Пам’ятки мемуарної літератури як джерело до історії Східної Галичини періоду Першої світової війни - Автореферат

Лінія фронту між арміями центральних держав і Російської імперії протягом Першої світової війни пролягала переважно територією Волині, Східної Галичини та Північної Буковини. Попри те, що Перша світова війна мала значний вплив на українське суспільство, її вивченню тривалий час не приділяли належної уваги. Мемуарні памятки часто містять унікальну інформацію, відсутню в інших джерелах, а також краще за офіційну документацію дозволяють сформувати уявлення про загальну атмосферу історичного періоду, настрої, переконання, поведінку та мислення тогочасних людей. Предметом дослідження обрано щоденники та спогади сучасників і свідків подій, що відбувались у Східній Галичині під час Першої світової війни; їхній тематичний зміст, особливість та достовірність вміщеної в них інформації, її важливість у порівнянні з уже відомими фактами і даними інших джерел. Метою дослідження є комплексне вивчення мемуарних памяток як особливого виду джерел до історії Східної Галичини 1914-1918 рр. Для реалізації поставленої мети передбачено розвязання наступних завдань: - виявлення комплексу мемуарних джерел до історії Східної Галичини 1914-1918 рр., класифікація цих джерел за тематичною та хронологічною ознакою, визначення їхньої репрезентативності та достовірності;Останніми роками, після тривалого періоду відсутності активних наукових пошуків у цьому напрямку, зявилася низка досліджень, присвячених мемуарним памяткам як джерелам до історії суміжних із розглядуваним періодів. Відбувається подальше впровадження до наукового обігу раніше неопублікованих памяток мемуарної літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., у тому числі і до історії Першої світової війни: у 2006 р. видано щоденник письменника Івана Бажанського, де охоплено події 1914-1917 рр. на Буковині, у 2007 р. перевидано опубліковані 1916 р. спогади Андрія Чайковського, а в Польщі за останні пять років перевидано спогади Бертольда Мервіна про польські Легіони, видано щоденники військових Яна Ленара й Генрика Томзи, а також щоденник мешканки Львова Зофії Романовічувни. Слід зазначити, що як у дослідженнях з історії бойових дій на території Східної Галичини, так і в працях з історії побуту краю періоду війни мемуарні джерела не використовували достатньо активно. Поодиноким прикладом дослідження, присвяченого окремому мемуарному джерелу, можна вважати статтю Едварда Пєтрашека про щоденник Ілкі Кюніґль-Еренбурґ, у якому описано повсякденне життя Перемишля 1914-1915 рр. Більш інтенсивним стало і використання мемуарних джерел при підготовці наукових праць про історію Першої світової війни. У ній автор використав мемуари як військових, що були причетними до військових дій на території Східної Галичини (спогади М. фон Ауффенберґа, Ф.Більшість із опублікованих памяток було впроваджено в науковий обіг до Другої світової війни, а саме спогади С. У представленій роботі зроблено одну з перших спроб комплексного дослідження опублікованих та неопублікованих мемуарів як джерела до історії регіону періоду Першої світової війни, зокрема, проаналізовано їхню тематику, встановлено розходження і світоглядні позиції авторів, що визначали ступінь їхньої поінформованості та цінність поданої ними інформації. Більшість авторів розглянутих мемуарних памяток належала до освічених верств населення, тому можна ствердити, що процес створення мемуарних джерел на час Першої світової війни не був масовим. З цієї ж причини більшість мемуарних джерел розповідають про події, які відбувалися у містах Східної Галичини (головно найбільших - Львові та Перемишлі), і цим же фактором можна пояснити наявність великої кількості щоденників та спогадів до історії Легіону Українських Січових Стрільців та Польських Легіонів у складі австро-угорської армії, оскільки частка інтелігенції у цих добровольчих формуваннях була порівняно великою. Серед авторів виявлених джерел переважають піддані Австро-Угорської імперії, за національністю - галицькі українці та поляки, однак авторами низки памяток були піддані Російської імперії, переважно військові (А.

