Парадигма культури у філософській спадщині О.І. Реріх та М.К. Реріха - Автореферат

Серед підходів до осмислення культури, які активно вивчаються культурологією, ще не подано такої концепції, в якій культура розглядалася б у контексті еволюційного процесу, що відбувається в цілісній структурованій системі світобудови, а також розкривалися б конкретні механізми цього процесу. Такий підхід до культури застосовано в концепції О.І.Реріх та М.К.Реріха, а також у її подальшій розробці, яку здійснює нині видатний дослідник їхньої творчої спадщини академік Л.В.Шапошникова. Осмислення методологічних положень, які містяться у філософській системі Живої Етики - підґрунті нової парадигми культури, - безпосередньо повязане з важливими завданнями, котрі постають нині перед Україною, а саме: з її виходом на інноваційний шлях розвитку в науці й освіті, з припиненням процесу розкультурення особистості, що відбувається на тлі загальної соціокультурної кризи в країні. У дисертації на різних етапах дослідження використовувався комплекс відповідних методів, а саме: джерелознавчий пошук та аналіз основних публікацій за темою дисертації і суміжними з нею темами; термінологічний метод - для аналізу та уточнення застосованих термінів і понять; історичний підхід - для дослідження формування та розвитку процесів і подій з метою виявлення певних звязків, закономірностей та протиріч; системний підхід - для комплексного дослідження системи - обєкта дослідження; у межах зазначеного підходу використано структурно-функціональний аналіз - для визначення в системі основних структурних компонентів, підсистем, елементів, їхньої ролі в цій системі, а також внутрішніх та зовнішніх звязків; синергетичний підхід - для дослідження явища культури як системи людського духу, яка самоорганізується; культурологічний підхід - для розкриття сутності культури, її еволюційної ролі та закономірностей формування в контексті нової парадигми. Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснена на: міжнародній науковій конференції, присвяченій 70-річчю Пакту Реріха “Культурное достояние человечества” (Сімферополь, 2005); конференції молодих учених ХДАК “Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 2005); міжнародній науковій конференції “Девяті слобожанські читання” (Харків, 2005); конференції молодих учених ХДАК “Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 2006); міжнародній науковій конференції “Десяті слобожанські читання” (Харків, 2006); VIII міжнародній науково-практичній конференції “Научный поиск в едином культурном пространстве” (Севастополь, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Наука и образование: история и современность” (Нижнєвартівськ, 2007); конференції молодих учених ХДАК “Культура та інформаційне суспільство XXI століття” (Харків, 2007); міжнародній науковій конференції “Одинадцяті Слобожанські читання” (Харків, 2007); міжнародній науковій конференції “Живая Этика и наука” (Москва, 2007); міжнародній науковій конференції “Дванадцяті Слобожанські читання” (Харків, 2008); IX міжнародній науково-практичній конференції “Научный поиск в едином культурном пространстве” (Севастополь, 2008); в авторському лекційному курсі, що висвітлює грані космічного світогляду, окремі лекції якого прочитані в Харківському Культурному Центрі ім.Перший розділ “Теоретико-методологічні засади дослідження” розкриває основні аспекти вивчення філософської і наукової спадщини О.І.Реріх та М.К.Реріха, методологію дослідження, характерні особливості нового космічного мислення, а також співвідношення наукового та метанаукового способів пізнання. “Стан та специфіка вивчення філософської спадщини О.І.Реріх та М.К.Реріха” зазначено, що стрижневу основу всієї їхньої спадщини складає Жива Етика - відкрита система філософії, яка містить нову систему пізнання, репрезентовану синтезом наукового й метанаукового способів пізнання. Серед українських учених, які звертаються до різних аспектів творчості Реріхів, зокрема до поглядів М.К.Реріха на культуру, варто відзначити В.К.Гаврилькевича, І.О.Ерметова, О.І.Каплуновську, С.Л.Крука, В.В.Крижанівську, Т.П.Сергєєву та ін. Неодноразово виступав на захист імен Реріхів від спекуляцій та підмін відомий український діяч культури Л.С.Танюк, який високо оцінив як створений С.М.Реріхом Міжнародний Центр Реріхів, так і діяльність його генерального директора - Л.В.Шапошникової. Зокрема, це: розмежування понять “культура” (сфера духу) і “цивілізація” (“суспільна побудова життя”), які, незважаючи на різну природу і призначення, водночас є цілісною структурою, в котрій пріоритет належить культурі (криза таких аспектів цивілізації, як економіка, політика тощо, є наслідком занепаду культури); взаємодія в парі “культура - цивілізація” дозволяє пояснити основні особливості культурно-історичного процесу, зокрема причини циклів розквіту і занепаду історичних періодів; епохи розквіту культури та зниження рівня її розвитку залежать від наближення чи віддалення від точки синтезу культури і цивілізації; у майбутньому синтезі цих явищ найважливіша роль належить науці, за умови, що вона ґрунтуватиме

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