Післяпологовий мастит - Автореферат

Породіллі позбавляються протективного впливу аменорейної паузи, яка дозволяє жінкам відновити імунний та поживний статус, уникнути небажаної вагітності та знизити ризик виникнення раку МЗ (РМЗ) (Б.Ф. Оптимізувати діагностику і консервативне лікування лактостаза та серозно-інфільтративних форм післяпологового мастита, розробити сучасний науково обґрунтований діагностично - лікувальний алгоритм. Удосконалити пункційно-дренажний метод хірургічного лікування післяпологових абсцесів молочних залоз шляхом вивчення та систематизації ультрасонографічних ознак окремих форм деструктивних змін, опрацювання критеріїв вибору малоінвазивних пукційних або дренажних втручань під контролем діагностичного ультразвука. Методи дослідження: експериментальний (дослідження ранніх ланок патогенезу ПМ та взаємодії деяких шовних матеріалів, що розсмоктуються, із паренхімою лактуючої МЗ у тварин); клінічний (аналіз скарг, анамнезу та обєктивного стану пацієнток, огляд і пальпація МЗ); лабораторний (вивчення гематологічних та біохімічних показників); мікробіологічний (вивчення окремих властивостей збудників хвороби); інструментальний (ультразвукові та рентгенологічні дослідження структури МЗ); морфологічний (цито-, гістологічні та імуногістохімічні дослідження пунктатів, аспіратів і біоптатів, що були отримані від хворих та експериментальних тварин); математичний (статистична обробка експериментального матеріалу та клінічних спостережень, математичне моделювання, розробка компютерних програм). Запропоновано оригінальну експериментальну модель ПМ, яка надає змогу вивчати клітинні реакції при ЛС, створює умови для подальшого вивчення етіології та патогенезу цього захворювання, дозволяє проводити наукові дослідження з метою апробації методів профілактики, діагностики та лікування ПМ або порушень лактопоезу в експерименті (А.с.Клінічну частину дисертації склав аналіз спостережень за 570 жінками, з яких 127 були вагітними, а 443 мали післяпологові захворювання МЗ у вигляді ЛС (n=28), інфільтративного (n=12) або гнійного маститу (n=403). Серед 403 хворих на гнійно-деструктивний ПМ у 351 пацієнтки були застосовані традиційні (інцизійний та резекційний) методи хірургічного лікування, а в 52 жінок - сучасні малоінвазивні пункційно-дренажні втручання під контролем діагностичного ультразвуку. З 351 хворої, які перенесли традиційні хірургічні операції, були сформовані 2 групи, аналогійних за віком, термінами хвороби, розмірами запальних інфільтратів та ємністю гнійників. До першої групи увійшли 262 (74,6%) породіллі, яким були проведені розтини (хірургічні обробки) абсцесів. Санітарно-бактеріологічне обґрунтування компютерізованої антибактеріальної терапії стало можливим унаслідок вивчення морфо-функціональних властивостей штамів S. aureus, що були одержані у хірургічній клініці від хворих на деструктивний ПМ, у порівнянні зі штамами патогенних стафілококів, які були виділені у пологових будинках.У дисертації подано теоретичне обґрунтування й нове наукове рішення актуальної проблеми сучасної хірургії - поліпшення результатів лікування післяпологового мастита (зменшення кількості рецидивів, ранніх та пізніх ускладнень) шляхом оптимізації діагностично-лікувальних і реабілітаційних заходів у вагітних, породілей та жінок - реконвалесценток. Частота патологічних уражень молочних залоз у вагітних складає 16,5%, причому, в 11,8% патологія має вогнищевий характер, що доводить необхідність впровадження серед них мамологічного скринінга - ефективного профілактичного заходу, спрямованого на своєчасне виявлення та лікування різноманітних захворювань, здібних стати підставою для виникнення післяпологового мастита. Методом математичного моделювання доведено, що найбільш вагомими факторами ризику виникнення післяпологового мастита є наявність у породілей супутніх захворювань, запізнене перше годування новонародженого та підвищений рівень лейкоцитів у периферійній крові на день виписки породіллі з пологового будинку. Комплексну діагностично-лікувальну програму у хворих на лактостаз та початкові серозно-інфільтративні форми післяпологового мастита доцільно будувати стандартизовано на підставі запропонованого нами науково обґрунтованого алгоритму з урахуванням алергійного компонента і функціонального стану молочних проток, що дозволяє скоротити тривалість хвороби в середньому з 6,8?0,7 до 3,7?0,4 діб, уникнути деструктивних змін та хірургічних втручань. Обробка материнського молока вугільним сорбентом СКН-2К при гнійних післяпологових маститах дозволяє достовірно (р<0,05) знизити ступінь мікробної контамінації молока у відношенні до патогенного стафілокока на 80,0±7,9%, зберегти (p<0,001) грудне вигодовування у 89,3% породілей, знизити (p=0,02) дитячу захворюваність в 3,7 рази (ВІ 1,2-11,9).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації подано теоретичне обґрунтування й нове наукове рішення актуальної проблеми сучасної хірургії - поліпшення результатів лікування післяпологового мастита (зменшення кількості рецидивів, ранніх та пізніх ускладнень) шляхом оптимізації діагностично-лікувальних і реабілітаційних заходів у вагітних, породілей та жінок - реконвалесценток.

