Паліноморфологія родини Amaranthaceae - Автореферат

Порядок Caryophyllales, як один із природних порядків і основних еволюційних стовбурів судинних рослин, а також родина Amaranthaceae, як складова частина порядку, можуть бути модельним обєктом для розробки таксономічних критеріїв і уточнення еволюційних тенденцій покритонасінних в цілому, що було відмічено ботаніками різних спеціальностей на міжнародному симпозіумі “Еволюція центроспермових” (Санкт-Петербург) у 1975 році. Під час роботи XVI Міжнародного ботанічного конгресу (Сент-Луїс, США, 1999) було проведено спеціальний симпозіум, присвячений родині Amaranthaceae та спорідненій родині Chenopodiaceae, де були намічені подальші напрямки дослідження цих груп. З точки зору критико-систематичної обробки родини Amaranthaceae та філогенетичних досліджень інших родин, що виконуються спеціалістами різних країн, в тому числі і в Україні, залучення даних паліноморфології значно підвищує надійність і прогностичну цінність філогенетичних систем. виділити морфологічні групи пилкових зерен у представників родини Amaranthaceae і на підставі їх наявності у таксонів родини переглянути систематичне положення цих таксонів у родині; З них вперше було досліджено пилок 6 родів та 75 видів і була значно збільшена наявна інформація щодо будови оболонки пилкових зерен 25 родів та 58 видів.Родина Amaranthaceae (Щирицеві) належить до порядку Caryophyllales (= Centrospermae, = Chenopodiales) та складається з 69 родів та 772 видів [C. C. Eichler [1878] запропонував номенклатурну назву для порядку (Centrospermae), родина Amaranthaceae завжди входила до ядра цього порядку, але займає, разом із спорідненою родиною Chenopodiaceae, відносно відокремлене положення [С. А. Проте існують різні погляди щодо положення родини Amaranthaceae всередині порядку Caryophyllales, а також щодо її звязків з родиною Chenopodiaceae [Н. А. Jussieu [1789] першим окреслив межі родини Amaranthaceae, але вперше докладна класифікація цієї родини була розроблена З одного-трьох видів складаються 42 роди родини, до складу 12 родів входить менше 20 видів.Розглянуто закономірності розповсюдження певних ознак будови оболонки пилку по таксонах родини Amaranthaceae і таксономічну значущість суттєвих ознак оболонки пилкових зерен. Складено атлас пилкових зерен, який містить фотографії та докладний опис пилку родини, а також розроблені ключі для визначення таксонів за будовою оболонки пилкових зерен. Розглянуто положення окремих видів та родів в системі родини Amaranthaceae із точки зору даних з морфології пилку, дано рекомендації щодо уточнення таксономічного положення деяких видів та родів. Проаналізовано географічне поширення родів родини Amaranthaceae, пилок яких має певні палінотипи, і зроблено припущення, що на початку формування таксонів родини Amaranthaceae відокремилась група, яка мала тенденцію до утворення пилкових зерен як Amaranthus-типу, так і Gomphrena-типу. Припускається, що Gomphrena-палінотип є похідним від Amaranthus-палінотипу і види з пилком Gomphrena-палінотипу мають одного спільного предка, від якого в подальшому утворювались види як із пилком основного, тобто Amaranthus-типу, так і з пилком похідного, тобто Gomphrena-типу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Узагальнені дані по будові оболонки пилкових зерен родини Amaranthaceae, отримані дисертантом (199 зразків 133 видів з 31 роду) й доповнені даними з літературних джерел. Підтверджено існування двох типів пилкових зерен для родини Amaranthaceae. Для кожного типу дано детальні описи близько 30 ознак будови оболонки пилку. Розглянуто закономірності розповсюдження певних ознак будови оболонки пилку по таксонах родини Amaranthaceae і таксономічну значущість суттєвих ознак оболонки пилкових зерен. Складено атлас пилкових зерен, який містить фотографії та докладний опис пилку родини, а також розроблені ключі для визначення таксонів за будовою оболонки пилкових зерен. Це є основою для подальшої публікації атласу та використання його в таксономії, філогенетичних побудовах та в спорово-пилковому аналізі.

2. Розглянуто положення окремих видів та родів в системі родини Amaranthaceae із точки зору даних з морфології пилку, дано рекомендації щодо уточнення таксономічного положення деяких видів та родів.

