Пізні потенціали шлуночків серця: клінічні, електрофізіологічні, анатомо-функціональні аспекти - Автореферат

Одним із основних підходів до визначення високого ризику розвитку загрозливих життю ШПРС сьогодні стає виявлення клінічних, електрофізіологічних і структурно-функціональних передумов формування міокардіального аритмогенного субстрату, що ініціює й підтримує шлуночкові аритмії (Пархоменко О.М. та співавт., 2001; Galinier M. et al., 1998; Myerburg R.J., Castellanos Дослідження факторів, які відповідають за РСАГ, спрямовані на пошук тригерних механізмів запуску фатальних аритмій, вивчення анатомічного аритмогенного субстрату загрозливих для життя ШПРС, оцінку взаємодій між аритмогенним субстратом і безпосередніми електрофізіологічними тригерами аритмій (Zipes D.P., 1999; Priori S.G. et al., 2001). У звязку з цим вивчення ППШ у зіставленні з клінічними даними, результатами дослідження анатомо-функціонального стану серця і центральної гемодинаміки, показниками ряду неінвазивних методів оцінки передумов до розвитку загрозливих для життя ШПРС, зокрема, холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ, варіабельності ритму серця (ВРС), дисперсії інтервалу Q-T, у хворих із захворюваннями серця ішемічного і некоронарогенного походження представляється актуальним. Метою цієї роботи стало визначення клінічних, анатомо-функціональних, гемодинамічних та електрофізіологічних передумов формування аритмогенного субстрату загрозливих для життя шлуночкових порушень ритму серця, маркером якого вважаються ППШ, у хворих з різними некоронарогенними та ішемічними захворюваннями й ураженнями серця. Проведені дослідження дозволили виробити практичні рекомендації щодо використання СУ ЕКГ для виявлення ППШ при некоронарогенних та ішемічних захворюваннях й ураженнях серця, що супроводжуються клінічними проявами СН, ШПРС високих градацій, ремоделюванням і обємним перевантаженням порожнин серця, зниженням скорочувальної здатності міокарда.25 хворим у терміни від 1,5 до 9 років до включення у дослідження було виконано операції з приводу НВС: 11 - мітральна комісуротомія, 12 - протезування клапана аорти, 2 пацієнтам - протезування мітрального клапана. У дослідження включено 47 хворих з природженими вадами серця (ПВС), у тому числі, 39 пацієнтів з перевантаженням правих відділів серця обємом та/або тиском (18 з дефектом міжпередсердної перегородки, 5 - з дефектом міжшлуночкової перегородки, по 4 - зі стенозом легеневої артерії і коригованою транспозицією магістральних судин, 3 - з аномалією Ебштейна, по 2 - із відкритим атріовентрикулярним каналом і тетрадою Фалло, 1 - із тріадою Фалло) та 8 хворих з переважним перевантаженням лівих відділів серця (3 - із двостулковим аортальним клапаном, 2 - з коарктацією аорти, по 1 - з природженою недостатністю мітрального клапана, відкритою артеріальною протокою, природженою аневризмою висхідної частини і дуги аорти). Аномалії хордального апарату ЛШ серця виявлено у 36 хворих, у 16 спостереженнях помилкові хорди ЛШ поєднувалися з мінімально вираженим пролапсом однієї (передньої) стулки (10 пацієнтів) або обох (6 хворих) стулок мітрального клапана. Групу хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) склали 88 пацієнтів: 58 хворих, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ) давністю не менше 1 року, і 30 хворих із стабільною стенокардією напруги без ІМ в анамнезі. 12 пацієнтів склали групу хворих з рідкісними захворюваннями й ураженнями серця, у тому числі, 6 пацієнтів з міксомою лівого передсердя, 1 хвора з рабдоміомою ПШ, 3 хворих із травмою серця (2 - із тупою травмою, 1 - із проникним пораненням серця і травматичним розривом міжшлуночкової перегородки), 2 пацієнти з трансплантованим серцем.У дисертації представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, присвяченої оцінці клінічних, анатомо-функціональних, гемодинамічних і електрофізіологічних передумов формування аритмогенного субстрату загрозливих життю шлуночкових аритмій, маркером якого вважаються пізні потенціали шлуночків, у хворих з різними некоронарогенними й ішемічними захворюваннями та ураженнями серця. Встановлено, що пізні потенціали шлуночків є самостійним предиктором ризику фатальних шлуночкових порушень ритму серця, а їхнє виявлення характерне для захворювань, що супроводжуються ремоделюванням, дилатацією, обємним перевантаженням порожнин серця, зниженням скорочувальної здатності міокарда, вираженими клінічними проявами серцевої недостатності. Найбільш часто ППШ виявлялися у хворих на дилатацій ну кардіоміопатію (ДКМП) (56,3% спостережень), природжені вади серця (ПВС) (38,3% хворих), при постінфарктному кардіосклерозі (ПІКС) (32,8% пацієнтів), трохи рідше - у хворих на ІХС без інфаркту міокарда в анамнезі (23,3%), міокардиті (22,5% випадків). У хворих на міокардит наявність і стабільний характер ППШ обумовлені великим обсягом і тяжкістю ураження міокарда та свідчать про несприятливий прогноз захворювання. Прогноз РСАГ у хворих на хронічні форми ІХС визначається наявністю ППШ, тоді як загальна летальність, поряд із ППШ, обумовлена обємним перевантаженням лівого шлуночка, стоншенням і перерозтягування його стінок, переважно передньою локалізаці

