Парадигматика категорії безвідносної міри ознаки в українській мові - Автореферат

Незважаючи на значну кількість досліджень з питань безвідносного ступенювання, тема не є вичерпаною, оскільки на кожному етапі наукового пізнання постають нові питання, повязані з актуалізацією безвідносного ступенювання в українській мові. Актуальність дослідження визначається насамперед тим, що в українському мовознавстві відсутні праці, присвячені комплексному аналізу категорії безвідносного ступенювання. Серед найновіших в аспекті зазначеної проблеми слід назвати дисертаційні роботи І.М.Пасічник “Семантико-синтаксична валентність предикативних прикметників”, Н.М.Костусяк “Категорія ступенів порівняння у граматичній системі української мови”, В.А.Тимкової “Двоскладні речення з предикатами якості в українській мові”, Л.І.Коржик “Структурно-семантична типологія відприкметникових словотвірних ланцюжків у сучасній українській мові”, О.В.Кардащук “Семантичне поле простору: статус, структура, внутрішні звязки (на матеріалі прикметників української мови)”. Лексико-граматична категорія безвідносної міри якості виступає з такими виразно протиставленими граматичними значеннями: недостатнім ступенем, що виражає неповний вияв ознаки в предметі, помірним ступенем, що виражає звичайний ступінь вияву ознаки, та надмірним ступенем, що виражає інтенсивнішу ознаку порівняно зі звичайною мірою ознаки, вираженою медіальною формою. В дослідженні розкрито один із аспектів проблеми “Структура і функції лексичних та граматичних одиниць української мови” № 83-86, над якою працює кафедра; тема дисертації затверджена вченою радою Дніпропетровського національного університету, узгоджена в такому формулюванні в науковій раді “Українська мова” Інституту української мови НАН України з координації наукових досліджень у галузі мовознавства в Україні.Безвідносна міра ознаки - це лексико-граматична категорія, яка має трикомпонентну структуру парадигматичного ряду: форма недостатньої міри якості (лівий компонент ряду) - якісний прикметник у медіальній формі (домінанта) - форма надмірної міри вияву ознаки у предметі (правий компонент ряду). У другому розділі “Форми неповної міри ознаки в прикметниках української мови (лівий компонент парадигми)” висвітлюється питання про такі прикметникові форми, які вказують на кількісний аспект ознаки у предметі; зазначаються прикметникові утворення, що перебувають за межами категорії міри ознаки предмета; аналізуються особливості структури лівого компонента парадигматичного ряду прикметників (синтетична та аналітична форми); характеризуються основні випадки вживання зазначених форм у художньому, публіцистичному й усному мовленні. Наприклад, від 28% прикметників, які означають помірний ступінь вияву ознаки і є медіальними формами, лівий компонент парадигматичного ряду (синтетична форма) не утворюється: добрий, дебелий, здоровий, злий, міцний, багатий, сильний, смачний, гарний, гарячий, гнучкий, голий, грізний, гучний, дужий, кремезний, косий, новий і т. д. Нами виявлено 19 таких медіальних форм, які мають лівий компонент парадигматичного ряду безвідносного ступенювання прикметників української мови, його синтетичну форму: білий - білуватий; блакитний - блакитнуватий; бурий - буруватий; голубий - голубуватий; жовтий - жовтуватий; зелений - зеленкуватий - зеленуватий; ліловий - лілуватий; рижий - рижуватий; рожевий - рожевуватий; рудий - рудуватий; рябий - рябуватий; світлий - світлуватий; сизий - сизуватий; синій - синюватий; сірий - сіруватий; темний - темнуватий; червоний - червонуватий; чорний - чорнуватий, ясний - яснуватий. До утворень правокомпонентної частини парадигматичного ряду входять прикметникові форми, які виявляються через суфіксальні утворення:-ущ-(-ющ-): багатий - багатющий, гострий - гострющий, жирний - жирнющий;-енн-: важкий - важенний, добрий - добренний, довгий - довженний;-езн-: великий - величезний, сивий - сивезний, старий - старезний;-елезн-: довгий - довжелезний, товстий - товстелезний; префіксальні утворення (пре-, пра-, над-, супер-, ультра-, екстра-): предобрий, прадавній, надвисокий, суперсучасний, екстраординарний; прикметникові утворення з префіксом за-, котрі, як елементи парадигматичного ряду, можуть знаходитись то в лівокомпонентній, то в правокомпонентній його частині залежно від контексту (синтетична форма) (у Словнику української мови зафіксовано 13 утворень з префіксом за-: завеликий, зависокий, завузький, задешевий, задовгий, залегкий, замалий, занизький, запізній, заранній, застарий, затісний, заширокий); кількісно-означальних прислівників дуже, досить, надто, занадто, надзвичайно, особливо, винятково, вкрай, зовсім та редуплікованих форм: старий - престарий, мудрий - премудрий, худющий - прехудющий, зелений - зелений, солодкий - солодкий (аналітична форма).Функціонально-семантичні особливості та стилістичні функції зменшувальних прикметникових утворень (на матеріалі творів українських письменників 20 ст.) // Дослідження з лексикології і граматики української мови. Дніпропетровськ: Навчальна книга, 1999. Лівий компонент (ЛК) парадигматичного ряду прикметників україн

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