Сучасні дослідження механізмів пам’яті у межах різних наук, насамперед фізіології, біохімії, психології. Зв"язок розвитку пам’яті з вихованням особистості. Методики застосування мнемотехнічних прийомів в школі, при запам"ятовуванні навчального матеріалу.
Память - це здатність живої системи фіксувати факт взаємодії із середовищем (зовнішнім або внутрішнім), зберігати результат цієї взаємодії у формі досвіду і використовувати його в поведінці. Факти запамятовування, збереження, відтворення, пригадування, пізнавання, забування тощо давно були предметом пильного спостереження і вивчення. Мабуть, серед "психологічних" понять тільки памяті вдалося пройти довгий шлях від античності до сучасності, залишаючи за собою ледь не центральне місце в більшості філософських систем і психологічних теорій. Память розуміли як основну характеристику душі, її здатність сприймати, розуміти й орієнтуватися. Закономірно виникає питання, де проходить межа між памяттю і сприйняттям, увагою, мисленням, розумінням, усвідомленням, підготовкою програми дії, волею тощо?Вони виявляються у відмінностях продуктивності процесів памяті; у переважанні памяті тієї чи іншої модальності; у відмінностях у рівні розвитку різних типів памяті. Загальними характеристиками продуктивності процесів памяті є обсяг матеріалу, який може запамятати людина за певний проміжок часу, швидкість і точність запамятовування матеріалу, тривалість збереження матеріалу в памяті і готовність до його відтворення. Встановлено, що продуктивність процесів памяті в осіб зі слабким типом нервової системи нижча, ніж у представників із сильним. Переважання певного типу памяті в людини залежить від особливостей діяльностей, з якими повязаний її життєвий шлях. Людям зі словесно-логічним типом памяті просто запамятати словесний, абстрактний матеріал: логічні схеми, формули.Памяттю користуються від народження, про що свідчить можливість вироблення умовних рефлексів (відповідь на положення під час годування). Память набуває більшої стійкості й міцності, тривалішим стає зберігання запамятованого. Тому треба вчити дітей розрізняти у своїй роботі завдання розуміти матеріал і завдання його запамятати, поступово виробляти досконаліші прийоми заучування. Це відкриває можливість подальшого розвитку абстрактно-логічної памяті учнів, формування таких прийомів, які допомагають запамятовувати складні системи фактів, понять, законів, їхнього пояснення й доведення. Ініціативна, творча робота вимагає величезного досвіду і безперервного засвоювання нових знань, високої лабільності процесу відтворення відомостей, що зберігаються в памяті.
План
План
1. Память і розвиток особистості
2. Індивідуальні особливості памяті
3. Шляхи розвитку памяті
Література
1. Память і розвиток особистості
Список литературы
1. Варій М.Й. Загальна психологія: Навч. посібник /Для студ. психол. і педагог. спеціальностей. - Львів: Край, 2005.
2. Веккер Л.М. Психические процессы: В 3 т. - Т. 1. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974.
3. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А. Смирнова. - М.: Просвещение, 1967.
4. Голубева Э.А. Индивидуальные особенности памяти человека (психофизиологическое исследование). - М.: Педагогика, 1980.
5. 8. Загальна психологія: Підручн. для студ. вищ. навч. закладів / За заг. ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.
6. Загальна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: А.Г. Н., 2002.
7. Клацки Р. Память человека: Структуры и процессы / Пер. с англ. - М.: Мир, 1978.