1. Частота патологічних уражень молочних залоз у вагітних складає 16,5%, причому, в 11,8% патологія має вогнищевий характер, що доводить необхідність впровадження серед них мамологічного скринінга - ефективного профілактичного заходу, спрямованого на своєчасне виявлення та лікування різноманітних захворювань, здібних стати підставою для виникнення післяпологового мастита.

2. Для жінок, які хворіють на післяпологові мастити, є характерним ускладнений перебіг вагітності (11,7%) та пологів (45,0%), проведення інвазивних акушерських втручань (31,5%), пізнє прикладання новонароджених до грудей (81,1%), тривале (9,0±0,6 діб) перебування у пологовому будинку. Методом математичного моделювання доведено, що найбільш вагомими факторами ризику виникнення післяпологового мастита є наявність у породілей супутніх захворювань, запізнене перше годування новонародженого та підвищений рівень лейкоцитів у периферійній крові на день виписки породіллі з пологового будинку.

3. Ранні морфо-функціональні зміни у молочній залозі при лактостазі полягають в розгортанні імунної гіперергічної реакції 4 (клітинного) типу у відповідь на вихід молока за межі проток і контакт його з імунокомпетентними клітинами. Морфологічним доказом цього є утворення стромального клітинного інфільтрата з перевагою Т-лімфоцитів і моноцитів-макрофагів навколо розширених ацинарно-протокових структур із загиблим епітелієм і молочними екстравазатами.

4. Комплексну діагностично-лікувальну програму у хворих на лактостаз та початкові серозно-інфільтративні форми післяпологового мастита доцільно будувати стандартизовано на підставі запропонованого нами науково обґрунтованого алгоритму з урахуванням алергійного компонента і функціонального стану молочних проток, що дозволяє скоротити тривалість хвороби в середньому з 6,8?0,7 до 3,7?0,4 діб, уникнути деструктивних змін та хірургічних втручань.

5. Дефекти екстреної емпіричної антибактеріальної терапії при післяпологових маститах полягають переважно у невідповідності призначеного лікування плановій антибіотикограмі в 51,6% випадків. Компютерізований вибір антибактеріальної терапії з урахуванням результатів епідеміологічного моніторингу в пологових будинках дозволяє достовірно (p<0,001) підвищити відповідність стартової терапії отриманій у подальшому антибіотикограмі на 37,2% (ВІ 24,3% - 46,3%).

6. Обробка материнського молока вугільним сорбентом СКН-2К при гнійних післяпологових маститах дозволяє достовірно (р<0,05) знизити ступінь мікробної контамінації молока у відношенні до патогенного стафілокока на 80,0±7,9%, зберегти (p<0,001) грудне вигодовування у 89,3% породілей, знизити (p=0,02) дитячу захворюваність в 3,7 рази (ВІ 1,2-11,9).