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертації представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, присвяченої оцінці клінічних, анатомо-функціональних, гемодинамічних і електрофізіологічних передумов формування аритмогенного субстрату загрозливих життю шлуночкових аритмій, маркером якого вважаються пізні потенціали шлуночків, у хворих з різними некоронарогенними й ішемічними захворюваннями та ураженнями серця. Встановлено, що пізні потенціали шлуночків є самостійним предиктором ризику фатальних шлуночкових порушень ритму серця, а їхнє виявлення характерне для захворювань, що супроводжуються ремоделюванням, дилатацією, обємним перевантаженням порожнин серця, зниженням скорочувальної здатності міокарда, вираженими клінічними проявами серцевої недостатності.

1. Пізні потенціали шлуночків (ППШ) виявлялися у 127 з 536 включених у дослідження пацієнтів, що склало 23,7% від загального числа обстежених. Найбільш часто ППШ виявлялися у хворих на дилатацій ну кардіоміопатію (ДКМП) (56,3% спостережень), природжені вади серця (ПВС) (38,3% хворих), при постінфарктному кардіосклерозі (ПІКС) (32,8% пацієнтів), трохи рідше - у хворих на ІХС без інфаркту міокарда в анамнезі (23,3%), міокардиті (22,5% випадків). У хворих на набути вади серця (НВС), артеріальну гіпертензію (АГ), гіпертрофічну кардіоміопатію (ГКМП), аномалії хордального апарата лівого шлуночка (ЛШ) ППШ виявлялися відповідно у 16,8%, 15,5%, 13,0%, 8,3% спостережень.

2. При ДКМП спостерігаються дилатація порожнини, обємне перевантаження, перерозтягування стінок лівого шлуночка, що призводять до структурної перебудови, зниження скорочувальної здатності і ремоделювання міокарда та створюють передумови для формування аритмогенного субстрату, якому відповідають ППШ. Наявність ППШ свідчить про несприятливий прогноз щодо тяжких шлуночкових порушень ритму серця (ШПРС), загальної летальності і виживаності хворих на ДКМП.

3. Поява ППШ у хворих на ГКМП більшою мірою характерна для пацієнтів з гемо динамічно значущою систолічною обструкцією виносного тракту ЛШ. Виявлення ППШ у хворих на ГКМП не може вважатися надійним пре диктором ризику фатальних аритмій і раптової смерті аритмічного ґенезу (РСАГ).

4. У хворих на міокардит наявність і стабільний характер ППШ обумовлені великим обсягом і тяжкістю ураження міокарда та свідчать про несприятливий прогноз захворювання. Динаміка ППШ при міокардиті може служити додатковим прогностичним фактором щодо наслідків хвороби. Передумовами формування динамічного аритмогенного субстрату при міокардиті слугують залежні від тяжкості захворювання дилатація порожнини, обємне перевантаження, зниження скорочувальної здатності міокарда ЛШ.

5. Серед хворих на НВС найбільш часто, у 81,0% спостережень, ППШ виявляються у пацієнтів з перевагою недостатності мітрального та (або) аортального клапанів. Наявність ППШ у хворих із НВС є самостійним несприятливим прогностичним чинником загрозливих для життя ШПРС і РСАГ, особливо при супровідних НВС дилатації, обємному перевантаженні, збільшенні маси міокарда ЛШ й зниженні його скорочувальної функції. Відсутність ППШ при НВС розглядається як сприятливий прогностичний чинник, що свідчить про низьку ймовірність виникнення фатальних шлуночкових аритмій.

