Піометра кішок: етіологія, патогенез, лікування - Автореферат

Накопичення ексудату в порожнині матки при піометрі викликає пригнічення загального стану, порушення всіх функцій та наростання інтоксикації організму, що може бути причиною смерті кішок. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії факультету ветеринарної медицини Житомирського національного агроекологічного університету за темою «Стан і оцінка природної резистентності і відтворювальної здатності свійських тварин та розробка заходів їх корекції в умовах тривалого впливу на організм іонізуючого випромінювання», державний реєстраційний номер 0106U002998. Мета роботи-комплексне дослідження хворих піометрою кішок, що охоплювало поширення, етіологію і патогенез, патоморфологічні зміни статевих органів, діагностику і перебіг захворювання, ефективність консервативного та оперативного лікування кішок з піометрою і застосування некогерентного поляризованого світла (НПС), випромінюваного лампою «Біоптрон». Наукова новизна полягає в тому, що вперше за результатами комплексного дослідження перебігу захворювання, цитологічного і біохімічного складу крові, патологоанатомічного і гістологічного матки, маткових труб і яєчників порівняно з нормою, бактеріологічного-мікрофлори піхви клінічно здорових у стадії рівноваги статевого циклу і вмісту матки хворих піометрою, доповнено патогенез піометри, розроблено і обґрунтовано консервативне лікування хворих піометрою кішок з використанням антибіотиків, до яких чутливі виділені мікроорганізми з піхви; запропоновано комплекс діагностичних показників, зокрема визначення рівня в крові ?-амілази і ШОЕ для встановлення діагнозу піометри в кішок; розширено комплексну профілактику гнійного запалення при перебігу ранового процесу після оваріогістеректомії за піометри з використанням некогерентного поляризованого світла (НПС), випромінюваного лампою «Біоптрон». Результати досліджень використовуються в науковій і навчальній роботі кафедр вищих навчальних закладів України: акушерства і хірургії, анатомії і гістології ЖНАЕУ, анатомії і акушерства Луганського національного аграрного університету, акушерства і штучного осіменіння Львівського національного університету ветеринарної медицини ім.Дослідження проведені в період з 2007 по 2010 рік на кішках, які поступали на амбулаторне і стаціонарне лікування до приватної клініки «Багіра» міста Житомира. Кров для цитологічного і біохімічного досліджень у всіх тварин відбирали після клінічного огляду із вени передпліччя або стегна, а у хворих перед введенням їм лікарських розчинів з дотриманням правил асептики і антисептики. Ефективність консервативного лікування піометри досліджували на 10 хворих кішках, яких поділили на дві групи по 5 тварин у кожній. Найчастіше захворювання піометрою реєстрували у кішок віком від 6 до 14 років (46,60 %) та від 1 до 5 років (44,67 %), а у кішок 8 - 12 місяців лише у 8,73 % від загальної кількості хворих. Активність ?-амілази у крові кішок обох груп знизилась порівняно з доопераційним періодом в середньому на 50%: у кішок першої дослідної групи з 3063,53±82,46 Од/л до 1529±78,68 Од/л (р<0,001), у кішок другої дослідної групи - з 3207,27±94,29 Од/л до 2041±120,75 Од/л (р<0,001).У дисертаційній роботі наведено теоретичне і клініко-симптоматичне обґрунтування консервативного і оперативного лікування та використання некогерентного поляризованого світла, випромінюваного лампою «Біоптрон», для профілактики післяопераційних ускладнень за оваріогістеректомії в кішок при піометрі. Лише за даними клініки «Багіра», із 740 кішок, які за 9 років поступили на лікування за різних захворювань, на долю хворих ендометритом припадало 7%, піометрою - 19 %. Незалежно від породи і пори року в кішок, віком від 8 місяців до 14 років, піометра найчастіше виникає як ускладнення гнійно-катарального ендометриту або інфікування матки після згодовування гормональних препаратів для пригнічення стадії збудження статевого циклу. Патогенез піометри зумовлюють: розмноження мікроорганізмів у матці і виділення ними токсичних ферментів, що руйнують епітелій і тривалий час подразнюють оголений ендометрій, викликає інфільтрацію ендометрію лейкоцитами, гіперплазію і гіпертрофію залоз, що є захисним барєром на шляху їх проникнення в глибину стінки матки; підвищення вірулентності збудників запалення супроводжується прогресуючою захисною реакцією, що проявляється мерокриновою і голокриновою секрецією залоз і ускладнюється їх кістозним переродженням з оголенням стінок і їх розривом та утворенням різної величини і форми порожнин. Патогістологічні зміни стінки матки характеризуються гіпертрофією ендометрію, в основі якої лежить гіперплазія з утворенням різної форми виростів, покритих епітелієм, з наступною їх дистрофією і утворенням детриту, який локально налипає на оголений від епітелію ендометрій і заповнює порожнину матки, локальною десквамацією мезотелію серозної оболонки, ущільненням мязової оболонки, розпушенням судинної оболонки, ділятацією вен.

