Встановлення ареалу поширення лишайникових борів на території України та Польщі. Особливості формування та розвитку, основні рослини-індикатори для визначення лишайникових борів двох найбільш розповсюджених типів Cladonio-Pinetum та Peucedano-Pinetum.
При низкой оригинальности работы "Північноєвропейські лишайникові бори як об"єкт охорони в системі екомережі natura 2000", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Встановлено ареал поширення лишайникових борів на території України та Польщі. Охарактеризовано особливості формування та розвитку лишайникових борів у найбільш характерних лісорослинних умовах. Виділено основні рослини-індикатори для визначення лишайникових борів двох найбільш розповсюджених типів Cladonio-Pinetum та Peucedano-Pinetum. Встановлено, що природно лишайникові бори формуються під значним впливом океанічного клімату, а обрані для досліджень методики істотно впливають на діагностування фітоценозів лишайникових борів.Тільки в лишайникових борах формуються унікальні для низин угруповання з домінуванням Cladonia stellaris (Opiz) Pouzar & Vezda, Cetraria ericetorum Opiz, C. nivalis (L.) Ach.- Зважаючи на унікальність лишайникових борів як природних утворів, а також на їх важливі природоохоронні і ґрунтозахисні властивості, їх включено у перелік обєктів охорони в системі європейської екомережі Natura 2000 як біотоп 91T0 (сосновий бір лишайниковий асоціації Clado-nio-Pinetum Juraszek 1927 і лишайниковий варіант асоціації Peucedano-Pinetum W. Mat. Обєктом досліджень були лишайникові бори в Україні та Польщі. Лишайникові бори, найбідніші за флористичним складом та найбільш ксероморфні угруповання Pinus sylvestris L., відіграють велику роль у ландшафтах Західної Європи, більшість дослідників вважають, що такі фітоценози повязані зі субокеанічним кліматом і поступово втрачають свої риси із просуванням на схід та посиленням континентальності клімату. Природні ценози лишайникових борів асоціації Cladonio-Pinetum завжди займають крайні оліготрофні сухі місця зростання на піщаних місцях, на слабо-розвинених ґрунтах із глибоким заляганням ґрунтових вод.
Список литературы
1. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П.С. Погребняк. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.].
- К. : Вид-во Изд-во АН УССР, 1955. - 452 с.
2. Природа Волинської області / за ред. К.І. Геренчука. - К. : Вид. обєдн. "Вища шк.". Вид-во при Львівському ун-ті, 1975. - 147 с.
3. Рысин Л.П. Сосновые леса Европейской части СССР / Л.П. Рысин. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - 212 с.
4. Самбук С.Г. Классификация лишайниковых и зеленомошных сосновых лесов северо-запада европейской части СССР / С.Г. Самбук // Ботанический журнал. - 1986. - Т. 71. - № 11. - С. 1468-1479.
5. Сорока М.І. Рослинність Українського Розточчя / М.І. Сорока. - Львів : Вид-во "Світ", 2008. - 432 с.
6. Сорока М.І. Флора та рослинність території, зарезервованої під створення міжнародного біосферного резервату "Розточчя" : матеріали до проекту та номінаційної форми / М.І. Сорока. - Львів : Вид-во НЛТУ України, 2008. - 115 с.
7. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я.П. Дідуха. - К. : Вид-во "Глобалконсал- тинг", 2009. - 900 с.
8. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde / Braun-Blanquet J. - Wien-New York : Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
9. Danielewicz W. Srodladowy bor chrobotkowy / W. Danielewicz, P. Pawlaczyk // Lasy i bory. Poradniki ochrony siedlisk i gatunkow Natura 2000. Podrecznik metodyczny. - Warszawa, Ministerstwo Srodowiska. - 2004. - T. 5. - S. 289-296.
10. Ekologiczna siec Natura 2000: problem czy szansa // Pod red. M. Makomaskiej-Juchiewicz, S. Tworka. - Krakow: Wyd-wo Instytut Ochrony PRZYRODYPAN, 2003. - 237 s.
11. Faltynowicz W. The dynamics and role of lichens in managed Cladonia-Scotch pine forest (Cladonio-Pinetum) / W. Faltynowicz // Monogr. Bot. - 1986. - Vol. 69. - Pp. 1-96.
13. Machnikowski M. Ekosystemy lesne i ich ochrona w warunkach gospodarczego wykorzystania / M. Machnikowski, M. Bulinski // Problemy trojochrony (przyroda - kultura - krajobraz). Materialy do monografii przyrodniczej regionu gdanskiego. - Wdzydzki Park Krajobrazowy. - 2001. - Vol. 4. - S. 71-85.
14. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski / W. Matuszki-ewicz. - Warszawa : Wyd-wo PWN, 2001. - 536 p.
15. Matuszkiewicz W. Przeglad fitosocjologiczny zbiorowisk lesnych Polski (Synteza) / W. Ma- tuszkiewicz, J.M. Matuszkiewicz // Phytocoenosis. - 1996. - Т. 8, № 5. - 79 s.
