Парадигма української наукової школи фізичної економії як спонукальний чинник цивілізаційної перспективи України - Статья

Попри величезні природні та інтелектуальні можливості потенціал України іще повноцінно не розвинутий, місце України допоки залишається на маргінезі світової цивілізації. Вивчаючи спадщину великих філософів минулого, сьогоднішнє покоління отримує потужній імпульс для власного переосмислення філософських проблем в умовах сучасного світу. Це, зокрема, розробки енергетичної теорії суспільного розвитку, проблеми поєднання природничих та гуманітарних наук, питання про причину і рушійну силу можливості людини збільшувати енергетичний бюджет планети та зменшувати ентропію. Серед вчених, які досліджували проблеми теоретичних засад школи українських фізіократів, слід назвати, перш за все, зарубіжних та вітчизняних економістів, предметом наукового інтересу яких були ідеї С. Подолинського увагу зарубіжних науковців привернула ідея про роль праці у нагромадженні сонячної енергії.Визначальними для прогресивного розвитку України як джерела буття українського суспільства стають здобутки представників української школи фізичної економії - С. З позицій їх інтелектуального надбання, концепція фізіократів виглядає не лише початком класичної економічної думки, але і як започаткування принципово нової парадигми економічних знань та суспільно-господарського прогресу. енергія господарський цивілізаційний економічний Розгляд життя на Землі як невідємної складової частини Всесвіту дозволив ученому трактувати процес господарювання на планеті як економіку Всесвіту. Головний висновок і настанова людству від Сергія Подолинського: «Головною метою людства в праці повинно бути абсолютне збільшення енергетичного бюджету, тому що при сталій його величині перетворення нижньої енергії у вищу незабаром досягає межі, далі якої воно не може відбуватись без зайвих витрат на розсіювання енергії» [3, с. Таким субєктом у його дослідженні є кожна окрема людина і людство загалом, тому можна вести мову про новітню інтерпретацію людської сутності, а саме - про розгляд людини як космічної істоти, здатної збільшувати обсяги енергії на поверхні Землі [4, с.Починаючи з другої половини XXI століття у світовій енергетиці повинно статися суттєве підвищення ролі невичерпних та поновлювальних джерел енергії. Під поновлювальними потрібно розуміти енергію, яку отримують при спаленні біомаси: деревини, вугілля, яку отримують із дерева, торфу, промислових, міських та сільськогосподарських відходів. Для України перспективним є розвиток технологій використання сонячної енергії; теплонасосних установок і станцій, які можуть використовуватись для вилучення тепла з довкілля: використання альтернативних видів палива; воднева енергетика на основі фотосинтетичних елементів.

Визначальними для прогресивного розвитку України як джерела буття українського суспільства стають здобутки представників української школи фізичної економії - С. Подолинського, В. Вернадського та М. Руденка. З позицій їх інтелектуального надбання, концепція фізіократів виглядає не лише початком класичної економічної думки, але і як започаткування принципово нової парадигми економічних знань та суспільно-господарського прогресу. енергія господарський цивілізаційний економічний

Її втіленням та оформленням є фізична економія як основоположна складова наукового знання, модифікація якої стає передумовою «розблокування» кризи та спонукальним чинником прогресивного розвитку України [1, с. 195].

Суттєвим внеском Сергія Подолинського у національну науку стало створення нової парадигми цивілізаційного розвитку. Віддаючи належне проблемам глобального характеру, він у своєму вченні пішов далі.

Розгляд життя на Землі як невідємної складової частини Всесвіту дозволив ученому трактувати процес господарювання на планеті як економіку Всесвіту. Ці складні розуміння залишаються і до сьогодні слабо розвинутими, майже не вивченими.

С. Подолинський розвинув вчення фізичної економії у глобальному руслі, заклав основи методології, що нині іменується аналізом глобального рівня господарювання [2, с. 227].

Висновки Сергія Подолинського слід розглядати через призму оновлення всього суспільства в планетарному масштабі. Його теорія обґрунтовує суспільно-господарський прогрес. У цьому прогресі важлива участь як індивідуального, так і суспільного збагачення, через нагромадження сонячної енергії.

Він доводив, що правильне використання земельних ресурсів, якими так багата наша країна, є найкращим видом корисної праці, яка збільшує збереження сонячної енергії на земній поверхні.