7. Вогнищеві інфільтрати в молочних залозах на тлі лактації, що не піддаються комплексній консервативній терапії протягом 7-10 діб і викликають онкологічну настороженість, підлягають хірургічному лікуванню з використанням розробленого нами способу селективної лобулектомії.

8. Традиційні (інцизійні та резекційні) хірургічні втручання у хворих на гнійні післяпологові мастити супроводжуються частими (42,2%) ускладненнями, тривалим (13,6±0,7 ліжко-дня) перебуванням у стаціонарах, незадовільними загальними термінами одужання (64,4±11,6 діб), частими косметичними дефектами (56,2%).

9. При хірургічних втручаннях на лактуючій молочній залозі слід застосовувати синтетичні шовні матеріали, що розсмоктуються (дексон, вікріл), мають низьку реактогенність і достатню міцність. Використання кетгутових ниток у хірургії післяпологового мастита є недоцільним з оглядом на можливість проліферативно-атипових змін ацинарно-протокового епітелія.

10. Впровадження способу контрастної сонодуктоскопії у жінок -реконвалесценток після гнійно-деструктивних післяпологових маститів забезпечує точність діагностики внутрішньопротокових новоутворень молочних залоз на рівні 94,7±2,7% (р=0,04; ВІ 86,8-97,4%).

11. Для вибору адекватної хірургічної тактики при гнійних післяпологових маститах доцільно на підставі ультраехографічної семіотики виділяти три провідні типа деструкції молочних залоз - однокамерний абсцес, багатокамерний абсцес та апостематозний мастит, які зустрічаються з частотою 76,1%, 17,1% та 6,8% відповідно.

12. Малоінвазивні пункційно-дренажні втручання під ехографічним контролем у режимі реального часу забезпечують 98,1% (ВІ 92,5% - 100%) добрих та задовільних результатів і використовуються при одно- та багатокамерних абсцесах, які добре візуалізуються за допомогою діагностичного ультразвука. Дренування гнійних порожнин є необхідним у випадках, коли розміри абсцесів перевищують 3 см, товщина їх стінок складає не менше 0,2 см, а сама порожнина не ліквідується після евакуації гною і створення в ній негативного тиску.

Практичні рекомендації

1. З урахуванням частоти патологічних уражень молочних залоз у вагітних, яка, за нашими даними, складає 16,5%, проведення мамологічного скринінга серед цього контингенту жінок доцільно взагалі вважати обовязковою складовою частиною антенатальної програми, бо в 11,8% патологія носить вогнищевий характер, викликає онкологічну настороженість і відноситься до компетенції хірурга-онколога.

Мамологічний скринінг рекомендується сполучати з обовязковим первинним ультразвуковим фето - плацентарним обстеженням, яке припадає на 24 - 25 тиждень гестаційного періоду. Комплексне застосування клінічного, ехографічного та цитологічного дослідження дозволяє проводити уточнюючу діагностику з великим ступенем імовірності, забезпечує мінімальну кількість хибних діагнозів і не потребує додаткових матеріальних витрат.

2. Подальше вивчення етіології та патогенезу післяпологового маститу, проведення наукових досліджень з метою апробації нових методів профілактики, діагностики та лікування цього захворювання або порушень лактопоезу в експерименті доцільно проводити з використання авторської моделі, яка полягає в імунізації тварин власним молоком і утворенні лактостазу, що наближає патологічний процес до його клінічного перебігу.

3. Враховуючи розосередженість хворих на лактостаз та початкові форми післяпологового маститу серед різноманітних фахівців - хірургів (37,6%), гінекологів (14,8%), інших спеціалістів (4,0%), середнього медичного персоналу (6,0%), рекомендується впровадження розробленого нами діагностично-лікувального алгоритму, що сприяє цілісному підходу лікарів до цієї патології та послідовному застосуванню сучасних науково обґрунтованих діагностично-лікувальних заходів, таких як, встановлення функціонального стану скорочувальних елементів протокової системи молочних залоз, або виявлення алергійного компонента запальної реакції. Саме ретельний, послідовний, стандартизований підхід, що відповідає наданому алгоритму, дозволяє скоротити тривалість хвороби, уникнути деструктивних змін, зберегти грудне вигодовування, знизити дитячу захворюваність.

