Рефлекторна, інтегративна та координаційна функції центральної нервової системи. Загальні положення теорії про дві сигнальні системи, сигнальні системи за І.П. Павловим. Особливості першої сигнальної системи, взаємодія першої і другої сигнальних систем.
Вища нервова діяльність людини базується на двох сигнальних системах. У праці «Фізіологія вищої нервової діяльності» (1932 р.) поряд з іншими роботами Іван Павлов вказує нервові структури, які відповідають за діяльність другої сигнальної системи, а також піднімає філософські проблеми взаємодії фізіологічного і психічного: «Ймовірно, лобові частки і є орган додаткового чисто людського мислення, для якого, одначе, загальні закони вищої нервової діяльності повинні, потрібно думати, залишатися ті ж самі. У праці «Типи вищої нервової діяльності у звязку з неврозами і психозами та фізіологічний механізм невротичних і пснхотичних симптомів» (1935 р.) Іван Павлов поряд з клінічними піднімає еволюційні та антропологічні аспекти сигнальних систем: «... завдяки двом сигнальним системам і в силу давніх хронічно діючих різноманітних способів життя людська маса поділилася на художній, мислительннй і середній типи. Згідно з уявленнями Івана Павлова, особливістю мислення людини у порівнянні з тваринами є те, що людина поряд з першою сигнальною системою має ще і другу сигнальну систему Про це вагомо коментує Леон Орбелі у праці «Друга сигнальна система» (1948 р.): «Потрібно твердо памятати, що друга сигнальна система є фізіологічною основою мислення. Ця друга сигнальна система характеризує особливості людини, вона відображає його суспільну і трудову діяльність» Проте знову виникає складне питання про відділи центральної нервової системи, які забезпечують діяльність другої сигнальної системи.Якщо у тварин умовні рефлекси виробляються на безпосередні сигнали дійсності - зорові, слухові, нюхові, смакові і т.д., то у людини умовні рефлекси утворюються ще й на словесні подразники, тобто на слова. Словесні подразники утворюють другу сигнальну систему, властиву людині. Слово, мовні сигнали можуть не тільки змінювати безпосередні сигнали, а й узагальнювати їх, виділяючи окремі ознаки предметів і явищ, встановлювати їхні звязки. Виникнення другої сигнальної системи внесло новий принцип у діяльність великого мозку людини. А мова, передусім кінестетичні подразнення, які йдуть в кору від мовних органів, є другими сигналами, сигналами сигналів.
План
Зміст
Вступ
1. Загальні положення теорії про дві сигнальні системи
2. Дві сигнальні системи за І.П.Павловим
3. Особливості першої сигнальної системи
4. Особливості другої сигнальної системи
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Якщо у тварин умовні рефлекси виробляються на безпосередні сигнали дійсності - зорові, слухові, нюхові, смакові і т.д., то у людини умовні рефлекси утворюються ще й на словесні подразники, тобто на слова.
Сукупність безпосередніх сигналів (звуків, кольорів, запахів і т.д.) І.П. Павлов назвав першою сигнальною системою дійсності, яка властива всім тваринам і людині.
Словесні подразники утворюють другу сигнальну систему, властиву людині. Слово, мовні сигнали можуть не тільки змінювати безпосередні сигнали, а й узагальнювати їх, виділяючи окремі ознаки предметів і явищ, встановлювати їхні звязки. Виникнення другої сигнальної системи внесло новий принцип у діяльність великого мозку людини. І.П. Павлов писав, що наші відчуття, сприйняття і уявлення, які належать до навколишнього світу, є першими сигналами дійсності, конкретними сигналами. А мова, передусім кінестетичні подразнення, які йдуть в кору від мовних органів, є другими сигналами, сигналами сигналів. Вони являють собою абстрагування від дійсності і допускають узагальнення, що є додатковим спеціально людським явищем мислення, яке створює спочатку загальнолюдський емпіризм і, нарешті, науку - зброю вищого орієнтування людини у і навколишньому світі і в собі самій. Встановлено, що перші ознаки розвитку другої сигнальної системи зявляються у дитини у другій половині першого року життя. При цьому слід наголосити, що дитина на першому році життя використовує насамперед першу сигнальну систему.
Враховуючи звязки між другою сигнальною системою та мовою як основи абстрактного мислення особистості, встановлено, що терміни розвитку сенсорної і моторної мови не співпадають. У становленні мови виділяють наступні етапи: 1) підготовчий етап або етап вимови окремих звуків і слів (від 2-4 до 6 місяців); 2) етап виникнення сенсорної мови, тобто виявлення перших ознак умовного рефлексу на слово і його сенс (6-8 місяців); 3) етап виникнення моторної мови, тобто вимова осмислених слів (10-12 місяців)
До 12 місяців словниковий запас дитини складає 10-12 слів, до 18 місяців - 30-40 слів, до 24 місяців - 200-300 слів, до 36 місяців - 500-700 слів, а в окремих випадках - до 1500 слів. У дитини 6-7 років зявляється здатність до внутрішньої (семантичної) мови, тобто мислення. Слід відмітити, що моделювання в думках різних подій складає сутність мислення людини. Наочно-дієве (практичне) мислення формується у дошкільному і молодшому шкільному віці, а словесно-логічне (теоретичне) мислення проявляється до 8-9 років та досягає розвитку у 14-18 років.
Список литературы
1. Павлов И.П. Ответ физиолога психологам // Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных: Сборник статей, докладов, лекций н речей. - М.: Медгнз, 1951. - 507 с. - (С. 343-365).
2. Павлов И.П. Ответ физиолога психологам // Рефлекс свободы (лекции, статьи, выступления). - СПБ.: Питер, 2001. - 432 с. - (С. 189-221) - (Серия «Психология-классика»).
3. Ламетрн Ж.О. Сочинения // Общ. ред. В.М. Богуславского. - М.: Мысль, 1976. - 552 с. - (серия «Философское наследие»).
4. Коган А.Б. Основы физиологии высшей нервной деятельности. - М.: Высшая школа. 1988. - 368 с.; ил.
5. Павлов И.П. Проба физиологического понимания симптомологни истерии // Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных: Сборник статей, докладов, лекций и речей. - М.: Медгнз, 1951. - 507 с. - (С. 369-383).
6. Павлов И.П. Физиология высшей нервной деятельности // Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных: Сборник статей, докладов, лекций и речей. - М.: Медгнз, 1951. - 507 с. - (С. 384-393).
7. Павлов И.П. Типы высшей нервной деятельности в связи с неврозами н психозами и физиологический механизм невротических и психотических симптомов // Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных: Сборник статей, докладов, лекций и речей. - М.: Медгнз, 1951. - 507 с. - (С. 462-466).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