16. Piekos-Mirkowa H. Flora Polski. Atlas roslin chronionych / H. Piekos-Mirkowa, Z. Mirek. - Warszawa : Multico, 2003. - 584 s.
17. Polska czerwona ksiega roslin. Paprotniki i rosliny kwiatowe / Pod red. K. Zarzyckiego. -
Krakow : Wyd-wo Instytutu Botaniki im. Szafera PAN, 2001. - 664 s.
18. Rozporzadzenie Ministra Srodowiska z dnia 16 maja 2005 r. w sprawie typow siedlisk przyrod- niczych oraz gatunkow roslin i zwierzat, wymagajacych ochrony w formie wyznaczenia obszarow Natura 2000 (Dz. U. № 94/2005,poz. 795, z dnia 30 maja 2005 r.).
19. Rutkowski P. Natura 2000 w lesnictwie / P. Rutkowski. - Warszawa, Ministerstwo Srodowiska, 2009. - 70 s.
20. Tobolewski Z. Materialy do znajomosci borow chrobotkowych polnocno-zachodniej Polski / Z. Tobolewski // Bad. Fizjogr. Pol. Zach. - 1963. - Vol. 12. - S. 193-211.
Науковий вісник НЛТУ України. - 2014. - Вип. 24.5
21. Wilkon-Michalska J. Rola porostow w funkcjonowaniu borow sosnowych // Roznorodnosc bi-ologiczna porostow / J. Wilkon-Michalska, L. Lipnicki, A. Nienartowicz, M. Deptula. - Lodz, Wyd. UL, 1998. - S. 103-121.
Сорока М.І., Куриляк М.В. Североевропейские лишайниковые боры как объект охраны в системе экосети NATURA 2000
Установлен ареал распространения лишайниковых боров на территории Украины и Польши. Охарактеризованы особенности формирования и развития лишайниковых боров в наиболее характерных лесорастительных условиях. Проанализированы особенности роста и восстановление сосновых древостоев в условиях сухого бора и ведение хозяйства в них. Выделены основные растения-индикаторы для определения лишайниковых боров двух наиболее распространенных типов Cladonio-Pinetum и Peucedano-Pinetum. Установлено, что естественно лишайниковые боры формируются под значительным влиянием океанического климата, а выбранные для исследований методики существенно влияют на диагностирование фитоценозов лишайниковых боров.
Ключевые слова: лишайниковые боры, Pinus sylvestris L., типы леса, метод Ж. Браун-Бланке, Cladonio-Pinetum, Peucedano-Pinetum, Natura 2000.
Soroka M.I., Kurylyak M.V. North European Lichen Forests as an Object of the Protection System in the Ecological Network Natura 2000
The area of the distribution of the lichen forests in Ukraine and Poland has been determined in the article. The peculiarities of the formation and the development of the lichen forests in the most typical forest plants conditions have been characterized. The ties features of growth and renewal of pine stands in the conditions of dry forest and forest management have been characterized. The basic indicator plants for the determination of lichen forests of the two most common species Cladonio-Pinetum and Peucedano-Pinetum have been described. It has been determined, that the natural lichen forests are formed under the influence of ocean climate and how the selected research methods fundamentally affect the diagnosis of lichen forests plant communities.
Key words: lichen forests, Pinus sylvestris L., forest types, the method of J. Braun-Blanquet, Cladonio-Pinetum, Peucedano-Pinetum, Natura 2000.
УДК 632.9:582.641.6:58.07:631.542.34 Ст. наук. співроб. А.І. Івченко, канд. с.-г. наук; доц. О.П. Божок, канд. с.-г. наук;
ст. наук. співроб. І.М. Пацура, канд. с.-г. наук; інж. Л.Б. Коляда; ст. викл. В.О. Божок, канд. с.-г. наук -НЛТУ України, м. Львів
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОЇ БОРОТЬБИ З ОМЕЛОЮ БІЛОЮ
На території НЛТУ України Viscum album L. першочергово заселяє великорозмірні дерева роду Populus L. та Acer saccharinum L. Заходи для боротьби з омелою, рекомендовані "Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України", недосконалі. Навіть належне їх виконання не дає змоги зупинити інвазію. Необхідне повне знищення омели на значних господарських територіях (місті, районі, регіоні). Застосування пересувних рубальних машин для перероблення заготовленої супутньої деревини дасть змогу раціонально її використовувати та здешевить роботи. Отримана деревна маса, як альтернативне паливо, сприятиме подоланню енергетичної кризи в Україні.
Ключові слова: омела біла, інвазія, заходи боротьби з омелою, альтернативне деревне паливо.
Омела біла (Viscum album L.) родини ремнецвітникових - Loranthaceae (за іншою класифікацією - санталових - Santalaceae) - дводомний напівпаразитний кущ із жовтувато-вічнозеленим шкірястим листям, що росте в кронах дерев ба-
12 Збірник науково-технічних праць 1. Лісове та садово-паркове господарство 13
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