Отже, змінюється і система розуміння багатства за допомогою якої людина може реалізувати свої матеріальні і духовні потреби. Сергій Подолинський вводить розуміння прогресу суспільства через «прагнення до швидкого нагромадження енергії» [3, с. 280]. Критикує вчений і суспільство споживання через те, що замість акумуляції енергії воно її розсіює.

Головний висновок і настанова людству від Сергія Подолинського: «Головною метою людства в праці повинно бути абсолютне збільшення енергетичного бюджету, тому що при сталій його величині перетворення нижньої енергії у вищу незабаром досягає межі, далі якої воно не може відбуватись без зайвих витрат на розсіювання енергії» [3, с. 282].

Інтерпретувавши енергію як світову константу, український мислитель показав цим спроможність людини впливати на її рух та нагромадження. Він довів, що наділений інтелектом субєкт, який усвідомлено протидіє ентропійним процесам, спроможний запобігти марнуванню енергії. Таким субєктом у його дослідженні є кожна окрема людина і людство загалом, тому можна вести мову про новітню інтерпретацію людської сутності, а саме - про розгляд людини як космічної істоти, здатної збільшувати обсяги енергії на поверхні Землі [4, с. 153].

С. Подолинський показав, що нагромадження енергії на земній поверхні можливе завдяки усвідомленій і корисній праці, яка розкриває сутність вказаної взаємодії.

Власне визначення праці він сформулював за наслідками прискіпливого аналізу наукових досягнень свого часу [5, с. 37].

На нашу думку, слід вважати унікальними перспективи застосування відкритого українським ученим підходу у прикладних цілях. Адже він гідно розвинув ідеї фізичної економії, запропонувавши «енергетичний бюджет людства», що є вагомим чинником цивілізаційної перспективи України.

Вельми важливим кроком у розвиткові цієї школи стала діяльність засновника Української академії наук В. Вернадського (1863-1945), який своїм найближчим науковим попередником називав якраз С. Подолинського.

В. Вернадський, запровадивши у науковий обіг категорії живої речовини, біосфери і ноосфери, створивши новітню світоглядну систему, парадигму змісту і структури знань цим самим підніс здобутки української наукової школи на вищий щабель світового визнання.

Істотним внеском у розвиток національної школи фізичної економії є доробок сучасного українського мислителя М. Руденка. Адже ним створена оригінальна концепція, яку доречно назвати фізичною економією Всесвіту [2, с. 229]. І як відомо, вона є новою економіко-філософською системою, що охоплює гуманітарні і природничі знання.

Руденко підійшов до оцінки економіко-філософських знань з критичним підходом. Він оцінював ці доктрини через їх інструменти, а не через їх догматичні положення. Адже, на його думку, від завдань, що ставить собі влада, тобто субєкт, ці теорії можуть або сприяти розвиткові людства, або бути індиферентними, або вести суспільство до регресу.

Підтвердження цього ми можемо прослідкувати в сьогоднішньому суспільстві. Про це нам говорить та криза, в якій опинилась сьогоднішня цивілізація, світова економіка та політика.

Микола Руденко у своїх фундаментальних працях «Енергія прогресу», «Гносис і сучасність», «Економічні монологи» та ін. розвязував глобальні економічні, соціальні, філософські, політичні та глобальні цивілізаційні проблеми, як назвав їх сам Руденко «апокаліптичні» проблеми [6, с. 18].

Руденко стверджує , що пантеїзм саме через те і є справжнім теїзмом, що визнає Богом Всесвіт як ціле. І це дозволяє йому продовжити новітнє осмислення започаткованого С. Подолинським дослідження енергетичних аспектів взаємодії між субєктами та обєктами [7, с. 102].

Тому що, коли енергія розглядається як обєкт, то це не виключає, а навпаки, передбачає і протилежне, тобто розгляд енергії як прояву впливу субєкта, що діє на людину [8, с. 201].

Слід мати на увазі, що без усвідомлення взаємопов’ язаності фінансової та екологічної кризи неможливо запропонувати вихід із нинішньої ситуації. Те, що одні називають «екологічною кризою», а інші «соціально-економічною кризою», під кутом зору ноосферної теорії є тим самим явищем.

Для реалізації програм, що розробили українські фізіократи, необхідно перебороти недовіру до власної інтелектуальної традиції, ідеології, що пропонує новий підхід до вирішення сучасних, глобальних проблем, ідеологія, що побудована з урахуванням специфіки українського суспільства. Потрібна інтеграція українців до ключових елементів сучасної світової системи, ознайомлення з українською інтелектуальною традицією.Починаючи з другої половини XXI століття у світовій енергетиці повинно статися суттєве підвищення ролі невичерпних та поновлювальних джерел енергії.

