Паперові грошові знаки та бони Волині 1914-1921 років як історико-економічне джерело і об"єкт боністики - Автореферат

Історія грошей і грошового обігу належить до проблем, котрі традиційно мало досліджувались у вітчизняній історіографії, незважаючи на те, що її розробка дає змогу ввести нові характеристики у вивчення соціально-економічної історії України. Нині набагато більшу роль в історичному дослідженні повинні відігравати напрацювання у галузі боністики - спеціальної історичної дисципліни, що займається вивченням паперових грошових знаків і їх замінників - важливих державних документів, історичних джерел та культурних памяток минулого. Якщо деякі питання емісії місцевих і приватних бон на Волині в зазначений період і піднімалися науковцями, то проблеми, повязані з грошовим обігом цілого регіону в контексті розвитку його економіки у кризовий період, за винятком кількох епізодичних матеріалів не знайшли ще належного висвітлення. Верхньою межею дослідження було вибрано 1921 р., тобто час підписання Ризького мирного договору і входження Західної України, в тому числі південної та західної Волині до Польщі, а східної Волині - до УРСР, переходу до їх валюти - польської марки і радянського карбованця та вилучення інших видів грошей, що перебували в обігу у регіоні. Метою роботи є аналіз причин розпаду єдиної грошової системи, формування і функціонування нових грошових систем на тлі історичних процесів, котрі відбувалися у грошовому обігу на Волині, в період постійної зміни влад, в екстремальних умовах Першої світової війни та визвольних змагань в Україні.У 80-их роках працями істориків Р.Тхоржевського, Д.Сенкевича та А.Малишева, В.Таранкова, І.Смиренного, присвяченими загальним проблемам класифікації та методики дослідження грошових знаків і бон, був закладений певний фактологічний фундамент боністики. Аналіз історіографії проблеми свідчить про те, що на всіх трьох етапах її розвитку паперові грошові знаки і бони, що перебували в обігу на території Волині у 1914 - 1921 рр., були предметом наукових досліджень лише побіжно, тобто не вивчалися системно, комплексно, а тільки спорадично і фрагментарно. Джерела вивчення грошових знаків були виділені в такі групи: архівні матеріали (законодавча та ділова документація адміністративних, фінансових органів і господарських обєднань, матеріали статистики), публікації тогочасної преси (офіційні матеріали урядів УНР, РРФСР, політичних організацій української діаспори); грошові знаки (бони), що зберігаються у музеях і приватних колекціях; каталоги. Так, у повідомленнях Волинського губернського комісаріату вміщено великий обсяг інформації, котра стосується грошового обігу: анулювання обміну грошових знаків, порядок випуску місцевих бон, умови обігу грошових знаків різних органів влади, оголошення місцевих органів влади, що інформували населення про зміни в грошовому обігу на конкретній території, контрольованій цим органом влади. У третьому розділі "Загальнообовязкові паперові грошові знаки Волині" розроблена універсальна класифікація грошових знаків та бон регіону, де в основі лежить соціально-економічна характеристика природи паперових грошових знаків, що дає підстави класифікувати їх залежно до етапів суспільного розвитку країни, під час яких проводилась емісія того чи іншого грошового знака, характеристики емітента, виду емісії, характеру емісії, приналежності грошового знака до тієї чи іншої форми грошей, сфери і території функціонування знака.Проведене в рамках дисертаційної роботи дослідження, яке базується на нетрадиційних історичних джерелах, дозволило на боністичних матеріалах Волині, проаналізувати соціально-економічні причини розпаду єдиної грошової системи Російської імперії і характер процесів, що проходили в грошовому обігу в екстремальних умовах Першої світової війни та визвольних змагань в Україні. Систематизація, класифікація та аналіз багатьох видів грошових знаків, які перебували в обігу на території колишньої Волинської губернії стали основою для вивчення нових, раніше невідомих емісій. У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і викладено основні положення, які виносяться на захист: Перша світова війна, розруха та інфляція виступили каталізатором зникнення з обігу спочатку золотих та повноцінних срібних монет, а згодом і розмінних на усій території Російської імперії, в тому числі на Волині, які населення з меркантильних міркувань приховувало. На той час в обігу перебувало більше 10 млрд. паперових рублів, з яких лише десяту частину було забезпечено золотом. Окупаційні валюти на Волині (німецькі марки, австро-угорські корони, польські марки та злоті) здебільшого виконували функції воєнних грошей, тобто покривали військові витрати їх емітентів, оскільки перебували за заниженим обмінним курсом з українською гривнею та російським рублем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведене в рамках дисертаційної роботи дослідження, яке базується на нетрадиційних історичних джерелах, дозволило на боністичних матеріалах Волині, проаналізувати соціально-економічні причини розпаду єдиної грошової системи Російської імперії і характер процесів, що проходили в грошовому обігу в екстремальних умовах Першої світової війни та визвольних змагань в Україні. Систематизація, класифікація та аналіз багатьох видів грошових знаків, які перебували в обігу на території колишньої Волинської губернії стали основою для вивчення нових, раніше невідомих емісій. Тим самим в науковий обіг були введені нові історичні факти, встановити які звичайними способами раніше не вдавалось. Самостійною лінією дослідження, хоча і підпорядкованою загальному завданню роботи, стало вивчення грошових знаків як історичних джерел, які несуть прикмети часу, відображають гостроту соціальної і політичної боротьби і, до певної міри, навіть риси національної психології.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження і викладено основні положення, які виносяться на захист: Перша світова війна, розруха та інфляція виступили каталізатором зникнення з обігу спочатку золотих та повноцінних срібних монет, а згодом і розмінних на усій території Російської імперії, в тому числі на Волині, які населення з меркантильних міркувань приховувало. У 1915 році з обігу зникли навіть мідні монети. Надалі у якості накопичення стали використовуватися купюри крупних номіналів (100 і 500 рублів). На той час в обігу перебувало більше 10 млрд. паперових рублів, з яких лише десяту частину було забезпечено золотом.