3. Проаналізовано географічне поширення родів родини Amaranthaceae, пилок яких має певні палінотипи, і зроблено припущення, що на початку формування таксонів родини Amaranthaceae відокремилась група, яка мала тенденцію до утворення пилкових зерен як Amaranthus-типу, так і Gomphrena-типу. Припускається, що Gomphrena-палінотип є похідним від Amaranthus-палінотипу і види з пилком Gomphrena-палінотипу мають одного спільного предка, від якого в подальшому утворювались види як із пилком основного, тобто Amaranthus-типу, так і з пилком похідного, тобто Gomphrena-типу.

4. Докладний опис 21 підтипу та 4 груп пилкових зерен родини Amaranthaceae дозволив уточнити еволюційне значення окремих деталей будови оболонки пилку родини.

5. Проаналізовано таксони модельного роду Amaranthus L. за даними паліноморфології і показано можливості використання окремих ознак будови оболонки пилку в таксономічних обробках на рівні підродів. Запропоновано використовувати як функціональну ознаку будови оболонки панпоратних пилкових зерен у таксономічному аналізі співвідношення загальної площі поверхні пор до площі поверхні пилкового зерна.

6. За паліноморфологічними даними підтверджено висновки деяких спеціалістів щодо походження порядку Caryophyllales від порядку Ranunculales і, зокрема, від родини Ranunculaceae або таксона, близького до цієї родини.

7. Подані описи пилку 60 родів (з 69) та 213 видів (з 772) родини Amaranthaceae, причому для 32 родів - описи усіх видів, для 9 родів - описи близько половини видів. Таким чином, дисертаційна робота являє монографічну обробку морфології пилку родини Amaranthaceae.

8. Використані стандартні, загальноприйняті методики обробки пилкових зерен. Уточнення використаних в дисертації термінів, в тому числі за допомогою схематичних рисунків, дадуть можливість використання отриманих даних у роботі інших спеціалістів.

1. Мартинюк О. О. Паліноморфологія деяких родів Amaranthaceae // Укр. бот. журн. - 1993. - Т. 50, № 6. - С. 32-38.

2. Мартинюк О. О. Порівняльний паліноморфологічний аналіз родів Achyranthes L. та Cyathula Blume (Amaranthaceae) // Укр. бот. журн. - 1996. - Т. 53, № 6. - С. 682-687.

3. Мартинюк О. О., Савицький В. Д. Паліноморфологічний аналіз родів Aerva Forsk., Iresine R. Br., Dicraurus Hook. f., Saltia R. Br. ex Moq. та Sericorema (Hook. f.) Lopriore (Amaranthaceae) // Укр. бот. журн. -1997. - Т. 54, № 5. - С. 444-452.

4. Мартинюк О. О. Паліноморфологія роду Corispermum L. (Chenopodiaceae) // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії. Матеріали 12 міжнародної наукової конференції. - Полтава: Terra. - 2000. - С. 203-205.

5. Мартинюк О. О. До паліноморфологічного вивчення родини Amaranthaceae // IX зїзд УБТ. Тези доповідей. - К.: Наукова думка. - 1992. - С. 33.

6. Мартынюк О. А. Оперкулумы и оперкулумовидные образования пыльцевых зерен некоторых представителей семейства Amaranthaceae // Палинология в биостратиграфии, палеонтологии и палеогеографии. Тезисы докладов VIII Всероссийской палинологической конференции. - М.: ИГИРГИ, 1996. - С. 86.

7. Мартинюк О. А. Палиноморфология родов Allmania P. Br. ex Wight, Celosia L., Chamissoa Kunth, Charpentiera Gaud., Digera Forssk. (Amaranthaceae) // Актуальные проблемы палинологии на рубеже третьего тысячелетия. Тезисы докладов IX Всероссийской палинологической конференции. - М.: ИГИРГИ, 1999, - С. 185-186.

8. Савицкий В. Д., Мартынюк О. А. Многопоровый тип пыльцы, особенности его распространения и эволюция в подклассах Ranunculidae и Caryophyllidae // Палинология в биостратиграфии, палеонтологии и палеогеографии. Тезисы докладов VIII Всероссийской палинологической конференции. - М.: ИГИРГИ, 1996. - С. 122.

9. Martynyuk O. A. Basic morphological features of Amaranthaceae pollen / 8th International Palynological Congress. Abstracts. - Aix-en-Provence, France, 1992. - P. 92.

Размещено на .ru