Дослідження проблеми паломництва духовенства до шанованих київських православних святинь у XVIII століття. Аналіз джерелознавчого аспекту проблеми. Характеристика ченців, черниць та представників білого священства як суб’єктів київського паломництва.
При низкой оригинальности работы "Паломництво духовенства до київських православних святинь у XVIII ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ВИПУСК № 43Серед завдань публікаціївиокремлюємо наступні: зясувати специфіку джерельноїбази, що містить інформацію про паломників; охарактеризувати особливості паломництва чорного духівництва (монахів та монахинь) та білого священства. Упорядники синодиків створювали окремі рубрики для ченців та черниць, які прийшли з інших монастирів. Внутрішнє паломництво було досить популярним серед чернецтва як на локальному рівні (місцеве, або ж “внутрішньокиївське” паломництво), так і з віддалених від Києва населених пунктів. Якщо розглядати Межигірський синодик, то ми бачимо, що значний відсоток зафіксованого у ньому чернецтва бувзавихідцями ЗКИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇЛАВРИ.Тож, не можна стверджуватипро існуваннясталих шляхівпаломництвадлякиївськихчоловічихмонастирів,аджевибірмісцявшануваннясвятинь визначався для монахів щоразу індивідуальними обставинами. Правила щодо виходу з монастирів для монахинь були значно суворішими, ніж у випадку зченцями:“Напраздники и никогда, такжеи вь крестохожденіямонахинямь отнюдь не ходить никьмонастирямьмужескимь,никприходскимьцерквамь;ивь монастыриженскиеневходить же; разве игуменіи и с нею единой или двоимь сестрамь, которыхь она избереть: и монастырямь женскимь всегда заключеннымь бать, разве благословныхь времень, якоже Литургіи святой, или же благословенныхь лиць, якоже Духовника для нужды больнымь”15.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
