Південнослов"янські країни у політиці європейських держав періоду балканських криз 80-х років ХІХ ст. - Автореферат

У більш вузькому розумінні - актуальність дисертації насамперед у науковому висвітленні надзвичайно складного комплексу політичних і геостратегічних проблем, що виникли на Балканах у 80-ті роки ХІХ ст. і які у великій мірі впливали на вироблення світової політики великих держав - Росії, Німеччини, Австро-Угорщини, Великобританії, Франції, Італії. Акцентується увага на таких вузлових проблемах теми: позиція великих європейських держав у період Великої Східної кризи та після Берлінського конгресу; роль балканських криз 80-х років у визначенні позицій та виробленні політики великих держав Європи та місце південнословянських країн у ній. Нарешті, визначаючи актуальність дисертаційного дослідження, варто наголосити, що без глибокого і всебічного вивчення проблем та історичних реалій досліджуваного періоду неможливо зрозуміти сьогодення гострих конфліктних ситуацій на Балканах - одному із найскладніших геополітичних регіонів світу-, які своїм корінням сягають подій 70-80-х років ХІХ ст. У звязку з цим завданням дисертації є розкриття позицій політичного керівництва провідних держав Європи, дослідження їхніх програм та діяльності стосовно південнословянських країн у ході розгортання криз на Балканах 80-х років ХІХ ст., спрямованих на забезпечення власної балканської політики, а також князів і урядів Болгарії, Сербії, Чорногорії у здійсненні ними національної політики у регіоні: - у центрі балканських подій перебувала у той час Росія, тому визначальне місце у дисертації посідає аналіз зовнішньої політики царської імперії у регіоні; дослідження поставлених у дисертації завдань зумовило залучення до розкриття теми великої кількості архівних матеріалів та публікацій документів, нових доробок історичної науки, систематизація та аналіз яких дозволили автору не тільки більш широко окреслити проблему та по-новому підійти до оцінок політики великих держав Європи, Османської імперії та південнословянських країн у ході розгортання балканських криз, але й дослідити ряд нових для вітчизняної історіографії проблем: політика Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Великобританії, Франції, Італії у болгарському питанні 80-х років та стосунки європейських держав з південнословянськими країнами і Портою у кінці 70-80-ті роки; вплив балканських криз на нову розстановку сил на міжнародній арені.Серед фондів АЗПРІ особливо цінними для дослідження виявилися "Канцелярия", "Отчеты МИД", "Посольство в Константинополе (Турция)", "Политархив", "Секретный архив министра", "Санкт-Петербургский Главный архив, У-А2", а також фонди дипломатичних агентств, представництв і посольств у столицях західноєвропейських держав та у південнословянських країнах, матеріал яких несе інформацію про діяльність великих європейських держав та Порти стосовно південнословянських країн у досліджуваний період, їхню політику у ході розгортання балканських криз 80-х років. Не менш важливими для дослідження є документи фондів ДАРФ "Александр ІІІ", "Игнатьев Н.П.", "Ламздорф В.Н." та ін., де на особливу увагу заслуговує листування імператора з відомими політичними та громадськими діячами того часу М.Гірсом, М.Ігнатьєвим, М.Катковим, послами імперії у різних країнах стосовно проблем балкансько-близькосхідного регіону, династичного питання у Болгарії та Сербії, ролі Росії та західноєвропейських держав у долі південних словян. У другому розділі "Південнословянські країни і великі держави Європи у балканській кризі першої половини 80-х років ХІХ ст." розкривається суть терміна "Східне питання", досліджуються основні тенденції зовнішньої політики та дипломатичної діяльності провідних держав Європи напередодні і у період Східної кризи 70-х років та після її закінчення, подається системний аналіз розвитку міжнародних відносин у балканському питанні від початку 70-х років ХІХ ст. до закінчення Берлінського конгресу 1878 р. та у період після європейського форуму держав, що передувало і було передумовою криз на Балканах у 80-ті роки. Також окреслено політику європейських держав у період першої балканської кризи 80-х років, комплексно розглянуто болгарську проблему, що становила основу балканських криз, які вплинули як на долю південних словян, так і на позицію великих держав Європи та на розстановку сил на міжнародній арені; у загальних рисах характеризується внутрішньополітична ситуація у Болгарії. У першому - "Східне питання 70-х років - передумова балканських криз 80-х років" розкривається політика європейських держав періоду Великої Східної кризи стосовно південних словян, основними подіями якого були повстання у Боснії і Герцеговині 1875 р., Квітневе повстання 1876 р. у Болгарії, війна Сербії і Чорногорії проти Туреччини 1876 р. та російсько-турецька війна 1877-1878 рр. Визначальною рисою кризи було звільнення балканських словян шляхом їх збройної боротьби і у результаті перемог російської армії над Оттоманською Портою та утворення незалежних словянських держав

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