4. У хворих на інфільтративні мастити, коли в їхніх молочних залозах на тлі комплексного консервативного лікування протягом 7 - 10 діб формуються щільні ділянки, які нагадують вузлову гіперплазію чи рак молочної залози, рекомендується прибігати до хірургічного лікування з використанням малотравматичної, органозберігаючої операції - селективної лобулектомії, яка може бути альтернативою традиційній секторальній резекції і дозволяє максимально зберегти лактуючу паренхіму, уникнути післяопераційних ускладнень.

5. Провідною причиною незадовільних результатів традиційних (інцизійних та резекційних) методів хірургічного лікування гнійних післяпологових маститів є відсутність обєктивної інформації про топографо - анатомічні властивості гнійного вогнища і тому ультрасонографічне дослідження молочних залоз слід вважати обовязковою передопераційною процедурою, бо саме діагностичний ультразвук надає швидку і достовірну інформацію про форму деструкції (одно-, багатокамерний абсцес, апостематозний мастит), а також про індивідуальні особливості гнійної порожнини (розташування, розміри, ступінь зрілості, товщина стінок, наявність кишень).

6. Адекватну хірургічну тактику у хворих на гнійно-деструктивні післяпологові мастити рекомендується опрацьовувати відповідно даним ультраехографічного дослідження і при одно- та деяких багатокамерних абсцесах, якщо вони добре візуалізуються, прибігати до малоінвазивних, пункційно-дренажних процедур. Непорушними умовами застосування малоінвазивних втручань є задовільний загальний стан пацієнтки та проведення провізорної антибіотикотерапії.

7. Технологія малоінвазивних втручань під візуальним контролем включає, по-перше, питання матеріально-технічного та кадрового забезпечення, суворого дотримання принципів асептики й антисептики, а, по-друге, технічні аспекти, що стосуються безпосереднього виконання цих процедур.

Операційна кімната, де проводять пункційно - дренажні втручання має бути укомплектована ультразвуковим сканером з лінійним електронним адаптером із частотою не нижче 7,5 МГЦ.

Характеристики пункційних голок та дренажів повинні відповідати таким, що пропонуються провідними виробниками медичного обладнання - тонкі голки 22G або дренажі по типу “хвіст поросяти” (pigtail drainage catheter) розміром 5 - 7 за шкалою Френча (діаметр 0,12 - 0,15 см).

Втручання проводять фахівці, які мають атестацію з хірургії та ультразвукової діагностики. Оптимальним варіантом є поєднання двох спеціальностей в одній особі. Асистентом може бути другий фахівець аналогічної спеціальності, або добре підготована медична сестра.

Відповідальним моментом є вибір “акустичного вікна” - тієї ділянки молочної залози, звідки буде спрямований пункційний канал. Головним чинником у виборі “акустичного вікна” є не стільки наближення до абсцесу, скільки віддалення від термінальних молочних проток та магістральних джерел кровопостачання.

Оптимальним способом пункції під візуальним контролем є метод “вільної руки”, тому що при застосуванні спеціальних направляючих насадок значно зменшується оперативний простір і поле діяльності хірурга. За звичай малоінвазивні маніпуляції проводять під місцевим знеболюванням.

8. Метод операції (пункція чи дренування) рекомендується обирати відповідно результатам ультразвукового дослідження. Звичайні пункції застосовують у випадках невеликих за розмірами (до 3,0 см), тонкостінних абсцесів (товщина капсули до 0,2 см), які вільно спорожняються в процесі відсмоктування гною, що добре відстежується на моніторі ультразвукового сканера.

При розмірах абсцесів більше 3,0 см, наявності щільної, ригідної капсули (за 0,2 см) доцільно встановлювати дренажі, тим більше, коли порожнина гнійника не стуляється під час пункції навіть при утворенні у ній негативного тиску. Вилучають дренажі після того, як зникають ультрасонографічні ознаки абсцесу і в залежності від клінічного стану пацієнтки.

