Поняття "священне" як основний елемент релігійного комплексу і проблеми сакралізації людиною оточуючого її середовища. Феномен появи і шанування "святих місць", підрозділяючи їх на природні та рукотворні. Праксеологічне значення феномена паломництва.
При низкой оригинальности работы "Паломництво до святих місць України (на матеріалах Кримського регіону)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема співвідношення понять „релігія“ і „суспільство“ є однією з багатьох аспектів усієї системи сучасних процесів модернізації, що здійснюються під гаслами демократизації і глобалізації. Міцним вузлом модернізації звязані обєкти нерозривної тріади „релігія - суспільство - природа“, що з філософської точки зору, становить глибинний пласт людського буття. В цей час відбувається вироблення особливого уявлення про релігію як про фундаментальний вимір людського буття, що визначає світорозуміння людей, як про базову, висхідну передумову всіх інших культурних форм і явищ. зясувати праксеологічне значення феномена паломництва до „святих місць“ як ритуальної дії, яка має чітко виражене сакральне забарвлення; визначити значення Кримського півострову як регіону, через який відбувалися впливи еллінської та візантійської філософії, культури і релігії на формування етнокультури Русі;Проблема сакралізації простору взагалі й кримського зокрема, описування шанованих різними конфесіями природних і рукотворних обєктів, пошук причин, за якими обєкт вшановується як „святий“, дослідження і характеристика храму як рукотворного „святого“ обєкта, - усе це розглядається в сучасній науці з різних позицій. Для розяснення психологічних аспектів проблеми сакралізації простору і поклоніння, паломництва до „святих місць“ особливо значущими видаються ідеї К. Г. Сакралізація навколишнього простору, визнання певного обєкта священним, поклоніння і шанування його, подолання важкого шляху задля досягнення мети - паломництво до „святого місця“, - усе це, з психологічної точки зору, можна пояснити наявністю цього феномена - “колективного несвідомого“.Феноменологічний опис універсальної, сутнісної структури релігійного досвіду був зроблений німецьким ученим Р. Отто. Другий розділ дисертаційного дослідження „Сакралізація простору як складова духовно-релігійної культури“ присвячений аналізу таких понять, як „сакральне“, „священне“, „святі місця“, розясненню принципів сакралізації, наділення того або іншого обєкта священними якостями, а також докладному аналізу феномена шанування „святих місць“, що виражається у відвідуванні їх, паломництві до них. „Святим місцем“ можна вважати обєкт місцевості або споруду, які, відповідно до релігійних джерел, звязані з життєписом засновника або окремих святих тієї чи іншої релігії, різними чудесами, і є місцем, до якого віруючі здійснюють паломництва.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