2. Основний зміст дисертації

У висновках узагальнено результати дослідження: 1. Комплекс мемуарних джерел до історії Східної Галичини часу Першої світової війни є досить широким і тематично різноманітним. До нього входять щоденники, спогади та автобіографії. Публікація джерел цього типу розпочалася ще під час війни і триває досі. Більшість із опублікованих памяток було впроваджено в науковий обіг до Другої світової війни, а саме спогади С. Ан-ського (С. Раппопорта), А. Бека, А. Брусілова, Ю. Бялині Холодецького, Ю. Ватулєвіча, М. Галущинського, Д. Дорошенка, І. Кюніґль-Еренбурґ, В. Маковського, С. Пжилуського, С. Федака, А. Чайковського, Б. Януша, щоденник Б. Рої, збірник спогадів і матеріалів “Талергофський альманах”. Від початку 1990-х рр. спостерігається новий етап зростання інтересу до мемуарних памяток цього періоду. У цей час опубліковано низку джерел, зокрема щоденники І. Блажкевич, Я. Ленара, З. Романовічувни, Г. Томзи та Г. Яблонської.

2. Існує комплекс інформативних і репрезентативних, але досі не опублікованих джерел, які зберігаються в архівних та бібліотечних установах України та Польщі. До них належать щоденники В. Шухевича, В. Левицького, В. Стефанишина та Ю. Старкеля, спогади Т. Розвадовського, Б. Бляйєра та А. Сєвінського. Ці джерела заслуговують на підготовку до публікації з огляду на унікальність вміщеної в них інформації та її пізнавальну цінність.

У представленій роботі зроблено одну з перших спроб комплексного дослідження опублікованих та неопублікованих мемуарів як джерела до історії регіону періоду Першої світової війни, зокрема, проаналізовано їхню тематику, встановлено розходження і світоглядні позиції авторів, що визначали ступінь їхньої поінформованості та цінність поданої ними інформації.

3. Більшість авторів розглянутих мемуарних памяток належала до освічених верств населення, тому можна ствердити, що процес створення мемуарних джерел на час Першої світової війни не був масовим. З цієї ж причини більшість мемуарних джерел розповідають про події, які відбувалися у містах Східної Галичини (головно найбільших - Львові та Перемишлі), і цим же фактором можна пояснити наявність великої кількості щоденників та спогадів до історії Легіону Українських Січових Стрільців та Польських Легіонів у складі австро-угорської армії, оскільки частка інтелігенції у цих добровольчих формуваннях була порівняно великою. Серед авторів виявлених джерел переважають піддані Австро-Угорської імперії, за національністю - галицькі українці та поляки, однак авторами низки памяток були піддані Російської імперії, переважно військові (А. Брусілов, А. Дєнікін, Е. Ґіацинтов, К. Попов, Ф. Степун, О. Кобець). Серед джерел, які описують цивільне середовище Східної Галичини очима мешканців Російської імперії, слід виокремити спогади Д. Дорошенка, С. Ан-ського та Л. Войтоловского. За тематичним змістом комплекс мемуарів доцільно поділити на памятки, що висвітлюють більшою мірою фронтові події на теренах Східної Галичини, і памятки, присвячені опису повсякденного життя регіону. Однак слід відзначити, що інформація, наведена в мемуарах, часто є амбівалентною і містить різнопланові відомості.

4. Значна, порівняно з останніми передвоєнними роками, кількість мемуарних джерел, які створювалися від початку війни, дозволяє стверджувати, що основним мотивом для їх написання був факт початку воєнних дій і особливо російської окупації Східної Галичини, яка викликала у мешканців регіону нові враження і потребу описати їх. Цим можна пояснити нерівномірний хронологічний розподіл вміщеної у мемуарних джерелах інформації, більшість із якої стосується першого року війни. Ця інформація дає змогу дізнатися, яким чином воєнні дії та окупація Східної Галичини позначилася на житті її мешканців, які зміни були для них найбільш відчутними, що саме вражало їх найбільше, як цивільне населення ставилося до цих змін, до російської присутності взагалі, і які фактори впливали на їхній світогляд.

