Обґрунтування парадигматичних відношень в українській лінгводидактичній термінології. Чинники, що спричинюють наявність у лінгводидактиці синонімічних термінів, характеристика рядів. Сутність і аналіз антонімії як відношення семантичної протилежності.
При низкой оригинальности работы "Парадигматичні відношення в українській лінгводидактичній термінології", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Сергій Омельчук, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мовної освіти Херсонського державного університетуУ межах таких звязків між лінгводидактичними термінами виокремлюємо синонімію як відношення смислової подібності й антонімію як відношення смислового протиставлення. Ткаченко, досліджуючи системні відношення в мові, вважає семантичну природу синонімів дискусійною, адже в основу їхнього визначення взято «або тільки семантичну близькість слів, або тільки тотожність, або обидві ці ознаки» [5, с. У контексті проблем теорії термінологічної номінації в царині української лінгводидактики синонімія як мовне явище, з одного боку, є дезорганізаційним феноменом, бо руйнує точність, чіткість і визначеність наукових лінгводидактичних найменувань; з іншого - є органічним вираженням іманентних закономірностей розвитку термінологічної лексики, яка не є сталою системою, а постійно змінюється й пристосовується до потреб суспільства. Частина 2, 2014 спричинюють наявність у лінгводидактичній науці синонімічних термінів, зараховуємо: 1) постійний розвиток лінгводидактики як науки, що супроводжується виникненням нових понять і бажанням дати кожному з них найточнішу номінацію (актуалізація опорних знань - актуалізація мотиваційних резервів); 2) неуніфікованість лінгводидактичної термінологічної системи (підхід до навчання мови - аспект навчання мови); 3) наявність застарілих назв, які функціюють одночасно з новими (розвиток звязного мовлення - розвиток мовлення); 4) паралельне використання запозиченого й питомого лінгводидактичного терміна (лінгвістична вікторина - мовознавча вікторина); 5) прагнення замінити ненормативні, переважно скальковані з російської мови терміни сучасними українськими відповідниками (три крапки ? крапки, мякий знак ? знак мякшення); 6) надання переваги коротким формам (форма проведення уроку - вид уроку). Протиставлювані компоненти цих термінів-словосполучень обєднуємо в три групи: а) такі, що мають антонімічні звязки і в загальновживаній мові, наприклад: активні методи навчання мови - пасивні методи навчання мови, усний переказ - письмовий переказ, внутрішня мотивація учнів - зовнішня мотивація учнів, теоретичні завдання з мови - практичні завдання з мови; б) такі, що антонімізуються і в інших терміносистемах педагогічного спрямування, наприклад: знаннєвий підхід до навчання мови - компетентнісний підхід до навчання мови, репродуктивний метод навчання мови - дослідницький метод навчання мови, класична методика навчання мови - авторська методика навчання мови, пояснювально-ілюстративний метод навчання української мови - метод проблемного викладу матеріалу, навчальний твір - контрольний твір; в) такі, що знаходяться в антонімічних звязках лише в царині лінгводидактики, наприклад: рецептивні види мовленнєвої діяльності - продуктивні види мовленнєвої діяльності, імітаційний метод навчання української мови - комунікативний метод навчання української мови, актуалізація опорних знань, умінь і навичок - узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок, лінійне навчання української мови - концентричне навчання української мови.
Список литературы
1. Львов М. Р. Словарь-справочник по методике русского языка : учеб. пособ. для студ. пед. ин-тов / Михаил Ростиславович Львов. - М. : Просвещение, 1988. - 240 с.
2. Михайлова Т. В. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 / Тетяна Віталіївна Михайлова. - Х., 2002. - 20 c.
3. Пентилюк М. І. Теоретичні орієнтири сучасної української лінвгодидактики / Марія Іванівна Пентилюк // Актуальні проблеми сучасної лінгводидактики : зб. статей. - К. : Ленвіт, 2011. - С. 49-57.
4. Словник-довідник з української лінгводидактики : [навч. посіб.] / [О. Горошкіна, Н. Єсаулова, О. Лукянченко та ін.] ; за ред. М. Пентилюк. - К. : Ленвіт, 2003. - 149 с.
5. Ткаченко О. Г. Системні відношення в мові / О. Г. Ткаченко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 9: Сучасні тенденції розвитку мов. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - Вип. 1. - С. 80-83.
6. Українська мова : енциклопедія / [В. М. Русанівський, О. О. Тараненко, М. П. Зяблюк та ін.]. - 3-тє вид., зі змінами і доп. - К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2007. - 856 с.
276
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы