Пізній неоліт-енеоліт Сходу України (проблема міжкультурних контактів) - Автореферат

Перехід від неоліту до енеоліту східної частини України визначався певними змінами у складових частинах матеріальної культури та у господарстві. Аналіз комплексу археологічних артефактів, порівняння їх з матеріалами давно відомих памяток та зясування ролі міжкультурних контактів у виникненні нових культурних утворень, обумовлюють актуальність дисертаційного дослідження. Введення в обіг раніше невідомих матеріалів памяток неоліту та енеоліту, дозволять значно розширити уявлення про динаміку міграційних процесів з яких витікають взаємовплив та виникнення памяток із синкретичними рисами матеріальної культури. Задля цього передбачається рішення наступних завдань: 1) систематизація та введення в науковий обіг новітніх даних нео-енеолітичного періоду, оцінка та узагальнення раніше відомих свідчень; 2) типолого-статистичний аналіз кременевого та керамічного комплексів памяток неоліту-енеоліту Середнього Подонеччя; 3) висвітлення господарської діяльності населення нео-енеолітичного часу; 4) вирішення питань походження та подальшого розвитку пізньонеолітичних культур. За даними вивчення матеріальної культури цих памяток простежуються можливі шляхи походження, стосунків та подальшої історичної долі населення, що залишило їх.У вступі обґрунтовано актуальність та практичне значення, висвітлено звязок обраної теми з науковими інтересами, окреслено тему, мету і завдання роботи, розкрито методологічні основи дослідження.В історії досліджень виділяється три періоди. Перший період (з першої чверті XX сторіччя до початку другої світової війни) характеризується активними пошуковими роботами по відкриттю, накопиченню та систематизації матеріалів неолітичного часу. З другим періодом, який почався в повоєнні роки та тривав до кінця 70-х років XX ст., активізуються пошукові роботи, спрямовані на виявлення нових памяток. Територія наукових досліджень поширюється, створюється велика кількість дослідницьких груп, а на основі отриманого матеріалу, який упорядковується та систематизується, створюються узагальнюючі наукові праці, присвячені проблемам ґенези та культуроутворення. З 80-х років і до наших часів триває третій період досліджень, на який припадає великий обсяг науково-пошукових робіт, значно розширюється джерельна база неоліту та енеоліту Східної України.Окреслюється територія досліджень памяток неоліту та енеоліту, яка охоплює степову та лісостепову частину Луганщини, Донеччини та Харківщини. Наводяться дані про геоморфологію та особливості водних артерій Східної України. На прикладах розташування памяток неолітичного та енеолітичного часів визначаються топографічні особливості, дані про які дають підставу для визначення віку памяток. Розглядаються також характер рослинного покрову території досліджень, а також геологічну будову долини Сіверського Дінця.Окреслюється територія та час поширення памяток з синкретичними рисами, які розташовані на припливах Сіверського Дінця - Айдарі (Підгорівка та Новоселівка) та Красній (Преображенне), а також на надзаплавних терасах лівого берега Сіверського Дінця (Черникове-3, Туба-1, Туба-2 тощо). Комплекс кременевих виробів з вторинною обробкою представлений традиційним набором знарядь: скребачками, пластинами з ретушшю, перфораторами, різцями, серед яких більшість складають кутові, трапеціями, одна з яких зі струганою спинкою, інша, з ретушшю, що заходить на спинку. Судячи з кількості залишків матеріальної культури, робиться припущення про довготривалий період існування Підгорівки. Другою складовою синкретизму матеріальної культури Підгорівки слід вважати елементи матеріальної культури, які властиві традиціям населення донецької культури дніпро-донецької культурно-історичної області, а саме присутність гостродонного посуду та наявність поодиноких бічних різців або різців-стругів. Наприкінці VI та початку V тис. до н.е. виникають памятки, матеріальна культура яких характеризується певним синкретизмом керамічного комплексу, в якому простежуються риси, розповсюджені в періоді 1б донецької культури дніпро-донецької культурно-історичної області (за Н.С.Розглядається територія поширення пізньонеолітичних памяток донецької культури дніпро-донецької культурно-історичної області, які обєднуються у так звані вузли: кремінський, тубинський, осколо-донецький тощо. Великі труднощі виникають під час культурно-хронологічного визначення матеріалів тієї чи іншої памятки внаслідок їх багатошарового характеру. Матеріальна культура Занівського-1 представлена 4 групами керамічного посуду, в яких відображено риси донецької культури дніпро-донецької культурно-історичної області (перша група), азово-дніпровської культури маріупольської культурно-історичної області (друга група), посуд "новоселівського типу" (третя група) та синкретичний посуд (четверта група), в якому простежуються риси, які притаманні посуду першої групи, посуду скелянського типу та культури ямково-гребінцевої кераміки. Кременевий комплекс памятки досить чисельний і відображає процес впливу енеолітичних традицій, на що вказує спільне

Основний зміст дисертації неоліт матеріальний культура синкретизм