Основний зміст роботи

У дисертаційній роботі наведено теоретичне і клініко-симптоматичне обґрунтування консервативного і оперативного лікування та використання некогерентного поляризованого світла, випромінюваного лампою «Біоптрон», для профілактики післяопераційних ускладнень за оваріогістеректомії в кішок при піометрі.

1. Лише за даними клініки «Багіра», із 740 кішок, які за 9 років поступили на лікування за різних захворювань, на долю хворих ендометритом припадало 7%, піометрою - 19 %.

2. Незалежно від породи і пори року в кішок, віком від 8 місяців до 14 років, піометра найчастіше виникає як ускладнення гнійно-катарального ендометриту або інфікування матки після згодовування гормональних препаратів для пригнічення стадії збудження статевого циклу.

3. Основною причиною піометри є контамінація піхви клінічно здорових кішок стрептококами, стафілококами та кишковою паличкою, які, при зниженні резистентності організму, проникають у матку і викликають запальний процес.

4. Патогенез піометри зумовлюють: розмноження мікроорганізмів у матці і виділення ними токсичних ферментів, що руйнують епітелій і тривалий час подразнюють оголений ендометрій, викликає інфільтрацію ендометрію лейкоцитами, гіперплазію і гіпертрофію залоз, що є захисним барєром на шляху їх проникнення в глибину стінки матки; підвищення вірулентності збудників запалення супроводжується прогресуючою захисною реакцією, що проявляється мерокриновою і голокриновою секрецією залоз і ускладнюється їх кістозним переродженням з оголенням стінок і їх розривом та утворенням різної величини і форми порожнин.

5. Перебіг піометри супроводжується зниженням в крові кішок умісту еритроцитів до 5,07±0,49 Т/л, гемоглобіну - до 90,2±4,15 г/л, підвищенням гематокриту, збільшенням ШОЕ, лейкоцитозом зі зміщенням ядра вліво та лімфоцитопенією. Додатковими діагностичними критеріями для підтвердження піометри є активність ?-амілази, що підвищується більше, ніж у 2 рази від норми, та ШОЕ, що зростає до 47,2 ± 4,24 хв.

6. Патогістологічні зміни стінки матки характеризуються гіпертрофією ендометрію, в основі якої лежить гіперплазія з утворенням різної форми виростів, покритих епітелієм, з наступною їх дистрофією і утворенням детриту, який локально налипає на оголений від епітелію ендометрій і заповнює порожнину матки, локальною десквамацією мезотелію серозної оболонки, ущільненням мязової оболонки, розпушенням судинної оболонки, ділятацією вен.

7. Поверхневі відділи залоз ендометрію зазнають дистрофічних змін і кістозного переродження, що проявляється гіперплазією їх стінок і утворенням порожнин, які заповнені детритом десквамованого епітелію та порожнин «пустих кіст», стінки яких оголені від епітелію, або заповнених залишками детриту. Глибокі відділи залоз ендометрію - зменшені, але їх гістоструктура не змінена.

8. Зміни в яєчниках проявляються локальним оголенням білкової оболонки від мезотелію, утворенням у глибині корка переважно одного обємного жовтого тіла, що займає більше 2/3 його площі, атрезією фолікулів та наявністю повноцінних третинних фолікулів. Гістоструктура маткових труб не зазнає змін, а запальний процес охоплює лише широкі маткові звязки, у стінках яких вони розміщені.

9. В мікробній асоціації піхви клінічно здорових і хворих піометрою кішок виявлені спільні резидентні мікроорганізми, що належать до родів стафілококів та стрептококів та виду E. coli. Антибіотикочутливість змішаної мікробної культури піхви залежить від стану організму. У кішок, хворих на піометру, змішана мікрофлора була чутлива до цефтріаксону, цефтазідіму, ципрофлоксацину та амоксициліну з клавулановою кислотою.