1. Белоненко Г.А., Шкарбун Л.И., Малыгина О.В., Успенский Д.А. Применение сонографии в клинической маммологии // В кн.: Акт. питання діагностики в клінічній генетиці.-Харків, 1996.-Т.1.-С.247-254. Дисертант показує роль і місце сонографії у діагностиці різноманітних захворювань молочних залоз, у тому числі і лактаційних маститів.

2. Шкарбун Л.И., Белоненко Г.А. Лучевая диагностика лактационного мастита и его последствий // В кн.: Акт. питання діагностики в клінічній генетиці.-Харків, 1996.-Т.1.-С.255-264. Здобувач аналізує особливості променевої діагностики післяпологових запальних захворювань молочних залоз.

3. Тараненко Л.Д., Белоненко Г.А., Верхулецкий И.Е., Михайличенко В.А., Синепупов Н.А., Фриденталь М.А., Пилипенко С.А., Белинский В.Е. Лечение лактационного мастита с применением диоксидина // Вестн.хирургии им. И.И. Грекова.-1981.-№ 9.-С.20-22. Автор наводить досвід лікування септичних маститів із застосуванням внутрішньовенозного введення діоксідіну.

4. Тараненко Л.Д., Белоненко Г.А., Верхулецкий И.Е., Бондарев В.И., Медведенко А.Ф., Головня П.Ф., Богачев Е.П. О причинах лактационных маститов // Клин. хирургия.-1982.-№ 1.-С.57. Дисертантом аналізуються можливі гормональні причини лактаційного маститу при дисплазіях протокової системи молочних залоз.

5. Белоненко Г.А., Тараненко Л.Д., Шкарбун Л.И. Ультразвуковая диагностика лактационного мастита // Клин. хирургия.-1992.-№ 1.-С.35-37. Здобувачем надані сонографічні особливості різноманітних форм деструкції молочних залоз у хворих на ПМ.

6. Бондарев В.И., Варенко Ю.С., Белоненко Г.А., Аблицов Н.П., Базяк А.П., Наливайко Т.П. Комбинированная антибиотикотерапия при остром лактационном мастите // Клин. хирургия.-1992.-№ 1.-С.38-39. Автор аналізує ефективність консервативного лікування септичних маститів за допомогою поліантибіотикотерапії.

7. Белоненко Г.А., Тараненко Л.Д., Василенко И.В., Винокурова Т.И. Сравнительное изучение изменений шовного материала в тканях молочной железы // Клин. хирургия.-1992.-№ 4.-С.13-16. Дисертантом у експерименті вивчено вплив хірургічних ниток, що розсмоктуються, на паренхіму лактуючої молочної залози.

8. Белоненко Г.А., Тараненко Л.Д., Варенко Ю.С. Особенности комбинированной антимикробной терапии при стафилококковом лактационном мастите // Вестн. хирургии им.И.И. Грекова.-1993.-№ 3-4.-С.96-98. Здобувач проаналізував можливості консервативного лікування ускладнених післяпологових маститів шляхом комбінованого внутрішньовенного введення декількох антибактеріальних препаратів.

9. Бабий Я.С., Белоненко Г.А., Тараненко Л.Д., Шкарбун Л.И. Современное состояние и перспективы развития лучевой диагностики лактационного мастита и его последствий // Український радіологічний журнал.-1993.-№ 2.-С.123-126. Автор наводить аналітичний огляд сучасного рівня променевої діагностики післяпологового маститу та його наслідків.

10. Шкарбун Л.І., Білоненко Г.А., Акименко І.В., Кузинець В.Г. Багатопрофільний скринінг молочних залоз у вагітних // Український радіологічний журнал.-1995.-№ 3.-С. 342-344. Дисертантом проведено комплексне дослідження молочних залоз у вагітних з метою виявлення морфологічних передумов для виникнення післяпологового маститу.

11. Белоненко Г.А., Верхулецкий И.Е., Осипов А.Г., Василенко И.В., Шкарбун Л.И. Классификация заболеваний молочной железы // Клин. хирургия.-1995.-№ 5.-С.8-9. Здобувач наводить власну класифікацію захворювань молочних залоз, у тому числі і маститів.