6. Поява ППШ характерна для хворих із довгостроково існуючими ПВС, що супроводжуються вираженою дилатацією, обємним перевантаженням і гіпертрофією міокарда правого шлуночка. ПВС у дорослих з наявністю ППШ супроводжуються більш тяжкими ШПРС, вираженими проявами СН і легеневої гіпертензії порівняно з пацієнтами, у яких ППШ не реєструються. У той же час виявлення ППШ у дорослих хворих із ПВС істотно не збільшує ризику фатальних шлуночкових аритмій.

7. Наявність ППШ у хворих з аномаліями хордального апарату ЛШ, які в тому числі, поєднуються з пролапсом стулок мітрального клапана, істотно не позначається на частоті виявлення й тяжкості ШПРС, прогнозі захворювання і не супроводжується значущими змінами показників анатомо-функціонального стану серця.

8. Виявлення ППШ у включених у дослідження хворих на хронічні форми ІХС тісно корелює з вираженістю клінічних проявів СН і стенокардії, тяжкістю ШПРС, більш частими синкопальними станами. ППШ у хворих на хронічні форми ІХС відображають наявність передумов для формування міокардіального аритмогенного субстрату в умовах ремоделювання ЛШ і прогресуючого порушення електрофізіологічного матрикса міокарда з наступною його реалізацією у вигляді загрозливих для життя ШПРС. Прогноз РСАГ у хворих на хронічні форми ІХС визначається наявністю ППШ, тоді як загальна летальність, поряд із ППШ, обумовлена обємним перевантаженням лівого шлуночка, стоншенням і перерозтягування його стінок, переважно передньою локалізацією раніше перенесеного інфаркту міокарда і синкопальними станами в анамнезі.

9. У хворих на АГ виявлення ППШ супроводжується дилатацією порожнини, тенденцією до збільшення маси міокарда ЛШ й зниженням його скорочувальної здатності. При АГ наявність ППШ не є самостійним предиктором загрозливих для життя ШПРС; у той же час виявлення ППШ вказує на гірший прогноз захворювання, більш високий ризик загальної летальності і РСАГ.

10. Тяжка тупа травма серця може створити передумови для формування динамічного аритмогенного субстрату з минущою появою ППШ. Проведення сигнал-усередненої ЕКГ у динаміці для виявлення ППШ може бути корисним для ранньої діагностики відторгнення трансплантата після пересадження серця.

11. Виявлення ППШ при синкопальних станах з великою ймовірністю вказує на можливу їхню аритмогенну природу, тоді як відсутність ППШ має сприятливе прогностичне значення.

12. Показники використовуваної для виявлення ППШ сигнал-усередненої ЕКГ на тлі антиаритмічної терапії істотно не змінюються.

13. Наявність ППШ поєднується зі зниженням часових і спектральних показників варіабельності ритму серця (ВРС). Зниження ВРС не було прямо повязано з виявленням загрозливих для життя ШПРС і супроводжувалося більш високим рівнем загальної летальності переважно за рахунок прогресуючої СН.

14. Виявлення ППШ супроводжується збільшенням дисперсії інтервалу Q-T ЕКГ, що може відображати наявність супутньої аритмогенному субстрату негомогенності реполяризації шлуночків.

Практичні рекомендації

1. Проведення сигнал-усередненої ЕКГ з метою виявлення ППШ показано для стратифікації ризику загрозливих для життя ШПРС і РСАГ при некоронарогенних та ішемічних захворюваннях і ураженнях серця, що супроводжуються клінічними проявами серцевої недостатності, ремоделюванням і обємним перевантаженням порожнин серця, зниженням скорочувальної здатності міокарда.

2. Виявлення ППШ при органічній патології серця свідчить про можливу наявність аритмогенного субстрату загрозливих для життя ШПРС. Відсутність ППШ має більше прогностичне значення щодо низького ризику розвитку фатальних шлуночкових аритмій і РСАГ.

3. Хворим на ДКМП реєстрація ППШ повинна проводитися для визначення прогнозу щодо тяжких ШПРС і виживаності.

4. При визначенні прогнозу при міокардиті необхідне дослідження ППШ у динаміці. Зникнення ППШ у ході лікування свідчить про успішний результат, тоді як збереження ППШ вказує на несприятливий прогноз захворювання.

