Вплив російсько-турецьких війн другої половини XVIII ст. на розгортання визвольного руху на Балканах. Основні умови та наслідки "Лондонського протоколу". Відкриття Берлінського конгресу. Формування феодальних відносин в Сербії у середині XIII ст.
Головною передумовою російсько-турецької війни 1877-1878 рр. стали антитурецькі повстання у Боснії та Герцеговині (1875 р.) та в Болгарії (1876 р.), що викликали у Росії широкий громадський рух на підтримку слов?янських народів. Уклавши на початку 1877 р. з Австро-Угорщиною угоду про нейтралітет та з Румунією про пропуск російських військ через її територію, Росія зробила останню спробу вирішити питання мирним шляхом і запропонувала новий проект реформ для балканських народів. Відповідно до інтересів Російської держави Туреччині було висунуто наступні умови: надання автономії Болгарії, Боснії та Герцеговині, незалежність для Румунії та Сербії, сплата контрибуції Росії і Румунії. За результатами переговорів у містечку Сан-Стефан 19 лютого 1878 р. між Росією і Туреччиною було підписано мирний договір на умовах запропонованих Росією, що, фактично, означало крах Османської імперії. Програш Османської Порти у війні та підписання Сан-Стефанського мирного договору не влаштовувало Великобританію та Австро-Угорщину, які виступили проти посилення позицій Росії на Балканах, проти національного визволення слов?янських народів Балканського півострова, особливо проти утворення великої слов?янської держави - Болгарії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