Тимчасовий уряд, вдавшись тільки до традиційної емісійної діяльності без золотого забезпечення та випуску "Позики свободи", не зміг стабілізувати фінансову систему держави. Мало того, дії уряду по запровадженню в обіг облігацій, купонів й інших замінників грошей ініціювали місцеву грошотворчість (мікроемісії), контролювати які з центру було неможливо. При цьому кількість грошей в обігу порівняно з 1914 роком збільшилося у 84 рази. Засобом накопичення стали "думки" крупних номіналів (1000 і 5000 руб.), які поряд з царськими купюрами 100 і 500 карбованців населення вилучило з обігу.

Радянський уряд насильницькими діями конфіскацій та експропріацій поряд з інтенсивною експлуатацією друкарських машин призвів до цілковитого краху фінансової системи держави. У 1921 році протягом одного місяця в середньому випускалося грошей на 188,5 млрд. рублів, що свідчить про фінансову катастрофу.

Окупаційні валюти на Волині (німецькі марки, австро-угорські корони, польські марки та злоті) здебільшого виконували функції воєнних грошей, тобто покривали військові витрати їх емітентів, оскільки перебували за заниженим обмінним курсом з українською гривнею та російським рублем. До того ж у досліджуваному регіоні командування німецьких військ, порушуючи договірні зобовязання, застосовували спеціальні воєнні гроші ост-марки та ост-рублі, що свідчить про цілеспрямовану політику використання економічного потенціалу України у своїх цілях.

Українська Народна Республіка, що розбудовувалась у надзвичайно складній воєнно-політичній обстановці обєктивно не змогла перебороти кризові явища в економіці, які їй дістались у спадок від її попередників. Такі явища як інфляція та розмінна криза були характерними й для УНР.

Місцеві самоврядування регіонів, окремих міст були позбавлені через воєнне лихоліття прямого та стабільного звязку з емісійним центром. Для вирішення своїх нагальних потреб (утримання урядів, установ, подолання розмінної кризи) нерідко вдавалися до місцевої грошотворчості - яка, з погляду сьогодення, була суперечливою, неоднозначною. Разом з тим, окремі самоврядування Луцька, Житомира, Кремянця й інших міст проводили розумну й виважену емісійну політику. Їх грошотворчість була ніби доповненням до центральної емісійної діяльності, оскільки здійснювалась з дозволу уряду та під його контролем. Грошові знаки центральних органів влади, разом з місцевими та приватними емісіями створювали своєрідну конгломератну регіональну грошову систему, побудовану на компромісі. Однак часто місцева грошотворчість направлена по шляху найменшого опору, ще більше посилювала грошову плутанину і строкатість, що призводило до нових стрибків цін, гіперінфляцій, занепаду промислового виробництва та сільського господарства.

Курс місцевих грошей, які мали різноманітні назви ("бона", "ордер", "квитанція", "розмінний знак" тощо) щодо загальнообовязкових був різним залежно від соціально-економічної ситуації і частої зміни властей.

Грошові знаки з наддруківками "Хмари", Ю.Тютюнника та інших повстанських керівників, які дислокувались на Волині, виконували роль реквізиційних квитанцій та посвідок за виконані контингенти.

Методика комплексного вивчення грошових знаків як історичного джерела з її джерелознавчим аналізом дає можливість виявити такі важливі для дослідника дані: місце і час випуску грошових знаків, політичну позицію їх емітентів, мету і характер випуску, термін обігу, подальшу долю емісії та ін. Водночас боністика сприяє удосконаленню методів і прийомів дослідження інших спеціальних історичних дисциплін.

Головні тези дисертаційного дослідження викладені у наступних публікаціях автора

1. Сапожник Г.В. Грошова політика воюючих країн та місцевих влад у ході Першої світової війни на Волині в 1914-1918 рр. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія, вип. 10. - Тернопіль, 2000. - С. 66-70.

2. Сапожник Г.В. Бони єврейських общин на Волині 1914-1920 рр. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія, вип. 11, Тернопіль, 2000. - С. 51-54.

3. Сапожник Г.В. Випуски бон місцевих органів влади на Волині 1917-1920 рр. // Спеціальні історичні дисципліни: Питання теорії та методики. Збірка наукових праць та спогадів памяті відомого вченого-історика, доктора історичних наук, професора Володимира Олександровича Замлинського. Число 6(7). - К., 2001. С. 203-222.

4. Сапожник Г.В. Геральдичні ознаки на місцевих грошових знаках Волині. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - вип. 1. - Тернопіль. 2003. - С.21-26.

5. Сапожник Г.В. Паперові грошові знаки Волині (1914 - 1921 рр): історіографія та джерела. // Питання історії України. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Кафедра історії України. Збірник наукових статей. Том 6. - Чернівці, ”Зелена Буковина”, 2003. С. 314 - 320.

6. Сапожник Г.В. Паперові гроші міста Рівного у 1919 році. // Збірник наукових матеріалів Другої і Третьої Міжнародних науково-практичних конференцій "Історія грошей в Україні з давніх часів до сучасності". - Тернопіль, 1999-2000 рр. С. 86-88.

7. Сапожник Г.В.Паперові гроші Волинських міст І-ої чверті ХХ ст. // Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції.- Тернопіль, 1998. - С. 48-50.