Папілярна карцинома щитовидної залози: морфологічна характеристика в різні періоди після Чорнобильської катастрофи - Автореферат

Головною причиною цього феномену вважають радіаційний фактор, оскільки переважну більшість “післячорнобильських” злоякісних пухлин щитовидної залози у дітей та підлітків виявлено в найбільш забруднених радіойодом внаслідок аварії регіонах вказаних країн [I.A.Likhtarev et al., 1994, 1995, 2006; Р.Jacob et al., 1998; 2006; М.Tronko et al., 2003; 2007; 2009]. Враховуючи, що на сьогодні діти і підлітки, які зазнали впливу аварії, перейшли до категорії дорослих, особливу увагу слід приділити порівняльному аналізу структурних особливостей карцином у різних вікових групах (діти, підлітки, молоді дорослі на час операції), зясувати динаміку змін макро-мікроскопічних характеристик та інвазійних властивостей пухлин впродовж часу, що минув після Чорнобильської катастрофи, тобто можливі прояви патоморфозу цих новоутворень. Дисертаційна робота виконана в межах планових науково-дослідних робіт Державної установи “Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України” за темами: “Імуногістохімічне дослідження участі деяких факторів клітинної спеціалізації, проліферативної активності та онкогенів у розвитку доброякісних та злоякісних уражень щитовидної залози у пацієнтів різного віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії” (№ держреєстрації 0197 U 001110); “Морфологічна характеристика папілярних карцином щитовидної залози та метастазів у регіонарні лімфатичні вузли за наявності віддалених метастазів у легені” (№ держреєстрації 0100 U 000920); “Молекулярно-біологічне та імуногістохімічне дослідження галектину-3, як можливого маркера папілярних карцином щитовидної залози” (№ держреєстрації 0104 U 003261); “Удосконалення реєстру раку щитовидної залози у осіб, які перебували у дитячому та підлітковому віці на час Чорнобильської катастрофи, та патоморфологічний аналіз випадків” (№ держреєстрації 0104 U 003260); “Аналіз захворюваності на рак щитовидної залози та морфологічна характеристика видалених карцином у дітей і підлітків, опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи” (№ держреєстрації 0107 U 000623). Мета роботи - визначити зміни морфологічних характеристик папілярних карцином щитовидної залози за результатами комплексних структурних досліджень у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи дітей і підлітків залежно від віку хворих на час операції та латентного періоду розвитку пухлин. Вивчити морфологічні характеристики папілярних карцином щитовидної залози у дітей, підлітків і дорослих віком 19-39 років у трьох періодах спостережень: 1990-1995, 1996-2001 і 2002-2007 років.Порівняльні патоморфологічні дослідження найменш агресивних (без жодних метастазів, група N0M0) і найбільш агресивних за перебігом (з наявністю регіонарних і віддалених метастазів, група N1a,BM1) папілярних карцином проведені на 237 випадках (144 - належали до групи N0M0 і 93 - до групи N1a,BM1). За допомогою імуногістохімічних реакцій з відповідними антитілами згідно рекомендацій виробників антитіл в частині випадків означених груп визначали: експресію тироглобуліну (41 і 52 випадків); загального лімфоцитарного антигену - CD45 - позитивних клітин (34 і 39 спостережень); вміст макрофагів - CD68 - позитивних клітин (36 і 40 випадків); дендритних - S100 - позитивних клітин (35 і 39 спостережень); потенційну проліферативну спроможність пухлин - mcm2 - позитивних ядер клітин (15 і 15 випадків); проліферативну активність пухлин - Ki67 - позитивних ядер клітин (15 і 15 випадків). При порівнянні відсотків основних гістологічних підтипів папілярних карцином у кожній віковій групі і у трьох означених вище періодах спостереження визначилося, що першочергово суттєво знизився відсоток солідного варіанту: з 26,8% у 1990-1995 роках до 6,0% у 1996-2000 роках у дітей, р<0,001 (у 2001-2007 роках дітей, народжених до Чорнобильської катастрофи, вже не визначалось) і з 21,4% у 1990-1995 до 5,5% у 2002-2007 роках у дорослих, р<0,001 (табл. Так, якщо в 1990-1995 роках в усіх вікових групах переважала солідно-фолікулярна будова пухлин, то в наступні роки поєднання солідних і фолікулярних ділянок при змішаному варіанті домінувало тільки у дітей, в той час як у підлітків і особливо у дорослих частіше зустрічалися пухлини папілярно-фолікулярної будови (табл. В жодному випадку такі карциноми не проявляли ознак екстратиреоїдної інвазії, і лише в 1 з 110 випадків (0,9%) було визначено метастаз до одного лімфовузла.Дисертаційне дослідження містить рішення актуальної для сучасної ендокринології задачі: на підставі гістологічних імуногістохімічних і FISH методів дослідження папілярних карцином доведені чіткі патоморфологічні зміни, гетерогенність розподілу аберантних клітин з порушеннями у гені RET, які залежали від латентного періоду розвитку пухлин; встановлені ознаки, притаманні найбільш агресивному перебігу захворювання; розроблено спосіб диференційної діагностики тиреоїдних новоутворень. Встановлено дві тенденції змін інвазійних властивостей пухлин: вікова, де простежувалось чітке зниження ознак екстратиреоїдної інвазії, наявності регіона

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