Параметри об’єктивної оцінки перебігу ранового процесу як підґрунтя покращення ефективності лікування ран - Автореферат

Незважаючи на очевидний поступ медичної науки кінця XX-початку XXI сторіччя, рани надалі залишаються найактуальнішою науковою та практичною проблемою (Вафин А.З. и соавт., 2007; Даценко Б.М. и соавт., 2007; Lucas C. et al., 2007). У повсякденній роботі хірурга доволі часто доводиться надавати допомогу хворим з відкритими ушкодженнями мяких тканин - ранами (Желіба М.Д. та співавт., 2005; Лігоненко О.В. та співавт., 2009; Светухин А.М., 2007; Gethin G. et al., 2007). Слід зазначити, що одним з найменш вивчених аспектів оцінки рани є обєктивні методики і параметри відстежування ранового процесу (Гюльмамедов Ф.И. и соавт., 2008; Bolton L. et al., 2007; van Rijswijk L., 2007). Поодинокі спроби сучасних дослідників вдосконалити способи обєктивної оцінки ран призвели до розпрацювання методів вимірювання обєму рани за допомогою тривимірної лінійки (Герич І.Д. та співавт., 2008; Korber Результати дослідження дозволяють достовірно обєктивно оцінити рану різної локалізації, форми, площі та глибини за новим кількісним параметром - V рани, відслідкувати закономірності перебігу ранового процесу та ефективність ранозагоєння під час лікування за динамічною зміною показників V та ?V загоєння рани, визначених розпрацьованим методом РОВ, вдосконалити принципи місцевого та хірургічного лікування ран на підставі врахування змін зясованих обємних характеристик рани.Друга група (150 осіб) - основна - з ранами обємом 1 - 20 см3, була сформована для вивчення особливостей процесу загоєння ран при застосуванні мазевих форм лікарських засобів. Наведені дані формують підґрунтя для широкої диференціації обємної швидкості загоєння рани за один день (?V/D) залежно від локалізації патологічного процесу: найвища - для ран сідниці, найнижча - для ран інфрапателярної ділянки (в середньому - 1,2 ± 0,04 см3/день та 0,7 ± 0,03 см3/день відповідно), що обґрунтовує доцільність її врахування при виборі та відстежуванні ефективності сучасних методик лікування ран. У період з 1-го по 6-й день відмічено набряк та інфільтрацію країв рани, гнійно-геморагічні виділення з рани, некроліз у рані й очищення рани від нежиттєздатних тканин, гіперемію шкіри навколо рани. З 7-го по 10-й день утримуються ознаки перифокального запалення рани, наявні серозні виділення з рани, триває процес некролізу в рані, очищення рани від некрозів, зявляється зерниста грануляційна тканина, приєднуються процеси контракції рани. Запальний період - з 1-го по 6-й день - характеризується вираженим перифокальним запаленням рани, процесами некролізу в рані, очищенням рани від нежиттєздатних тканин, гнійно-геморагічними виділеннями з рани, гіперемією шкіри навколо рани, високою ?V та ?S загоєння рани, лужним рівнем PH рани, трансформацією II типу цитограми у III.Розпрацьований спосіб рідинної обємної вульнерометрії є новою вульнерометричною методикою, яка дозволяє з високою точністю виміряти обєм рани різної локалізації, форми, площі та глибини і обєктивно за запропонованими критеріями (абсолютний обєм рани - V, ґрадієнт зміни обєму рани - ?V, обємна швидкість загоєння рани за один день - ??V/D) відслідкувати динаміку загоєння рани та процес її лікування. Процес загоєння рани різної локалізації, форми, площі та глибини характеризується типовими змінами обємних вульнерологічних показників: ґрадієнт зміни обєму рани досягає максимальних показників з 1-го по 7-й день, стабілізується - з 10-го по 13-й день, повторно наростає - з 16-го по 21-й день; обємна швидкість загоєння рани за один день максимально підвищується протягом 1-7 дня, утримується на сталому рівні - впродовж 7-13 дня, знижується - протягом 13-19 дня, повторно інтенсифікується - впродовж 19-21 дня. Наведені дані формують підґрунтя для широкої диференціації обємної швидкості загоєння рани за один день залежно від локалізації патологічного процесу: найвища - для ран сідниці, найнижча - для ран інфрапателярної ділянки (в середньому - 1,2 ± 0,04 см3/день та 0,7 ± 0,03 см3/день відповідно), що обґрунтовує доцільність її врахування у виборі та відстежуванні ефективності сучасних методик лікування ран. Вдосконалена на підставі обєктивних вульнерометричних параметрів та констатованих особливостей перебігу ранового процесу (розподіл за періодами, клінічні характеристики) програма лікування ран переважає традиційні, дозволяє поліпшити результати лікування пацієнтів з ранами, а саме: скоротити середній ліжко-день (8,4 ± 1,06 доби vs 10,2 ± 1,64 доби; p<0,001), прискорити терміни завершення процесів некролізу в рані (7,6 ± 1,09 доби vs 9,5 ± 0,87 доби; p<0,001), пришвидшити строки появи грануляцій в рані (7,9 ± 0,67 доби vs 9,7 ± 0,78 доби; p<0,001).

2. Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і результати вирішення наукового завдання, яке полягало у покращенні результатів лікування пацієнтів з ранами на підставі розпрацювання нових методів і параметрів обєктивної оцінки перебігу ранового процесу та вдосконалення комплексної програми хірургічного лікування ран.

1. Розпрацьований спосіб рідинної обємної вульнерометрії є новою вульнерометричною методикою, яка дозволяє з високою точністю виміряти обєм рани різної локалізації, форми, площі та глибини і обєктивно за запропонованими критеріями (абсолютний обєм рани - V, ґрадієнт зміни обєму рани - ?V, обємна швидкість загоєння рани за один день - ??V/D) відслідкувати динаміку загоєння рани та процес її лікування.

2. Процес загоєння рани різної локалізації, форми, площі та глибини характеризується типовими змінами обємних вульнерологічних показників: ґрадієнт зміни обєму рани досягає максимальних показників з 1-го по 7-й день, стабілізується - з 10-го по 13-й день, повторно наростає - з 16-го по 21-й день; обємна швидкість загоєння рани за один день максимально підвищується протягом 1-7 дня, утримується на сталому рівні - впродовж 7-13 дня, знижується - протягом 13-19 дня, повторно інтенсифікується - впродовж 19-21 дня.

3. На підставі даних, отриманих методом рідинної обємної вульнерометрії, зясовано, що в різних анатомічних зонах спостерігаються різні показники обєму рани, які в середньому коливаються в межах від 5,2 ± 1,09 см3 - для ран інфрапателярної ділянки до 8,5 ± 1,61 см3 - для ран сідниці. Наведені дані формують підґрунтя для широкої диференціації обємної швидкості загоєння рани за один день залежно від локалізації патологічного процесу: найвища - для ран сідниці, найнижча - для ран інфрапателярної ділянки (в середньому - 1,2 ± 0,04 см3/день та 0,7 ± 0,03 см3/день відповідно), що обґрунтовує доцільність її врахування у виборі та відстежуванні ефективності сучасних методик лікування ран.

4. Кореляція вульнерометричних характеристик ранового процесу (обємна та площинна швидкість загоєння рани за один день) з низкою конвенційних критеріїв оцінки процесу загоєння рани (клінічні, визначення PH ранового вмісту, цитологічне дослідження рани) дає підстави для виокремлення чотирьох періодів ранозагоєння, які характеризуються стійкими констеляціями параметрів в певні часові проміжки: запальний період - з 1-го по 6-й день, ранній регенераторний період - з 7-го по 10-й день, пізній регенераторний період - з 11-го по 16-й день, період реорганізації - з 17-го по 21-й день.

5. Сучасні мазеві препарати, які застосовуються для місцевого лікування ран, характеризуються диференційованим впливом на вульнерометричну складову ранового процесу в різні фази його перебігу: активність мазей по періодах на підставі врахування показника обємної швидкості загоєння рани за один день зумовлює необхідність їх диференційованого використання. Констатовані характеристики наведених періодів загоєння рани формують підґрунтя для окреслення завдань з лікування ран в кожному періоді, оптимізацію існуючої програми лікування ран.

6. Вдосконалена на підставі обєктивних вульнерометричних параметрів та констатованих особливостей перебігу ранового процесу (розподіл за періодами, клінічні характеристики) програма лікування ран переважає традиційні, дозволяє поліпшити результати лікування пацієнтів з ранами, а саме: скоротити середній ліжко-день (8,4 ± 1,06 доби vs 10,2 ± 1,64 доби; p<0,001), прискорити терміни завершення процесів некролізу в рані (7,6 ± 1,09 доби vs 9,5 ± 0,87 доби; p<0,001), пришвидшити строки появи грануляцій в рані (7,9 ± 0,67 доби vs 9,7 ± 0,78 доби; p<0,001).

