Пікареска в російській прозі 20-30-х років ХХ століття: генезис, проблематика, поетика - Автореферат

Іспанський термін “пікареска” (genero picaresco) вживається у вітчизняному літературознавстві поряд із національним субститутом - шахрайська повість та шахрайський роман - і має на увазі “прозовий жанр сатиричної белетристики, що зображує в реалістичній, часто гумористичній формі пригоди героя-шахрая, - вихідця із соціальних низів, який виживає завдяки власній дотепності в жорстокому суспільстві” (А. Зявившись у літературі Іспанії XVI-XVII ст., цей жанр поширився в авантюрній прозі різних країн Західної Європи, Латинської Америки, Росії. Томашевським), шахрайська повість та шахрайський роман відроджуються в літературі перехідних епох, для яких є характерним розпад сформованих соціальних ієрархій, злам аксіологічної та ідеологічної систем, духовне та фізичне “бродяжництво” мас. Тинянова, “дати статичне визначення жанру, яке покривало б усі явища жанру, неможливо: жанр зміщується”, “жанр - не постійна, не нерухома система”, “власні ознаки жанру еволюціонують”. Кожинов назвав проблему жанрової трансформації шахрайської повісті та шахрайського роману в літературі ХХ сторіччя “спеціальною, величезною і складною темою”, підкресливши необхідність її вивчення.У першому розділі “Жанр пікарески в науковому вивченні” подано огляд наукових та критичних публікацій, присвячених проблемам жанру пікарески; виявлено головні дискусійні та проблемні питання теорії жанру; уточнено поняття “пікареска” в його історичному та теоретичному аспектах; простежено й систематизовано сучасні підходи до вивчення творів, що стали матеріалом дослідження. Вивчення пікарески починається з кінця Х1Х сторіччя, але дотепер залишаються проблемними питання жанрового генезису (фольклорно-міфологічного, літературного), новаторства художнього образу пікаро та конфлікту (“маленька людина” проти соціуму), історико-літературного значення пікарески, трансформації цієї жанрової моделі в прозі останніх двох сторіч, а також вивчення жанрових традицій у творчості окремих художників. В другому розділі дисертації “Генезис жанрів шахрайської повісті та шахрайського роману в російській літературі” простежено еволюцію російської шахрайської повісті та шахрайського роману, розкрито характерологічні риси російського типу пікаро, представлено періодизацію функціонування жанру в російській прозі XVIII-ХХ сторіч. У підрозділі 2.1 “Зародження жанру та його еволюція в російській літературі XVIII-XIX століть” проаналізовано провідні позахудожні та внутрішньолітературні чинники, сприятливі для появи в літературі жанрів шахрайської повісті та шахрайського роману; розглянуто поетику й проблематику шахрайських творів XVIII-XIX століть, розкрито причини кризи жанру в середині ХІХ сторіччя. У підрозділі 2.2 “Пікареска в жанровій системі російської літератури ХХ століття” проаналізовано причини відродження жанру в прозі 20-х років і його кризи в 30-і роки, визначено місце пікарески в системі жанрів радянської літератури, представлено періодизацію функціонування жанру в російській прозі ХХ століття та здійснено огляд шахрайських творів 1990-2000-х років.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Миленко В.Д. Языковое взаимодействие как источник комического // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Т. 15(54). - № 3. Филология. - Симферополь, 2002. - С. 139-144.

2. Миленко В.Д. Цирковое пространство в романе М.А. Булгакова “Мастер и Маргарита” // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - № 36. - Симферополь, 2002. - С. 148 - 153.

3. Миленко В.Д. Пикареска в российской сатирической прозе 1920-1930-х годов: к проблеме жанра // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. - Вип. 3 (47). Літературознавство - Ч. I. - Харків, 2006. - С. 95-102.

4. Миленко В.Д. Еврейский тип в системе образов русского плутовского романа 1920-1930-х годов // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. - Вип. 4(48). Літературознавство - Ч. I. - Харків, 2006. - C. 79-85.

5. Миленко В.Д. “Розовые долины детства” Аркадия Аверченко // Пилигримы Крыма: Сборник научных статей и материалов. - Вып.1.(6). - Симферополь: Крымский Архив, 2003. - С. 129-140.

6. Миленко В.Д. Аркадий Аверченко, Зеленый змий и другие // Дионис - Вакх - Бахус в культуре народов мира: Научный сборник. - Вып. 2. - Симферополь: Крымский Архив, 2005. - С. 73-76.

Размещено на .ru