12. Білоненко Г.А. Сучасні погляди на лікування лактаційного маститу // Мед.-соц. пробл. сімї.-1999.-Т. 4.-№ 1.-С.73. Автор наводить сучасні уявлення про консервативне і хірургічне лікування післяпологових маститів.

13. Білоненко Г.А. Сорбційне очищення материнського молока при гнійних післяпологових маститах // Мед.-соц. пробл. сім?ї.-2001.-Т.6,№1.-С.37-41. Здобувачем наводяться результати лабораторних і клінічних досліджень впливу вугільних сорбентів на рівень мікробної контамінації та імуно-харчові властивості материнського молока.

14. Білоненко Г.А. Малоінвазивні втручання під контролем діагностичного ультразвуку у хворих на гнійний ПМ // Вестн. неотл. и восстанов. медицины.-2001.-Т 2, №2-3.-С.144-148. Здобувачем зіставлені традиційний і малоінвазивний методи хірургічного лікування деструктивних маститів.

15. Білоненко Г.А., Свиридова В.В., Шкарбун Л.І., Богомазова В.І. Особливості перебігу вагітності та пологів у хворих на лактаційний мастит // Мед.-соц. пробл. сім?ї.-2001.-Т.6, №4.-С.56-59. Автором виявлені особливості вагітності, пологів та раннього пуерперального періоду, що можуть передувати післяпологовому маститу.

16. Білоненко Г.А., Варенко Ю.С., Лєбєдєва Н.Ю. Епідеміологічний моніторинг у пологових будинках як підстава для вибору антибіотиків при лактаційних маститах // Вестн. гиг. эпид.-2001.-Т.5, №2.-С. 227-229. Дисертант доводить можливість використання результатів тривалих епідеміологічних спостережень у пологових будинках для екстренного цілеспрямованного призначення антибіотиків у породілей з “ранніми” маститами, що виникають у першу декаду після пологів.

17. Білоненко Г.А., Василенко І.В., Шкарбун Л.І. Лактостаз: патогенез та новітні клінічні підходи // Мед.-соц. пробл. сім?ї.-2002.-Т.7,№1.-С.56-59. Автор на підставі власної наукової гіпотези про аутоалергічну природу маститу та з урахуванням компенсованої та декомпенсованої форм лактостазу наводить сучасну діагностично-лікувальну програму при цьому патологічному стані.

18. Верхулецький І.Є., Білоненко Г.А., Осипов А.Г., Білоненко О.Г., Верхулецький Є.І., Жихарський Р.В. Запобігання септичних ускладнень у хворих на деструктивні лактаційні мастити // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. 2004.-№2-д.-С.37-40. Дисертант окреслює шляхи профілактики септичних ускладнень при гнійних післяпологових маститах.

19. Білоненко Г.А., Верхулецький І.Є., Осипов О.Г., Білоненко О.Г. Запобігання косметичним дефектам у хворих на гнійний післяпологовий мастит // Хірургія України.-2005.-№ 4.-С. 80-85. Автор аналізує причини несприятливих естетичних наслідків хірургічного лікування деструктивних маститів і наводить власний досвід малоінвазивних пункційно-дренажних втручань при лактаційних абсцесах молочних залоз.

20. Білоненко Г.А., Лях Ю.Є., Гурянов В.Г. Оцінка факторів ризику виникнення післяпологового маститу шляхом математичного моделювання // Вестн. неотл. и восстанов. медицины.-2007.-Т. 8, №1.-С.54-56. За допомогою побудови багатофакторних регресійних моделей автор виділяє найбільш вагомі фактори, що передують виникненню післяпологового маститу.

21. Білоненко Г.А. Оптимізація антибактеріальної терапії післяпологових маститів // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Збірник наукових праць.-К.-Луганськ, 2002.-Випуск 7.-С.82-95. Здобувач показує шляхи удосконалення антибактеріального лікування у хворих на ПМ.

