Південноукраїнське повітове місто кінця XVIII – початку XX століття: формування міського середовища Павлограда - Автореферат

Історія населених пунктів України, її міст і містечок, досі, на жаль, відноситься до тем, навіть екстенсивне висвітлення яких не може задовольнити як сучасні наукові, так і дидактичні потреби історичного пізнання. На цьому тлі вивчення історій південноукраїнських повітових міст, практично залишається на рівні містознавчих розвідок, не виходячи на рівень урбаністичних розробок. Мета дослідження - розкрити сутність процесу розвитку південноукраїнських повітових міст і, зокрема, Павлограда в контексті урбанізації Південної України з моменту виникнення до початку XX століття. Проаналізувати процес утворення південноукраїнських повітових міст, виявити чинники, що впливали на нього, розробити типологію утворення південноукраїнських повітових міст. Розробити функціональну типологію південноукраїнських повітових міст кінця XVIII - початку XX ст., виявити спільні риси в розвитку урбанізаційних процесів, обгрунтувати поняття «типове південноукраїнське повітове місто».У вступі обгрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, визначено обєкт, предмет, хронологічні і територіальні межі роботи, її наукову новизну і практичне значення; сформульовано мету і основні завдання, спрямовані на її досягнення; розкрито методологічні засади дослідження і зазначено форми апробації його результатів. У першому розділі «Історіографія, джерельна база та теоретико-методологічні основи дослідження» проаналізовано стан наукової розробки проблеми, подано характеристику джерел та розкрито методологічні засади роботи. За широтою охоплення можна виділити три рівні: урбаністичні студії вітчизняних та зарубіжних дослідників (вивчення міст Російської імперії, теоретичні дослідження в галузі урбаністики), регіональне містознавство Південної України, дослідження історії окремих міст, зокрема Павлограда. Семенов сформулював думку про значне розходження між офіційними містами і населеними пунктами, які мали підстави називатися містами, але не були визнані владою. В них докладно розглядаються такі важливі сюжети, як порівняльний аналіз розвитку міста і села в XVIII - на початку XX ст. у контексті їх своєрідності в демографічному, адміністративному, юридичному, соціальному, економічному і культурному відношеннях; зміни соціальної структури російського міста, тенденції демографічного переходу в місті; міська сімя і внутрішньосімейні відносини; соціальні організації міських станів.«Типологія утворення південноукраїнських повітових міст» було виявлено, що в процесі формування території Південної України та численних адміністративно-територіальних реформ статус повітових центрів отримували понад 60 населених пунктів. Відповідно до критерію безперервності правового статусу «повітове місто» предметом дослідження стали: Ананьєв, Бахмут, Бердянськ, Верхньодніпровськ, Єлисаветград, Луганськ, Маріуполь, Мелітополь, Новомосковськ, Олександрія, Олександрівськ, Олешки, Павлоград, Словяносербськ, Тирасполь. Зясовано, що за типологією свого утворення до групи адміністративних центрів належать: Ананьєв, Верхньодніпровськ, Мелітополь, Новомосковськ, Олександрія, Олешки, Павлоград, Словяносербськ. «Функціональна типологія південноукраїнських повітових міст» було встановлено, що південноукраїнські повітові міста пройшли еволюцію від аграрних міст кінця XVIII - першої половини XIX ст. до промислових та торгово-промислових міст початку XX століття. Протягом другої половини XIX ст. більшість південноукраїнських повітових міст (Бахмут, Мелітополь, Новомосковськ, Олександрія, Павлоград, Тирасполь) перетворилися на торгово-ремісничі центри з дрібною промисловістю, орієнтованою, переважно, на переробку сільськогосподарської продукції.«Проблема виникнення міста Павлограда у вітчизняній історіографії XIX - початку ХХІ ст.» виявлено, що єдиної узгодженої точки зору щодо процесу утворення Павлограда дотепер не вироблено. Поміж авторами існують досить суттєві розбіжності у висвітленні ключових подій, датуванні заснування міста і, навіть, локалізації місцезнаходження населених пунктів, які передували повітовому місту з назвою Павлоград. «Етапи утворення міста Павлограда» зясовано, що перше місто - повітовий центр - з назвою Павлоград зявилося у 1778 р. на березі Азовського моря в гирлі Кальміусу. На цьому місці у 1770 р. відставним запорозьким полковим старшиною Матвієм Хижняковським було засновано зимівник, який у 1775 р. перетворився на державну військову слободу Матвіївку. У 1781 р. слобода Матвіївка була перейменована на слободу Луганську.Але, фактично, у звязку з повільним зростанням населення, протягом кінця XVIII - середини XIX ст. забудована була південна половина запланованої території. повітовий центр Павлоград пройшов шлях від «регулярно» розпланованого великого села, забудованого хатами-мазанками, до міста, центральна частина якого мала достатньо модерний вигляд. Зясовано, що Павлоград з моноконфесійного (православного) міста наприкінці XVIII ст. завдяки зростанню іудейської громади протягом першої половини XIX ст. перетворюється на двохконфесійне місто з домінуючим

2. Основний зміст дисертації