Практичні рекомендації

1. За необхідності оцінювання перебігу ранового процесу доцільно застосувати спосіб рідинної обємної вульнерометрії як простий, технологічно і економічно доступний, інформативний, достовірний метод обєктивної оцінки процесу загоєння рани, який не спричиняє жодних побічних реакцій чи ускладнень.

2. У виборі методів місцевого лікування ран слід враховувати диференційовану активність мазевих форм лікарських засобів на різні фази ранового процесу та застосовувати у I періоді (запальний) - мазі на водорозчинній основі (левосин, левомеколь, діоксизоль, офлокаїн) і мазі, які стимулють метаболічні процеси у тканинах (септалан, актовегін, солкосерил); у II періоді (ранній регенераторний) - мазі, які стимулюють регенерацію тканин (мефенат, метилурацил, актовегін); у III періоді (пізній регенераторний) - мазі, які стимулюють регенерацію тканин (мефенат, метилурацил, актовегін) і мазі, які стимулюють та регулюють репаративні процеси у рані (аргедин, аргосульфан, пантестин, пантенол, дермопантен); у IV періоді (період реорганізації) - мазі, які стимулюють регенерацію тканин (мефенат, метилурацил, актовегін) і мазі, які стимулюють та регулюють репаративні процеси у рані (аргедин, аргосульфан, пантестин, пантенол, дермопантен).

3. У випадку ран, які локалізуються в складних для загоєння ділянках (ліктьовий суглоб, коліно, стопа, грудна клітка, молочна залоза, передня черевна стінка, пахвинна, лонна, попереково-крижова, куприкова ділянки) та вирізняються особливим кровопостачанням, рекомендовано комплексне застосування мазей, які стимулюють регенерацію тканин („Мефенат”) та метаболічні процеси у тканинах („Септалан”), і препарату, який нормалізує метаболічні процеси в організмі („Кардонат”), у будь-якій фазі загоєння рани.

4. З метою покращення результатів лікування пацієнтів з ранами необхідне диференційоване застосування різних хірургічних способів лікування, а саме: у I періоді - етапні некректомії, навідні шви на шкіру, тимчасові „шви-бантики”; у II періоді - навідні шви на шкіру, вторинні вузлові шви; у III періоді - вторинні вузлові шви, селективна аутодермопластика, ксенодермопластика; у IV періоді - вторинні вузлові шви, аутодермопластика, аутоалопластика, ксенодермопластика, використання „штучної шкіри” та гідроколоїдні повязки.

1. Герич І.Д. Вульнерометрична оцінка швидкості загоєння ран різної локалізації / І.Д. Герич, О.М. Дворчин, Н.О. Дворчин // Клінічна хірургія. - 2004. - № 11-12.-С. 21. (Здобувачем проведено клінічне обстеження та запропоновано лікування хворих, виконана статистична обробка отриманих результатів, підготовлено статтю до друку).

2. Рідинна обємна вульнерометрія та критерії вульнерометричної оцінки ран: перспективи клінічного застосування / І.Д. Герич, О.М. Дворчин, Н.О. Дворчин, С.Т. Федоренко // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2005.- Т. 5, Вип. 1.-С. 75-83. (Дисертантом проведено набір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку).

3. Обєктивна оцінка динаміки змін швидкості загоєння ран різної локалізації / І.Д. Герич, О.М. Дворчин, Н.О. Дворчин, О.Я. Сулима // Клінічна хірургія. - 2005.- № 11-12. - С. 15. (Здобувачем зібрано клінічний матеріал, виконано статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено статтю до друку).

4. Обєктивізація перебігу ранового процесу / І.Д. Герич, О.М. Дворчин, Н.О. Дворчин, Т.Я. Гуменюк // Клінічна хірургія. - 2006.- № 11-12.-С.53. (Дисертантові належить основний матеріал дослідження, проведено аналіз і статистичну обробку отриманих результатів дослідження, оформлено статтю до друку).

5. Герич І.Д. Кореляція динаміки швидкості загоєння ран різної локалізації / І.Д. Герич, О.М. Дворчин, Н.О. Дворчин // Клінічна хірургія. - 2007. - № 11-12.-С. 14. (Здобувачем проведено набір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку).

6. Дворчин Н.О. Компютерний моніторинг ранового процесу / Н.О. Дворчин, І.Д. Герич, О.М. Дворчин // Клінічна хірургія. - 2008. - № 11-12. - С. 11-12. (Дисертантом проведено клінічне обстеження та запропоновано лікування хворих, оформлення статті до друку).