5. Проведення реєстрації ППШ у хворих хронічними формами ІХС необхідно для визначення груп ризику загрозливих для життя ШПРС і РСАГ.

6. Виявлення ППШ у хворих на НВС необхідно розцінювати як самостійний несприятливий прогностичний чинник загрозливих для життя ШПРС, особливо при супровідних дилатації, обємному перевантаженні, збільшенні маси міокарда ЛШ і зниженні його скорочувальної функції.

7. Наявність ППШ у хворих із синкопальними станами в анамнезі варто повязувати з високим ризиком фатальних шлуночкових аритмій.

8. Результати сигнал-усередненої ЕКГ при ГКМП, ПВС, АХА ЛШ малоінформативні щодо стратифікації ризику загрозливих для життя ШПРС і можуть розглядатися як додатковий критерій формування аритмогенного субстрату в умовах ремоделювання міокарда.

9. З метою виявлення хворих, схильних до виникнення загрозливих для життя ШПРС, доцільно проводити комплексне неінвазивне обстеження, що включає сигнал-усереднену ЕКГ для реєстрації ППШ, холтерівське моніторування ЕКГ, оцінку показників структурно-функціонального стану серця за допомогою доплер-ехокардіографії, визначення варіабельності ритму серця, що забезпечує можливість раннього виявлення хворих з підвищеним ризиком розвитку загрозливих для життя ШПРС і РСАГ.

10. Оптимальним методом реєстрації пізніх потенціалів шлуночків є часовий аналіз електрокардіографічного сигналу (сигнал-усереднена електрокардіограма) з використанням ортогональних відведень Франка, що дозволяє з високою точністю і надійністю ідентифікувати високочастотну низькоамплітудну активність у кінцевій частині шлуночкового комплексу й сегмента ST, що відповідає наявності зон уповільненої активації шлуночків. Часовий аналіз сигнал-усередненої електрокардіограми складається з визначення: тривалості фільтрованого комплексу QRS (FQRS), середньоквадратичної амплітуди останніх 40 мс FQRS (Root Mean Square - RMS40), тривалості низькоамплітудних (менше 40 МКВ) сигналів у термінальній частині FQRS (Low Amplitude Signal - LAS). Наявності пізніх потенціалів шлуночків відповідають FQRS>114 мс, RMS4038 мс, якщо зазначеним умовам відповідають як мінімум 2 з 3 представлених критеріїв. Результати сигнал-усередненої електрокардіограми вважаються такими, що інтерпретуються при рівні шуму до 0,7-1,0 МКВ, що досягається усередненням від 100 до 500 серцевих циклів.

1. Легконогов А.В. Клиническое и прогностическое значение поздних потенциалов желудочков сердца у больных дилатационной кардиомиопатией //Укр. кардіол. журн.-1997.-№ 4.-С.29-33.

2. Легконогов А.В. Нарушения ритма сердца у больных с ложными хордами левого желудочка в отсутствие явной органической патологии сердца //Укр. кардіол. журн.-1997.-№5-6.-С.60-62.

3. Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков у больных с приобретенными пороками сердца //Укр. кардіол. журн.-1998.-№ 3.-С.55-59.

4. Легконогов А.В. Неинвазивная оценка риска внезапной аритмической смерти при некоронарогенных заболеваниях миокарда //Таврический медикобиологический вестник.-1998.-№ 1-2.-С.37-43.

5. Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков и вариабельность ритма сердца при некоронарогенных заболеваниях сердца и поражении миокарда //Укр. кардіол. журн.-1999.-№ 6.-С.11-18.

6. Легконогов А.В. Некоторые закономерности формирования аритмогенного субстрата угрожающих жизни желудочковых нарушения ритма //Таврический медикобиологический вестник.-2000.-№ 1-2.-С.78-81.

7. Легконогов А.В. Неинвазивная оценка риска внезапной аритмической смерти при некоронарогенных заболеваниях сердца //Таврический медикобиологический вестник.-2000.-№ 3-4.-С.219-226.

8. Легконогов А.В. Состояние и перспективы изучения поздних потенциалов желудочков сердца //Лікарська справа.-2001.-№ 1.-С.9-14.

9. Легконогов А.В. Дисперсия интервала Q-T и поздние потенциалы желудочков сердца //Таврический медикобиологический вестник.-2002.-№ 2.-С.100-104.

10. Легконогов А.В. Вариабельность ритма сердца и поздние потенциалы желудочков //Таврический медикобиологический вестник.-2002.-№ 4.-С.42-47.

