Палеогеографічні особливості формування конгломератовмісних товщ Криворізької структури - Статья

Новокриворізька світа, що залягає в основі розрізу криворізької серії, розвинута переважно в центральній і південній частинах Кривбасу, де її утворення закартовано вздовж східного борту Криворізької структури від широти Девладівської зони розломів до шахти ім. Головьонка [5] не тільки свідчать про їхнє формування в умовах спекотного й вологого клімату, але й підтверджують висловлене вище припущення щодо формування осадів у перехідних, від континентальних до прибережно-морських, умовах (рис. На схожість сланців світи з морськими глинами спекотного аридного клімату вказують і результати порівняння їхніх хімічних складів із середнім кларковим складом породоутворювальних окислів у магматогенних породах (рис. Прогинання дна басейну в період накопичення новокриворізької світи компенсувалося підняттям території на схід від Криворізької структури, що приводило до утворення гірської країни з добре розвиненою мережею водотоків та характерним для них підвищеним гідродинамічним режимом, про що свідчить наявність вели-когалькових конгломератів у складі теригенних порід скелюватської світи. Розподіл елементів у “ідеальному профілі” можна охарактеризувати як згладжений, перехідний від неврегульованого до впорядкованого типу, притаманний алювіально-пролювіальним відкладам, згодом перерозподіленим у прибережних умовах [25], про що свідчать два піки максимальних значень елементів - у конгломератах і сланцях (рис.У ранньому протерозої на території Криворіжжя існувало три потужні палеоріки зі змінним гідродинамічним режимом. Апостолове, а гирло було на території сьогоднішнього житлового масиву Південного ГЗК; русло третьої характеризувалося субширотним простяганням і проходило південніше населеного пункту Веселі Терни (район шахти ім. Породи утворилися в морських умовах (новокриворізька світа) з поступовим переходом до прибережно-морських і континентальних, які змінювалися протягом формування скелюватської світи. Палеокліматична реконструкція показала, що породи новокриворізької світи утворилися в умовах аридного клімату. Породи скелюватської світи формувалися у двох різних кліматичних умовах: нижня підсвіта утворилася в умовах гумідного клімату, а верхня - в умовах аридного клімату.

У ранньому протерозої на території Криворіжжя існувало три потужні палеоріки зі змінним гідродинамічним режимом.

Одна впадала в Криворізький палеобасейн з півдня в районі м. Інгулець; друга протікала з південного сходу на північний захід, її русло лежало між смт Широке та м. Апостолове, а гирло було на території сьогоднішнього житлового масиву Південного ГЗК; русло третьої характеризувалося субширотним простяганням і проходило південніше населеного пункту Веселі Терни (район шахти ім. В. І. Леніна).

Наявність таких конусів виносу підтверджується фаціальним заміщенням порід новокриворізької світи скелюватською.

Породи утворилися в морських умовах (новокриворізька світа) з поступовим переходом до прибережно-морських і континентальних, які змінювалися протягом формування скелюватської світи.

Палеокліматична реконструкція показала, що породи новокриворізької світи утворилися в умовах аридного клімату.

Породи скелюватської світи формувалися у двох різних кліматичних умовах: нижня підсвіта утворилася в умовах гумідного клімату, а верхня - в умовах аридного клімату.

Проте лишається невизначеним питання джерела надходження кварцитової гальки скелюватської світи, яка займає до 50 % обєму породи метаконгломератових товщ.

Адже території на схід від Криворізької структури, які найімовірніше виступали джерелами уламкового матеріалу, являють собою в основному магматичні породи й метаморфічні в умовах зеленосланцевої фації.

Породи глеюватської світи утворилися в умовах від континентальних до морських, що підтверджує співвідношення елементів-індикаторів і фаціальних умов, а також розподіл середніх значень елементів у породах світи.

Породи сформувалися з двох великих конусів виносу, що характеризуються протилежними напрямками знесення уламкового матеріалу.

Палеокліматична реконструкція глеюватської світи показала, що породи утворилися в умовах гумідного клімату.

Рукопис отримано 7.12.2015.

1. Белевцев Р. Я. Метаморфическая зональность Криворожского бессейна//Геол. журнал. - 1970. - № 30. - С. 25-38.

2. Белевцев Я. Н., Белевцев Р. Я. Геологическое строение и железные руды Криворожского бассейна. - Киев: Наукова думка, 1981. 47 с.

3. Белевцев Я. Н., Каляев Г. И. Главнейшие черты металлогении докембрийских щитов//Металлогения Украины и Молдавии. Киев: Наукова думка, 1974. - С. 16-21.

4. Букович И. П. Геологическое строение и реконструкция палеовулканизма Овручского грабена (северо-западная часть Украинского щита): автореф. дис. канд. геол.-минерал. наук. - Киев, 1903. - 26 с.

5. Головенок В. К. Литология и палеогеография глинистых и обломочных толщ среднего протерозоя Байкальской горной области в связи с задачами прогноза распространения глиноземистого сырья и древних россыпей// Проблемы осадочной геологии докембрия. М.: Недра, 1966. - Вып. 1. - С. 17-32.

6. Дерябин Н. И. О происхождении пород скелеватской свиты Кривбасса/Геол. журнал. 1995. - № 2. - С. 110-115.

7. Дерябин Н. И. О скелеватской свите (комплексе) Кривбасса//Геол. журнал. - 2008. № 2. - С. 100-107.

8. Доброхотов М. Н., Берзенин В. З., Бойко Л. Ф. и др. Корреляционная стратиграфическая схема докембрийских образований Украинского щита//Геол. журнал. - 1981. № 4. - С. 6-13.

9. Каляев Г. И. Тектоника докембрия Украинской железорудной провинции. - Киев: Наукова думка, 1965. - 205 с.

10. Катченков С. М. Малые элементы в осадочных породах и нефтях. - Л.: Гостоптехиздат, 1959. - 271 с.

11. Кейт М. Л., Дегене Э. Т. Геохимические индикаторы морских и пресноводных осадков// Геохимические исследования. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1961. - С. 55-84.

12. Малюк Б. І., Паранько І. С. Застосування нетрадиційних методів геологічних досліджень для кореляції вулканогенно-осадочних відкладів//Геологический журнал. - 1992. № 3. - С. 127-136.

13. Мележик В. А., Предовский А. А. Геохимия раннепротерозойского литогенеза (на примере северо-востока Балтийского щита). М.: Наука, 1982. - 208 с.

14. Негруца Т.Ф. Палеогеография и литогенез протерозоя области сочленения карелид и беломорид. - Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1979. - 254 с.

15. Паранько И. С. Конгломераты в формациях Криворожской структуры//Материалы 3-й конф. молодых ученых Ин-та геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. Львов, 1986. - Т. І. - Геология. - С. 33-38.

16. Паранько И. С. Докембрийские конгломератсодержащие и конгломератовые формации Украинского щита//Геол. журнал. 1987. - Вип. 47. - № 5. - С. 83-92.

17. Паранько И. С., Михницкая Т. П. Этапы геологического развития и стратиграфия Криворожской структуры. - Киев, 1991. - 51 с.

18. Паранько И. С., Рябенко В. А. Конгломераты в формациях Украинского щита. Киев, 1990. - 55 с.

19. Писемский Г. В. Предварительные результаты изучения золотоносности докембрийских конгломератов в районах Кривого Рога и Курской магнитной аномалии//Проблема металлоносности древних конгломератов на территории СССР. - М.: Наука, 1969. С. 101-113.

20. Предовский А. А. Реконструкция условий седиментогенеза и вулканизма раннего докембрия. - Л.: Наука, 1980. - 152 с.

21. Рухин Л. Б. Основы литологии. - Л.: Недра, 1969. - 703 с.

