфері цукрових буряків за вегетаційний період зросла від 70 до 480 особин /100 см3 ґрунту, мікогельмінтів від 79 до 241, сапробіонтів від 317 до 508 особин /100 см3 ґрунту. При беззмінному вирощуванні цукрових буряків (5 років) у комплексі паразитичних нематод ризосфери рослин домінуючим видом була Heterodera schachtii, частка якої у структурі патогенних видів становила 82%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено результати досліджень щодо структури комплексу фітонематод у ризосфері цукрових буряків, шкідливості фітогельмінтів і способів контролю їх чисельності та зниження втрат врожаю коренеплодів у зоні Центрального Лісостепу України.

У ризосфері цукрових буряків виявлено 59 видів фітонематод, які належать до 43 родів, 26 родин, 6 рядів. За екологічною класифікацією серед виявлених видів 6 належать до групи фітогельмінтів, 15 - мікогельмінтів та 38 - сапробіонтів.

Чисельність нематод різних еко-трофічних груп змінювалася протягом вегетаційного періоду і залежала головним чином від тривалості вирощування цукрових буряків на одному полі, фази розвитку рослин та погодних умов. Середня чисельність паразитичних нематод у ризосфері цукрових буряків за вегетаційний період зросла від 70 до 480 особин /100 см3 ґрунту, мікогельмінтів від 79 до 241, сапробіонтів від 317 до 508 особин /100 см3 ґрунту.

При беззмінному вирощуванні цукрових буряків (5 років) у комплексі паразитичних нематод ризосфери рослин домінуючим видом була Heterodera schachtii, частка якої у структурі патогенних видів становила 82%. В умовах сівозміни домінуючими видами фітогельмінтів були Paratylenchus nanus - 42%, Pratylenchus pratensis і Ditylenchus dipsaci відповідно 26% та 16%.

Зараження ґрунту буряковою нематодою призводило до збільшення ураженості сходів цукрових буряків коренеїдом та сприяє посиленню розвитку хвороби. Між рівнем інвазії ґрунту буряковою нематодою та розвитком коренеїда встановлено середній позитивний кореляційний звязок: r = 0,6.

Насичення сівозміни цукровими буряками до 33,3%, при використанні для сівби насіння, обробленого інсектицидами практично не позначалося на втратах врожаю коренеплодів від Heterodera schachtii при зараженні ґрунту до 350 л я /100 см3.

Такі проміжні культури як коріандр, гірчиця біла, ріпак озимий і редька олійна забезпечували зниження чисельності бурякової нематоди відповідно на 67%, 58; 53 та 50% .

Інсектициди фурадан, 35% т.п., круізер, 35% т.к.с. та їх суміш при обробці ними насіння цукрових буряків істотно пригнічували розвиток бурякової нематоди впродовж періоду їх токсичної дії, впливаючи головним чином на першу генерацію паразита. Ступінь протинематодної дії досліджуваних препаратів значною мірою визначалася початковим рівнем інвазії: чим менша чисельність паразиту тим вища ефективність дії хімічних препаратів.

Економічний поріг шкідливості Н. schachtii за обробки насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами становить 350 л я /100 см3 ґрунту.

Суміш системних інсектицидів фурадану, 35% т.п. і круізеру, 35% т.к.с. у половинних нормах витрати (30 мл./п.о. 12 мл./п.о.), при обробці насіння цукрових буряків, забезпечило збереження врожайності коренеплодів від бурякової нематоди на 2,2 т/га більше порівняно з застосуванням фурадану, 35% т.п. окремо у (55 мл./п.о.) Додатковий прибуток при цьому складав 47,8 грн/га.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для захисту цукрових буряків від фітогельмінтів у початковий період вегетації рослин застосовувати обробку насіння сумішшю системних інсектицидів фурадану, 35% т. п. та круізеру, 35% т.к.с. у половинних проти рекомендованих нормах витрати (30 мл./п.о. 12 мл./п.о.). З метою зниження щільності популяції бурякової нематоди вирощувати такі проміжні культури, як коріандр, гірчиця біла, ріпак озимий і редька олійна.

Григорєв В.М. Ефективність дії інсектицидів та їх композицій проти бурякової нематоди // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків - Київ, 2003. - Вип. 5. - С. 301-305.

Галаган Т.О., Григорєв В.М. Комплекси фітонематод бурякового агроценозу // Захист і карантин рослин. - Київ, 2004. - Вип. 50. - С. 184-189. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведено дослідження, узагальнено дані).

Григорєв В.М. Інсектициди проти фітонематод // Карантин і захист рослин. - 2004. - №9. - С. 37-39.

Григорєв В.М., Галаган Т.О. Структура нематодофауни та сезонна динаміка чисельності фітонематод агроценозу цукрових буряків // Карантин і захист рослин. - 2005. -№9. - С. 13. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведено дослідження, узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

Саблук В.Т., Григорєв В.М. Вплив гетеродерозу на продуктивність цукрових буряків // Цукрові буряки. - 2005. - № 5. - С. 12-13. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження та узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

Галаган Т.О., Григорєв В.М. Динаміка чисельності та вертикальне поширення в ґрунті бурякової нематоди Heterodera schachtii Schmit // Екологічно обґрунтований захист рослин: Матеріали конференції молодих учених (4 - 7 жовтня 2005 р.). - Київ, 2005. - С. 95-99. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено дослідження та узагальнено дані, сформовано висновки, написано статтю).

Григорєв В.М. Вплив бурякової нематоди Heterodera schachtii Schmit на розвиток коренеїда цукрових буряків // Збірник наукових праць Подільського аграрно-технічного Університету. - Камянець-Подільський, 2005. - Вип. 5. - С. 99-102.