7. Порівняльна оцінка ефективності різних способів лікування ран з використанням мазевих аплікацій на підставі вульнерометричних параметрів / І.Д. Герич, Н.О. Дворчин, І.В. Стояновський, О.М. Дворчин // Харківська хірургічна школа. - 2009.- № 2.-С.144-146. (Дисертантом проведено набір матеріалу, його аналіз, оформлення статті до друку).

8. Liquid volumetric vulnerometry and criteria of vulnerometrical estimations of the wounds / I.D. Gerych, O.M. Dvorchyn, N.O. Dvorchyn, I.V. Stoyanovsky // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2009.- Т. 9, Вип. 1.-С. 276-284. (Здобувачу належить основний матеріал дослідження, проведено клінічне обстеження та запропоновано лікування хворих).

9. Пат. 65178 Україна, МПК А 61 В 10/00. Спосіб вульнерометрії / І.Д. Герич, Н.О. Дворчин, В.В. Бігуняк, В.С. Савчин; заявник і патентовласник Тернопільська державна медична академія імені І.Я. Горбачевського. - № u2003065440; заявл. 12.06.2003; опубл. 15.03.2004, Бюл. № 3. (Дисертантом оформлено необхідну документацію для подачі матеріалів на одержання патенту України на винахід).

10. Пат. 42617 Україна, МПК А 61 В 17/00, А 61 В 5/107. Спосіб компютерного моніторингу ранового процесу / І.Д. Герич, Н.О. Дворчин, М.З. Козицький, І.В. Стояновський; заявник і патентовласник Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. - № u200901970; заявл. 05.03.2009; опубл. 10.07.2009, Бюл. № 13. (Дисертантом оформлено необхідну документацію для подачі матеріалів на одержання патенту України на корисну модель).

11. Дворчин Н.О. Рідинна вульнерометрія як новий спосіб вимірювання обєму рани / Н.О. Дворчин // Матеріали 63-ї студентської науково-практичної конференції: тези доп. - Львів, 2002. - С. 70-71.

12. Дворчин Н.О. Динаміка загоєння ран за результатами рідинної вульнерометрії / Н.О. Дворчин // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”. - Донецьк, 2003. - С. 11.

13. Дворчин Н.О. Динаміка зміни обєму рани в процесі загоєння / Н.О. Дворчин // Матеріали VII міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених: тези доп. - Тернопіль, 2003. - С. 51.

14. Дворчин Н.О. Кореляція обємної та площинної вульнерометрії / Н.О. Дворчин // Матеріали IV міжнародної конференції студентів і молодих вчених „Медицина - здоровя XXI сторіччя”. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 93-94.

15. Дворчин Н.О. Критерії вульнерометричної оцінки ранового процесу / Н.О. Дворчин // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”. - Донецьк, 2004. - С. 11.

16. Герич І.Д. Перспективи застосування методу рідинної обємної вульнерометрії в хірургії / І.Д. Герич, О.М. Дворчин, Н.О. Дворчин // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького „Актуальні питання абдомінальної та гнійно-септичної хірургії”. - Львів, 2004. - С. 146-147. (Здобувачем зібрано клінічний матеріал, виконано статистичну обробку отриманих результатів, підготовлено статтю до друку).

17. Дворчин Н.О. Динаміка зміни обємної швидкості загоєння ран різної локалізації / Н.О. Дворчин // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”. - Донецьк, 2005. - С. 9.

18. Дворчин Н.О. Оцінка динаміки швидкості загоєння ран методом рідинної обємної вульнерометрії / Н.О. Дворчин // Матеріали II міжвузівської науково-практичної коференції студентів та молодих вчених : тези доп. - Вінниця, 2005. - С. 149-151.

19. Дворчин Н.О. Вульнерометрична оцінка динаміки перебігу ранового процесу / Н.О. Дворчин // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених „Вчені майбутнього”. - Одеса, 2005. - С. 119-120.

20. Дворчин Н.О. Обєктивна оцінка динаміки загоєння ран / Н.О. Дворчин // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених „Досягнення молодих вчених - майбутнє медицини”. - Харків, 2005. - С. 29.

21. Дворчин Н.О. Оцінка динаміки загоєння ран різної локалізації / Н.О. Дворчин // Матеріали III міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених „Молодь та медична наука на початку XXI століття”. - Вінниця, 2006. - С. 142-143.

Размещено на .ru