22. Сиворонов А. А., Берзенин Б. З., Малюк В. И. и др. Метаморфизованные вулканогенные формации раннедокембрийских зеленокаменных поясов Украинского щита. Ст. 1. Состав и строение//Геол. журнал. - 1961. Вып. 41. - № 5. - C. 22-28.

23. Сиворонов А. А., Смоголюк А. Г., Колий В. Д., Сирота М. Г. Метаморфизованные вулканогенные и осадочно-вулканогенные формации зеленокаменных поясов Среднего Приднепровья и Карелии. - Киев, 1984. - 72 с.

24. Синицын В. М. Введение в палеоклиматологию. - М: Недра, 1967. - 232 с.

25. Страхов Н. М. Основы теории литогенеза. - М.: Изд-во АН СССР, 1960. - Т. 2. 374 с.

26. Шов Э. М. Геология кавказского и крымского флиша//Литология и полезные ископаемые. - 1971. - № 3. - С. 84-101.

27. Яценко Г. М., Паранько И. С. Конгломераты и стратиграфическое расчленение докембрия Украинского щита//Геол. журнал. 1990. - № 6. - С. 11-21.

28. Этингоф И. М., Вилинская Я. П., Берзенин Б. З. и др. Корреляционная региональная стратиграфическая схема докембрийских (довендских) образований//Стратиграфические схемы докембрийских и фанерозойских образований Украинского щита для геологических карт масштаба 1:50 000 (1:25 000). Объяснительная записка. - Киев, 1986. - С. 6-55.

References

29. Belevcev R. Ja. Metamorphic zonation of Krivoy Rog Basin//Geologicheskij zhurnal. 1970. - № 30. - P. 25-38. (In Russian).

30. Belevcev Ja .N., Belevcev R. Ja. Geologic structure and iron ores Krivoi Rog Basin. - Kiev: Naukova dumka, 1981. - 47 p. (In Russian).

31. Belevcev Ja. N., Kaljaev G. I. The main features of the metallogeny of Precambrian shields//Metallogenija Ukrainy i Moldavii. - Kiev: Naukova dumka, 1974. - P. 16-21. (In Russian).

32. Bukovich I. P. Geologic structure and reconstruction paleovulkanizma Ovruchsky graben (northwestern part of the Ukrainian shield): avtoref. diss. kand. geol.-mineral. nauk. - Kiev, 1903. - 26 p. (In Russian).

33. Golovenok V. K. Lithology and paleogeography of clay and clastic strata of middle Proterozoic Baikal mountain region in connection with the tasks of forecasting the spread of alumina raw materials and ancient placers// Problemy osadochnoj geologii dokembrija. Moskva: Nedra, 1966. - Iss. 1. - P. 17-32. (In Russian).

34. Derjabin N. I. On the origin of of rocks skelevatskoy suite Kryvbas//Geologicheskij zhurnal. - 1995. - № 2. - P. 110-115. (In Russian).

35. Derjabin N. I. About skelevatskoy suite (complex) Kryvbas//Geologicheskij zhurnal. 2008. - № 2. - P. 100-107. (In Russian).

36. Dobrohotov M. N., Berzenin V. Z., Bo- jko L. F. i dr. Correlation stratigraphic scheme Precambrian formations of the Ukrainian shield// Geologicheskij zhurnal. - 1981. - № 4. - P. 6-13. (In Russian).

37. Kaljaev G. I. Tectonics of Precambrian Ukrainian iron ore province. - Kiev: Naukova dumka, 1965. - 205 p. (In Russian).

38. Katchenkov S. M. Small chemical elements in sediments and oils. - Leningrad: Gos- toptehizdat, 1959. - 271 p. (In Russian).

39. Kejt M. L., Degens Je. T. Geochemical indicators in marine and freshwater sediments// Geohimicheskie issledovanija. - Moskva: Izdatel- stvo inostrannoj literatury, 1961. - P. 55-84. (In Russian).