22. Білоненко Г.А. Малоінвазивні втручання на молочній залозі під контролем ехоскопії // Променева діагностика, променева терапія. Збірка наукових робіт Асоціації радіологів України. Випуск 13.-Київ, 2002.-С.38-40. Дисертант наводить власний досвід малоінвазивних втручань під сонографічним контролем у випадках деструктивних маститів та у хворих із наслідками мастита.

23. Белоненко Г.А., Шкарбун Л.И., Белоненко Е.Г. Современные возможности комплексной диагностики воспалительных заболеваний молочных желез // Акт. пробл. акушерства і гінекології, клін. імунології та мед. генетики: Зб. наук. праць.-К.-Луганск, 2003.-Випуск 10.-С.147-154. Здобувач висвітлює сучасні можливості променевої діагностики запальних захворювань молочних залоз, у тому числі і післяпологових маститів.

24. Білоненко Г.А., Первак М.Б., Аксьонова О.Г., Шкарбун Л.І., Карпенко О.А. Роль ехо- та мамографії у діагностиці гострих запальних захворювань молочних залоз // Променева діагностика, променева терапія. Зб. наук. робіт Асоц. радіол. України. Випуск 3.-Київ, 2006.-С.46-47. Здобувач порівнює ефективність ультразвукового та рентгенологічного методів візуалізації молочних залоз при гострих запальних захворюваннях.

25. Устройство для сцеживания грудного молока: А.с. 1745262 СССР, МКИ А.61.М 1/06/ Г.А. Белоненко, Л.Л. Тараненко, И.А. Элькина (СССР).-№4835864/14; Заявлено 05.09.90; Опубл. 07.07.92.-Бюл.№25.-3 с. Для зціджування материнського молока у породілей з явищами лактостазу автор запропонував новий прилад, який складається з армірованого латексного корпуса та каскада надувних елементів.

26. Способ хирургического лечения лактационного мастита: А.с. 1827182 СССР, МКИ А.61.В 17/00/ В.И. Бондарев, Г.А. Белоненко (СССР).-№4813536; Заявлено 16.04.90; Опубл. 13.10.92.-Бюл.№26.-2 с. Дисертантом розроблений органозберігаючий спосіб хірургічного лікування інфільтративних форм лактаційного маститу, який полягає у прицизійному видаленні патологічно враженої частки молочної залози.

27. Способ очистки молока: А.с. 1813378 СССР, МКИ А 01 J 11/00, А 23 С 9/15/ Г.А. Белоненко, Л.Д. Тараненко, Л.Г. Грибакин, Ю.А. Тарасенко (СССР).-№ 4847640/13; Заявлено 03.07.90; Опубл.07.05.93, Бюл.№17. 2 с. Дисертантом розроблений спосіб очистки материнського молока від патогенної мікрофлори із застосуванням вуглецевих сорбентів, який полягає у обробці контамінованого стафілококами молока синтетичним активованим вугіллям.

28. Способ моделирования лактационного мастита: А.с. 1820404 СССР, МКИ G 09 В 23/28/ Г.А. Белоненко, Л.Д. Тараненко, Т.П. Наливайко (СССР).- № 4868797/14; Заявлено 26.09.90; Опубл. 07.06.93, Бюл. № 21.- 2 с. Здобувач запропонував оригінальну експериментальну модель лактаційного мастита, яка полягає в імунізації тварин власним молоком та утворенні лактостаза.

29. Устройство для очистки молока: Патент 1833134 СССР, МКИ А 01 J 11/00, А 23 С 9/15/ Г.А. Белоненко, Л.Д. Тараненко, Г.В. Яцык, В.М. Студеникин (СССР).- № 5005631/13; Заявлено 10.10.91; Опубл. 07.08.93, Бюл. № 29.- 3 с. Для сорбційної очистки материнського молока від патогенних стафілококів автором розроблений пристрій, який складається з сорбційної колонки та зігріваючого елемента.