11. Легконогов А.В. Артериальная гипертензия и поздние потенциалы желудочков //Укр.кардіол.журн.-2002.-№ 4.-С.49-52.

12. Легконогов А.В. Прогностическое значение и предпосылки выявления поздних потенциалов желудочков у пациентов с хроническими формами ишемической болезни сердца //Укр. кардіол. журн.-2002.-№ 5.-С.83-87.

13. Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков у больных с редкими заболеваниями и поражениями сердца //Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. Труды КГМУ им. С.И.Георгиевского.-2002.-Т.138.-Ч.I.-С.127-133.

14. Легконогов А.В. Закономерности выявления и прогностическое значение поздних потенциалов желудочков сердца //Укр. кардіол. журн.-2003.-№ 1.-С.54-59.

15. Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков у больных с врожденными пороками сердца //Укр. кардіол. журн.-2003.-№ 5.-С.74-79.

16. Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков, вариабельность ритма сердца, дисперсия интервала Q-T электрокардиограммы в стратификации групп риска внезапной смерти аритмического генеза //Укр. кардіол. журн.-2003.-№ 6.-С.68-72.

17. Легконогов А.В. Роль неинвазивных методов исследования в оценке риска внезапной смерти аритмического генеза //Таврический медикобиологический вестник.-2003.-№ 1.-С.94-96.

18. Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков и желудочковые аритмии у больных с врожденными пороками сердца //Таврический медикобиологический вестник.-2003.-№ 2.-С.94-99.

19. Легконогов А.В. Предикторы внезапной смерти аритмического генеза у больных приобретенными пороками сердца //Таврический медикобиологический вестник.-2003.-№ 3.-С.90-96.

20. Легконогов А.В. Неинвазивная оценка риска угрожающих жизни желудочковых аритмий при гипертрофической кардиомиопатии //Укр. кардіол. журн.-2004.-№ 2.-С.63-67.

21. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В., Мангилева Т.А. Поздние потенциалы желудочков у больных с приобретенными пороками сердца при различных вариантах ремоделирования миокарда левого желудочка //Таврический медикобиологический вестник.-1998.-№ 3-4.-С.75-78. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, провів більшу частину досліджень, брав участь в обробленні одержаних результатів, підготував статтю до друку).

22. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В., Филин П.И., Киричек С.П., Константинова Т.В., Мангилева Т.А., Недавняя Т.М., Садовой В.И. Поздние потенциалы желудочков как предиктор фатальных аритмий при некоронарогенных и хронических ишемических заболеваниях и поражениях сердца //Таврический медикобиологический вестник.-1999.-№ 3-4.-С.50-54. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, провів більшу частину досліджень, брав участь в обробленні одержаних результатів, підготував статтю до друку).

23. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В., Филин П.И., Киричек С.П., Садовой В.И., Мангилева Т.А., Савчук О.М., Татаревский Н.В. Аномалии хордального аппарата левого желудочка: связь с нарушениями ритма и особенностями структурно-функционального состояния сердца //Таврический медикобиологический вестник.-1999.-№ 3-4.-С.54-57. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, провів більшу частину досліджень, брав участь в обробленні одержаних результатів, підготував статтю до друку).

24. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В., Мангилева Т.А. Внезапная смерть аритмического генеза и поздние потенциалы желудочков //Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения. Труды КГМУ им. С.И. Георгиевского.-2001.-Т.137.-Ч.I.-С.212-217. (Автор розробив ідею дослідження, обробив одержані дані, підготував матеріали до друку).

25. Легконогов А.В. Результаты и перспективы изучения поздних потенциалов желудочков //Кардиология.-1997.-№ 10.-С.57-65.

26. Легконогов А.В. Клиническое и прогностическое значение поздних потенциалов желудочков сердца у больных гипертрофической кардиомиопатией //Терапевт.арх.-1998.-№ 4.-С.20-24.

27. Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков при некоронарогенных заболеваниях и поражениях миокарда //Кардиология.-1998.-№ 5.-С.29-34.

28. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В., Мангилева Т.А. Поздние потенциалы желудочков, желудочковые аритмии и внезапная смерть у больных с приобретенными пороками сердца //Терапевт.арх.-1996.-№ 4.-С.45-47. (Автор провів набір клінічного матеріалу, виконав більшу частину досліджень, брав участь в обробленні одержаних результатів, підготував статтю до друку).

29. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф., Мангилева Т.А. Поздние потенциалы желудочков у взрослых больных с врожденными пороками сердца //Кардиология.-1997.-№ 12.-С.50-55. (Автором виконано набір клінічного матеріалу, переважну частину досліджень, оброблення результатів, підготовку статті до друку).

30. Кубышкин В.Ф., Филин П.И., Легконогов А.В., Киричек С.П., Мангилева Т.А., Садовой В.И., Татаревский Н.В., Савчук О.М., Пригорев С.О., Бетина В.И. Нарушения ритма и проводимости сердца.-Симферополь, "Эльиньо", 2003.-225с. (Автор брав участь у розробленні ідеї роботи, взяв участь у написанні двох розділів роботи, редагував матеріали в цілому).

31. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф., Мангилева Т.А., Джинук Б., Горелов К.П., Белянин В.И. Поздние потенциалы желудочков, нарушения ритма и сердечная недостаточность у больных с приобретенными пороками сердца //Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения: Труды КГМУ им. С.И. Георгиевского.-Симферополь.-1995.-Т.131.-С.172-176. (Автор самостійно виконав набір клінічного матеріалу, провів комплексне електрокардіографічне і доплер-ехокардіографичне дослідження, оброблення результатів, підготував статтю до друку).

32. Недавняя Т.М., Бен Хамида Рияд, Легконогов А.В. Особенности аритмического синдрома у больных кардиомиопатиями //Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического здравоохранения.: Труды КГМУ им. С.И. Георгиевского.-Симферополь.-1996.-Т.132.-Ч.I.-С.278-284. (Автором розроблено ідею дослідження, взято участь в обговоренні одержаних результатів, підготовлено матеріали до друку).

33. Легконогов А.В. Сигнал-усредненная электрокардиограмма, показатели структурно-функционального состояния левого желудочка и вариабельность ритма сердца //Актуальні проблеми внутрішньої патології та післядипломної підготовки лікарів-терапевтів: Матер. ювіл. наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю кафедри терапії № 1 Київ. мед. акад. післядипломної освіти.-Київ.-1996.-С.177-178.

34. Легконогов А.В. Предпосылки к формированию аритмогенного субстрата при некоронарогенных заболеваниях и поражениях миокарда //Тези доп. Обєднаного пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування".-Київ.-1999.-С.87-88.

35. Легконогов А.В. Подходы к стратификации риска и лечению жизнеопасных нарушений ритма сердца //Тез. науч.-практ. конф. "Современные аспекты кардиологии".-Донецк.-2000.-С.66-69.

36. Легконогов А.В. Прогностическое значение и закономерности выявления поздних потенциалов желудочков сердца //"Атеросклероз та ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень" : Матеріали пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів: Тези наукових доповідей.-Київ: Четверта хвиля, 2003.-С.106-107.

37. Легконогов А.В.Значение неинвазивных методов исследования для стратификации риска внезапной смерти аритмического генеза //Матеріали XV зїзду терапевтів України.-Київ: СПД Коляда О.П., 2004.-С.202-203.

38. Кубишкін В.Ф., Легконогов О.В., Мангільова Т.О., Недавня Т.М. Захарова С.М., Киричок С.П. Пізні потенціали шлуночків при набутих та природжених вадах серця //Тези доп. I конгресу ревматологів України.-Тернопіль-Київ.-1993.-С.67. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, провів більшу частину досліджень, оброблення результатів, підготував матеріали до друку).

39. Кубишкін В.Ф., Легконогов О.В. Пізні потенціали шлуночків при кардіомегалії //IV зїзд кардіологів України: Тези доп.-Дніпропетровськ-Київ.-1993.-С.83. (Автором проведено набір клінічного матеріалу, виконано дослідження, оброблення результатів, підготовку матеріалів до друку).

40. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В., Филин П.И., Недавняя Т.М., Мангилева Т.А. Смаглин С.Я. Кардиомегалия и поздние потенциалы желудочков //Актуальные вопросы кардиологии и организации кардиологической помощи населению: Матер. межрегион. научн.-практ. конф., посвящ. 10-летию организации Одесского областного кардиол. диспансера.-Одесса.-1994.-С.83. (Автором виконано набір клінічного матеріалу, більша частина досліджень, обробка результатів, підготовка тезисів до друку).

41. Мангилева Т.А., Легконогов А.В., Кузьмина Т.Н., Недавняя Т.М. Возможности диагностики электрической нестабильности миокарда при пороках сердца //Актуальные вопросы кардиологии и организации кардиологической помощи населению: Матер. межрегион. научн.-практ. конф., посвящ. 10-летию организации Одесского областного кардиологического диспансера.-Одесса.-1994.-С.84. (Автором виконано набір клінічного матеріалу, більшу частину досліджень, оброблення результатів, підготовку тез до друку).

42. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф. Недавняя Т.М. Оценка электрической нестабильности миокарда при кардиомегалии //Укр. кардіол. журн.-1994.-№ 4.-С.80. (Автор самостійно проводив набір клінічного матеріалу, більшу частину досліджень, оброблення результатів, підготовку матеріалів до друку).

43. Мангилева Т.А., Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков у больных с пороками сердца //Укр. кардіол. журн.-1994.-№ 4.-С.81. (Автором виконано більшу частину досліджень, проведено оброблення результатів, підготовлено статтю до друку).

44. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Проявления электрической нестабильности миокарда и сердечная недостаточность при различных заболеваниях сердца //Укр. кардіол. журн.-1995.-Додаток.-С.49. (Автором самостійно виконано набір клінічного матеріалу, більшу частину досліджень, оброблення результатів, підготовку статті до друку).

45. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В., Мангилева Т.А. Сердечная недостаточность, нарушения ритма и поздние потенциалы желудочков у больных с приобретенными пороками сердца //Укр. кардіол. журн.-1995.-Додаток.-С.70. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, більшу частину досліджень, оброблення результатів, підготував статтю до друку).

46. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф. Мангилева Т.А. Клиническое и прогностическое значение поздних потенциалов желудочков у взрослых больных с врожденными пороками сердца //Укр. кардіол. журн.-1996.-Додаток № 3.-С.208. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, провів більшу частину досліджень, брав участь в обробленні одержаних результатів, підготував статтю до друку).

47. Кубышкин В.Ф., Мангилева Т.А., Легконогов А.В. Электрическая нестабильность миокарда и поздние потенциалы желудочков у больных с приобретенными пороками сердца //Укр. кардіол. журн.-1996.-Додаток № 3.-С.208. (Автором виконано більшу частину досліджень, самостійно проведено аналіз результатів).

48. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков: связь с показателями анатомо-функционального состояния сердца и вариабельностью сердечного ритма //I конгресс Ассоциации кардиологов стран СНГ.-М.-1997.-С.245. (Автором виконано набір клінічного матеріалу, більшу частину досліджень, обробку результатів, підготовку тез до друку).

49. Кубышкин В.Ф., Бен Хамида Рияд, Легконогов А.В., Недавняя Т.М. Особенности аритмического синдрома у больных ишемической болезнью сердца и кардиомиопатиями и геомагнитные факторы //Реабілітація: матер. міжнарод. наук. конф.-Одеса.-1997.-С.29. (Автор провів частину досліджень, брав участь в аналізі отриманих результатів і підготовці матеріалів до друку).

50. Кубишкін В.Ф., Легконогов О.В. Прогностичне значення пізніх потенціалів шлуночків при некоронарогенних захворюваннях і ураженнях міокарда //Матер. (Тези) XIV зїзду терапевтів України.-Київ.-1998.-С.51. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, більшу частину досліджень, оброблення результатів, підготував тези до друку).

51. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Прогностическое значение поздних потенциалов желудочков при хронической ишемической болезни сердца и некоронарогенном поражении миокарда //Укр. кардіол. журн.-1998.-№ 10.-Додаток.-С.48. (Автор провів більшу частину досліджень, брав участь в обробленні одержаних результатів, підготував статтю до друку).

52. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков и показатели анатомо-функционального состояния сердца как предикторы фатальных аритмий //Тези наук. доп. Укр. наук.-практ. конф. кардіологів і кардіохірургів з міжнарод. участю "Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань".-Київ.-1999.-С.122-123. (Автор розробив ідею дослідження, провів більшу частину досліджень, взяв участь в обробленні й обговоренні одержаних результатів, підготував матеріали до друку).

53. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В., Филин П.И., Киричек С.П., Легконогова Л.Г., Садовой В.И., Савчук О.М. Нарушения ритма сердца у больных с изолированными аномалиями хордального аппарата левого желудочка //Тези доп. обєднаного пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнарод. участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування".-Київ.-1999.-С.86-87. (Автор розробив ідею дослідження, провів більшу частину досліджень, взяв участь в обробленні й обговоренні одержаних результатів, підготував матеріали до друку).

54. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф., Филин П.И. Стратификация больных с некоронарогенными заболеваниями и поражениями сердца по группам риска фатальных желудочковых аритмий и внезапной смерти аритмического генеза //Тези доп. обєднаного пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування".-Київ.-1999.-С.88-89. (Автором виконано більшу частину досліджень, обробку й обговорення одержаних результатів, підготовку матеріалів до друку).

55. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Поздние потенциалы желудочков при некоронарогенных заболеваниях и поражениях миокарда: связь с параметрами анатомо-функционального состояния сердца //Материалы научно-практической конференции "Новое в патологии: теория и практика".-Севастополь-Стамбул.-1999.-С.32-33. (Автор розробив ідею дослідження, провів більшу частину досліджень, обробив одержані дані, підготував матеріали до друку).

56. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Особенности формирования аритмогенного субстрата угрожающих жизни нарушений ритма сердца при дилатационной и гипертрофической кардиомиопатии //Тези наук. доп. республ. наук.-практ. конф. "Нове в етіології і терапії кардіоміопатій (дилатаційної та гіпертрофічної)".-Харків.-2000.-С.39-40. (Автор розробив ідею дослідження, провів більшу частину досліджень, обробку й обговорення одержаних результатів, підготував матеріали до друку).

57. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В., Филин П.И., Жумыкина Т.А., Константинова Т.В., Мангилева Т.А., Киричек С.П. Неинвазивная оценка риска внезапной смерти аритмического генеза при ишемических и некоронарогенных поражениях сердца (результаты 6-летнего проспективного наблюдения) //Матер. VI Конгресу кардіологів України.-Київ: Моріон.-2000.-С.44. (Автор розробив ідею дослідження, провів більшу частину досліджень, взяв участь в обробленні й обговоренні одержаних результатів, підготував матеріали до друку).

58. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф. Поздние потенциалы желудочков и вариабельность сердечного ритма: связь с изменениями показателей структурно-функционального состояния сердца //Матер. VI Конгресу кардіологів України.-Київ: Моріон.-2000.-С.45. (Автор розробив ідею дослідження, провів більшу частину досліджень, взяв участь в обробленні й обговоренні отриманих результатів, підготував матеріали до друку).

59. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф. Предикторы формирования аритмогенного субстрата угрожающих жизни желудочковых нарушений ритма у больных с приобретенными пороками сердца //Укр. ревматол. журн.-2001.-Додаток.-С.14. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, дослідження, оброблення результатів, підготував статтю до друку).

60. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф. Возможности стратификации групп риска внезапной смерти аритмического генеза //Матер. обєднаного пленуму правління Укр. наук. товариства кардіологів та Асоціації лікарів-інтерністів "Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії".-Київ: Моріон.-2001.-С.42-43. (Автор виконав більшу частину досліджень, обробив одержані дані, підготував матеріали до друку).

61. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Подходы к выявлению аритмогенного субстрата угрожающих жизни желудочковых нарушений ритма //"Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория".-/Сборник научно-практических работ.-Симферополь: Таврия-Плюс, 2002.-С.255-258. (Автор розробив ідею дослідження, обробив одержані дані, підготував матеріали до друку).

62. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф. Предпосылки развития угрожающих жизни желудочковых нарушений ритма сердца при сердечной недостаточности //Матеріали обєднаного пленуму правлінь Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнародною участю "Серцева недостатність - сучасний стан проблеми".-Київ, 2002.-С.76-77. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, більшу частину досліджень, обробку результатів, підготував тези до друку).

63. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Значение поздних потенциалов желудочков в стратификации риска внезапной смерти аритмического генеза //Актуальні питання кардіології та ревматології. Матеріали науково-практичної конференції.-Київ: "Навчальна книга", 2003.-С.62. (Автору належить ідея роботи, він провів більшу частину досліджень, обробку й інтерпретацію отриманих даних, підготував матеріали до друку).

64. Кубышкин В.Ф., Легконогов А.В. Прогностическое значение и закономерности выявления поздних потенциалов желудочков сердца //Матеріали XV зїзду терапевтів України.-Київ: СПД Коляда О.П., 2004.-С.59-60. (Автором виконано більшу частину досліджень, обробку результатів, підготовку матеріалів до друку).

65. Легконогов А.В., Кубышкин В.Ф. Стратификация риска внезапной смерти аритмического генеза //Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України.-Київ: СПД Коляда О.П., 2004.-С.50. (Автор виконав набір клінічного матеріалу, дослідження, обробку результатів, підготував тези до друку).