10. Некогерентне поляризоване світло, випромінюване лампою «Біоптрон», не впливає негативно на загальний стан організму, цитологічний склад крові, має виражений стимуляційний вплив на перебіг ранового процесу при загоюванні ран після оваріогістеректомії, що проявляється скороченням терміну лікування кішок на 2 - 3 дні. При обробці швів, якими закриті асептичні операційні рани після оваріогістеректомії, два рази на добу розчином фурациліну 1:5000 і, після просушування стерильною серветкою, йоддицерином, на тлі антибіотикотерапії, їх загоювання наступає на 10 - 11-ту добу.

11. Консервативне лікування хворих піометрою кішок протягом 7-ми діб, що включало внутрішньовенне вливання 0,9 % розчину натрію хлориду з цефтріаксоном, розчинів 5% глюкози з аскорбіновою кислотою та розчину метрогілу, внутрішньомязове введення тіопротектину, ношпи та окситоцину, сприяло звільненню матки від ексудату, гальмувало перебіг запального процесу та інтоксикацію організму, підтвердило ефективність симптоматичної терапії і забезпечило видужування 60 % тварин.

Пропозиції виробництву

1. Для уточнення і підтвердження у кішок клінічного діагнозу «піометра» проводити дослідження крові з визначення окрім вмісту лейкоцитів рівня ШОЕ і ?-амілази.

2. Після оваріогістеректомії в хворих піометрою кішок з метою профілактики гострого гнійного запалення протягом перебігу ранового процесу застосовувати на тлі антибіотикотерапії - щоденно протягом 7 діб по 6 хвилин - опромінення ран некогерентним поляризованим світлом, випромінюваним лампою «Біоптрон».

3. При консервативному лікуванні хворих піометрою кішок застосовувати протягом 7-ми днів комбіноване лікування, що включає: внутрішньовенне крапельне введення 0,9 % розчину натрій хлориду, 100,0 мл з додаванням цефтріаксону 0,2 г два рази на добу; 5 % розчину глюкози, 200,0 мл з додаванням 4,0 мл 5 % аскорбінової к-ти - по 50,0 мл один раз на добу; розчину метрогілу - по 10,0 мл два рази на добу. Внутрішньовенне струйне введення гамавіту - 2,0 мл один раз на добу. Внутрішньомязове введення тіопротектину - по 0,5 мл два рази на добу та в першу добу лікування но-шпи - по 0,5 мл тричі з інтервалом введення кожні 15 хв., а через 30 хв. після останнього введення но-шпи - окситоцину 0,3 мл - одноразово.

1. Чупрун Л.О. Перебіг та патоморфологічні зміни в матці при хронічному ендометриті кішок / Л.О. Чупрун // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З.Гжицького. - 2008. Том 10, № 2. - С. 395-399.

2. Чупрун Л.О. Вплив некогерентного поляризованого світла (НПС) на шкіру черевної стінки кішки / Л.О. Чупрун, Г.М. Калиновський // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2008. - Вип. 57. - С. 162-166. (Здобувач провів експериментальні дослідження, аналіз, узагальнення та оформлення статті).

3. Чупрун Л.О. Патоморфологічні зміни в матці кішок при піометрі / Л.О. Чупрун, М.М. Омеляненко, Г.М. Калиновський // Вісник Сумського національного аграрного університетуту. - 2009. - Вип. 2(23). - С. 131-136. (Здобувач провів експериментальні дослідження, аналіз, узагальнення та оформлення статті).

4. Чупрун Л.О. Цитологічні та біохімічні показники крові кішок при піометрі / Л.О. Чупрун // Науковий вісник Національного університету біоресурсів та природокористування. - 2009. - Вип. 136. - С. 82-87.

5. Чупрун Л.О., Омеляненко М.М. Вплив некогерентного поляризованого світла на загальний стан організму та загоювання операційних ран у кішок. - Міжвідомчий тематичний науковий вісник. - Ветеринарна медицина. Харків, 2010. - С. 401-405. (Здобувач провів експериментальні дослідження, аналіз, узагальнення та оформлення статті).

6. Чупрун Л.О. Зміни в організмі кішок при піометрі / Л.О. Чупрун, М.М. Омеляненко // Зб. VII Міжнародного конгресу спеціалістів ветеринарної медицини, 8-9 жовтня 2009 р. - Бровари, 2009. - С. 82-85.