Під поновлювальними потрібно розуміти енергію, яку отримують при спаленні біомаси: деревини, вугілля, яку отримують із дерева, торфу, промислових, міських та сільськогосподарських відходів. До невичерпних джерел енергії відносяться: первинна електроенергія, яка генерується із сонячної енергії, енергії вітру, енергії приливів та ядерна енергія.

Аналіз перспектив розвитку економіки України свідчить, що це питання є актуальним. Для України перспективним є розвиток технологій використання сонячної енергії; теплонасосних установок і станцій, які можуть використовуватись для вилучення тепла з довкілля: використання альтернативних видів палива; воднева енергетика на основі фотосинтетичних елементів.

Тобто залишається актуальним питання про ефективне використання різних видів енергії, яке в свій час підняли українські фізіократи. Учення С. Подолинського, В. Вернадського та М. Руденка створюють передумови для наступників, дають шанс українським ученим, українським політикам стояти в авангарді розвитку та поширення здобутків на світове товариство.

1. Шевчук В. Еволюція новітньої економічної парадигми і перспективи розвитку української наукової школи / В. Шевчук // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття: Матер. міжнар .наук.- практ. конфер.1-2.03.2000 р. Ч. З. - К.: КДТЕУ, 2000. - С. 180-212.

2. Шевчук В. Українська наукова школа фізичної економії / В. Шевчук // Руденко М. Гносисі і сучасність (Архітектура Всесвіту). - Тернопіль: Джура, 2001. - С. 224-250.

3. Подолинський С. А. Вибрані твори / С. А. Подолинський // Упоряд.: Л. Я. Корнійчук. - К.: КНЕУ, 2000. - 328 с.

4. Подолинський Сергій. Вибрані твори / Сергій Подолинський //Упорядкував Роман Сербин. - Монреаль: Українське історичне товариство, 1990. - 208 с.

5. Подолинський С. Вибрані праці / С. Подолинський // Упоряд. М. Кратко. - Луцьк: Стимул, 2004. - 152 с.

6. Руденко М. Д. Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії. Видання друге, доповнене / М. Д. Руденко. - Тернопіль: Джура, 2005. - 224 с.

7. Шевчук В. Вчення Сергія Подолинського як фундаментальна основа новітньої української та світової економічної школи / В. Шевчук // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання): Матеріали міжнародної науково-методичної конференції 26-27 квітня 2000 року. - К.: КНЕУ, 2000. - с.80-145.

8. Шевчук В. Інтелектуальна спадщина Сергія Подолинського і цивілізаційна перспектива / В. Шевчук // Учення Сергія Подолинського і цивілізаційна еколого- економічна перспектива: Матеріали міжнародної наукової конференції 7 грудня 2000 року. - К.: КНЕУ, 2000. - с. 98-245.

References

1. Shevchuk, V. (2000). The evolution of contemporary economic paradigm and perspectives of development of Ukrainian scientific school. In Economic theory: contemporary paradigm and its evolution at the threshold of XXI century (pp. 180-212). Kyiv: ^iv State Trade and Economic University (in Ukr.).

2. Shevchuk, V. (2001) Ukrainian scientific school of physical economy. In Rudenko M., Gnosis and Modernity (Universe Architecture) (pp.224-250). - Ternopil: Dzhyra (in Ukr.)

3. Podolynskyi, S.A. (2000) Selected Works. Kyiv: Kyiv National Economic University (in Ukr.)

4. Podolynskyi, S.A. (1990). Selected Works. Montreal: Ukrainian Historical Society (in Ukr.).

5. Podolynskyi. S.A. (2004) Selected Works. Lutsk: Stymul (in Ukr.)

6. Rudenko, M.D. (2005) Energy of progress. Essays on the physical economy. Second edition, completed. Ternopil: Dzhyra. (in Ukr.)

7. Shevchuk, V. (2000) The doctrine of Sergei Podolynsky as the fundamental basis of modern Ukrainian and world economic school . In Evolution of economic development and economic theories (Research and Teaching problems). Kyiv: Kyiv National Economic University (in Ukr.).

8. Shevchuk, V. (2000) Intellectual heritage of Sergei Podolynsky and civilization perspective. In The doctrine of Sergei Podolynsky and civilizational ecological and economic perspective. Kyiv: Kyiv National Economic University (in Ukr.).