5. Комплекс мемуарних памяток до історії фронтових подій часів Першої світової війни є кількісно великим, але не надто інформативним. Найвищу інформативність мають джерела, створені представниками командного складу, які були причетні до розробки та керування військовими операціями (спогади А. Брусілова, А. Дєнікіна, Е. Ґіацинтова, М. Галущинського, Я. Віта, Т. Розвадовського та щоденник Б. Рої). Фронтові щоденники дозволяють отримати інформацію про фронтовий побут та повсякденне життя військових, і таким чином визначити субєктивні фактори, які могли вплинути на перебіг бойових операцій.

6. Комплекс мемуарних джерел до історії цивільного середовища Східної Галичини дає можливість реконструювати повсякденне життя цивільних мешканців. Він охоплює великий спектр питань, інформацію про які неможливо знайти у тогочасній пресі чи офіційній документації - сприйняття мешканцями регіону тих суспільно-політичних процесів, які відбувалися у зазначений період, дій російської та австро-угорської адміністрацій, продовольчої та санітарної ситуації в регіоні. У мемуарних памятках можна віднайти інформацію, яка не висвітлювалася або замовчувалась у тогочасній пресі, і недостатньо повно відображена в офіційній документації. Йдеться, передусім, про ставлення авторів джерел до поточних подій, головно дій військового командування та цивільної адміністрації, а також про деталі побуту, які можуть видаватися незначними з точки зору загального погляду на епоху. У памятках, що створювалися без мети опублікування (щоденники В. Шухевича, В. Русоцького, Ю. Старкеля, Я. Пєньонжека-Одровонжа та Г. Яблонської), не було потреби спотворювати інформацію з конюнктурних міркувань, а тому можна вважати її максимально наближеною до обєктивної.

У цілому ж комплекс мемуарних памяток відіграє дуже важливу, а подекуди й виняткову роль при вивченні подій Першої світової війни у Галичині. Вони дозволяють реконструювати важливі моменти історії військових дій у регіоні і містять особливо цінну інформацію до вивчення історії повсякденного життя мешканців краю у воєнні роки.

Основні положення дисертації висвітлено в наступних публікаціях

1. Петрій І. Облога та здобуття Перемишля російськими військами у 1914-1915 рр. (За матеріалами преси та спогадами сучасників) / Ігор Петрій // Наукові зошити історичного факультету. Львівський національний університет імені Івана Франка. Збірник наукових праць. - Львів, 2006. - Вип. 8. - Частина 1. - С. 213-222.

2. Петрій І. Матеріали до історії російської окупації Східної Галичини 1914-1915 рр. у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові / Ігор Петрій // Pamietnik VIII Ogolnopolskiego Zjazdu Studentow Archiwistyki (Archiwista w swiecie zrodel historycznych) : Lublin, 28-29 kwietnia 2005 roku / [pod red. J. Losowskiego]. - Lublin, 2007. - S. 37-40.

3. Петрій І. Щоденник Володимира Шухевича як джерело до історії російської окупації Львова 1914-1915 років / Ігор Петрій // Львів : місто - суспільство - культура : Збірник наукових праць / за ред. О. Аркуші й М. Мудрого. - Львів, 2007. - Т. 6 : Львів-Краків : діалог міст в історичній ретроспективі. - (Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск 2007). - С. 464-479.

4. Петрій І. Репресії австро-угорської адміністрації проти населення східної Галичини на початку першої світової війни / Ігор Петрій // Z dziejow regionow Europy Srodkowo-Wschodniej w XIX i XX w. / pod redakcia M. Stolarczyka, J. Kuzickiego, P. Graty. - Rzeszow : Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2008. - S. 97-101.