30. Спосіб контрастної сонодуктографії: Патент України 57518 А. МПК А61В8/00.- Грінцов О.Г., Білоненко Г.А., Успенський Д.А., Білоненко О.Г., Євіч Ю.Ю. (Україна).- Бюл.№6.- 2 с. Дисертантом запропонований спосіб дослідження протокової системи молочної залози, який поєднує ультразвуковий та цитологічний методи і підвищує рівень діагностичних можливостей при внутрішньопротокових новоутвореннях.

31. Шкарбун Л.И., Белоненко Г.А., Тараненко Л.Д., Малыгина О.В., Долгополая Е.Л., Акименко И.В. Комплексная диагностика заболеваний молочной железы в условиях диагностического центра // Донецкий мед. Ин-т.-Донецк, 1991.-15с.-Деп. во ВНИИМИ МЗ СССР, № 21167-91. Здобувачем демонструються можливості комплексної діагностики захворювань молочних залоз, в тому числі і післяпологових маститів.

32. Verchuletsky I.E., Belonenko G.A., Osipov A.G., Gavrilenko A.S. Computerized Selection of Antibiotics for Treatment of Purulent Mastitis Wounds // Proceedings of the 3rd Intern. Congr. on Wounds, Burns and Dressings.-Tel-Aviv, 1994.-P.80. Здобувач демонструє переваги компютерізованого вибору антибіотиків у хворих на гнійні післяпологові мастити.

33. Belonenko G., Schkarbun L., Uspensky D. Diagnosis and Treatment of Destructive Lactational Mastitis with Ultrasound Guidance // X Intern. IBUS Semin.: Program & Abstr.-Copenhagen, 1995.-P.56. Дисертант аналізує власний досвід малоінвазивних утручань під сонографічним контролем при деструктивних маститах.

34. Belonenko G., Tarasenko U., Berko E. Sorbtional cleaning of the human milk in cases of the purulent mastities // IX International Congress on Breast Disease: Program&Abstracts.-Houston, 1996.-P.303. Автор демонструє власний досвід сорбційної очистки материнського молока у випадках гнійного мастита.

35. Belonenko G., Schkarbun L., Uspensky D. Ultrasonic diagnosis and treatment of the destructive forms of the lactational mastitis // Intern. Congress on Breast Disease: Program&Abstracts.-Houston, 1996.-P.329. Здобувач аналізує можливості ультразвукової діагностики лактаційних маститів та візуального контроля за пункційними втручаннями у випадках післяпологових абсцесів молочних залоз.

36. Belonenko G., Schkarbun L., Uspensky D. Ultrasonic control of diagnostic and therapeutic procedures on the breast // 7th Intern. Congress on Interventional Ultrasound.-Copenhagen, 1996.-P.93. Дисертантом показані роль і місце малоінвазивних втручань під контролем сонографії у діагностиці і лікуванні вогнищевих уражень молочних залоз, у тому числі при лактаційних абсцесах.

37. Belonenko G., Schkarbun L., Uspensky D. Current status of ultrasound in control of the diagnosis and therapeutic procedures on the breast // Eur. J. Ultrasound.-1996.-Vol.4 (suppl.), № 1.-P. S24. Автор аналізує поточний стан сонографічного контролю за діагностичними та лікувальними утручаннями на молочній залозі, в тому числі за дренуванням лактаційних абсцесів.

38. Белоненко Г.А., Успенский Д.А. Сравнительное клинико-экспериментальное изучение различных видов рассасывающегося шовного материала при операциях на молочной железе // Мат. III междунар. конф."Современные подходы к разработке эффективных перевязочных средств, шовных материалов и полимерных имплантантов".-Москва, 1998.-С.199-201. Автором вивчені особливості хірургічних ниток, що розсмоктуються, при застосуванні їх при операціях на молочній залозі.

39. Белоненко Г.А., Успенский Д.А., Белоненко Е.Г. Малоинвазивные вмешательства под контролем эхоскопии при воспалительных заболеваниях молочных желез // 4-й съезд Росс. ассоциации специалистов ультразвуковой диагностики в медицине: Тез. докл.-Москва, 2003.-С.299. Автор аналізує ефективність істинно пункційних та дренажних утручань при абсцесах молочних залоз, гнійних галактофоритах та перипротокових маститах.

Размещено на .ru