40. Maliuk B. I., Paranko I. S. The use of non-traditional methods of environmental studies to correlate volcanic-sedimentary deposits//Geo- logicheskij zhurnal. - 1992. - № 3. - P. 127-136. (In Ukrainian).

41. Melezhik V. A., Predovskij A. A. Geochemistry of the Early Proterozoic lithogenesis (for example, the northeast of the Baltic Shield). Moskva: Nauka, 1982. - 208 p. (In Russian).

42. Negruca T. F. Paleogeography and lithogenesis Proterozoic junction area Karelides and Belomoro. - Leningrad: Izdatelstvo Leningradsko- go universiteta, 1979. - 254 p. (In Russian).

43. Paranko I. S. Conglomerates formations in Krivoy Rog structure//Materialy 3-j konferencii molodyh uchjonyh Instituta geologii i geohimii gorjuchih iskopaemyh AN USSR. - Lvov, 1986. V. І. - Geologija - P. 33-38. (In Russian).

44. Paranko I. S. The Precambrian conglomerates and won a conglomerate formation of the Ukrainian shield//Geologicheskij zhurnal. - 1987.

45. Iss. 47. - № 5. - P. 83-92. (In Russian).

46. Paranko I. S., Mihnickaja T. P. Stages of development of geological structure and stratigraphy of Krivoy Rog. - Kiev, 1991. - 51 p. (In Russian).

47. Paranko I. S., Rjabenko V. A. Conglomerates in the formations of the Ukrainian shield. Kiev, 1990. - 55 p. (In Russian).

48. Pisemskij G. V. Preliminary results of the study of Precambrian gold-bearing conglomerates in the areas of Krivoj Rog and Kursk Magnetic Anomaly//Problema metallonosnosti drevnih konglomeratov na territorii SSSR. - Moskva: Nauka, 1969. - P. 101-113. (In Russian).

49. Predovskij A. A. Reconstruction of the conditions of sedimentation and volcanism Early Precambrian. - Leningrad: Nauka, 1980. - 152 p. (In Russian).

50. Ruhin L. B. Basics of lithology. - Leningrad: Nedra, 1969. - 703 p. (In Russian).

51. Sivoronov A. A., Berzenin B. Z., Maljuk V. I. i dr. Metamorphosed volcanogenic formations of early Precambrian greenstone belts of the Ukrainian shield. Article 1. The composition and structure//Geologicheskij zhurnal. - 1961. Iss. 41. - № 5. - P. 22-28. (In Russian).

52. Sivoronov A. A., Smogoljuk A. G., Kolij V. D., Sirota M. G. Metamorphosed volcanic and sedimentary-volcanic formations greenstone belts of the Middle Dnieper and Karelia. Kiev, 1984. - 72 p. (In Russian).

53. Sinicyn V. M. Introduction to paleoclimatology. - Moskva: Nedra, 1967. - 232 p. (In Russian).

54. Strahov N. M. Fundamentals of the theory lithogenesis. - Moskva: Izdatelstvo AN SSSR, 1960. - V. 2. - 574 p. (In Russian).

55. Shov Je. M. Geology of the Caucasus and Crimea flag//Litologija i poleznye iskopaemye. 1971. - № 3. - P. 84-101. (In Russian).

56. Jacenko G. M., Paranko I. S. Conglomerates and stratigraphic division of the Precambrian of the Ukrainian shield//Geologicheskij zhurnal. 1990. - № 6. - P. 11-21. (In Russian).

57. Jetingof I. M., Vilinskaja Ja. P., Berzenin B. Z. i dr. The correlation of Precambrian regional stratigraphic scheme (dovendskih) formations//Stratigraficheskie shemy dokembrijskih i fanerozojskih obrazovanij Ukrainskogo shhita dlja geologicheskih kart masshtaba 1:50 000 (1:25 000). Objasnitelnaja zapiska. - Kiev, 1986. P. 6-55. (In Russian).