Аналіз історичних передумов становлення поняття "філософська віра", спираючись на філософів Середніх віків. Дослідження характеру співвідношення понять "віра", "надія". Вивчення особливостей суб’єкт-об’єктних відносин у досвіді філософської віри.
При низкой оригинальности работы "Пізнавальні межі філософської віри (філософсько-антропологічний аспект)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Однак сам термін “філософська віра” належить К.Ясперсу, який дав найбільш фундаментальне обґрунтування відмінності віри в широкому розумінні та віри філософської. Така позиція, прояснюючи вплив граничного досвіду на особистість того, хто осягає, не прояснює суті самої віри, оскільки обмежує формальне відношення, вплив досвіду віри на загальний стан світу. Будучи прихильниками догматичної віри, філософи Середньовіччя абсолютизували ірраціональне начало, але їхня спроба “філософування вірою” сформувала передумову становлення поняття “філософська віра”. Не менш плідними виявилися студії С.Франка, в якого Незбагненне постає як “Ми”; В.Соловйова з його зверненням до проблеми безумовності віри і стану людини в досвіді невіря; І.Ільїна, який вважав віру духовно оновлюючим знанням; О.Ф.Лосева, в котрого віра виступає формою позитивного знання; М.Бердяєва, що розмірковував над проблемами свободи віри і призначення людини, яка перебуває за межами історії, тобто в стані віри. Нова “Філософська енциклопедія” розрізняє віру взагалі і віру філософську, але кількість розробок, що відображають суть філософської віри, залишається вкрай недостатньою.“Спроба осмислення рефлексії віри в епоху раннього християнства: досвід “віри у віру” осмислюються передумови становлення поняття “філософська віра”, особлива увага присвячується розгляду досвіду А.Августина з його висхідною гносеологічною позицією “Вірую, щоб збагнути”. “Осмислення рефлексії зворотної дії розуму на віру в епоху Високого Середньовіччя: досвід “віри в розум” досліджується досвід П.Абеляра з його гносеологічною доктриною “Розумію, щоб вірити”. “Раціоналізм як підстава філософської рефлексії релігійної віри і виділення філософського аспекту в досвіді віри в XVI-XIX ст.” досліджується новий етап становлення поняття “філософська віра”, аналізуються досвіди філософів-раціоналістів, вплив їх розробок на становлення взаємовідношення віри та знання та виникнення підґрунтя для виокремлення віри філософської. Взаємовідношення віри і знання як наступного етапу становлення поняття “філософська віра” узгоджувало суперечність предметного і безпредметного й подолало погляд на людину і дійсність як на відчужені обєкти. “Співвідношення понять “релігійна віра” і “філософська віра” досліджуються особливості відмінностей досвіду філософської віри від досвіду релігійної віри з метою уникнення викривленого, неточного уявлення про межі людського пізнання.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Облова Л. А. Метафізика та діалектика віри: досвід А. Августина та П. Абеляра // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. - Випуск 13. - К., 2004. - С. 155 - 164.
2. Облова Л. А. Екзистенційні виміри філософської віри (досвід К. Ясперса) // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. - Вип. 14. - К., 2004. - С. 35 - 41.
3. Облова Л. А. Коммуникативная функция философской веры // Філософськи проблеми гуманітарних наук. - К., 2005. - № 4 - 5. - С. 217 - 222.
4. Облова Л. А. Философия истории в трилогии Мережковского “Христос и Антихрист” // Срібний Вік: філософсько-культорологічні проблеми. - Випуск 9. - Дрогобич, 2004. - С. 175-186.
5. Облова Л. А. Співвідношення понять релігійна та філософська віра // Тези доповідей 71-шої наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів: “Наукові здобутки молоді”. К., 2005. - С. 23.
6. Облова Л. А. Філософська віра як цінність // Аксіологічні аспекти трансформації сучасного українського суспільства. - Всеукраїнська науково-практична конференція. - Івано-Франківськ, 2007, С. 69-70.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
